|
Ярема С. Про вжиток іменників на -ння у зв'язку з ДСТУ 3966-2000 / Степан Ярема // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2002. – № 453. – С. 228–231.
Степан ЯремаФізико-механічний інститут НАН України ім. Г. Карпенка
ПРО ВЖИТОК ІМЕННИКІВ НА -ННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ДСТУ 3966-2000
© Ярема C., 2002
Критично проаналізовано подані в стандарті ДСТУ 3966-2000 правила вжитку віддієслівних іменників на -ння для позначення та відрізнення процесових понять. Показано, що ознаки для такого розрізнення за категоріями об’єкт, суб’єкт, дія, наслідок, стан, величина тощо недостатні, а само розрізнення морфологічними засобами часто невиконанне. До того ж така різноваріантність не має паралелей у світових мовах, що ускладнює укладання дво- і багатомовних термінологічних словників. У таких словниках одному іншомовному термінові має відповідати один український, по змозі найкоротший безсуфіксний або щонайбільше два синоніми. Там, де можлива двозначність, у тексті (описі, поясненні) вживають відповідні варіанти значень терміна. Як такі варіанти утворювати й коли їх уживати можна пояснити в передмові.
The presented in Ukrainian Standard ДСТУ 3966-2000 usage rules of verbal nouns ending in -ння to denote and discriminate the process concepts have been critically analyzed. It has been shown that for such discrimination the features such as object, subject, action, result, quantity etc. are insufficient and the differentiation through morphological means is often hardly realizable. Ukrainian terminological polyvariance has no analogues in world languages which heavily complicate the compiling of bilingual and multilingual dictionaries. In such dictionaries one foreign term is expected to correspond to one principal Ukrainian term, possibly short and suffixless, or at most to two synonyms. When ambiguity appears other appropriate variant should be used. It is advisable to explain in the preface how to form the necessary variants and when they can be used.
|
