| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Запитуєте – відповідаємо

       ►  Яким правилом сучасної української мови регулюється вживання родового та знахідного відмінків при дієсловах із запереченням. Зокрема, як правильно писати в медичних текстах: «Препарат не містить глюкози, желатину та консервантів» чи «препарат не містить глюкозу, желатин та консерванти»

Знаний мовознавець Святослав Караванський стверджував: «Заперечення вимагає поставити іменник у Р. в. Недотримання цього правила порушує гармонійність української мови. Знавець української мови одразу відчує фалш, слухаючи тих, хто не дотримується цього правила. Мені довелося слухати одного виконавця народніх пісень, який пісню «Дозволь мені, мати, криницю копати» співав так: «А мою дівчину не пускає мати». Слова «мою дівчину» тут поставлено у Зн. в. Така обробка народньої пісні звучить штучно, бо в ній не дотримано законів мови. Згідно з цими законами нарід співав так: «А моєї милої не пускає мати».

Без частки не                      Із часткою не

збирайте збори                  не збирайте зборів

купив книгу                          не купив книги

даю дозвіл                           не даю дозволу

записуємо слова                 не записуємо слів

мати пускає милу              мати не пускає милої».

Такої ж думки дотримуються знані мовознавці І. Вихованець, О. Пономарів та ін.

Отже, Зн. в. (без прийменників) може переходити в Р. в., коли перед керувальним дієсловом є частка не:

препарат містить глюкозу, желатин та консерванти  –  препарат не містить глюкози, желатину та консервантів;

розуміє думку – не розуміє думки;

має надію – не має надії тощо.

                     Микола Зубков