ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Організаційна структура і напрямки діяльності

 

   Заснування

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) організовано 22.07 1992 р. спільним наказом № 66 Держстандарту та Міносвіти України. Очолив ТК СНТТ  професор Володимир Перхач.

 

              Наказ №66 від 22.07.1992р. С.1         Наказ №66 від 22.07.1992р. С.2

 

Найбільшу активність у справі становлення української термінології та створення ТК з боку “Львівської політехніки” проявили доцент Євген Шморгун, доцент Богдан Рицар і професор Володимир Перхач, який вже з 1991р. керував “Науково-термінологічною лабораторією” та “Видавничо-термінологічною комісією” Львівського політехнічного інституту, будучи автором декількох підручників українською мовою та редактором одного словника – короткого електротехнічного (1990 р). У 1996 році ТК СНТТ очолив Богдан Рицар.

 

Наказ №219/248 від 20.06.1996р.

 

За рік до заснування ТК СНТТ, в 1991 році, при Львівській політехніці утворено Термінологічну лабораторію (НДЛ-89) для виконання науково-дослідницьких робіт в царині науково-технічного термінознавства, накопичення термінологічної бази даних (як на паперових, так і на електронних носіях), розроблення програмних продуктів для роботи з термінологічними даними. Штатними працівниками держбюджетних тем лабораторії в різний час працювали: Орест Дзьоба, Борис Іванків (пізніше відповідальний секретар ТК СНТТ), Ірина Чайка, Людмила Вороненко, Мирослав Кузан, Мирослав Хомицький, Ольга Мацейовська (пізніше технічний секретар ТК СНТТ), Роман Мисак (пізніше відповідальний секретар ТК СНТТ).

 

   Обов'язки

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

        

Спільним наказом  № 66 Держстандарту та Міносвіти України від 22.07.1992 р.“з метою забезпечення виконання закону “Про мови в Українській РСР” і втілення в усі державні й громадські сфери України української науково-технічної термінології та україномовного науково-технічного стилю”, на ТК СНТТ покладено такі головні обов’язки:

 

   Структура

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

У 1992 році Держстандарт і Міносвіти затвердив “Положення про ТК СНТТ”. Держстандарт затвердив також загальну програму розроблення термінологічних стандартів України.

Чинне дотепер Положення деталізує згадані головні напрямки діяльності, встановлює структуру, склад та функції  ТК СНТТ.

ТК СНТТ – це орган організацій-засновників, Держстандарту та Міносвіти України, створений на базі Інституту української мови (ІУМ) НАН України, Київського політехнічного інституту (КПІ), Львівського політехнічного інституту (ЛПІ) та Українського НДІ стандартизації, сертифікації та інформатики (Укр НДІССІ) Держстандарту України.

Згідно з Положенням організації-засновники створюють Управу ТК СНТТ у складі Голови ТКСНТТ і постійних представників від базових організацій та організацій-засновників – разом 7 чоловік з правом вирішального голосу.

Першим головою ТК СНТТ був. проф. В. Перхач, заступником голови – проф. Є.Шморгун, відповідальним секретарем – доц.. Богдан Рицар (з червня 1993 р. – доц. Борис Іванків).

На даний час головою ТК СНТТ є д.т.н., професор НУ “ЛП” Богдан Рицар (з 1996 р), заступником голови і представником Міносвіти і науки України – проректор КПІ проф. Якименко Юрій Іванович (в Управі ТК СНТТ п. Ю.Якименка завжди представляє директор інженерного центру “Система” при КПІ п. Сидоренко Любов Омелянівна). Решта членів Управи – це постійні представники від:

Держстандарту України – Віткін Леонід Михайлович, начальник Управління (початково Дмитро Мишовець);

УкрНДІ ССІ Держстандарту України – Юзьків Ярослав Михайлович, к.т.н., заст. директора;

Національного технічного університету “КПІ” – проректор КПІ д.т.н., проф., нач. Навчально-методичного об’єднання КПІ Шеховцов Володимир Ілліч; 

Інституту української мови НАНУ – Симоненко Людмила Олександрівна, ст.н.п., к.ф.н.

Дорадчі голоси в Управі ТК СНТТ мають відповідальний секретар ТК СНТТ та начальники термінологічних лабораторій (відділів) базових організацій (від КПІ: Л.Сидоренко;  від УкрНДІССІ в різні часи: к.т.н., с.н.п. В.Моргунюк, к.т.н., с.н.п. Л.Пшенична; від ІУМ НАНУ не було; від НУ “ЛП” не було, бо науково-термінологічну лабораторію, НДЛ-89, традиційно очолює сам голова ТК СНТТ ).

Секретаріят ТК СНТТ розміщено при Голові ТК, тобто на базі НУ “ЛП”, його (секретаріят) фінансує Міносвіти і науки України. У складі секретаріяту – відповідальний секретар (Роман Рожанківський, з 1997 р., Роман Мисак з 2010 р.), секретар від ДУ “ЛП” (Роман Микульчик, попередньо Роман Керик, Роман Рожанківський, Богдан Рицар), технічний секретар (Ольга Мацейовська, попередньо Ірина Чайка, Жана Горечко).

Згідно з Положенням про ТК СНТТ сфери діяльності за галузями науки й техніки розподілено між НУ “ЛП” та НУ “КПІ” так:

      НУ “ЛП”

1. Нафтопродукти

2. Машини й обладнання

3. Електротехнічне обладнання

4. Хемічні продукти та ґумово-технічні вироби

5. Охорона здоров'я, засоби санітарії та гігієни

6. Сільське господарство, лісове господарство, лісоматеріяли

7. Загальнотехнічні й організаційно-методичні стандарти

8. Вимірювальні прилади, засоби автоматики й обчислювальної техніки

     НУ “КПІ”

1. Гірнича справа

2. Метали та металеві вироби

3. Транспортні засоби й тара

4. Енергетика й атомна техніка

5. Будівельні, силікатно-керамічні ту вуглеводні матеріяли

6. Текстильні та шкіряні матеріяли й вироби

7. Харчові та смакові продукти

8. Електронна техніка, радіоелектроніка та зв'язок

9. Вироби культурно-побутового призначення

 

Розділення сфер діяльності відображено також у структурі ТК СНТТ за його галузевими і міжгалузевими підкомітетами (ПК). У львівському осередку  ТК СНТТ це наступні ПК:

1. Нафтопродукти, голова В.Гуменецький, д.т.н., проф.

2. Машини, обладнання й інструменти, голова Л.Боженко, к.т.н., доц.

3. Електротехніка, голова В.Перхач, д.т.н., проф.

4. Хемія, голова В.Яворницький, д.т.н., проф.

5. Охорона здоров’я, голова Л.Петрух, д.фарм.н., проф.

6. Сільське та лісове господарство, голова Р.Панас, д.с.-г.н.

7. Вимірювання, автоматика та інформатика, голова Є.Шморгун, к.т.н., проф. (до 1998 р.), голови робочих груп проф, д.т.н. Богдан Стадник (Вимірювання), проф, д.т.н. Валерій Дудикевич (Автоматика), проф, д.т.н. Роман Базилевич (Інформатика).

 

ПК 6, 7 мають у своєму складі структурні одиниці – робочі групи (РГ).

Подібно було створено ПК також у київському осередку.

Така структура була особливо потрібна в перший, дуже інтенсивний період планової діяльності ТК СНТТ, коли за 5 років (1992–1996) було розроблено й затверджено майже 500 термінологічних ДСТУ.

 

   Напрямки діяльності

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Подана структура ТК (розділ 3) була особливо потрібна в перший, дуже інтенсивний період планової діяльності ТК СНТТ, коли за 5 років (1992-1996) було розроблено й затверджено майже 500 термінологічних ДСТУ.

У цей період до ТК СНТТ щорічно доводили плани державної стандартизації України щодо проєктів термінологічних ДСТУ, підкріплені відповідним фінансуванням (знеціненим в умовах інфляції) на виконання експертиз першої редакції проєктів ДСТУ та погодження другої. Детально це відбувалося так: у другому півріччі надходив проєкт плану стандартизації у вигляді таблиці з графами: Назва стандарту, Пріоритет розроблення, Терміни подання (першої редакції і на затвердження), Назва організації-розробника, Співвиконавці. Усі заплановані стандарти були згруповані за рубриками класифікатора державних стандартів (КДС) України, якого успадковано від КГС.

Цей проєкт певною мірою враховував також пропозиції технічних комітетів, які вони  надсилали до Держстандарту заздалегідь (у таблиці подібної форми).

Остаточний річний план стандартизації термінології, скорегований з урахуванням зауважень і пропозицій,  доводили до відома ТК СНТТ. Оскільки назви класів за КДС і назви сфер діяльності ТК СНТТ практично збігаються, то після незначних уточнень кожен пункт плану закріплявся за НУ "ЛП" або НУ "КПІ" на предмет організації та виконання державної експертизи й прикінцевого узгодження ТК СНТТ. У цьому плані для кожного проєкту ДСТУ було зазначено, що його виконують в рамках “Державної програми розвитку української мови”. Саме наявність такої програми й відповідного державного фінансування  і забезпечили розроблення основної маси  термінологічних стандартів (біля 500) практично за чотири роки.

Починаючи з 1966 року ситуація істотно змінилася, бо Держстандарт України практично перестав фінансувати розроблення нових термінологічних стандартів на державному рівні.

Коротенький проєкт плану стандартизації на 1996–1997 р. (14 позицій) супроводжено листом Держстандарту до організацій з просьбою фінансувати розроблення дуже потрібних термінологічних стандартів. Сам план так і не надійшов, очевидно його не затверджено.

Відколи державна стандартизація ведеться переважно за кошти зацікавлених міністерств, відомств, підприємств, Держстандарт не надсилає до ТК планів  розроблення термінологічних стандартів, а в договорах між УкрНДІССІ й ТК на виконання експертиз та погодження зазначають, що цю роботу виконують у порядку надходження проєктів. Унаслідок цього, а також відносного насичення деяких галузей основною частиною термінології, яку треба стандартувати на державному рівні, кількість розроблюваних державних термінологічних стандартів зменшилася, а загальна кількість чинних термінологічних ДСТУ на сьогодні незначно перевищує 600.

Лише в останні 2-3 роки Держстандарт почав дещо фінансувати розроблення ДСТУ на базі міжнародних стандартів ISO та IEC в зв’язку з намаганням України увійти у Світову організацію торгівлі (СОТ) і катастрофічним відставанням України у цій сфері, навіть порівняно з іншими суб’єктами СНД (Білорусія за кількістю впроваджених міжнародних стандартів нас випереджує щонайменше у три рази).

Унаслідок зменшення з 1996 р. кількості розроблюваних термінологічних ДСТУ ТК СНТТ отримав змогу покращити і вдосконалив методику, якість, глибину державної експертизи проєктів термінологічних стандартів. Окремі роботи тепер – це експертиза на відповідність вимогам настановчих нормативних документів, логіко-семантична експертиза систем понять, фахова експертиза, аналіз на відповідність нормам української мови та прийнятим у стандартах правилам подання, засадам і тенденціям розвитку української науково-технічної термінології.

У своїй щоденній діяльності ТК керується річними планами роботи, затвердженими на засіданні управи ТК. Ці річні плани традиційно охоплюють усі 12 п/п розділу 2 “Основні напрямки діяльності ТК СНТТ” з Положення (формування наукових засад унормування термінології, розроблення документації з термінології, організація розроблення та експертизи стандартів, організація науково-дослідних робіт, організація конференцій і семінарів, консультацій, готування фахівців, міжнародна діяльність, організація засідань управи тощо).

У 1993–1996рр. було заплановано такі актуальні роботи: створення науково-термінологічних лабораторій, формування галузевих термінологічних комісій, формування міжгалузевих термінологічних підкомітетів, розвиток науково-методичної бази у сфері термінології, видання методичних посібників.

З 1997р. розпочинаються нові різновиди роботи (розроблення англійсько-українських і українсько-англійських термінологічних словників, залучення ТК до активної співпраці з міжнародними технічними комітетами ISO, IEC на рівні дійсного члена цих комітетів, залучення до цієї співпраці підкомітетів ТК СНТТ, співпраця з INFOTERM-ом та національними комітетами інших країн, участь в державних програмах впровадження міжнародних стандартів в Україні та ін), а також продовжуються незавершені роботи (створення бібліотеки термінологічних стандартів при ТК, утвердження на рівні Держстандарту таблиці транслітерації українських назв і текстів латиницею, розвиток інструментальних засобів Банку терміносистем на сучасній комп’ютерній базі, розроблення та формування засад унормування термінології, аналіз стану робіт у царині стандартизації української науково-технічної термінології та вироблення пропозицій для Держстандарту України, організація IV-VII наукових конференцій “Проблеми української термінології”, організація навчальних та наукових семінарів для укладачів та експертів термінологічних стандартів і словників тощо).

Річний план роботи ТК та звіт за діяльність ТК затверджує Управа ТК СНТТ. Управа на своїх засіданнях розглянула, крім планів і звітів, такі питання про організаційно-виробничу діяльність ТК СНТТ:

Перелічені напрями діяльності ТК СНТТ, що базуються на засадах відродження української науково-технічної мови та розвитку фахової термінології, не втратили своєї актуальності й сьогодні – в розрізі вимог статей 10, 11 Конституції України та Постанови Кабінету міністрів про “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” 1998 р., оскільки, як відзначено в цій постанові, “Нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова як державна ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи, судочинства тощо”. Понадто, за сприяння двомовних (українсько-російських) державних стандартів України посилились процеси зросійщення, особливо у сфері економіки – виробництво, торгівля, інформатика, зв’язок, банківська справа тощо. Лише зараз Держстандарт починає видавати українські стандарти без їхнього дублювання російською мовою.

 

          У виконанні експертиз проєктів термінологічних ДСТУ, що становить головне завдання в діяльності ТК, брали участь багато науковців, які штурмували й захопили потрібну термінологічну висоту. Нагадуємо прізвища експертів-львів’ян:

 

1.      Бальмич О. –  (1)

2.      Бардила О. –  (1)

3.      Бичківський Р. –  (4)

4.      Бичко Н. –  (17)

5.      Білик Б. –  (1)

6.      Боженко Л. –  (48)

7.      Братичак М. – (2)

8.      Боровець З. –  (17)

9.      Варецький Ю. –  (2)

10.    Василишин І. –  (2)

11.    Вахула Я. –  (17)

12.    Винницький В.  –  (4)

13.    Висоцький В. –  (5)

14.    Вознюк Г. –  (30)

15.    Воробкевич А. –  (6)

16.    Гамола О. –  (2)

17.    Ганіткевич М. –  (13)

18.    Глухівський Л. –  (4)

19.    Гоголюк С. –  (32)

20.    Голубінка Н. –  (7)

21.    Гончаренко В. – (1)

22.    Грицьків З. –  (2)

23.    Гудзь С. – (1)

24.    Данилейченко В. – (1)

25.    Данилюк А. –  (10)

26.    Дорожовець М. –  (7)

27.    Дудурич І. –  (3)

28.    Жук Ю. –  (5)

29.    Жуковський Е. –  (3)

30.    Задорожний І. – (1)

31.    Зорій В. – (1)

32.    Іванків Б. –  (66)

33.    Іванусь –  (3)

34.    Калінін М. – (1)

35.    Керик Р. –  (4)

36.    Кисіль Д. –  (4)

37.    Кідиба В. –  (5)

38.    Кінаш Б. –  (10)

39.    Ковбуз М. – (1)

40.    Когут Р. –  (8)

41.    Кожарський В. –  (3)

42.    Крупіна О. –  (4)

43.    Кукляк М. –  (21)

44.    Куньч З. –  (11)

45.    Ладижинський С. –  (6)

46.    Ластухін Ю. –  (1)

47.    Лах В. – (1)

48.    А.Лисишин – (2)

49.    Лисяк  Г. –  (8)

50.    Литвин О. –  (9)

51.    Лотоцька У. – (2)

52.    Луців-Шумський (1)

53.    Маліновський А. –  (25)

54.    Маляр В. – (1)

55.    Маненко А – (2)

56.    Марець В. –  (3)

57.    Мельник Е. –  (5)

58.    Микитюк О. –  (5)

59.    Микульчик Р. –  (13)

60.    Михайлишин Ю. –  (5)

61.    Михальчук Т. – (1) 

62.    Мичуда З. – (2)

63.    Мочернюк Д. –  (3)

64.    Наконечна Г. –  (7)

65.    Никипанчук М. – (1)

66.    Олійник М. –  (8)

67.    Онишко Є. – (2)

68.    Панас Р. – (3)

69.    Пеньков В. – (1)

70.    Перхач В. –  (46)

71.    Піцан Р. –  (5)

72.    Плєшаков Е. –  (4)

73.    Пона М. –  (17)

74.    Пономарьов П. – (2)

75.    Попічко В. –  (3)

76.    Прахоменко А. – (1)

77.    Рицар Б. –  (13)

78.    Рожанківський Р. –  (60)

79.    Семеген Р. –  (17)

80.    Семенистий К. –  (5)

81.    Серкіз А. –  (4)

82.    Синенька В. –  (17)

83.    Скоклюк М. – (2)

84.    Скрипник О. – (1)

85.    Соболь Х. –  (18)

86.    Соколовський М. – (1)

87.    Совин Р. – (1)

88.    Стадник Б. – (2)

89.    Стасюк І. – (1)

90.    Суберляк О. – (1)

91.    Теплюх З. – (1)

92.    Тихан М. –  (4)

93.    Топольницький М. – (1)

94.    Тхір І. –  (4)

95.    Удалов Д. – (1)

96.    Ференц Н. –  (17)

97.    Фецович І. – (2)

98.    Фільц Р. –  (3)

99.    Хоп’як Н. – (2)

100. Чабан О. –  (6)

101. Чайковський О. –  (3)

102. Шегедин О. –  (5)

103. Шморгун Є. –  (10)

104. Яворський В.– (1) 

105. Ящишин Й. –  (19)

106. Яцун М. –  (3)

107. Яцюк В.–  (1)

 

Крім основної науково-виробничої діяльності (організація та виконання державної експертизи стандартів на терміни й означення), ТК СНТТ працював ще в таких напрямах:

Перелічені напрями діяльності ТК СНТТ, оперті на засадах впровадження української науково-технічної мови та фахової термінології, не втратили своєї актуальності й сьогодні - в розрізі вимог Конституції України (статті 10, 11) та Постанови Кабінету міністрів про “Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови”, оскільки “Нині мовна ситуація в Україні характеризується низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова як державна ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи, судочинства тощо”. Понадто, на фундаменті двомовних (українсько-російських) державних стандартів України посилились процеси зросійщення, особливо у сфері економіки - виробництво, торгівля, інформатика, зв’язок, банківська справа тощо.

     

   Положення про ТК СНТТ

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про

ТЕХНІЧНИЙ КОМІТЕТ СТАНДАРТИЗАЦІI

НАУКОВО-ТЕХНІЧНОI ТЕРМІНОЛОГІI

 

Положення встановлює основні напрямки діяльності, структуру та функції Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ).

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. ТК СНТТ створюється для організації і виконання робіт з державної та міжнародної стандартизації науково-технічної термінології з метою забезпечення її однозначності у визначальних видах документації (стандартизаційна, законодавча, юридична, виробнича, комерційна тощо) та для розвитку української мови і наукової думки з метою розбудови державності України.

1.2. ТК СНТТ є органом Держстандарту (ДС) і Міністерства освіти (МО) України та створений їхнім спільним наказом як організацій засновників.

1.3. Колективними членами ТК СНТТ є базові організації, які мають значний доробок у царині української науково-технічної термінології - відповідну наукову школу, високий науковий потенціал, розвинену службу стандартизації та достатню матеріально-технічну базу для виконання робіт в ТК СНТТ.

1.4. ТК СНТТ створено на добровільних засадах на базі: Національного університету “Львівська політехніка” (НУ “ЛП”), Національного університету "Київський політехнічний інститут" (НУ “КПІ"), Українського Науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ), Інституту української мови (ІУМ) НАН України.

1.5. У своїй діяльності ТК СНТТ керується чинним законодавством України, нормативними документами Держстандарту України, міжнародних організацій зі стандартизації, членом яких є Україна, а також цим статусом.

1.6. ТК СНТТ здійснює свою діяльність під науково-методичним керівництвом Держстандарту України в особі його управління стандартизації та Міністерства освіти.

1.7. ТК СНТТ веде розрахунки на засадах, прийнятих в його базових організаціях. Для листування з іншими організаціями та міждержавного спілкування секретаріат ТК СНТТ має свій бланк та штамп.

1.8. Для виконання фінансових операцій робочі органи (підкомітети) ТК СНТТ чи їх базові організації можуть мати поточні чи розрахункові рахунки, які використовують на засадах, прийнятих у цих організаціях.

 

2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТК СНТТ

2.1. Організація розроблення та формування науково-обгрунтованих концептуальних засад і практичних рекомендацій щодо унормування науково-технічної термінології.

2.2. Розроблення стандартів й іншої документації з науково-технічної термінології.

2.3. Організація, планування та координація розроблення й експертизи, а також готування змін і доповнень, рекомендацій щодо перегляду, скасування, заміни, затвердження та впровадження державних термінологічних стандартів.

2.4. Розроблення математичного забезпечення та формування банку стандартованої української науково-технічної термінології.

2.5. Організація та проведення науково-дослідних робіт щодо вимог до термінологічних стандартів з різних галузей і необхідності їх розроблення.

2.6. Організація й участь у проведенні науково-технічних конференцій, семінарів і нарад зі стандартизації науково-технічної термінології.

2.7. Участь у роботах щодо підготовлення фахівців зі стандартизації, підвищення їхньої кваліфікації, розроблення навчальних планів і програм, зокрема готування підручників, методичних посібників, довідників тощо.

2.8. Надання консультаційних та інформаційних послуг і виконання науково-дослідних робіт на замовлення установ, підприємств і організацій.

2.9. Організація робіт щодо взаємодії з іншими ТК для забезпечення гармонізації та інтеграції систем стандартів на державному та міжнародному рівнях.

2.10. Організація взаємодії та участь у роботі міжнародних установ зі стандартизації: розроблення проектів стандартів міжнародних установ, готування пропозицій щодо публікації міжнародних чи національних стандартів і їх перекладання українською мовою, науково-технічне редагування тощо.

2.11. Готування пропозицій щодо організації та участі в роботі конференцій, симпозіумів, семінарів, які проводяться міжнародними установами; участь в організації проведення в Україні засідань міжнародних установ зі стандартизації.

2.12. Розподіляння сфер діяльності між ЛПІ та КПІ з галузей науки й техніки на підставі взаємної домовленості відповідно до чинної рубрикації покажчика стандартів:

 

Л П І 

К П І

1. Нафтові продукти.

1. Гірнича справа. Корисні

2. Машини, обладнання та копалини, інструмент.

2. Метали та металеві вироби.

3. Енергетичне та електротехнічне обладнання.

3. Транспортні засоби й тара.

4. Хемічні продукти та гумово-азбестові вироби.

4. Енергетика й атомна техніка.

5. Охорона здоров’я, предмети санітарії та гігієни.

5. Силікатно-керамічні та вуглецеві матеріали і вироби.

6. Сільське та лісове господарство.

6. Текстильні та шкіряні матеріали і вироби.

7. Лісоматеріали. Вироби з деревини. Целюлоза. Папір. Картон.

7. Харчові та смакові продукти.

8. Загальнотехнічні й організаційно-методичні стандарти.

8. Електронна техніка, радіоелектроніка та зв’язок.

9. Вимірювальні прилади, засоби автоматизації й обчислювальної техніки.

9. Вироби культурно-побутового призначення.

 

3. СТРУКТУРА ТК СНТТ

3.1. Організації-засновники створюють Управу в складі: Голови ТК СНТТ, який призначається спільним наказом організацій-засновників, та постійних представників, делегованих по одному персонально з організацій-засновників і базових організацій (разом 7 осіб - з правом вирішального голосу) і з правом дорадчого голосу: відповідального секретаря ТК СНТТ та завідувачів науково-термінологічних лабораторій (НТЛ) базових організацій. На час роботи голови він призначає першого заступника, який одночасно є представником базової організації, з якої назначено голову ТК. Кожен із представників інших базових організацій відповідає за роботу ТК СНТТ в закріплених сферах діяльності і є заступником голови в цих сферах.

3.2. Базові організації у сфері своєї діяльності зі залученням інших організацій, які виявили бажання брати участь у роботі ТК і мають належні умови та фахівців, створюють органи ТК: підкомітети (ПК) з різних галузей знань згідно з переліком чинної рубрикації стандартів (див. п. 2.12). Голова ПК обирається на організаційних зборах із представників організації, на якій базується цей ПК, терміном на 3 роки. Голови ПК затверджуються постановою Управи ТК СНТТ.

3.3. Голови усіх ПК разом з управою (члени з правом вирішального голосу) утворюють Раду ТК СНТТ.

3.4. Для виконання окремих робіт ПК можуть створювати на громадських чи контрактних засадах робочі групи (РГ); РГ можуть також формуватися з представників двох чи більше ПК для робіт зі взаємопов’язаними об’єктами стандартизації. Робочі органи ТК СНТТ можуть взаємодіяти з галузевими ТК, ПК, РГ.

3.5. Для науково-термінологічних досліджень, формування концепцій і засад творення та стандартизації терміносистем, готування до видання відповідних словників, виконання технічної роботи щодо координації робіт ПК, забезпечення робіт щодо створення банку термінології, допомоги управі в організації конференцій, семінарів, нарад, друкування матеріалів ТК та інших видів робіт базові організації за рахунок бюджетних, своїх і залучених коштів, а також господарської діяльності, створюють науково-термінологічні лабораторії (НТЛ).

3.6. Голова ТК СНТТ для виконання поточної організаційної роботи створює секретаріат, очолюваний Відповідальним Секретарем, який затверджується управою за поданням Голови ТК. Секретаріат утримується за кошти базової організації, представник якої призначений Головою ТК СНТТ на визначений термін.

 

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ТК СНТТ

4.1. Голова ТК СНТТ

1) керує підготовленням програм і планів робіт ТК та виносить їх проекти на засідання управи, а також готує звіт управи;

2) керує роботою управи, координує роботу базових організацій, головує на засіданнях управи, нарадах, конференціях, засіданнях Ради;

3) контролює виконання робіт з науково-технічного й інформаційного забезпечення діяльності ТК , ведення обліку та звітності;

4) репрезентує ТК в державних та інших органах;

5) затверджує та підписує документи й ухвали, прийняті управою;

6) забезпечує взаємодію з іншими ТК з питань стандартизації, а також із міжнародними організаціями зі стандартизації;

7) формує склад Секретаріату ТК СНТТ;

8) несе відповідальність перед організаціями-засновниками за якісне виконання робіт зі стандартизації науково-технічної термінології;

9) з питань роботи ТК СНТТ зі стандартизації науково-технічної термінології у закріплених сферах діяльності (п.2.12) Голова ТК доручає право підпису своїм заступникам - представникам базових організацій.

4.2. Представник базової організації

1) управляє діяльністю ПК у сфері закріпленій згідно з п.2.12;

2) контролює виконання робіт відповідних ПК та РГ;

3) організує роботи над створенням комп’ютерної бази стандартів, інші роботи відповідно до прийнятого плану робіт ТК та розподілу сфер діяльності;

4) відповідає за якісне виконання науково-технічних робіт зі стандартизації науково-технічної термінології підлеглих ПК та РГ;

5) спрямовує роботу НТЛ, яка працює на підставі окремого Положення. Права юридичної особи та питання кошторису НТЛ реалізуються через органи базової організації.

4.3. Управа ТК СНТТ

1) розглядає програми та плани робіт на рік та на 5 років відповідно до наданих пропозицій і звіт Голови управи, вносить їх на затвердження до Міносвіти та Держстандарту до 30 січня наступного року;

2) приймає виконані роботи, організує їх експертизу, приймає остаточне рішення щодо проектів розроблених стандартів із термінології, передає їх у Держстандарт на затвердження;

3) для виконання своїх функцій управа збирається на засідання раз у три місяці. Ухвали управи з проектів стандартів вважаються прийнятими за умови досягнення консенсусу. Ухвали управи ТК з інших питань вважаються прийнятими, якщо за них проголосує 5 із 7 членів управи.

4.4. Рада ТК СНТТ

1) розглядає концептуальні питання стандартизації української науково-технічної термінології;

2) вирішує порядок взаєморозрахунків за виконані роботи, затверджує перспективні програми;

3) Рада збирається один раз на рік. Ухвали Ради приймаються більшістю голосів від спискового складу Ради.

4.5. Відповідальний Секретар і секретаріат

4.5.1. Секретаріат складається з Відповідального Секретаря, чотирьох секретарів базових організацій та інших членів секретаріату. Секретарі базових організацій призначаються владними представниками базових організацій.

4.5.2. Відповідальний Секретар:

1) управляє роботою секретаріату;

2) веде роботу з діловодства управи;

3) готує проекти стандартів на розгляд управи;

4) стежить за виконанням обов’язків ТК СНТТ перед державою та за зобов’язанням України перед Міжнародними організаціями;

5) разом з Головою ТК веде листування з державними та іншими організаціями, підтримує зв’язок з міжнародними організаціями зі стандартизації, забезпечує членів ТК відповідно зі сферою діяльності нормативно-технічною та методичною документацією, в тому числі міжнародною, забезпечує її переклад, а також переклад документів ТК СНТТ офіційними мовами міжнародних організацій;

6) організує засідання ТК , семінари, наради;

7) збирає та обробляє відгуки на проекти програм і планів.

 

5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.1. Держстандарт України забезпечує ТК СНТТ необхідною для його діяльності документацією: термінологічними й основоположними стандартами, керівними настановчими документами, інформаційними покажчиками стандартів України тощо.

5.2. Адміністрації базових організацій надають ТК СНТТ приміщення, обчислювальні та комунікаційні засоби та сприяють його роботі.

 

6. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

6.1. Бюджетні фінансування.

6.2. Кошти за рахунок: робіт, які виконуються на держзамовлення, робіт на замовлення установ, підприємств чи організацій на госпрозрахунковій основі, надходжень від видавничої діяльності, внесків і субсидій установ, підприємств й організацій України та зарубіжних країн, кредитів банків, інших джерел, які не суперечать цьому Статуту.

6.3. Обмін інформацією між членами ТК здійснюється безкоштовно, якщо вона придбана безплатно.

6.4. ТК СНТТ може отримувати фінансову допомогу у вигляді грошей чи майна від юридичних і фізичних осіб і, в свою чергу, надавати допомогу фізичним та юридичним особам із користю для розвитку своєї діяльності та досягнення поставленої перед ТК мети.

 

   Розгляди, перегляди, експертизи, узгодження та впровадження ДСТУ

 наступний наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

 

Вимоги до всіх вказаних у заголовку етапів опрацювання проєктів термінологічних ДСТУ з 1993 р. зафіксовано в настановчому документі „КНД 50-011-93” [7] Держстандарту України. Тут дуже детально описано процедури окремих етапів опрацювання проєктів, а також вимоги до основного тексту ДСТУ на терміни й означення, тобто до словника як до системи понять (зв’язність, відсутність хибних кіл тощо), до терміна (мотивованість, унікальність, стислість тощо), до означення поняття (наявність лише суттєвих ознак, стислість, однозначна зрозумілість, відсутність надлишкових пояснень і прикладів тощо). КНД фактично заперечував наявність рівноправних термінів-синонімів, що змушувало розробників і експертів робити часом дуже важкий однозначний вибір. 

На зміну КНД прийшов ДСТУ 3966-2000 [8], в якому деякі зі згаданих вимог пом’якшено, зате посилено вимоги до застосовуваних як терміни українських мовних форм, передусім до термінів-назв процесів.

Згадані документи призначено як розробникам ДСТУ, так і експертам.

 

1. Розроблення ДСТУ

 

У 1993-1994 р.р. у рамках договору 5627/130-93 з УкрНДІССІ Держстандарту України ТК СНТТ розробляв 12 термінологічних ДСТУ з галузі електротехніки (10), зв’язку (1) та метрології (1). Наприкінці 1994 р. 10 остаточних редакцій розроблених проєктів ДСТУ з усіма необхідними затвердженнями у комплекті супровідних документів було надіслано до УкрНДІССІ. Не надіслано до Києва в цей час проєкти ДСТУ “Устави нагрівні електричні” (А.Маліновський) та “Силова електроніка” (Букович).

На сьогоднішній день відомо, що чинні 6 із цих 12 розроблених ДСТУ:

 2712-94 Магнітні підсилювачі. Терміни та визначення. (автори В.Перхач, Л. Михалюсь, І.Куделько, В.Горячко; 7 розділів, 74 поняття)

 2736-94 Електромашинні підсилювачі. Терміни та визначення. (автори В.Перхач, Л. Михалюсь, І.Куделько, В.Горячко; 5 розділів, 90 понять)

 2815-94 Електричні й магнітні кола й пристрої. Терміни та визначення. (автори В.Перхач, О.Гамола, В.Маляр; 3 розділи, 340 понять)

 3515-97 Акустика й електроакустика. Терміни та визначення. (автори В.Перхач, Б.Рицар і ін.)

 3725-98 Устави електричних споруд експлуатаційні. Терміни та визначення. (автори В.Перхач, Л. Глухівський, Д.Гречин, О.Ратич, М.Хай, Ю.Чучман; 4 розділи, 315 понять)

 3786-98 Запобіжники топкі Терміни та визначення. (автори В.Перхач, А.Маліновський; 2 розділи, 57 понять)

Досі не впроваджено ДСТУ: 

*  Устави нагрівні електричні” . Терміни та визначення (А.Маліновський) 

*  Силова електроніка. Терміни та визначення (Букович)

*  Телекомунікація.Канали та мережі. Терміни та визначення (З.Грицьків)

*  Електричні устави для відкритого простору.Терміни та визначення. (Б.Кінаш)

*  Джерела живлення. Терміни та визначення (К.Семенистий)

*  Електричні кабелі. Терміни та визначення (А.Маліновський)

Як уже згадувалося, після узгоження проєкту ДСТУ з ТКСНТТ і наступної експеритизи в УкрНДІССІ усі справи щодо остаточних змін у тесті ДСТУ вирішуються між експертом УкрНДІССІ та авторами.

 

2. Експертизи та узгодження проєктів ДСТУ

 

Організація і виконання експертиз проєктів ДСТУ на терміни й означення понять,. а також узгодження цих проєктів – це головний напрямок діяльності комітету. ТК СНТТ періодично підбиває підсумки своєї діяльності у цьому напрямку.

За станом на середину 1994 р. проекспертовано 468 проєктів термінологічних ДСТУ, з яких погоджено і затверджено 280, а 188 перебували на остаточній стадії розроблення (підсумки  ТК СНТТ – Р. Рожанківський). Із галузей “Нафтопродукти”, “Будівництво та будматеріяли”, “Атомна техніка” не зареєстровано жодного термінологічного ДСТУ. Найвищий відсоток термінологічних ДСТУ (відносно загальної кількості ДСТУ) зареєстровано у таких галузях:  “Електронна техніка, радіоелектроніка та зв’язок” – 8,21% (для порівняння, ГОСТ – 10,34%),  “Вироби культурно-побутового призначення” – 6,22% (ГОСТ – 3,32%), “Текстильні і шкіряні матеріяли та вироби. Хімічні волокна” – 4,17% (ГОСТ – 2,09%). Цікаво, що в галузях побутових і текстильних виробів Україна вже в цей час мала вдвічі більше терміологічних стандартів,. ніж  Росія. Аналіз виконано в рамках договору з УкрНДІССІ на підставі даних “Інформаційних покажчиків” [48] Держстандарту України, “Бланків замовлень” на розроблювані ДСТУ (додатки до [48]), переліків фінансованих Держстандартом розроблень.

За станом на 1996 р. розроблено й затверджено 497 термінологічних ДСТУ, а на остаточній стадії опрацювання залишалося ще 132 (підсумки  ТК СНТТ – Б. Іванків). Аналіз показав, що пік активності стандартизації термінології припадає на 1994 рік. Так у 1992 р. затверджено 29 термінологічних ДСТУ, у 1993 – 96, 1994 – 258, 1995 – 86, 1996 – 27. Найбільшу абсолютну кількість термінологічних ДСТУ розроблено  у галузях "Машини, обладнання та інструмент" – 98 (79 затверджених + 19 в роботі), "Загальнотехнічні та організаційно-технічні стандарти" – 89 (82 + 7), "Електронна техніка, радіоелектроніка, зв’язок" – 88 (79 + 9). Найменше розроблено в галузях "Атомна техніка" – 4, "Нафтові продукти" – 5, "Гірнича справа.Корисні копалини" – 6. Наведені цифрові дані стосуються ТК СНТТ загалом (львівського і київського осередків разом).

У згаданих двох аналізах не підраховано кількість чинних термінологічних ДСТУ, а галузі стандартизації подано за старим класифікатором ГОСТ-ів, за яким налічено лише 19 галузей, а кожний ДСТУ зараховано тільки до однієї галузі. Наведено лише приклад перекласифікації ДСТУ за станом на 1996 р. (Б.Іванків).

 „Каталог нормативних докуменів України” 1998 р. видання [47] містить інформацію за станом на 1997 р. (у ньому не подано ДСТУ, чииних з 1998р.) лише у формі переліків чинних стандартів за новим міжнародним класифікатором нормативних документів ДК 004-95 [49]. У [49] галузей (класів стандартів) уже 39, а ДСТУ, у разі потреби, зараховують до декількох галузей одночасно. Кожний термінологічний ДСТУ зараховано щонайменше до двох клас-груп: 03.040 (Словники: 03 – клас, 040 – група класу) і ще якоїсь клас-групи за науково-технічним напрямком словника.

За станом на 1997 р. налічується 573 чинних термінологічних ДСТУ (аналіз ТК СНТТ за даними [47] – Р. Рожанківський). У стовпцях „терм. ДСТУ”, „%”, „усіх ДСТУ” Таблиці 1 для кожного класу наведено відповідно кількість чинних термінологічних ДСТУ, відносну кількість термінологічних ДСТУ та кількість усіх ДСТУ. Головна причина порівняно малої кількості чинних термінологічних ДСТУ (у 1996 р. опрацьовано вже 629 ДСТУ, з яких 497 затверджено) – тривалий процес взаємоузгодження ДСТУ між експертом відповідного галузевого відділу УкрНДІССІ та авторами (цей процес відбувається вже практично без участі ТК СНТТ). Так, наприклад, проєкт ДСТУ -2000 „Устави електричних споруд” з усіма затвердженнями було надіслано до УкрНДІССІ ще в 1994 р. 

Кількість термінологічних стандартів, яким надано чинності в окремі роки періоду 1992 – 1997 р.р., можна зобразити діаграмою, яка унаочнює пік стандартизації термінології у 1994 р.:

 

1992:   27 ДСТУ            IIIII

1993:   94 ДСТУ            IIIIIIIIIIIIIIIIIII

1994: 300 ДСТУ            IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII

1995:   92 ДСТУ            IIIIIIIIIIIIIIIIII

1996:   38 ДСТУ            IIIIIIII

1997:   22 ДСТУ            IIII

Рис. 1. Кількість учиннених термінологічних ДСТУ

 

Найбільша відсоткова кількість термінологічних ДСТУ в класах:

07 Математика. Природничі науки (100%, 12 ДСТУ),

49 Авіаційна та космічна техніка (68%, 15 ДСТУ), 

27 Енергетика і теплотехніка  (60%, 6 ДСТУ),

53 Підіймально-транспортне обладнання (60%, 9 ДСТУ),

19 Випробування (59%, 19 ДСТУ),

31 Електроніка (59%, 41 ДСТУ).

 

Для всіх класів (можливо, окрім „Електроніки”) такий високий відсоток термінологічних ДСТУ очевидно спричинено тим, що предметних (нетермінологічних) ДСТУ розроблено ще мало.

Найменша відсоткова кількість термінологічних ДСТУ в таких класах:

77 Металургія (5%, 8 ДСТУ зі 153),

97 Домашнє господарство. Відпочинок. Спорт (6%, 11 ДСТУ зі 190)

13 Навколишнє середовище. Захист довкілля та здоров’я людини. Безпека (9%, 14 ДСТУ зі 150)

23 Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення (10%, 12 ДСТУ зі 124)

39 Точна механіка. Ювелірна справа (11%, 1 ДСТУ з 9)

67 Харчова промисловість (11%, 30 ДСТУ із 280)

37 Техніка отримання та відтворення зображення (12%,  2 ДСТУ із 17)

93 Цивільне будівництво (12%, 3 ДСТУ із 25)

 Зрозуміло, що справу становлення української термінології у згаданих галузях науки й техніки ще не завершено.

Інтенсивність експертної діяльності ТК СНТТ можна відобразити кількістю виконаних експертиз по роках на прикладі львівського осередку (рис 2):

 

            1993: 320 експериз                 IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII

            1994:   48 експериз                 IIIIIIIIII

            1995:   28 експериз                 IIIIII

            1996:   18 експериз                 IIII

            1997:     9 експериз                 II

            1998:     7 експериз                 I

            1999:     4 експеризи               I

            2000:   15 експериз                 III

            2001:   22 експеризи              IIII

Рис. 2. Кількість виконаних екпертиз проєктів ДСТУ (Львів)

           

У 1992 – 1995 роках ТК виконував експертизи двох редакцій проєкту ДСТУ – першої та остаточної, а пізніше лише одну (другої редакції). За кількістю опрацьованих проєктів ДСТУ діаграма не була б такою різко спадною. Подана діаграма підкреслює пік інтенсивності праці у 1993 р., що узгоджується з піком впровадження ДСТУ в 1994 році (рис.1).          

На рис. 3 подано зведені за роками дані щодо кількості узгоджених проєктів ДСТУ у львівському осередку ТК:

 

            1993: 172 узгодження            ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ

            1994:   37 узгоджень              ІІІІІІІ

            1995:   22 узгодження            ІІІІ

            1996:   11 узгоджень              ІІ

            1997:     3 узгодження            І

            1998:     6 узгоджень              І

            1999:     3 узгодження            І

            2000:   13 узгоджень              ІІІ

            2001:     8 узгоджень              ІІ

Рис. 3. Кількість узгоджених ДСТУ (Львів)

 

Треба відзначити, що більшість узгоджених проєктів ДСТУ у 2000 і 2001 роках – це  нетермінологічні, а термінологічних ДСТУ у 2000 р. – 2, у 2001 р. – 2.  Інтенсивність істотно зростає лише в 2002 р., коли в Україні починають впроваджувати міжнародні термінологічні стандарти з інформаціїних технологій.

 

3. Перегляди ДСТУ

 

Умовні позначення перегляданих ДСТУ, проєктів нових ДСТУ та залучених до перегляду міжнародних стадартів ISO та інших документів

 

ДСТУ 2275

ДСТУ 2275-93 “Енергоощадність. Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії. Терміни та визначення”

ДСТУ 2790

ДСТУ 2790-94 “Системи електропостачальні номінальною напругою понад 1000 В: джерела, мережі, перетворювачі та споживачі електричної енергії. Терміни та визначення”

ДСТУ 2791

ДСТУ 2791-94 “Системи електропостачальні номінальною напругою до 1000 В: джерела, мережі, перетворювачі та споживачі електричної енергії. Терміни та визначення”

ДСТУ 2815

ДСТУ 2815-94 "Електричні й магнетні кола та пристрої. Терміни та визначення"

ДСТУ 2843

ДСТУ 2843-96 “Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення”

ДСТУ 3120

ДСТУ 3120-95 “Електротехніка. Літерні позначення основних величин”

ДСТУ 3429

ДСТУ 3429-96 “Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни та визначення”

ДСТУ 3440

ДСТУ 3440-96 “Системи енергетичні. Терміни та визначення”

ДСТУ 3465

ДСТУ 3465-96 “Системи електропостачальні загального призначення. Терміни та визначення”

ДСТУ 3466

ДСТУ 3466-96 «Якість електричної енергії. Терміни та визначення»

ДСТУ 3966

ДСТУ 3966-2000 “Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять”

ДСТУ (2790, 2791, 3465) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ «Системи постачальні загального призначення. Терміни й означення”» замість ДСТУ 2790, ДСТУ 2791 і ДСТУ 3465

ДСТУ (2815) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ «Теорія кіл. Терміни й означення» замість ДСТУ 2815

ДСТУ (2843) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ “Електромагнетне поле. Терміни й означення” замість ДСТУ 2843 

ДСТУ (3429) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ замість ДСТУ 3429 

ДСТУ (3440) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ замість ДСТУ 3440 

ДСТУ (3466) / Проєкт

Проєкт нового ДСТУ «Якість енергії. Терміни й означення» замість ДСТУ 3466 

ГОСТ 3466

ГОСТ 3466-97 "Нормы качества электрической энергии в системах электроснабжения общего назначения" (чинний стандарт України)

IEC 001

Part 001 of multilingual dictionary of electricity IEC (600)50, 1982

IEC 101

IEC 60050-101:1998 “Mathematics”

IEC 121

IEC 60050-121:1998 “Electromagnetism

IEC 121/ Переклад

Переклад IEC 60050-121:1998  “Електромагнетизм”

CD IEC 131

CD (Committee Draft) IEC 60050-131: 2001 “Circuit theory” (проєкт стандарту IEC “Теорія кіл”)

IEC 151

IEC 60050-151:2001 “Electrical and magnetic devices”

IEC 351

IEC 60050-351:1998 “Automatic control”

IEC 411

IEC 50-411:1973 “Rotating mashines”

IEC 421

IEC 50-421:1984+2000  “Power transformers and reactors” 

IEC 601

IEC 50-601:1985+1998 “Generation, transmission and distributtion of electricity – General”

IEC 601/ Переклад 

Переклад IEC 50-601:1985 та IEC 60050-601:1998 Amendment 1 “Виробляння, пересилання та розподіляння електричної енергії – Загальний” 

IEC 602

IEC 50-602:1983 “Generation, transmission and distributtion of electricity – Generation”

IEC 603

IEC 50-603:1986+1998  “Generation, transmission and distributtion of electricity – Power system planning and management”

IEC 604

IEC 50-604:1987+1998  “Generation, transmission and distributtion of electricity – operation”

IEC 604 / Переклад

Переклад IEC 50-604:1987 та IEC 60050-604:1998 Amendment 1 “Виробляння, пересилання та розподіляння електричної енергії – функціювання”

IEC 605

IEC 50-605:1983 “Generation, transmission and distributtion of electricity – Substations”

IEC 691

IEC 50-691:1973 “Tariffs for electricity”

IEC 826

IEC 50-826:1982 “Electrical installation of buildings”

IEC 902

IEC 50-902:1973 “Radio interference”

 

Виконавці роботи

 

керівник НДР, д.т.н., професор, голова ТК СНТТ

 

Б. Рицар

відповідальний виконавець, к.т.н., с.н.п.,  відпов. сектетар ТК СНТТ

Р. Рожанківський 

сектетар ТК СНТТ від НУ”ЛП”

 

Р. Микульчик 

д.т.н., професор

В. Перхач

д.т.н., доцент кафедри ЕМС

 

Ю. Варецький

к.т.н., доцент кафедри ЗТЕ

 

О. Гамола

к.т.н., доцент кафедри ЕМС

 

П. Гоголюк

к.т.н, доцент кафедри ЕМЕ

 

В. Кідиба 

к.т.н, доцент кафедри ЕМЕ

 

Б. Кінаш

к.т.н., доцент, завідувач кафедри ЕМС

 

Г. Лисяк

к.т.н., доцент, завідувач кафедри ЕПМС

 

А. Маліновський

к.т.н., доцент кафедри ЕПМС

 

М. Олійник

к.т.н., доцент кафедри радіотехнічних пристроїв

 

К. Семенистий

д.т.н., доцент кафедри ЕМС  

 

О. Скрипник

к.т.н., доцент кафедри ЕС 

 

М. Топольницький

 

Технічний комітет отримав від УкрНДІССІ завдання виконати експертизи комплексу чинних електротехнічних та енергетичних стандартів України (10 ДСТУ, поданих на початку переліку 4, які вміщують разом понад 1100 понять) з метою виявити їхні недоліки, щоб потім їх усунути і розробити нові стандарти на заміну наявним. Головний недолік даного комплексу стандартів, як зауважували користувачі, - це кількаразове подання того самого поняття неоднаковими термінами та (чи) означеннями і подання однакових понять без взаємних посилань (надалі цей недолік називаємо (забороненим, неправомірним) перетином понять), що руйнує системи понять з усіма негативними наслідками.

Технічний комітет організував робочу групу з кваліфікованих науковців НУ “Львівська політехніка” (перелік 4), які на початку роботи виконали серію експертиз – ідивідуальних фахових (для кожного ДСТУ із комплексу 10-и електротехнічних, електроенергетичних і енергетичних ДСТУ зокрема), а також декілька групових і комплексних. Особливо корисними виявилися групові й комплексні експертизи, що висвітлили вузли збіжності й розбіжності поглядів і підходів авторів стандартів до понять і систем понять електротехніки та енергетики.

Так, під час виконання індивідуальних експертиз фахівцями співробітники ТК СНТТ виконали дві фахово-системно-логічні експертизи: „Спільну експертизу термінологічних ДСТУ 2843–94 Електротехніка. Основні поняття та ДСТУ 2815–94 Електричні й магнітні кола та пристрої, розроблених відповідно в КПІ, НУВО “Енергокомплекс” і кафедрою теоретичної та загальної електротехніки ДУ ЛП, щодо наявності заборонених перетинів термінів і понять” та  „Експертизу комплексу термінологічних ДСТУ з енергетики й електротехніки (ДСТУ: 2275–93,  2790–94, 2791–94, 2815–94, 2843–94, 3429–96, 3440–96, 3465–96, 3466–96) на наявність неправомірних перетинів термінів та (чи) понять.

Перша з них виявила біля 160 неправомірних перетинів понять, серед яких 116 лише зі сфери теорії кіл. Разом виявлено понад 200 перетинів, які зведено до такого табличного вигляду (приклад):

 

2790:20 електричне розподільче устаткування

   Електроустава, призначена для приймання і розподілу електричної енергії однієї напруги, що містить комутаційні апарати та з'єднувальні їх збірні шини, секції шин, пристрої керування та захисту

   ru   электрическое распределительное устройство   en   switchgear   de   Schaitgerat    fr   installation de distribution

    

3429:003  (електрична) розподільча установка

   Електроустановка, призначена для приймання та розподіляння електричної енергії однієї напруги апаратами, пристроями керування та захисту 

   ru   (электрическое) распределительное устройство; РУ   en   switching substation   de   Schaltstation   fr   poste de sectionnement% poste de coupure

3465:25 розподільча електроустановка

     Електроустановка, призначена для приймання та розподіляння електричної енергії однієї напруги (ДСТУ 3429) 

   ru   электрическое распределительное устройство   en   switching substation   de   Schaltstation   fr   poste de sectionnement

 

Даний приклад показує, що найімовірніше йдеться про те саме поняття, подане як своє власне у двох різних стандартах (ДСТУ 2790, ДСТУ 3429) з неправильним посиланням у третьому (ДСТУ 3465); терміни неоднакові, означення понять також різні.

 На цій стадії роботи вирішено:

1.   Розробити попередні редакції нових ДСТУ, з яких усунено виявлені недоліки чинних ДСТУ.

2.   Фіксувати кожне поняття лише в одному, головному для нього, стандарті, а застосовувати це саме поняття, в разі потреби, в іншому стандарті з обов'язковою посилкою на головний.

3.   Зосередити усі поняття стосовно теорії кіл в ДСТУ (2815), вилучивши їх, за винятком декількох загальноелектротехнічних, із ДСТУ 2843.

Враховуючи позиції Держстандарту України щодо прискореного впровадження міжнародних стандартів в Україні, а також те, що переглядувані ДСТУ побудовано на базі застарілих ГОСТ-ів 70-80-х років і що нові ДСТУ мають відображати сучасний рівень знань, належало нові редакції розробляти на підставі міжнародних термінологічних стандартів IEC.

Цей підхід важко було сприйняти викладачам Львівської політехніки, які хотіли обмежитися лише виявленням і виправленням помилок і мотивували свою позицію досить аргументовано – усталеними традиціями та програмами викладання у вищій школі, потребою перевидавати підручники, недосконалістю міжнародних стандартів ISO тощо.

Попередньо погодилися за допомогою ТК ознайомитися зі стандартами IEC. Працівники ТК самостійно виконали повні переклади декількох стандартів IEC (Переклад IEC 121, Переклад IEC 601, Переклад IEC 604 – див. перелік 4), а також вишукали у фонді термінологічних стандартів IEC англомовні поняття, які найкраще відповідають поняттям ДСТУ 2815 і ДСТУ 2843 (для третини наявних тут українських понять таких відповідників не знайдено), переклали на українську мову й помістили у текстах поряд з українськими поняттями.

Це дало змогу виконати серію порівняльних експертиз:

1.   Експертиза проєктів головних термінологічних стандартів з електротехніки ДСТУ (2843) та ДСТУ (2815) (попередні редакції нових проєктів з уведеними перекладами виявлених найближчих понять з міжнародних стандартів IEC (101 Математика, 111 Одиниці та їх літерні символи, 121 Електромагнетизм, 131 Теорія кіл, 151 Електричні та магнетні пристрої, 221 Магнетні матеріяли та компоненти, 351 Автоматичний контроль) – В.Перхач

2.   Експертиза попередньої редакції проєкту ДСТУ (2843) (разом з базовими стандартами IEC: Electromagnetism, 131 Electric and magnetic circuits, 151 Electrical and magnetic devices) – Р.Микульчик 

3.   Експертиза другої попередньої редакції проєкту ДСТУ (2815) "Електричні й магнетні кола та пристрої" (порівняльно з міжнародними стандартами ІЕС 131-2001, ІЕС 151-2001) – Р.Микульчик,  Р.Рожанківський 

4.   Порівняльна  експертиза головних українських та міжнародних понять з електротехніки (проєкти ДСТУ (2843),  ДСТУ (2815); IEC 101, IEC 121, IEC 131, IEC 151) – Р.Микульчик,  Р.Рожанківський 

5.   Експертиза та пропозиції щодо гармонізації українських та міжнародних термінологічних стандартів з електротехніки (попередні редакції проєктів ДСТУ (2843) і  ДСТУ (2815) та міжнародні стандарти IEC 121, IEC 131) – О. Гамола

6.   Експертиза та редагування попередньої редакції ДСТУ (3429) “Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни й означення” – Б. Кінаш,  Г. Лисяк 

7.   Експертиза пропозицій щодо вдосконалення термінології електроенергетичних стандартів (ДСТУ 3429, ДСТУ 3440, ДСТУ 3465) – Б. Кінаш,  Г. Лисяк 

8.   Експертиза та редагування нової редакції ДСТУ (3440) “Системи енергетичні” – Б. Кінаш,  Г. Лисяк 

9.   Експертиза та нові пропозиції щодо засад формування системи понять електроенергетики (ДСТУ: 3429-1996, 3440-1996, 3465-1996; IEC: 601-1985, 602-1983, 603-1986, 604-1987, 605-1983) – Б. Кінаш,  В. Кідиба,  Г. Лисяк 

 

Головні висновки виконаних порівняльних експертиз:

1.   У ДСТУ кількість поданих понять значно більша (біля 35% понять не виявлено в IEC- стандартах).

2.   Означення ДСТУ подано переважно одним масивом - як формула винаходу. Вони не містять такої великої кількості приміток і таких обсяжних приміток, як це спостерігається в термінологічних стандартах IEC.

3.   Означення в ДСТУ обсяжніші ніж у стандартах IEC.

4.   Термінологічна стаття у стандартах IEC переважно розділена на саме означення й пояснення понятійності - у вигляді численних і обсяжних приміток.

5.   Поняття в IEC-стандартах краще впорядковано, відчувається система понять.

6.   У міжнародних стандартах IEC не подають кількох різних понять разом в одній термінологічній статті (застосуванням дужок для замінних термінів і слів типу напруги [струму]).

7.   У стандартах IEC часто беруть той самий термін для позначення різних за змістом понять, звужуючи сферу застосовування кожного поняття до рамок певного стандарту чи, навіть, розділу стандарту, наприклад терміном network називають електричне коло в теорії кіл, схему в топології кіл, електричну мережу в електроенергетиці.

8.    У стандартах IEC не вишукують узагальнених (філософських) означень понять на всі випадки життя, а для конкретної галузі застосовування конструюють своє поняття зі стислим означенням, яке містить лише ті суттєві ознаки, які характерні для системи понять даної галузі. 

9.   Основна відмінність двох систем (ДСТУ та IEC) спричинена тим, що у стандартах IEC застосовано символьні позначення та формули, які сприяють впорядкуванню понять. Застосування символів робить означення прозорішими.

10.  Наявна розбіжність між символами електромагнетних величин, поданих в IEC-стандартах і застосовуваних сьогодні в Україні, зокрема у вищих навчальних закладах.

11.  Означення в обох системах понять за сенсом майже завжди збіжні, проте в ДСТУ деякі стисліші, зокрема тому, що не містять формул з розшифрованням усіх символів.

12.   Попри все сказане, поняття ДСТУ та IEC засадничо взаємозамінні, тобто придатні для гармонізації двох систем.

 

Запропоновано такі засади перегляду й розроблення нових ДСТУ:

1.   Враховуючи перспективи розвитку науки, техніки й економіки в умовах міжнародної співпраці необхідно прямувати до гармонізації українських систем понять з міжнародними.

2.   На даному етапі перегляду електротехнічних і електроенергетичних стандартів, необхідно наблизити українську термінологію до міжнародної, беручи основні термінологічні стандарти IEC як підставу. Перекладати українською мовою системи понять IEC-стандартів загалом недоцільно з багатьох причин. А передусім тому, що треба з ними досконально ознайомитися і перевірити практикою.

3.   З IEC-стандартів треба вибрати все корисне, що здатне впорядкувати понятійну систему з електротехніки та, як наслідок, спростити й полегшити, зокрема, процес навчання у Вищій школі, підняти його ефективність.

4.   Очевидно вже зараз, що деякі поняття наявної системи понять потрібно буде залишити, хоч їх нема в IEC-стандартах, зокрема поняття електрорушійна сила, яке у стандартах IEC  вважається застарілим (поняття напруга джерела з означенням “напруга між затискачами ідеального джерела напруги” {20} сприйняти важко).

5.   Вважати за доцільне увести в ДСТУ формули і літерні позначення.

6.   Максимально взаємопов’язати наявні й розроблювані системи понять усіма можливими засобами, зокрема уведенням термінів-синонімів, паралельних систем символів на позначення електромагнетних величин, необмеженої кількості приміток, у яких висвітлювати конкретні збіжності й розбіжності щодо термінів і означень понять.

7.   Враховуючи надто великий обсяг наявних ДСТУ 2843 і ДСТУ 2815 та їхній зміст, що вкладається (грубо) в три-чотири міжнародні стандарти, готувати замість них три основоположні ДСТУ з електротехніки: “Електротехніка. Основні поняття”, Теорія кіл. (або „Електричні та магнетні кола”) Основні поняття”, Електричні й магнетні пристрої. Основні поняття” - у кожному біля 200-т понять.

8.   Розділи 6, 7, 8 із ДСТУ 2843 перенести в ДСТУ "Теорія кіл"; ДСТУ 2843, який  містить усього 86 основних понять електротехніки, доповнити деякими головними поняттями  електромагнетизму з ІЕС 60050-121 (вміщує 202 поняття електромагнетизму).

Міжнародна електротехнічна комісія (ІЕС), що веде стандартизацію термінології в царині електротехніки має 3 базові стандарти: ІЕС 121 Electromagnetism, ІЕС 131 Electric and magnetic circuits, ІЕС 151 Electrical and magnetic devices. Перший стандарт вміщує основні поняття електротехніки, другий – електричних і магнетних кіл, третій – електричних і магнетних пристроїв. Тобто, такий поділ цілком відповідатиме міжнародній класифікації {18, 20, 21}, зменшить обсяги ДСТУ і спростить роботу з ними. Одночасно, цей поділ відповідатиме рекомендаціям ISO щодо обмеження обсягу термінологічних стандартів (до 200 понять) [56].

На сьогоднішній день розроблено 6 попередніх та/чи перших внутрішніх редакцій нових електротехнічних і електроенергетичних стандартів з частковим врахуванням змісту міжнародних стандартів ISO: Проєкт ДСТУ (2790, 2791, 3465), Проєкт ДСТУ (2815), Проєкт ДСТУ (2843), Проєкт ДСТУ (3429), Проєкт ДСТУ (3440), Проєкт ДСТУ (3466).

Проєкт ДСТУ (2790, 2791, 3465) – це попередня редакція проєкту нового ДСТУ «Системи постачальні загального призначення. Терміни й означення», розробленого на заміну ДСТУ 2790-94 “Системи електропостачальні номінальною напругою понад 1000 В: джерела, мережі, перетворювачі та споживачі електричної енергії. Терміни та визначення”, ДСТУ 2791-94 “Системи електропостачальні номінальною напругою до 1000 В: джерела, мережі, перетворювачі та споживачі електричної енергії. Терміни та визначення” і ДСТУ 3465-96 “Системи електропостачальні загального призначення. Терміни та визначення”. Попередня редакція містить 150 понять замість 119-ти у трьох чинних ДСТУ.

 Проєкт ДСТУ (2815) – це попередня редакція проєкту нового ДСТУ “Теорія кіл. Терміни й означення” замість ДСТУ 2815-94 "Електричні й магнетні кола та пристрої. Терміни та визначення" (214 понять), з якого вилучено поняття, що стосуються  „електричних і магнетних пристроїв» і залучено відсутні поняття теорії кіл з ДСТУ 243.  У стадії завершення перша редакція, що враховує поняття проєкту стандарту IEC “Теорія кіл” – CD (Committee Draft) IEC 60050-131: 2001 “Circuit theory”

Проєкт ДСТУ (2843) – це перша, частково гармонізована з IEC, редакція проєкту нового ДСТУ “Електромагнетне поле. Терміни й означення” замість ДСТУ 2843-96 “Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення” (214 понять), з якого вилучено поняття з теорії кіл (116 понять) і якого доповнено поняттями переважно з IEC 60050-121:1998 “Electromagnetism”. Ця редакція містить 247 понять, 175 з яких взято зі стандартів IEC. Уведено символи та формули.

Проєкт ДСТУ (3429) – це попередня редакція проєкту нового ДСТУ замість ДСТУ 3429-96 “Електрична частина електростанції та електричної мережі. Терміни та визначення” (121 понять). У стадії завершення перша редакція, що враховує поняття стандартів IEC.

Проєкт ДСТУ (3440) – це попередня редакція проєкту нового ДСТУ замість ДСТУ 3440-96 “Системи енергетичні. Терміни та визначення” (116 понять). У стадії завершення перша редакція, що враховує поняття стандартів IEC.

Проєкт ДСТУ (3466) – це перша, частково гармонізована з IEC, редакція проєкту нового ДСТУ „Якість електричної енергії в електропоcтачальних системах загального призначення. Терміни й означення» замість ДСТУ 3466-96 «Якість електричної енергії. Терміни та визначення» (91 поняття), з якого вилучено надлишкові й невживані поняття і який узгоджено за 30-а поняттями з IEC 50-604:1987+1998 “Generation, transmission and distributtion of electricity – operation” і доповнено новими поняттями, вживаними в фаховій літературі, зокрема в чинному технічному стандарті України (російськомовному) ГОСТ 3466. Нова редакція містить 3 розділи й 82 поняття.

 

4. Міжнародна діяльність

 

Серед основних напрямків діяльності, зазначених у Положенні про Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ), передбачено міжнародну співпрацю, участь у відповідних міжнародних комісіях, обмін досвідом тощо. Тому вже в період становлення започатковано основи цієї діяльності з організаціями ISO і IEC, а згодом з такими міжнародними інформаційними термінологічними організаціями як INFOTERM і TermNet (Відень, Австрія). Проте міжнародна діяльність комітету реально пожвавилась і набула конкретних форм лише з 1998 року. 

Сьогодні комітет веде пряму співпрацю з ISO/TC37 (SC1, SC2, SC3, SC4), IEC/TC1, InfoTerm. Донедавна ТК СНТТ працював на правах О-члена, а після кількарічних домагань зараз є Р-членом ISO/TC37. Налагоджено співпрацю та укладено угоду з InfoTerm про взаємний обмін та забезпечення інформацією, про спрямування спільних зусиль на розвиток глобальної мережі центрів термінологічної документації, обмін досвідом для формування терміносистем і стандартів високої якості тощо. Комітет і InfoTerm є організаторами проєкту програми створення східноєвропейської термінологічної мережі, до якої як учасники ввійшли України, Грузія, Вірменія і Молдову, а також Австрія і Фінляндія як координатори проєкту. Крім того, комітет налагодив тісні контакти з відділом стандартизації термінології Польського комітету стандартизації (PKN).

 

4.1. Фонд Карла Поппера

Фонд Карла Поппера фінансував створення багатомовного трирівневого банку стандартизованих терміносистем (БТ БСТС) на суму 46900 доларів США (проєкт № 41). У рамках цього проєкту працівники ТК СНТТ працювали у центрах IEC та ISO в Женеві, Швейцарія. На отримані кошти було придбано комп’ютерну техніку та міжнародні стандарти IEC та ISO. Через деякий час проєкт було передано Міжнародному фонду “Відродження”.

 

4.2. ISO

ТК СНТТ співпрацює з ISO/TC 37 "Terminology and other language resources" (термінологія й інші мовні ресурси) і його 4-ма підкомітетами: SC 1 - Principles and methods (принципи і методи); SC 2 - Terminography and lexicography (термінографія і лексикографія); SC 3 - Computer applications for terminology (застосування комп’ютерів у термінології); SC 4 - Language resource management (керування мовними ресурсами). Цей комітет (ISO/TC 37) працює над засадами термінологічної діяльності, стандартизації і гармонізації термінології. У 1992-1998 рр. ТК СНТТ був О-членом ISO/TC 37, з 1998 р. – став Р-членом. Комітет співпрацює з ISO/ТС 37 у таких основних напрямках: розроблення міжнародних стандартів, впровадження стандартів ISO в Україні, внутрішня організаційна діяльність ISO/ТС37. 

 

4.2.1. Розроблення міжнародних стандартів ISO на різних етапах

Загалом ТК СНТТ опрацював 14 стандартів ISO на різних етапах розроблення. Серед цих стандартів – 3 перегляди (зміни та доповнення), 1 DIS (проєкт міжнародного стандарту), 6 FDIS (остаточна редакція міжнародного стандарту). ТК СНТТ активно бере участь в розробленні нових стандартів. Опрацьовано 4 NWI, PWI, PWD (нові і пропоновані стандарти). Експерти ТК СНТТ не просто формально голосували за прийняття стандартів чи нових пропозицій, а попередньо опрацьовували їх. Із 4-ти пропонованих нових стандартів 2 відіслано з зауваженнями і коментарями.

ISO 639: 1988 (ISO 639-1) двосимвольні мовні коди. (Зміни та доповнення до стандарту).

ISO 9:1995   Information and documentation -- Transliteration of Cyrillic characters into Latin characters -- Slavic and non-Slavic languages (Транслітерація кириличних символів в латинські – Слов’янські і не слов’янські мови) (До цього стандарту було неодноразово пропоновано зміни і доповнення для впровадження в Україні.)

ISO 10241:1992 Preparation and layout of terminological specifications in standards (Підготовка і подання термінологічних специфікацій у стандартах).(Зміни та доповнення до стандарту).

ISO/FDIS 704:2000 (E) Terminology work - Principles and methods (Термінологічна праця – Принципи й методи).

ISO/FDIS 12199:1999(E) Абеткове розташування багатомовної термінологічної і лексикографічної інформації за допомогою латинської абетки.

ISO/FDIS 1087-2 Terminology work – Vocabulary - Part 2: Computer applications. (термінологічна праця, частина 2: Використання комп’ютерів).

ISO FDIS/12 620 Computer Applications In Terminology (застосування комп’ютерів у термінології).

ISO/FDIS 12616 Translation-oriented terminology (остаточна редакція міжнародного стандарту 12616 "Термінологія, орієнтована на переклад") – проєкт погоджено з зауваженнями 20.11.2001 (автор – ISO/TC 37/SC 2);

ISO/FDIS 15188 Project management guidelines for terminology standartization (Остаточна редакція міжнародного стандарту 15188 "Інструкції щодо керівництва проєктами зі стандартизації термінології" – проєкт погоджено без зауважень 13.04.2001)

ISO/DIS 16642 Computer applications in terminology — Terminological markup framework (TMF) (Проєкт міжнародного стандарту. Використання комп'ютерів у термінології – TMF) 

ISO/NWI Proposal Terminology in sociolinguistic applications (пропозиція щодо нової робочої теми "Застосування термінології у соціолінгвістиці") – проєкт погоджено без зауважень 13.11.2001 р. (автор – ISO/TC 37/SC 1);

ISO/PWI Basic principles of multilingual product classification for electronic commerce (Попередня робоча тема "Базові засади багатомовної класифікації продуктів для електронної торгівлі) – проєкт погоджено без зауважень 3.12.2001 № 456;

ISO/PWI Terminology of language resources management (Попередня робоча тема "Термінологія керування мовними ресурсами") – погоджено без зауважень 25.10.2001 № 457.

ISO/PWI Presentation/representation of entries in specialized dictionaries (Попередня робоча тема "Представлення терміностатей у слеціалізованих словниках") – проєкт погоджено без зауважень 30.05.2001 № 94 (автор – ISO/TC 37/SC 2/WG 2).

 

4.2.2. Запровадження міжнародних стандартів ISO в Україні й гармонізація ДСТУ з міжнародними стандартами

Важливе місце у діяльності Комітету займає напрямок гармонізації української термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартами ISO. Процесу гармонізації термінологій допомагають досконало розроблені ISO загальні засади і методи створення національних стандартів. На жаль таких методів не розробила Міжнародна Рада зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД, а тому маємо російськовні ГОСТ’и як національні стандарти України. Це, очевидно, не сприяє утвердженню української мови, як державної, що задекларовано у 10-ій статті Конституції України.

Сьогодні важливо з нових позицій і набутого досвіду інтенсивніше продовжувати впровадження міжнародних і європейських стандартів як галузевих, так і термінологічних. Такі вимоги часу, продиктовані жорсткими умовами конкуренції продукції на світовому ринку. Основні напрямки цієї важливої справи прозвучали на Всеукраїнській конференції з нагоди Всесвітнього дня стандартів ”Міжнародні стандарти задля миру і добробуту” та на Нараді голів Технічних комітетів "Роль Технічних комітетів у гармонізації української нормативної бази з міжнародними та європейськими стандартами”, організованих Держстандартом України 12-13 жовтня 2000 року. Потреба нагального впровадження міжнародних стандартів насамперед стосується термінологічних стандартів, бо саме вони є основним чинником, передумовою процесу гармонізації.

У 1992−1998 рр. в Україні було запроваджено 94 термінологічні стандарти, згармонізовані з міжнародними (ISO, ІЕС). У 2001 р. ТК СНТТ провів експертизу стандартів ДСТУ ISO 9000 "Системи управління якістю" щодо їх запровадження в Україні. Загалом, ТК СНТТ запропонував до прийняття в Україні 10 стандартів ISO ТС 37 щодо термінології, затвердив 1 стандарт ISO "Системи управління якістю".

Окрім проєктів термінологічних стандартів, Комітет опрацьовує проєкти УкрНДІССІ, зокрема, основоположних стандартів, інструкції, каталоги, регламенти, рекомендації тощо. За останні два роки долучено також такі гармонізовувані з ISO нормативні документи як "Комп’ютерні засоби у термінології. Створювання та використовування термінологічних баз даних і текстових масивів", "Термінологічна робота. Гармонування понять і термінів", "Класифікатор нормативних документів ДК 004-98", "Правила впровадження та застосування міжнародних стандартів", "Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення загальних понять" та інші.

ТК СНТТ працює у напрямі запровадження міжнародних стандартів ISO в Україні. Зокрема, комітет запропонував впровадити в Україні такі стандарти:

ISO/DIS 860-1994 International Harmonization of concepts and terms – Міжнародна гармонізація понять і термінів (Методологія міжнародної гармонізації понять, систем понять і наступної гармонізації термінів. Гармонізація сприяє усуненню проблем у міжнародному спілкуванні).

ISO/DIS 12200-1996 Computational aids in terminology - Terminology Interchange Format (TIF) - An SGML application – Обчислювальні засоби термінології - Термінологічний формат взаємообміну (TIF) - Використання стандартної універсальної мови позначок (SGML). (Стандарт розроблено для потреб ефективного взаємообміну термінологічними даними між різноманітними банками (базами) термінологічних даних незалежно від їх програмно-технічної платформи. Формат TIF, створений на підставі відомої мови позначок (SGML) покриває всі типи та форми статей у термінологічних базах даних і спеціалізованих словниках.)

ISO 12200 Terminology - Computer application - Machine readable terminology interchange format (MARTIF) – Застосування комп’ютерів - Машинно зчитуваний формат взаємообміну.

ISO/DIS 12620-1996 Computational aids in terminology - Data element categories – Обчислювальні засоби термінології – Категорії елементів даних. (Зафіксовано типологію категорій даних для опису термінів і понять. Використання таких уніфікованих категорій даних сприяє, щонайменше на рівні взаємозв`язку, системній зв`язності та придатності даних)

ISO/DIS 1087-2.2: 1997 Terminology work - Vocabulary - Part 2: Computer application (частковий перегляд ISO 1087: 1990) Термінологічна діяльність - Словник - Частина 2: Прикладна інформатика. (Містить термінологію, що стосується організації та підтримування термінологічних даних - словникових статей)

ISO/DIS 12616.2 1997(?) Translation-oriented terminography Трансляційно-орієнтовна термінографія. (Стандарт описує методи для пристосування трансляторів до записування, підтримання та швидкого й легкого відновлення термінологічної інформації в поєднанні з трансляційною роботою)

ISO/FDIS 1951-1997 Lexicographical symbols and typographical conventions for use in terminography Лексикографічні символи та типографічні умови для використання в термінології (Стандарт специфікує лексикографічні символи та типографічні конвенції для використання в спеціалізованих, математичних і абетково-впорядкованих словниках, термінологічних базах і банках даних, а також роботах, що мають відношення до лексикографії та документації)

ISO/DIS 12199-1998 Terminology - Alphabetical ordering of multilingual terminological and lexicographical data represented in the Latin alphabet Термінологія - Абеткове впорядкування багатомовних та лексикографічних даних, поданих латинською абеткою (Стандарт специфікує набори літер (символів), які потрібно вживати в абетковому впорядкуванні багатомовних термінологічних або спеціалізованих лексикографічних даних (термінів чи їх елементів), поданих латинською абеткою)

ISO/IEC 10646-1: 1993 Information technology - Universal Multiple-Octet Coded Character Set (UCS) - Part 1: Architecture and Basic Multilingual Plane Інформаційні технології – універсальний багатовісімковий закодований набір символів. Частина 1: Архітектура і основний багатомовний план.

ISO/DIS 639-2 - 1997 Codes for the representation of languages - Part 2: Alpha-3 code Коди для подання назв мов. Частина 2: Трилітерні коди (Стандарт містить 2 набори 3-літерних кодів (термінологічний та бібліографічний) подання для назв мов, впорядковані за англійськими та французькими назвами. Попередні коди мов були дволітерні і зафіксовані в ISO/DIS 639-1 - 1988)

 

4.2.3. Внутрішня організаційна діяльність в рамках ISO TC 37

Окрім того, ТК СНТТ брав активну участь у формуванні внутрішньої структури ISO/TC 37 – затвердження зміни назв TC 37, підкомітетів (SC), створення нових підкомітетів та робочих груп (WG), погодження бізнес-планів, вибори голів комітету, підкомітетів, робочих груп.

 

4.3. ІЕС

У 2001 р. Комітет відновив своє Р-членство в ІЕС/ТС1. Комітет брав участь у розробленні 6 стандартів ІЕС на різних стадіях. З них – 2 FDIS (остаточні редакції), 3 CD (проєкти комітету) і 1 DC ІЕС/ТС1. До всіх 3-ох CD ТК СНТТ висунув суттєві зауваги щодо технічних і редакційних помилок. Окрім цього, комітет дав відповідь на 1870/DC Call for experts (запит до національних секретаріатів ІЕС іменувати експертів для впорядкування Міжнародного електротехнічного словника):

1/1829/FDIS “Міжнародний електротехнічний словник – Розділ 151: Електричні та магнітні пристрої”;

1/1830/FDIS “Міжнародний електротехнічний словник – Розділ 521: Напівпровідникові пристрої та інтегровані схеми”;

1862/CD. International Electrotechnical Vocabulary – Part 393: Nuclear instrumentation. Physical phenomena and basic concepts (Міжнародний електротехнічний словник – Розділ 393: Ядерні інструменти. Фізичні явища і основні поняття) (погоджено з зауваженнями);

1868/CD. International Electrotechnical Vocabulary – Part 141: Polyphase circuits (Міжнародний електротехнічний словник – Розділ 141: Багатофазні кола) (погоджено з зауваженнями);

1870/DC Suggestions of WG 100 on Annex I of the ISO/IEC Directives (Пропозиції робочої групи 100 щодо додатку 1 до Директив ISO/IEC) (Робоча група 100 ІЕС/ТС1 висловила свої пропозиції щодо оформлення Міжнародного електротехнічного словника, змісту його окремих частин, способу подання термінів і їх синонімів, подання означень, формул, малюнків і графіків);

1871/CD International Electrotechnical Vocabulary – Part 841: Industrial Electroheat (Міжнародний електротехнічний словник – Розділ 841: Промислове електронагрівання);

1872/CD To the attention of all IEC National Committees: call for experts (вимога виділити від кожного національного комітету 1 експерта і одного заступника до складу спеціальної групи для впорядкування термінологічних баз Міжнародного електротехнічного словника).

Зараз ТК СНТТ працює над впровадженням в Україні багатьох стандартів ІЕС. Зокрема, перекладено 4 розділи Міжнародного електротехнічного словника: розділ 121 "Електромагнетизм"; розділ 601 "Виробництво, пересилання і розподіл електричної енергії – загальні поняття"; розділ 602 "Виробництво, пересилання і розподіл електричної енергії – виробництво"; розділ 604 "Виробництво, пересилання і розподіл електричної енергії – експлуатація".

 

4.4. Інші міжнародні і національні організації

ТК СНТТ співпрацює з ІНФОТЕРМ (InfoTerm) (Міжнародний центр термінології), з 2001 р. комітет став асоційованим членом ІНФОТЕРМ. У червні 2001 р. ТК СНТТ і ІНФОТЕРМ уклали угоду про співпрацю, яка передбачає обмін досвідом, інформацією, друкованими працями. У рамках співпраці з ІНФОТЕРМ працівники ТК СНТТ відвідали міжнародні конференції і приймали представників ІНФОТЕРМ на міжнародних конференціях "СловоСвіт" у Львові. Йде постійний обмін інформацією про міжнародні конференції, семінари, форуми тощо. Також разом з ІНФОТЕРМ і багатьма іншими організаціями розроблено проєкт ЕТР (Східна термінологічна мережа), який передбачає створення мережі багатомовних термінологічних баз і банків термінів для країн східної Європи. Завдяки рекомендації ІНФОТЕРМ з ТК СНТТ контактують різні міжнародні і національні організації з питань стандартизації та гармонізації термінології: Термнет (TermNet) (мережа баз і банків термінів країн західної Європи), EAFT (Європейська асоціація термінологів), LISA (Асоціація стандартів для локалізації промисловості) та багато інших.

У 1998 р. ТК СНТТ розпочав співпрацю з Польським Комітетом нормалізації і подав пропозиції щодо співпраці з Українським термінологічним центром США та Канади.

У травні 2001 р. розпочалася співпраця з Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) щодо експертизи перекладу опитників ВООЗ українською мовою.

 

5. Міжнародні конференції

 

ТК СНТТ регулярно (спочатку щороку, а потім раз у два роки) проводить міжнародну наукову конференцію "Проблеми української термінології. СловоСвіт". За 10 років ТК СНТТ провів 7 таких конференцій, у яких брали участь представники різних країн і міжнародних організацій. Зокрема, у 1992 р. на 1-ій конференції виступали з доповідями віце-президент ІНФОТЕРМ (InfoTerm) Крістіан Ґалінскі і професор Віденського університету Гергард Будін, у 1993 р. до організаційного комітету 2-ої конференції входив професор Віденського університету Роберт де Богранд, який виголосив доповідь на спеціальному семінарі, з доповідями виступав керівник технічного відділу Центральної управи ІЕС доктор Ганс Тайхман. На наступній, 3-тій конференції (1994) доктор Ганс Тайхман був у складі організаційного комітету. До складу оргкомітету 4-ої конференції входили професор Віденського університету Роберт де Богранд і віце-президент ТермНет (TermNet) Крістіан Ґалінскі. Крістіан Ґалінскі вже як директор ІНФОТЕРМ був у складі оргкомітету 6-ої конференції і виступав з доповіддю.

 

Роман Рожанківський

листопад 2002

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології