© Богдан Рицар, 2001

Стан термінологічної справи будь-якої держави відображає її цивілізованість. Тому кожна держава особливо дбає про стан національної фахової мови, який віддзеркалюється у державних стандартах. Технологія творення термінологічних стандартів в ідеальному випадку повинна бути тривалим і практично виваженим процесом. Адже термінологічний стандарт – це результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного наявними словниками та їхнім ”часом життя”, а потім практичного унормування усталеної термінології, відображеної у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, монографіях тощо. Попри це термінологічні стандарти, опираючись на досвід, повинні передувати галузевим, або, принаймні, виходити з ними одночасно, але вже з узгодженою (хай навіть не цілком усталеною) термінологією. У ширшому аспекті процес унормування стандартизації національних термінологій повинен переходити у загальносвітовий процес гармонізації – встановлення відношень еквівалентності між термінологіями держав у рамках одної чи кількох мов, що необхідно для кращого порозуміння на всіх рівнях міждержавних стосунків – політиці, науці, культурі, торгівлі, спорті тощо.

Згадані етапи термінологічного стандартотворення в Україні змушені були відбуватися у надто стисненому часовому режимі. Особливо важкими були перші роки становлення держави і, зокрема, створення Держстандарту України. Саме тоді у 1992 році за спільним наказом Держстандарту і Міністерства освіти України на базі Львівської політехніки був створений Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) – ТК 19. Відтоді для розроблення українських термінологічних стандартів зразу розпочато організаційну роботу, скеровану на залучення якомога більше інженерів і вчених, представників різних регіонів України переважно з вищих навчальних закладів, Академії наук, провідних науково-дослідних інститутів та інших галузевих організацій. Завдяки самовідданій праці цих фахівців і за участі філологів-експертів став можливим безпрецедентний (всупереч світовому досвіду) факт розроблення за період з 1992–1996 рр. понад 600 Державних стандартів України на терміни та їх визначення. У цьому процесі велику помічну роль відіграли термінологічні міжнародні стандарти ISO та IEC, які за ініціативою ТК-19 і за сприянням відомого українського вченого-мецената Богдана Гаврилишина були куплені за кошти доброчинного фонду Карла Поппера (Женева, Швейцарія).

Проте такий експресивний процес, продиктований внутрішніми та зовнішніми умовами життя, дав свої негативні наслідки. До причин, що їх спонукали, можна віднести, з одного боку, майже (а з деяких галузей цілком) не упорядковану термінологію, а з другого боку, – слабе володіння українською мовою і, відповідно, відсутність знань з української термінології серед переважної більшості фахівців. Тому сьогодні чимало чинних термінологічних стандартів потребують перегляду, в кращому разі – доопрацювання. Разом з тим, незважаючи на низьку якість певної частини стандартів, виконано вкрай необхідну і важливу державотворчу справу. Набуто великий практичний досвід щодо розроблення термінологічних стандартів, випрацювані й сформульовані основні засади формування терміносистем у певних предметних галузях, що полегшують планування робіт зі стандартизації [1].

Цей досвід знайшов втілення у розробленому ТК 19 банку даних унормованої науково-технічної термінології, призначеного для супроводу і пошуку окремих термінів чи груп термінів разом з їхніми визначеннями з різних галузей знань [2]. У створеному банку даних реалізовано один з основних критеріїв – системність (узгодженість, несуперечливість) української термінології в рамках чинних ДСТУ, як остаточний процес її уніфікації. Нині банк постійно наповнюється новими ДСТУ, а також удосконалюється в плані його функційного та структурного розвитку.

Важливе місце у діяльності ТК 19 посідає напрямок гармонізації української термінології з міжнародними стандартами, передусім стандартами ISO. Процесу гармонізації допомагають досконало розроблені ISO загальні засади і методи створення національних стандартів. На жаль, таких методів не розроблено Міжнародною Радою зі стандартизації, метрології та сертифікації країн СНД, а тому маємо використовувати російськомовні ГОСТи як національні стандарти України. Це, очевидно, не сприяє утвердженню української мови як державної, що задекларовано у 10-ій статті Конституції України.

Невід’ємною складовою термінологічної діяльності ТК СНТТ є термінографічна праця. За його участі видано словники з електрорадіотехніки, радіоелектроніки, хімії, технології нафти, автошляхів. У 2000 році вийшла перша книжка [3] ”Термінографічної серії СловоСвіт”. Продовжуватимуть її вже підготовлені до друку російсько-український тлумачний словник з теплоенергетики та українсько-англійський/англійсько-український cловник з електроніки. Готуються до видання російсько-український словник з машинобудування, багатомовний словник з гідравліки, словник з токсикології тощо.

Сьогодні важливо з нових позицій і набутого досвіду інтенсивніше продовжувати впровадження міжнародних і європейських стандартів. Такими є вимоги часу, продиктовані жорсткими умовами конкуренції продукції на світовому ринку. Основні напрямки цієї важливої справи прозвучали на Всеукраїнській конференції з нагоди Всесвітнього дня стандартів та на нараді голів ТК 12 і 13 жовтня 2000 року [4]. Потреба нагального впровадження міжнародних стандартів, насамперед, стосується стандартів на терміни, бо саме вони є основним чинником, передумовою процесу гармонізації.

Окрім проєктів термінологічних стандартів, ТК 19 опрацьовує проекти УкрНДІССІ, зокрема, основоположних стандартів, інструкцій, каталогів, регламентів, рекомендацій тощо. За останні два роки долучено такі гармонізовувані з документами ISO проекти, як ”Комп’ютерні засоби у термінології. Створювання та використовування термінологічних баз даних і текстових масивів”, ”Термінологічна робота. Гармонізація понять і термінів”, ”Правила впровадження та застосування міжнародних стандартів”, ”Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення загальних понять”, а також класифікатор [5].

ТК 19 вже тривалий час безрезультатно пропонує УкрНДІССІ розпочати роботу над термінологічним стандартом українсько-латинської транслітерації, базовий проект якого розробив Інститут фундаментальних досліджень разом з Українською науковою асоціацією [6]. На його основі розроблено схему однозначної прямої та зворотної транслітерації кириличних знаків у латинські, яка відтворює український чи англійський текст. Зволікання з розробленням ДСТУ ”Кирилично-латинська транслітерація українських назв і текстів” не сприяє гармонізації з міжнародною термінологією та утвердженню державності України.

Серед основних напрямків діяльності, зазначених у Положенні про ТК, передбачено міжнародну співпрацю, участь у відповідних міжнародних комісіях, обмін досвідом тощо. Тому вже в період становлення започатковано основи цієї діяльності з ISO і IEC, а згодом з такими міжнародними інформаційними термінологічними організаціями, як InfoTerm і TermNet (Відень, Австрія).

Сьогодні ТК 19 представляє Україну в ISO/TC 37 як Р-член. Налагоджено співпрацю та укладено угоду з InfoTerm про взаємний обмін та забезпечення інформацією, про спільні зусилля щодо розвитку глобальної мережі центрів термінологічної документації, про обмін досвідом для формування терміносистем і стандартів високої якості тощо. Комітет разом InfoTerm є організаторами проекту програми створення східноєвропейської термінологічної мережі, до якої, крім України й Австрії, залучено Фінляндію, Грузію, Вірменію та Молдову. ТК налагодив також тісні контакти з відділом стандартизації термінології Польського комітету стандартизації (PKN).

Визначальну роль у перманентному формуванні наукової концепції відіграють організовувані у Національному університеті ”Львівська політехніка” термінологічні семінари та наукові конференції. У вересні 2000 року відбулася вже 6-та міжнародна конференція ”Проблеми української термінології СловоСвіт 2000” [7], основні положення ухвали якої містять, зокрема, такі пропозиції: створити фундаментальні словники відродженої української мови; перевидати термінологічні словники 20-х років, укладені в Інституті української наукової мови ВУАН; створити Комітет відродження і захисту української мови; створити галузеві термінологічні центри з гарячими лініями зв’язку з Комітетом; організувати у Комітеті інтернет-місця для ознайомлення і користування методичними матеріалами, термінологічними стандартами, їх проектами тощо.

Під час конференції відбулися установчі збори Українського термінологічного товариства (УкрТерм), головна мета якого – утверджувати, згідно з положеннями 10-ї статті Конституції українську мову в усіх царинах знань на засадах її відродження і розвитку, допомагати та координувати працю термінологів на загально узгодженій концепції, розгорнути міжнародну співпрацю з подібними товариствами Європи і світу, щоб гармонізувати українську термінологію з міжнародною.

1. Я.Юзьків. Засади формування систем стандартизованих термінів // Тези доповідей 4-ї Міжнарод. наук. конф. «Проблеми української науково-технічної термінології», Львів 17–21 грудня 1996, Вид.-во ДУ «Львівська політехніка», Львів, 1996, С. 4–5.

2. B. Rytsar, M.Kuzan, R. Rozhankivskyj, R.Mysak. The Terminology Systems Bank of the Technical Committee for the Scientifis and Technical Terminology Standardization //TKE’99 Terminology and Knowlendge Engineering, TermNet, 23–27 August, 1999, Innsbruk, Austria, P. 701–706.

3. Т. Балабан. Англійсько-український словник-довідник з інженерії довкілля. – Львів: Вид-о ДУ «Львівська політехніка», 2000, – 400 с.

4. Держстандарт України інформує // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2000. – №3. – С. 13–14.

5. ДК 004-99. Український класифікатор нормативних документів (УКНД).

6. Б.Рицар, Р.Рожанківський. Українсько-латинська транслітерація: універсальність і точність. // Матеріали 2-ї Всеукраїнської наук. конф. «Українська термінологія і сучасність», Київ: Вид.-во ІУМ НАНУ, 1997. – С.232–235.

7. І. Кочан. Шоста міжнародна конференція «СловоСвіт-2000»: проблеми української термінології // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2000. –  №4. – С.25–28.

 

Роман РОЖАНКІВСЬКИЙ

Засади унормування української термінології

© Роман Рожанківський, 2002

1.1 Міжнародні засади і правила стандартизації термінології

Міжнародна організація стандартизації ISO розробила засади та правила подання науково-технічних понять і систем понять ще на початку свого існування. Усі національні організації стандартизації переймають ці вимоги та правила та доповнюють їх специфічними нормами своєї мови.

Держстандарт України увів такі правила ще в 1993 році керівним (настановчим) нормативним документом КНД 50-011-93 [7]. На сьогодні вже видано нову редакцію такого нормативного документа у формі ДСТУ 3966-2000 “Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять” [8].

В обох згаданих документах велику увагу звернено на дотримання загальних вимог до термінів (однозначна відповідність поняттю, відповідність лесичного значення терміна та поняття, системність термінів, раціональна стислість, словотворча [дериваційна] здатність), до означень понять (наявність лише суттєвих ознак) і до сукупностей понять (зв'язність, системність, відсутність хибних кіл).

Виконати аналіз термінологічного стандарту чи його проєкту на системність понять і відсутність хибних кіл без відповідних комп’ютерних засобів практично неможливо – це дуже великі затрати праці й відсутність гарантії на правильність виконання. Теоретичним підґрунтям для дослідження систем понять служать математичні (догіко-семантичні) моделі мови, а точніше мового лексикону [вербального фонду]. Такі моделі досліджували українські вчені Е.Скороходько, Л.Пшенична, які й побудували відповідні алгоритми та програми аналізу систем понять [11].

Технічний комітет у своїх експертних роботах повинен би користуватися програмними засобами банку термінологічних даних (БТД), розробленого М.Кузаном [12,13,14], серед яких міститься потрібний засіб системного аналізу понять, реалізований за алгоритмом [15]. Але цей БТД на сьогодні заповнено лише третиною бази термінологічних стандартів УкрНДІССІ станом на 1995 р., а ефективні програмні засоби його автоматизованого наповнення ще не розроблено. Аналіз систем понять термінологічних ДСТУ виконують індивідувльно засобами Microsoft Word.

Задачу виконання експертизи стандарту ТК СНТТ практично завжди розділяє щонайменше на три – фахову експертизу, до якої залучаються провідні фахівці Львівських інститутів, експертизу на системність понять і дотримання технічних правил  ДСТУ 3966-2000 щодо подання термінології, а також експертизу на дотримання норм автентичної української мови та тенденцій розвитку української термінології та фахової мови. Другу й третю експертизи виконують працівники комітету.

Не завжди вистачає часу й фахівців на перевіряння правильності чужомовних відповідників до українського терміна, для чого вимагається копітка праця з міжнародними стандартами, яких, на жаль нема в нашому БТД (в електронній формі). Лише з 2002-го року ISO фактично перейшов на кореспонденцію електронними термінологічними документами, що повинно покращити становище.

1.2 Головні засади відродження та розвитку української фахової мови й термінології

Усі національні організації стандартизації переймають загальні міжнародні вимоги та правила подання термінології і доповнюють їх специфічними правилами подання термінів і понять національною мовою згідно з її нормами.

Головна засада – відроджувати українську мову

Унормовувати українську термінологію можна лише виходячи з засади відродження української мови загалом. Треба признати, що стан сучасної української мови трагічний – знищено головного традиційного носія автентичної української народної мови – село. Сьогодні сільська мова – це суржик, тобто українсько-російська мішанина. На сході й півдні – суцільний суржик, на заході – також суржик, лише меншою мірою. Практично знищено й носія автентичної української літературної мови – стару українську інтелігенцію, а серед нової рідко почуєш «придатніший», «найпридатніший», переважно чути «більш придатний», «самий придатний». Цим усе сказано – характерні риси самобутньої української мови втрачено майже всюди. Російські слова й конструкції чомусь вважаються українськими – це так звана позиція «реальної» української мови («сложившегося язика»), яка завдає українській мові найбільшої шкоди.

Міцна база цієї шкідливої „реальної” мови та „загальновизнаної” суржикової термінології як складової частини „реальної” мови – це Фонд української мови АН УРСР і  словники АН УРСР, в яких закріплено лексикон „реальної” мови. Особливо шкодять найчастіше вживані академічні російсько-українські словники [17, 18], в яких суржикові терміни (з позначками галузі застосування типу техн, спец, воен, спорт, ж.-д., мет тощо) подають або цілком без синонімів, або, подаючи як синоніми  автентичні українські слова, ставлять поряд зневажливі позначки типу уст, дорев, редко, разг, обл, простореч тощо. За впливом на сьогоднішнього пересічного користувача між словниками [17] і [18] істотної різниці нема, (попри певну позитивність останнього, який "…укладався за часів хрущовської відлиги, а видавався на початку брежнєвського застою…" і стереотипно перевидавався тричі до 1988 р. [40]), бо однаково, чи подано “насос – насос” [17], чи “насос - насос; уст. смок; (помпа) помпа” [17] – все одно рекомендовано вживати й вживають лише насос. Цю термінологію досі вважають нормативною навіть в урядових документах, а редакції видавництв змушують авторів підручників та укладачів словників її вживати в повному обсязі. Так що міцна академічна словникова база та наявна практична мовна політика фактично утворили зелену вулицю для суржикової термінології та водночас запалили червоне світло для застосування автентичних українських слів-термінів. Признання працівника Інституту української мови НАН України про недоліки академічних словників і, зокрема про недоречність позначок розм., рідко, обл. при деяких термінах (рура, рурка, слухавка, муштарда й ін.), яке врешті прозвучало 12.03.2000р. в радіожурналі "Слово", ситуації не змінило.

Сучасні словники видавництва НАН України за концепцією не відрізняються від словників АН УРСР. Так, в “Орфографічний словник” НАНУ 1994 р. [16.2] порівняно з аналогічним словником АН УРСР 1975р. [16.1] уведено деякі нові терміни як принтер, ксерокс, сосисочна (які не скрашують мову), додано довкілля, вилучено злучка тощо. Обмежилися незначними змінами, які засадничо зберегли сформовану загальновизнану термінологію. Не відрізняються від академічних й численні інші загальні й фахові словники, укладені на базі сучасного Фонду української мови НАНУ.

Завдяки наполегливої праці українських термінологів, передусім з Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології та УкрНДІССІ Держстандарту України дещо вдалося зробити у сфері відродження й становлення української термінології, але цього замало. Зараз спостерігаємо нову хвилю зросійщення  термінології – теміни, які запропонував ТК (устава, випростувач) знову заміняють російськими з нашої „реальної” мови (установка, випрямляч). Інші пропозиції ТК (вальниця замість підшипник, вальцівка і оренда замість прокат, повід і повідня замість привід, перевіряння замість повірка й дуже багато інших десять років Держстандарт і Інститут української мови НАНУ ігнорують.

Так звану забуту сьогодні термінологію впорядковано й розроблено до 1932-го року у Харкові, в Інституті української наукової мови (ІУНМ) ВУАН. За десять років тут виконано грандіозну фахову працю й видано близько 30-и словників з різних галузей науки й техніки. На жаль, вони практично недоступні, бо їх не перевидано. Терміни до цих словників добиралися зі слів живої української мови, зафіксованих, зокрема, у великих словниках Уманця [37, 1893-1899], Грінченка [33, 1907-1910], Іваницького [34, 1918], Желяхівського та ін. Як основні джерела забутої термінології ТК СНТТ застосовує термінологічні словники ІУНМ [20 – 23] та загальні словники, видані до 1934 року [32 – 37]. Взято до уваги також деякі сучасні термінологічні словники [24 – 31],, які певною мірою виносять забуту термінологію з небуття, не вкладаючись у жорсткі рамки загальновизнаної термінології та реальної мови [4]. 

Отож, унормовувати українську термінологію треба з засади відродження української мови, яка заперечує шкідиву позицію „реальної” (суржикової) мови.

Нижче подаємо конкретні засади унормування української термінології. Якби ми завжди дотримувалися цих засад, то не мали б наявних зараз термінів-покручів.

Засада 1. Добирати питомо український термін 

Сьогодні, щоб утворити український термін треба переглянути усі доступні словники, а не лише академічні, видані після 1934 року. З укладеного переліку слів беремо до вжитку питомо українське, яке найкраще відповідає усім міжнародним вимогам до терміна – стислість, висока словотворча (дериваційна) здатність, наявність обсяжного кореневого гнізда (крім іменника – дієслова з дієприслівниками та дієприкметниками, прикметники) тощо.

Наприклад, з множини слів-синонімів до російського броня „панцер [16 – 23, 24, 32, 33], панцир [16 – 19, 24, 26, 34, 37], броня [16 – 19]” вибираємо панцер, яке присутнє в більшості словників, віддавна українське, стисле, має добру словотвочу здатність (панцерувати, опанцерувати, панцерування, опанцерування, опанцеровання, панцеруючи, опанцеровуючи, (о)панцерований, (о)панцеровний, панцерний, панцерник тощо). Тим самим відкидаємо суржикове броня.

Засада 2. Добирати точне за значенням українське слово 

Характерна синтетична риса українського лексикону (вербального фонду) – це його багацтво через наявність у ньому слів, що точно відображають відтінки значень, чого значно менше в російській мові, і зовсім мало в англійській (аналітична мова, де значення слова можна пізнати лише в контексті. В українській мові значення вдало дібраного слова очевидне відразу – у процесі першого читання. Типова словникова стаття містить декілька відповідників до того самого чужого слова: 

представлять, представить – подавати, подати; наводити, навести; приставляти, приставити; знайомити, познайомити; рекомендувати, відрекомендувати; представляти, представити; зображати, зобразити;  виводити, вивести; показувати, показати; змальовувати, змалювати; викликати, викликати; завдавати, завдати; удавати, удати; прикидатися, прикинутися; виставляти, виставити; уявляти, уявити; становити; репрезентувати [17].

Згідно з цими словниковими даними, студія 1 + 1 показує кінофільм, а не представляє, науковець подає статтю на розгляд, а не представляє, речі для огляду виставляють, а не представляють тощо. Перенесення російського слова представлять разом з його способом вживання в українську мову породжує масовий стихійний суржик – не словник у даному випадку винен, а люди, які не знають української мови.

Інший приклад:

Передавать, передать – передавати, передати; пересилати, переслати [22]

Передавать, передать –  передавати, передати; переказувати, переказати [17]

У загальний російсько-український словник [17] «забули» помістити відповідник пересилати, внаслідок чого ТК СНТТ досі не вдалося відстояти терміни пересилання енергії та інформації на вістань. Тут головну перешкоду утворюють академічні словники. 

Засада 3. Не запозичати чуже слово за наявності українського відповідника 

Який сенс культивувати спікер (англ.), коли є мовець і промовець, принтер (англ.), коли є друкарка, ксерокс (англ.), коли є копіювач, насос (рос.), коли є помпа і смок, сосиски (фр. – рос.) та сосисочна (рос.), коли є ковбаски і ковбасочки. Усе це – мовний баласт, бо ми мовимо, а не спікеруємо, друкуємо, а не принтеруємо, копіюємо, а не ксероксуємо, насисаємо, а не насосуємо. Такі запозичення належить вилучати з мови, або щонайбільше трактувати як чужомовні слова з нерозвиненими похідними й ніколи не ставити їх у словниках на перше місце синонімійного ряду. 

Але безпідставно (бо є відповідники) запозичене слово з російської мови буває багато небезпечнішим, коли воно близьке за коренем і розвиває в нашій мові подібні гнізда, що утворює із стрункої системи мови цілковитий хаос. Так, нам до наявного котити додали катати за наявності безлічі відповідників з вужчими значеннями (їздити, возити, плисти, літати, човнувати, гонити, скакати тощо). Тепер маємо обкатувати замість об’їжджати, накат замість накіт –коту, прокатування замість вальцювання, прокат замість вальцівка, випозика і оренда. Наші автеничні слова типу накочувати, накотити вживаються як терміни рідко. 

Засада 4.  Запозичати термін безпосередньо з мови-оригіналу 

Йдеться про те, щоб оминути вплив мов-посередників на форму запозичуваного терміна. У нас в Український мовний фонд уведено безліч англійських, німецьких, французьких термінів, запозичених через російську мову шляхом калькування, які не відповідають нормам української мови, наприклад стандартизувати замість стандартувати, компостирувати замість компостувати, функціонування замість функціювання тощо.

Засада 5.  Латинізувати чужий термін латинського походження

Йдеться про запозичення терміна, що походить від латинського чи грецького слова і належить певній сучасній мові (англійській, французькій, німецькій тощо). Такий термін доцільно узгодити за формою та способом словотворення з наявним в українській мові масивом  відповідно відлатинських (утворених від латинських) та/чи відгрецьких термінів.

Так, необов’язково запозичати термін комп’ютер (латинського походження) безпосередньо з англійської мови – можна його засвоїти за посередництвом латинської мови як компутор – тоді за коренем -пут- це слово збігатиметься з наявними відлатинськими термінами – ампутація, депутат і похідними від них словами.  Зауважимо, що до комп’ютера існує цілком придатний питомо український відповідник – обчислювач.

В іншому прикладі дійдено висновку про недоцільність запозичання терміна офіс (латинського походження) з англійської мови, бо давно засвоєно з латинської офіція, яке має ще багато інших відповідників – служба, бюро, контора тощо.

Засада 6. Засвоювати чужий термін за граматичними й правописними нормами

Йдеться про засвоєння нового терміна (неологізму) з новим коренем, без якого українська мова не може обійтися (якщо слова з цим коренем уже присутні в мові, то діємо за наявним зразком). Передусім, відкинувши непотрібні чужі префікси та/чи суфікси (cadmium – кадмій, radium – радій) і замінивши, у разі потреби, чужі афікси на українські, утворюють основні слова – іменник і прикметники у разі часткового засвоєння, а для повного засвоєння – ще дієслова, віддієслівні іменники, дієприметники, дієприслівники, виконуючи все це за правилами українського словотворення.

Засада 7. Дотримуватися розподілу віддієслівних іменників за дією, подією і вислідом

ДСТУ 3966-2000 “Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять” [8] має спеціяльний додаток [8, Додаток Г], у якому наведено, зокрема, нормативні форми подання віддієслівних іменників на позначення дії (недоконаного процесу), події (доконаного процесу) та висліду дії разом з дієсловами, від  яких ці іменники походять. Тобто, приготовано все для того, щоб застосовувати дієслівні вислови замість висловів з іменниками на -ння, надмір яких сприймається негативно. Йдеться також про мовно правильні назви виконавців дії, віддієсливні прикметники на позначення активних, неперехідних і пасивних дійових властивостей суб’єктів дії, правильне застосування українських дієприкметникових форм тощо. У додатку Д [8] звернено також увагу на мовно правильну побудову часто застосовуваних словосполук і речень.

 1.3 Засадничі риси української фахової мови

Фахова (науково-технічна) мова має характерні синтаксично-стилістичні риси, зумовлені  сомобутнім синтаксисом української науково-технічної мови, якийо сформувався на  підставі синтаксису народної мови, типова ознака якого – розмовний, активний характер синтаксичних конструкцій. Активні конструкції речення мають переважати над пасивними. Пасивні конструкції в українській мові - це переважно наслідок впливу російського канцелярського стилю, який частково нівелює активність особи – порівняймо: “Ми виконали роботу” та “Робота виконана нами”.

Характерні синтаксично-стилістичні ознаки такі: 

1. Дієслівність української мови. Центр висловлювання – дієслово, коли в російській мові сенсове  навантаження - в іменниках.  Зі справою не можна зволікати - Дело не терпит отлагательств; Прямувати до мети - Идти по направлению к цели.

2. Органічна активна конструкція, що містить підмет, який визначає активного суб’єкта дії іменником у називному відмінку, присудок, виражений дієсловом у формі 3-ої особи однини або множини теперішнього часу, та додаток, що вказує на об’єкт дії: Ми розглядаємо процес ..., Кафедра виконує дослідження ..., Дослідники розглядають процес ...[45].    

3. Органічна пасивна конструкція української мови - безособове речення на -но, -то, в якому домінує результативність і не передбачено означення виконавця (його вже означено у попередніх реченнях). Найхарактерніша риса українських форм на -но, -то наявність іменника в знахідному відмінку на позначення об’єкта дії: Напрацьовання узагальнено ..., Запропоновано нову модель..., Зібрано новий матеріял ..., Модель використовувано [використано] (іменника в орудному відмінку із зазначенням суб’єкта дії застосовувати не можна: Нами узагальнено напрацьовання..., Нову модель запропоновано дослідниками...) [42–44].

4. Активна конструкція з підметом, який визначає активного суб’єкта дії іменником у називному відмінку, присудком, вираженим дієсловом у формі 3-ої особи однини чи множини минулого часу, та додатком, що вказує на об’єкт дії: Аспірант врахував зауваження; Спеціялізована рада прийняла висновки (п.1.2 – теперішній час, п. 1.4 – минулий) [42, 43]. 

5. Неозначено-особові активні конструкції з простим дієслівним присудком: Зауваження врахували, Зауваження враховуємо, Зауваження враховуватимемо; Визначили залежності, Визначаємо залежності, Визначатимемо залежності [42, 43]. 

6. Неозначено-особові активні конструкції з дієслівним розщепленим присудком зі зв’язковимм та модальними компонентами: Зауваження можна врахувати, Моделі треба використати (замість присудка з пасивним дієприкметником у його складі: Зауваження можуть бути враховані, Моделі повинні [мусять] бути використані) [42, 43].

7. Узагальнено-особові пасивні конструкції, в яких дію, стан чи ознаку, виражену присудком, сприймають як характерну завжди чи зазвичай (присудок подають переважно у 3-тій особі множини): Обмеження на параметри не вводять, Моделі використовують для …, Жити не дають, Людям жити не давали) [42].

8. Інфінітивне речення, головний член якого виражено інфінітивом – неособовою формою дієслова: Аварію легше попередити, ніж усувати наслідки й ремонтувати устатковання[47].

9. Гармонійне поєднання двох протилежних процесів – синтаксичної конденсації у вигляді іменних конструкцій (Ужили заходів для забезпечення працездатності) та синтаксичного розчленування речення (Ужили  заходів, щоб забезпечити працездатність) з метою послідовного опису дії чи події.

10. Українська нормативна система керування відмінками, яка забезпечує зв’язок слів за формою відмінка, зокрема у стійких прийменниково-іменникових і дієслівно-іменникових сполуках [42]. Далі грубим шрифтом подано правильні форми керування, а неправильні (взяті з російської мови) – курсивом.

11. Cтійкі прийменниково-іменникові сполуки:

*   ДЛЯ: комісія для складання резолюції (комісія по складанню резолюції)

*   ДО: до березня (по березень); відповідно до вимог (відповідно вимогам); виводити до резерву [резервувати] (виводити в резерв); брати до уваги (приймати до уваги)

*   З: дослідження з теплотехніки (дослідження по теплотехніці); з походження (за походженням); знати з досвіду (знати по досвіду); з тієї причини (по тій причині); згідно з законом (згідно закону)

*   ЗА: обчислити за формулою (обчислити по формулі), за даними аналізу (по даних аналізу), порівняти за показниками (порівняти по показниках), пливти за течією (пливти по течії)

*   НА: на вигляд (по виду, по вигляду), на вимогу (по вимозі, за вимогою), на адресу (за адресою), на замовлення (по замовленню), на запит (по запиту, за запитом), видавати на-гора (видавати нагору), звертати увагу на щось (приділяти увагу чомусь)*   ПІД: не під силу (не по силах, не по силам), під навантагою (при навантаженні), під тиском (при тиску), брати під сумнів [сумніватися] (відчувати [мати] сумнів), під час виконання, виконуючи (при виконанні) 

*   ПІСЛЯ: після закінчення школи (по закінченню школи), після прибуття потягу (по прибутті потягу)

*   ПО: по два в рядку; по черзі; по периметру; по каналах [каналами] (по каналам); піти по товар (піти за товаром)

*   ПРИ: перебувати при владі (знаходитися при владі)

*   У(В): в усіх напрямках (по всіх напрямках), у певні періоди (по певних періодах), в Україні (на Україні)

*   ЧЕРЕЗ: через непорозуміння (по непорозумінню), через помилку [помилково] (по помилці)

12. Стійкі дієслівно-іменникові сполуки:

*    брати участь (приймати участь)

*    вживати заходів (приймати [вживати] заходи [міри])

*    вибачатися (просити пробачення)

*    відмінної якості (відміний за якістю)

*    давати змогу (давати можливість)

*    дістати професуру (отримати професуру)

*    долати перешкоди (переборювати перешкоди)

*    дотримуватися вимог, відповідати вимогам, задовольняти вимоги (задовольняти вимогам)

*    завдавати болю [втрати, збитків, поразки, страху, удару, шкоди] (спричиняти [наносити, завдавати] біль[втрату, збитки, поразку, страх, удар, шкоду]) – іменник у родовому відмінку

*    запобігати нещасному випадкові (запобігати нещасний випадок)

*    надавати ваги [вигляду, сенсу, сили, смаку, упевненості, форми] (придавати [надавати] вагу [ви(гля)д, сенс, силу, смак, упевненість, форму]) – іменник у родовому відмінку

*    надавати слово [допомогу, змогу, інформацію, перевагу, повноваження, право] – іменник у знахідному відмінку

*    обіймати посаду (займати посаду)

*    ставити питання (піднімати питання) 

*    складати подяку (виносити подяку)

*    ставити вимогу (пред’являти вимогу)

*    цілими днями (по цілих днях)

*    протягом часу (на протязі часу)

*    убезпечувати [убезпечити] щось (забезпечувати [забезпечити] безпеку чогось) 

13.  Застосування синтетичних конструкцій [45]. Попри те, що майже всі слов'янські мови в морфологічній класифікації виступають як флексійно-синтетичні, російська й українська мови знаходяться на протилежних полюсах за рівнем розвитку аналітичних і синтетичних засобів. Російська - найаналітичніша, а українська - найсинтетичніша, поряд з чеською та словацькою [45]. Польська, наприклад, розташована в проміжку ближче до української. Система української мови базується головно на кодуванні поняття словом-терміном, тому словниковий запас мови дуже обсяжний. Ось лише декілька прикладів з [45]: книгарня - книжный магазин, залізниця - железная дорога, зневіра - упадок духа, садовина - садовые деревья, передусім - прежде всего, відтоді - с тех пор, чимдуж - что есть силы, досі - до сих пор, нанівець - на нет, різьблений - покрытый резьбой, цвяхований - обитый гвоздиками с широкой шляпкой, жоден - ни один, аби - лишь бы, бо - так как, лікарка - женщина-врач, якнайдорожча - всех дороже, найшвидший - самый быстрый, занизько - слишком низко, завелике - слишком велико, тонесенька - совсем тонкая. А також обабіч (по обидва боки), обіруч (обома руками), унеможливлювати (робити неможливим), знебарвлювати, попереставляти, повідновлювати, порозкидати,  познешкоджувати, познешкодити, попересполокувати, цегельня (цегельниа фабрика), броварня (пивоварня),  ливарня (ливарний завод) тощо.

14. Окрім простих (синтетичних) форм ступенювання якісних прикметників і прислівників, українська мова має прості форми дієслів майбутнього часу типу виконуватимуть (будуть виконувати), розроблятиме (буде розробляти). Зазначимо ще специфічні формотвори складних слів (горицвіт, пройдисвіт, Убийвовк, Вернигора), багатство віддієслівних прикметникових форм, що дають змогу відбивати розмаїті відтінки значень [46]. 

Нехарактерні для української мови стилістично-синтаксичні конструкції:

1. Широке застосування пасивних конструкцій. Російська (книжна) мова засвоїла стародавню канцелярську традицію до пересунення суб’єкта дії на другий план, а українська (народна) її цілком відкинула [42]. 

2. Трикомпонентні пасивні конструкції, утворені дієсловом недоконаного виду пасивного стану на -ся, іменником у формі орудного відмінка на позначення суб’єкта дії та іменником у називному відмінку, що визначає об’єкт дії: Процес текстотворення розглядається нами …, Текст визначається дослідниками…Нами проводиться велика робота… . Така конструкція дуже характерна для книжних стилів російської мови. Цю, перейняту й тепер типову конструкцію українських наукових текстів, треба заміняти на органічну активну: Ми розглядаємо процес текстотворення …,  Дослідники визначають текст…, Ми багато працюємо [43]… .  

3. Двокомпонентні пасивні конструкції з дієсловом недоконаного виду пасивного стану на –ся та іменником у називному відмінку на позначення об’єкта дії:, які, на відміну від трикомпонентних з п. 2.1, не містять іменника в орудному відмінку – суб’єкта дії: Проблема розробляється в аспекті…, Текст аналізується в контексті…, У розділі описуються мовні формули…, Робота проводиться велика… . Це безособові конструкції і тут доречні інші форми, зокрема на -но, -то: Проблему розроблювано в аспекті…, Текст аналізовано в контексті…, У розділі описано мовні формули…, Багато працюємо (Розробляємо багато, Напрацьовуємо багато), Розробили багато (Напрацювали багато, Розроблено багато, Напрацьовано багато) [43]. 

4. Трикомпонентні та двомпонентні конструкції, до складу яких уходить присудковий пасивний дієприкметник доконаного виду: Визначені залежності (між величинами); Висновки були прийняті (спеціялізованою радою). Присудковість українських дієприкметників невиразна. З виразу визначені залежності не можна відразу визначити, яку функцію тут виконує дієприкметник - присудкову чи означеннєву (Визначені залежності подали графічно). У російській мові “определены зависимости” й “определённые зависимости” розрізняють відразу. Тому в українській мові природніше вживати конструкції дієслівні та на -но, -то: Аспірант врахував зауваження, Зауваження врахували, Зауваження враховано; Визначили залежності, Визначено залежності.  Примітка. Деякі дослідники не заперечують цілком цих конструкцій, а сприймають їх як доцільний проміжний етап у перетворенні дієслівних особових речень у безособові: Аспіранти надрукували статті - Статті надруковані аспірантами - Статті надруковані - Статті надрукували - Статті надруковано [42]. 

5. Розщеплені присудки, складені дієсловом та іменником, напр. рос. удержать в памяти  - укр. запам’ятати,  аналогічно: положить основание - заснувати; подвергать критике - критикувати; прийти в негодность - зіпсуватися; находиться в противоречии с чем-то - суперечити чомусь; привести к ухудшению - погіршити; приносить извинения  - вибачатися; приходить в упадок - занепадати; предъявлять требование - вимагати; обеспечивать защиту - захищати; поддавать исследованиям - досліджувати; отдавать распоряжения - заряджати, розпоряджатися; виконувати оброблення різанням - обробляти різанням; здійснювати лінійне згладжування швидких коливань - лінійно згладжувати швидкі коливанння; забезпечувати безпеку - убезпечувати тощо. Примітка. Розщеплений присудок застосовують, коли це стійка дієслівно-іменникова сполука, див. п.1.10.2. 

6. Застосування активних дієприкметників (від перехідних дієслів). Замість активних дієприкметнтків в українській мові вживають прикметники, іменники, пасивні дієприкметники, дієприслівники, підрядні речення тощо: фраза, не имещая смысла -  беззмістовна фраза; использующаяся модель - використовувана модель; коллектор, отводящий продукты сгорания - колектор-відвідник продуктів спалювання; падающая волна - набіжна хвиля; затухающие колебания - згасні [згасаві] коливання; заведующий отделом - завідувач відділу; управляющий делами - керівник справ; ведущий программы - ведучий програми; бегущий, движущийся - рухомий тощо.

1.4  Аналіз якості української фахової мови й термінології у чинних ДСТУ

Проаналізовано фахову мову й термінологію, відображену в назвах ДСТУ, наведених у Каталогу нормативних документів 1998 р. [47].

Подаємо перелік виявлених зауваг (у кожному рядку зліва наведено наявний вислів, а справа після риски, лише для вислову перед знаками „/” чи „()„ –  правильніший з нашого погляду;  знак „/” вказує на обернений порядок слів; у звичайних дужках подано пояснювальні слова;  усі слова чи вислови, розділені комами, розглядаються як рівноправно взаємозамінні; наприкінці кожого рядка подано клас, групу, а деколи й підрупу каталога – джерела інформації).

 зауваги до назв ДСТУ

* автомобілей /для сидінь – автомобілів 59.080

* аудит (екологічний) – авдит 13.020

* банки (скляні) – слоїки, баньки 55.100

* Безпека побутових та аналогічних електричних приладів – безпека побутових електричних приладів 97.060, 97.100, 97.170

* безшовні (балони, труби) – безшвові 23.020, 23.040.10

* бирки (транспортні з деревини, для таврування худоби) – карби, карбіжі, карбованки 55.020, 65.020.30

* білові (вироби) папір – ??? 35.260.20, 85.080

* бочонки (дерев’яні) – бочівки 55.140

* бринза – бриндзя 67.100.20

* бронзові (труби, прутки) – спижеві 23.040.15, 77.120.30

* буквенні (позначення) – літерні, буквені, буковні, буквові 01.080.20, 31.080

* бурильні установки – свердлові устави 73.100.30

* в’яжучі (гіпсові, композиційні, шлаколужні) – зв’язувачі, зв’язники 91.100.10

* в’яжучі (матеріяли, системи, речовини) - в’язкі, зв’язувальні 13.100, 91.040, 91.100

* в’язання (ручне) – плетіння 59.080.20

* ведучі (колеса) – повідні 83.160.30

* видавлювання (соку) – вичавлювання, витискання 97.180

* визначення імовірності - визначення ймовірності 13.220.40

* визначення понять – означення понять 01.020

* вихреструмний (метод контролю характеру міцності) – вихровострумний 91.100

* вібростійкість – вібротривкість 23.120

* відбір (термінів) – добір 01.140.20

* відбір та підготовка (проб) – добір і готування, взяття й приготова 71.060.10, 77.040, 77.120.50, 85.060, 91.100.10

* відмовостійкість – відмовотривкість, безвідмовність 35.020

* відходи (виробництва, вугледобування, гірничо-збагачувальних комбінатів) – рештки, залишки, послідки, відпадки 13.030, 65.120, 91.100.20, 91.100.20

* візуальна (інформація) – зорова 01.080.10

* візуальні (пірометри, дисплеї) – зорові 17.200.20, 31.120

* Вішалки підлогові та навісні – Вішалки стоякові та почіпні 97.140

* включення (до документів) – уведення, залучення 03.120.20

* включення (неметалеві) – вкраплення, додатки 23.040.10

* включно до (400 кВт) – не більше 13.110

* внутрішньомагазинне (устаткування) – внутрішньокрамничне, всерединікрамничне 67.260

* волочіння (металевих труб) – протягання 13.100

* гарячекатаний прокат – гарячевальцівка 77.140.60

* гідроприводи – гідроповоди, гідроповідні 01.080.20, 21.140, 23.100

* гірниче підприємство – рудня 03.100.50

* глазурі – поливи 81.020

* гноти (для плити гасової) – ґноти 97.040.20

* горючий (газ) – пальний 13.320

* граверні (роботи) – ритівні, ритувальні 97.195

* грохоти (вібраційні) – дармої 73.120

* грунти (класифікація, випробування) – ґрунти 91.100.20, 93.020

* гужони (суднові) - 47.020.10

* гумове (виробництво) – ґумове 83.020

* гумовий пузир (для льоду) – ґумовий пухир 11.160

* гумові (грілки, суміші, вироби, профілі, прокладки) – ґумові 11.160, 83.040.20, 83.140

* гумові (кільця) – ґумові 21.140

* дешламатори (магнітні) – знешламувачі, знешламники 73.120 

* для закладки на витримку /Виноматеріали виноградні – для витримування 67.160.10 

* для кладки (доменних печей) /Вироби вогнетривкі мулітові – для мурування 81.080

* добавки (для виробництва штучних пористих заповнювачів, активні мінеральні, хімічні) – додатки 91.100.10, 91.100.20, 91.100.30

* додержання (стандартів, норм, правил, якості продукції) – дотримання 03.120

* дожимний (компресор) – дотискний 03.120.10

* допустимі навантаження (електродвигунів) – допускні обтяження 29.160.30

* дрелі (ручні) – дрилі 25.140.30

* духовки (пічні) - 97.040.20

* електробури – електросвердла 75.180.10

* електромагнітна (сумісність) – електромагнетна 29.020

* електромагнітні (контактори) – електромагнетні 29.120.60

* електронасоси (побутові) – електропомпи 23.080

* електроприводи – електроповоди, електроповідні 29.020

* електросоковижималки (побутові) – електросоковичавники, електросоковитискачі 97.040.50

* електрошлакове (зварювання) – електрожужелеве 25.160.10

* енергоозбереження – енергооощадність 03.100, 03.100.50, 27

* ємкості (суднових систем) – місткості 47.020.60

* жарена (морква) – смажена 67.080.20

* жарений (перець) – смажений 67.080.20

* жарені (пиріжки) – смажені 67.060

* жерсть (біла) – бляха 97.040.50

* живучість – працездатність 35.020

* жир (тваринний) – товщ 67.120

* жир свиний – смалець 67.080.20

* жирні (кислоти) – масні 67.120

* за замовленнями населення /Вироби ювелірні, Хутро підібране, Одяг, Вироби трикотажні, Сорочки, Вироби 

* забезпечення безпеки (продукції) – убезпечення 03.120.20

* заготовки (меблеві) – заготованки 97.140

* заземлення /контакт – уземлення 23.100.30

* заточка (ножів) – гостріння, гострення, нагострення 97.180

* звукопоглинаючі (вироби) – звукопоглинальні, звукопоглинавчі, звукопоглинні 91.120.20

* здоба (українська) – смачина? 67.060 

* зносостійкість (виробів) – неспрацьовність, зносотривкість 21.020

* зубчаста (муфта, передача) – трибова 21.120.20, 21.200

* зубчасті (редуктори) – трибові 21.240

* інтегральні (мікросхеми) – зінтегровані 35.240.40

* інтегровані (мікросхеми) – зінтегровані 31.200, 35.160, 35.240.40

* іонізуюче (випромінення) – йонізаційне 17.240

* карнизи – карнізи 97.140

* картон – тектура 85.020, 85.060, 91.120.10

* катані (плити, труби) – розкотні 25.120.20, 23.040.10

* катанка (з вуглецевої сталі) – вальцівка 77.140.60

* клапан – хлипак 23.100.30

* коляски (дитячі) – візочки, візки 97.190

* кондиціонування (повітря) – кондиціювання 01.080.20, 13.110, 13.140, 17.160, 21.020, 23.120

* корзини (металеві для паперу) – кошики 35.260.20

* корсетні, взуття, меблі – на замовлення 39.060, 59.140.30, 59.140.35, 61.120, 61.040, 61.060, 97.140

* котушка – навій, шпуля 33.160.30, 37

* котушки (рибальські) – навої, шпулі 65.140.30

* крани (вантажопідіймальні, самохідні) – звід 03.100.30, 53

* кранівник – зводар 53

* кранові (рейки) – зводові 53, 77.140.70

* кришки (суднових люків) – покришки 47.020.10

* кузови-фургони – кузови-будари, ящики-будари 43.160 

* куски міряні (текстильної галантереї) – шматки зміряні 59.080

* кутики (сталеві) – кутівки, кутники 77.140.70 

* кушнірсько-підбиральні (роботи) – кушнірсько-добиральні 59.140

* латунні (прутки, труби) – мосяжні 77.120.30

* листи (азбоцементні, металеві) – аркуші 91.060.20, 97.040.20

* листове (штампування, скло) – аркушеве 25.120.20, 81.040.20

* листові (вироби) – аркушеві 83.140, 91.100

* лицьові (камені) – личкові, личкувальні, фасадні 91.100.20

* лугостійкість – луготривкість, луговитривалість 97.040.60

* магнітна (індукція, доріжка) – магнетна 17.220, 35.240.40

* магнітне (збагачення кварцитів) – магнетне 91.100.20

* магнітний (носій, запис, метод) – магнетний 01.140.20, 33.160, 91.080.40

* магнітні (кола, матеріали, підсилювачі, стрічки, фонограми) – магнетні 29.020, 31.220, 33.160.300

* магнітодіелектрики - магнетодіелектрики 29.040.10

* магніто-твердий (матеріал) – магнетотвердий 17.020

* малина дикоростуча – малина-дичка 67.080.10

* марганець – манган, манґан 77.120.50

* марганцеві (руди) – манганові, манґанові 73.060

* масло (в сірці) – олива 83.040.20

* маслонаповнена (сірка) – оливонаповнена, оливовмісна 23.100

* маслопроникність – оливопроникність, мастилопроникність 85.060

* маслорозпилювачі – оливорозпилювачі 23.100

* масляні (трансформатори) – оливні 17.140.10, 29.180

* миш’як – арсен, мишак, аршеник 71.06.10, 75.160.10

* миючі (засоби) – мийні 71.100.40

* морозостійкість при багаторазовому заморожуванні і відтаванні – морозовитривалість в умовах багаторазового заморожування і відтавання 91.100.30

* моткові (вироби радіоелектронної апаратури) – навивні 31.220

* мочалки банні – віхті лазневі 97.170

* навантаження (імпульсне, тривале, статичне) – обтяження 19.020, 19.060, 61.040

* навколишнє середовище – довкілля 13.020, 13.030

* намотування (магнітної стрічки) – навивання 33.160.30

* напівфарфорові (вазони) – напівпорцелянові 81.060.20

* наплавлення /Стрічка для – натоплювання 25.160.20

* насоси – помпи, смоки 13.110, 23.100.10, 23.140

* нержавіюча (сталь) – нержавна, нержавійна 97.180

* несівні (конструкції, системи автомобілів) – тримкі, нескі, несні 33.160.20,43.040.60

* обезводнення (продуктів) – зневоднення 73.120

* облицювальні (плитки, вироби) – личкувальні, обличкувальні, обличковувальні 91.100, 91.100.20

* обробка (деревини) – оброблення, обріб, обробіток 79.120

* обробки (інформації, результатів) /Система, Методи – опрацювання 35, 91.100.20, 93.020

* оброблення (інформації) /Система – опрацювання 35, 49.100

* окалина – циндра 71.060

* оксид марганцю – оксид манґану 25.160.20

* оптово-відпускна (ціна) – гуртопродажна 01.120

* оснастка – споряд, спорядження 47.020, 91.220

* оцінки /Методи, Критерії – оцінювання 03.120, 03.120.20, 91.100

* палатки (туристські) – намети 97.200.30

* паяльні (лампи) - лютувальні 25.160.50

* паяння – лютування 01.080.30

* пековий (кокс) – варовий 75.160.10

* перевірка (систем якості, гальмівних систем) – перевір, перевіряння 03.120.10, 43.180

* перевірки /Порядок – перевіру, перевіряння 17.020

* передавальні (системи) на відстань – пересилальні 33.040

* передавання (даних, сигналів) на відстань – пересилання 33.040

* передавання /(волоконно-оптичні) системи – пересилання 33.180.30, 49.090

* передачі /Лінії – пересилання, пересилу 33.120

* перекачування (стічних вод) – перепомповування 23.080

* переробка (матеріялів, промислова) – переріб, перероблення 13.110, 67.080.20, 71.100.60, 83.200

* печива /Форми для вафель і – тістечок 97.040.60

* пивоварство – броварство 67.020

* пилососи – порохотяги, пилосмоки 97.080

* під час згинання /Визначення жорсткості – на згинання, на згин 85.060

* під час поперечного згинання /Визначення границі міцності – на поперечне згинання, на поперечний згин 77.160

* під час розтягування /Визначення міцності – на розтягання, на розтяг 85.060

* підвіски (автомобілів) – почіпки 43.040.50

* підвісні (ізолятори, вішалки, елементи карнизів) – почіпні  29.080.10, 97.140

* підготовка (передпродажна) – приготова, підготова, готування 43.020

* піджимне (кільце) – підтискне 23.100.20

* підшипник (кочення, ковзання) – вальниця 21.100

* підшипникова (сталь) – вальнична 77.140.60

* плавлені (сири) – топлені 67.100.20

* плавленням /Зварювання – топленням 25.160.10

* планки (кіпові?) – лиштва 47.020.10 

* пластина – платівка 13.030

* плунжери (циліндрів) – пурначі 23.100.20

* пневмоприводи – пневмоповоди, пневмоповідні 01.080.20, 23.100

* побілки /Засоби для – побілення 91.180 

* повірочна схема (для засобів вимірювань) – перевірча схема 17.020, 17.080, 17.220, 17.240, 39.040.20

* повітро-проникність – повітропроникність 85.060

* погонажні (вироби) – довжинні, ??? 83.140, 91.100 

* поковка (з вулецевої сталі) – виковок, кованка 77.140.80

* порошкоподібні (засоби миючі) – порошкові, порошкуваті 71.100.40

* поршень – толок 21.140, 23.100.20

* поршневі (компресори, кільця) – толокові 13.160, 23.140, 43.060.10

* порядок здійснення державного нагляду – порядок дежавного наглядання 01.120

* посадка (дерев) – саджання,  посаджання, посадження 13.100

* посадка (повітряних кораблів) – приземлювання, приземлення 49.020, 49.090

* посадка {система допусків та посадок} – припасунок, припасовання 01.080.30

* посадковий матеріал – садівний матеріал 65.020.40 

* посадочні (місця) – уставні, посадні 23.100.20

* постановка (на виробництво) – ставлення, постава 91.100, 91.200

* при (змінній, постійній) напрузі – під напругою 31.060.30

* при (промисловій) частоті – на частоті 31.060.30

* при зварюванні /Положення – для зварювання 01.080.30

* при напівавтоматичному зварюванні /Пристрої аспіраційні до зварювальних пальників – у напівавтоматичному зварюванні 25.160.30

* при централізованому відновленню /Здача та видача – у централізованому відновленні 43.100

* привод (ручний) – повід, повідня 65.060.40

* приводи (гнучкі) – поводи, повідні 47.020.70

* приклеюючі мастики – клейкі мастива 91.100.50

* припої олов’яно-свинцеві – люти цино-олив’яні 25.160.50

* проведення (експертизи, робіт, сертифікації продукції, випробувань) – виконання 01.120, 01.140.20, 03.100, 03.120.20, 97.200.50

* прокат (сортовий, товстолистовий, тонколистовий, гарячекатаний) – вальцівка, вальцьованка, вальцьовання 77.040.20, 77.140

* прокатне (скло) – вальцівне 81.040.20

* прокатне виробництво – вальцівництво, вальцювальництво 13.100

* прокладки (гумові) – переліжки, щільниці 83.140

* прутки (бронзові, латунні) – прутики 77.120.30

* пруток – прутик 77.120.30

* путі (водні) – шляхи 93.080

* пучки (паливні) – жмутки 75.160.10

* ракоподібні – раки 67.120

* резервовані (системи) – зарезервовані 33.160

* результати (випробувань) – висліди, посліди 35.020

* ремонт – направляння, направа, виправляння, виправа 91.220, 93.080

* ресурсозбереження – ресурсоощадність 03.100

* решітки (-дробарки) – ґратки 13.060.30, 97.180

* різьби (штоків, плунжерів) – нарізі, різі 23.100.20

* роботи по виготовленню – виготовлення, роботи з виготовлення 13.100, 93.080

* роботи по приготуванню – приготування, роботи з приготування 13.100, 93.080

* розробка (стандартів, програм) – розроблення, розріб, розробіток 01.020, 17.020

* розробка та постановка {Система розробки та постановки продукції на виробництво} – розроблення та постави 

* розсольний (сир) – роповий 67.100.20

* роликові (обертачі, стенди) – вальцеві, коточкові 25.160.30

* рубка (дерев) – рубання,  рубанка 13.100

* рудник (України) – копальня 91.100.20

* рудникова (машина) – копальнева 83.160.30

* рукава (рятувальні) – рукави 13.220.10, 59.100.30

* рулі – керма 43.140

* рулонні (вироби) – сувійні 83.140, 91.100

* сальтисони – сальцесони 67.120.10

* свинець – оливо 25.160.50

* свинцеві (батареї, пломби, диски) – олив’яні, плюмбійові 43.060.50, 55.020, 77.140.90

* сердечник – осердя 33.160.300

* системи передавання (на відстань) - системи пересилання 01.080.20

* скипидар – терпентина, шпигинар 87.060.30

* скобозабивний (пістолет) – клямрозабивний 03.120.10

* скобопрошивний (пістолет) – клямропрошивний 03.120.10

* яскравомір (фотоелектричний) – яскравостемір 17.180.30

* скребки – скребачки 97.180

* скребкові (конвеєри) – скребні, скребкі, скребачкові 73.100.40

* совки (металеві) – шполи 97.180

* соковижималки (побутові) – соковичавники, соковитискачі 97.040.50

* сосиски – (варені) ковбаски 67.120.10

* соски гумові – пипки ґумові 97.190

* сплави (металів, алюмінієві) – стопи 23.040.10, 77, 91.080.10, 97.040.60, 97.180

* спучений (перліт) – роздутий, спачений 91.100.20

* сталеплавильне (виробництво) – сталетопильне, сталетопне  13.100, 77.180

* ствол (повітряно-пінний, пожежний ручний, пожежний лафетний) – цівка, дуло, жерло 13.220.30

* стержні (писальні) – стрижні 35.260.20

* стержньова (арматура) – стрижнева 77.040.20, 91.100

* стійкість (до впливу випробної напруги) – тривкість, витривалість 29.040.20

* стійкість до розрядів статичної електрики – тривкість до електростатичної виснаги  29.040.10

* столова /Морква (молода свіжа з зеленню) – харчова, їдальна, до столу, столова, настільна, настольна 67.080.20

* столовий /Хрін – харчовий, їдальний, до столу, столовий, настільний, настольний 67.220.10

* столові /Буряки (молоді свіжі з зеленню) – харчові, їдальні, до столу, столові, настільні, настольні 67.080.20

* стружка, стружки (мильні) – остружки 71.100.40

* телеобробка (даних) – телеопрацювання 35.020

* теплозвукоізолююча (підоснова) – теплозвукоізолювальна, теплозвукоізолівна, теплозвукоізольовча 83.140, 91.100

* термохімічні сигналізатори парів – термохемічні сигналізатори пари 13.320

* тканинов’язаний (каркас) – ткано-плетений 13.220.10

* товстолистовий (прокат) – товстоаркушевий 77.140.20

* тонколистовий (прокат) – тонкоаркушевий 77.140.50

* тороподібна (оболонка) – ториста 21.120.20

* травильні (розчини) – щавильні 77.020

* трельовочні (трактори) – трелювальні, трелівні, трельовчі 83.160.30

* триштировий – тришпиневий 23.100.30

* тросовий (тип) – линвовий 93.080.30

* тротуар – пішохід, хідник 93.080

* труби із сталі – труби зі сталі 23.040.10

* убори головні – убори наголовні 61.040 

* уміщуючі (гірські породи) – вмісні 91.100.20

* управління (якістю продукції, устаткованням, лазерним випромінюванням, об’єктами) – керування 03.120.10, 25.140, 31.260, 35.200

* управління /Блоки – керування 23.100.20

* управління навколишнім середовищем – керування довкіллям 13.020

* установки (компресорні, холодильні, для очищення, енергетичні, для виявлення дефектів, асфальтозмішувальні, душові) – устави 13.110, 23.140, 27, 47.020.50-60, 77.040.20, 91.220, 97.170

* установлення (виробів електронної техніки на друковані плати) – уставляння 31.180

* устаткування (ковальсько-пресове, зварювальне, для пакування, ткацького [оздоблювального, прядильного] виробництва, технологічне, для кондитерської [хлібопекарської] промисловості, збагачувальне, метало- і деревообробне, для переробки, кеменевидобувне, каменеобробне) – устатковання 01.100.30, 03.80, 13.110, 25, 35.240.50, 55.200, 59.020, 61.080, 67.260, 73.120, 83.200, 91.220, 97.060

* устаткування для гартування деталей з індукційного нагрівання - устатковання для гартування деталей після індукційного нагрівання 23.100.20, 13.110, 79.120.10

* фарфоровий (посуд) – порцеляновий 97.040.60

* фарфорові (вазони, урни) – порцелянові 81.060.20

* феромарганець – фероманган, фероманґан 77.100

* феросилікомарганець – феросилікоманган, феросилікоманґан 77.100

* фізико-хімічні (дослідження) - фізико-хемічні 91.100

* фланцева (муфта) – крисова 21.120.20

* флюси (для керамічних фарб) – топняки 81.020

* флюси зварювальні плавлені – топняки зварювальні топлені 25.160.20

* флюсів /Розкладання – топняків 25.160.20

* фрукти – садовина 55.180, 67.040, 67.080

* фруктові (консерви) – садовинні 67.080

* фруктопереробна (промисловість) – садовинопереробна 13.110

* функціональна (діагностика) – функційна 11.040

* хімічна чистка – хемічне чищення 03.80, 13.100, 13.110, 61.020

* хімічні (газовизначники, речовини, волокна, нитки, лабораторії, реактиви, елементи, назви) – хемічні 13.100, 59.060.20, 59.080.20, 61.040, 71, 83.080

* хлібобулочні вироби – хліб-булки, хліб і булки, хлібо-булкові вироби 67.060, 67.260

* черв’ячна (передача) – шнекова 21.200

* черепиця (металева, керамічна, бетонна) – дахівка 91.060.20, 91.100, 91.100.20, 91.100.30

* чистка (взуття) – чищення 97.180

* чохли (для музичних інструментів, для сидінь, для рибальських снастей) – покрівці 59.080, 65.140.30

* шарнірна (вальниця) – суставна 23.100.20

* швейне виробництво – кравецтво, швацтво, швацьке виробництво 61.020

* швейні (нитки, вироби, машини) – швацькі, кравецькі 59.080.20, 59.140.30, 61.020, 61.080 

* швейно-трикотажне виробництво – швацько-трикотажне виробництво 61.020

* шлаковий (пісок) – жужелевий 91.100.10

* шлакокам’яні (виливки) – жужелекам’яні 91.100.20

* шлаколужне в’яжуче – жужелелужний зв’язник 91.100.10

* шлаколужні (бетони) – жужелелужні 91.100.30

* шланги – кишки 97.080

* шлангові (з’єднання) – кишкові 71.040.10

* штепсель – притичка 23.100.30

* штир – шпинь, шпеник 23.100.30

* штировий (ізолятор) – шпиневий 29.080.40

* шток (циліндра) – толочилно, шток 21.140, 23.100.20

* штопання – церування 59.080.20

* штрихкодовий – штрихокодовий 01.080.10, 03.100, 35.240.60

* штукатурні (роботи) – тинькарські 91.220

* щебенево-піщана (суміш) – скаллє-піщана  91.100.20

* щебінь (чорний холодний) – скалля 91.100.20, 93.080.20

* що заготовляються /Вершки, – заготовлювані  67.100.10

* що поставляється для експорту /М’ясо лосів [кабанів, оленів, косуль], – постачане на експорт

* що швидко розварюються /Крупи, – розварні  67.060

* ювелірна справа – золотарство 39.060

* ювелірні (вироби)  – золотарські 39.060

* яблука дикоростучі – яблука-дички 67.080.10

* ящики (зольні для побутових речей) – скриньки 91.140.20

* ящики посилочні – поштовинні коробки 03.520.60

* ящикові (піддони) – скриневі 55.180

Символом „%” для  кожного класу ДСТУ наведено загальну кількість групових зауваг із поданих у переліку 2 – віповідно абсолютну й відносну до кількості усіх ДСТУ (у переліку 2 не відзначено кількість повторів цієї зауваги в рамках того самого класу).

Найбільша відносна кількість групових зауваг стосується таких класів:

*   39 Точна механіка. Ювелірна справа (44%,  4 зауваги до 9 назв ДСТУ)

*   93 Цивільне будівництво (36%, 9 зауваг до 25 ДСТУ)

*   83 Виробництво гуми та пластмас (31%, 15 зауваг до 48 ДСТУ)

*   55 Паковання і розподілення товарів (29%, 7 зауваг до 24 ДСТУ)

У двох послідовних стовпцях „усіх зауваг”, „%” для  кожного класу ДСТУ подано загальну кількість усіх зауваг – разом з повторами групових.

Найбільша відносна кількість усіх зауваг стосується таких класів:

*   23 Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення (115%, 143 зауваги до 124 назв ДСТУ)

*   93 Цивільне будівництво (84%, 21 зауваг до 25 ДСТУ)

*   53 Підіймально-транспортне обладнання (53%, 8 зауваг до 15 ДСТУ)

*   25 Машинобудування (53%, 47 зауваг до 89 ДСТУ)

*   73 Гірництво та корисні копалини (52%, 15 зауваг до 29 ДСТУ)

Однаково погано – чи 10 суржикових висловів, чи один, повторений 10 разів. Тому технічному комітетові належить краще працювати передусім в усіх вказаних 9-ти галузях, де ситуація найгірша.

Найменша відносна кількість групових зауваг стосується таких класів:

*   07 Математика. Природничі науки (0%, 0 зауваг до 12 назв ДСТУ)

*   45 Залізнична техніка (0%, 0 зауважень до 7 ДСТУ)

*   19 Випробування  (6%, 2 зауваги до 32 ДСТУ)

*   37 Техніка отримання та відтворення зображення (6%, 1 заувага до 17 ДСТУ)

*   65 Сільське господарство (8%, 6 зауваг до 75 ДСТУ)

*   79 Деревообробна промисловість (8%, 2 зауваги до 25 ДСТУ)

*   87 Виробництво фарб і барвників (8%, 1 заувага до 13 ДСТУ)

Найменша відносна кількість усіх зауваг стосується таких класів:

*   07 Математика. Природничі науки (0%, 0 зауваг до 12 назв ДСТУ)

*   45 Залізнична техніка (0%, 0 зауважень до 7 ДСТУ) 

*   11 Охорона здоров’я (3%, 4 зауваги до 13 ДСТУ)

*   87 Виробництво фарб і барвників (8%, 1 заувага до 13 ДСТУ)

*   19 Випробування  (9%, 3 зауваги до 32 ДСТУ)

Тут усього 8 галузей (бо 4 повтори), які можна ставити за приклад іншим. 

 

Література

 

1. Конституція України

2. Постанова кабінету міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 998 „Про затвердження Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” – 14 с.

4. Б.Рицар, Р. Рожанківський Порівняльний аналіз термінів з нормативних документів і словників // Вісник: Проблеми української термінології. Матеріяли 6-ї Міжнародної наукової конференції. – Львів: Львівська політехніка, 2000. – № 402. – с. 31–39

6. Український правопис. – К.: Наукова думка, 1993 – 240 с.

7. Основні положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення. КНД 50-011-93. – К.: Держстандарт України, 1993. – 34с.

8. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. ДСТУ 3966-2000. – К.: Держстандарт України, 2000. – 32с.

11. Гальченко О., Коренга О., Пшеничеа Л., Скороходько Е. та. Ін. Логіко-семантичне експертування термінологічних стандартів // Науково технічне слово. – Львів: Львівська політехніка. – 1994. – № 3. – с.33–52. 

12. B. Rytsar, M..Kuzan, R. Rozhankivskyj, R.Mysak. The Terminology Systems Bank of the Technical Committee for the Scientifis and Technical Terminology Standardization // TKE’99 Terminology and Knowlendge Engineering, TermNet, Vienna, 23-27 August, 1999, Innsbruk, Austria, pp.701-706.

13. М.Кузан. Дослідження системної архітектури побудови термінологічного банку даних з доступом засобами Internet // Тези доповідей 4-ї МНК "Проблеми української науково-технічної термінології". – Львів, 1996. – С. 106–107.

14. Р.Рожанківський, М.Кузан. Комп’ютерні проблеми стандартизації термінології // Сучасні проблемі в комп’ютерних науках. – Львів: Львівська політехніка, 2000. – С. 42–44.

15. М.Свами, К.Тхуласираман. Графы, сети и алгоритмы: Пер. с англ. – М.: Мир, 1984. – 455с., ил.

16. Орфографічний словник української мови. – К.: 1. Наук. думка, 1975.-856с.; 2. Довіра, 1994. – 846с.

17. Російсько-український словник. – К.: АН УРСР, 1955.-804с.

18. Російсько-український словник. – К.: Наукова думка, 1968.-3т.

19. Українсько-російський словник / За ред. І. Кириченко. – К.: АН УРСР, 1953–1963. – 6т.

20. Словник геологичної термінології / П. Тутковський. – К.: ДВУ, 1923. – 202с.

21. Словник природничої термінології / Х. Полонський. – К.: ДВУ, 1928. – 262с.

22. Словник технічної термінології (Загальний) / І. Шелудько, Т. Садовський. – К.: ДВУ, 1928. – 588с.

23. Словник технічної термінології. Електротехніка /  І. Шелудько. – К.: ДВУ, 1928.-247с.

24. Бурячок А., Демський М., Якимович Б. Російсько-український словник для військовиків. – К.: Варта, 1995. – 384с.

25. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (Термінологія процесових понять). – К.: Вирій, Сталкер, 1997.– 256с.

26. Зелізний А., Літковець О., Гуменецький В., Ганіткевич М. Російсько-український словник термінів і зворотів з технології нафти. – Львів: Львівська політехніка, 1998. – 310с.

27. Російсько-український науково-технічний словник / В.Перхач, Б.Кінаш. – Львів: Львівська політехніка, 1997.– 456с.

28. Російсько-український словник з хемії та хемічної термінології /  М. Ганіткевич, А. Зелізний. – Львів: Львівська політехніка, 1993. – 315с.

29. Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з газовимірювань, якості газу та метрології / М. Гінзбург, І. Горд.єнко, І. Корніловська та ін. – Х., 1998. – 312с., 3000терм.

30. Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з охорони праці, технічного нагляду, безпеки дорожнього руху та пожежної безпеки/ М. Гінзбург, Н. Азімова, О. Болокан та ін.- Харків, 1998. – 536 с., 2700 терм.;

31. Тлумачний словник-довідник з автоматизації, телемеханізації та використання обчислювальної техніки для працівників газової промисловості / В. Дубровський, М. Гінзбург, В.Добридень та ін. – Х., 1997.– 536 с., 4000 терм.;

32. Голоскевич Г. Правописний словник. – Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто – Львів: НТШ, 1994.– 461с.

33. Грінченко Б. Словарь української мови .– К., 1907–1910. – 4 т.

34. Іваницький С., Шумлянський Ф. Російсько-український словник. – Вінниця: Відділ нар. освіти, 1918. – 268+256с.

35. Російсько-український фразеологічний словник Перевидання 1927р. / В.Підмогильний, Є.Плужник. – К.: Кобза, 1993. – 248с.

36. Терпило П. і П. Словник російсько-український.– К., 1918. – 304с.

37. Уманець М., Спілка І. Словар російсько-український. – Львів, 1899. – 1149с.

38. Науково-Технічне слово / Бюлетень ТК СНТТ № 2, 1993. – 100с.

39. Науково-Технічне слово / Бюлетень ТК СНТТ № 4, 1995. – 120с.

40. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради.– К.: Либідь, 1999.– 240с.

41. Пономарів О. Сучасна українська мова: Підручник / О. Пономарів, В. Різун, Л. Шевченко та ін. – К.: Либідь, 1997.– 400с.

42. Наталія Непийвода  Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). – К.: ТОВ “Міжнар. фін. агенція”, 1997. – 303 с.

43. Катерина Городенська. Синтаксична специфіка української наукової мови / Українська термінологія і сучасність: Збірник наук. праць, Вип. IV.– К.: КНЕУ, 2001.–368с.– С.11-14.

44. Роман Рожанківський. Щодо українського стилю фахової мови //

45. Diana Wieczorek. Syntetyczność języka ukraińskiego. Ukraińsko-polsko-rosyjskie paralele // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska.- Lublin - Polonia, v.XIV/ XV.– 1996/1997. – C.121–131.

46. Виталь Моргунюк. Передмова // Російсько-український словник наукової і технічної мови. – К., 1997. – С.3 –13.

47. Каталог нормативних документів України. – К.: Держстандарт України,  1998.

48. Інформаційний покажчик. – К.: Держстандарт України. – № 10–12, 1992; № 1–12, 1993; № 1–8, 1994 (з додатком “Бланк замовленння”)

49. Класифікатор нормативних документів України ДК-004. – К.: Держстандарт України,  1995.