| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

Запитуєте – відповідаємо

       ►  Щодо вживання термінів розробка і розроблення

Нині для української наукової мови й термінології базовим нормативними документами є ДСТУ 3966:2009 «Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять» і ДСТУ 1.5:2015 «Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів», зокрема їх розділи щодо вимог до терміна.

Так у ДСТУ 3966:2009 Додаток Г. 5 «Деякі особливості утворення термінів в українській мові» п. Г. 5.1.3. зазначено, що віддієслівні іменники на -ка в українській мові означають не процеси, а їхні наслідки, інструменти та об’єкти. Так розробка – це те, що отримали внаслідок розроблення – дії. Розробку можна розглянути (тут розробка – об’єкт), або вона може допомогти розв’язати певну проблему (тут розробка – інструмент). Те саме можна сказати про терміни оцінка, заварка, вирубка тощо. А в ДСТУ 1.5:2015 п. 6.1.4 зазначено: «Треба відрізняти назву процесу від назви наслідку процесу, використовуючи, де це можливо, різні іменники. Приклад: Розтягування – розтяг. Згинання – згин. Вимірювання – вимір. Нарізування – нарізь. Позначення – познака».

Отже, розроблення – дія, а розробка – наслідок, результат дії.

Зокрема про це йдеться й в гуманітарному стандарті Ст. ДА 10.003–2015 «Культура авдиторного мовлення Ч. 1. Слововживання відповідно до українськомовного способу мислення освітня програма зі спеціальности 8.050 201 «менеджмент організацій», спеціалізації «менеджмент в інформаційній сфері» в розділі 4.4 «Характеристики учасників дії та наслідки події»:

4.4.2.6 ... віддієслівні іменники із суфіксом ‑к(а) можна вживати лише для позначання учасників дії, наслідків події, але не на познаку дії чи події:

                     Микола Зубков

07.2019