ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


Запитуєте відповідаємо


       ►  Щодо вживання термінів строк і термін


 

Слова строк і термін зафіксовано ще в словнику української мови Б. Грінченка (1909):

«Строк, -ку, м.  1) Срокъ. … 2) Наемъ на срокъ. … У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. ...»;

«Те́рмін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время».

Також ці слова зафіксовано в низці словників 30-х років, зокрема в Російсько-українському академічному словнику А. Кримського і С. Єфремова (1924–1933).

Академічний тлумачний Словник української мови в 11-ти томах (СУМ, 1970–1980; http://sum.in.ua) подає слова термін (як часове поняття) і строк синонімами. Тут і надалі слово термін будемо розглядати як часове поняття, бо іншим значенням слова термін є слово або словосполука, вислів (СУМ, Т. 10, 1979, С. 88).

«СТРОК, у, чол. 1. Установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу. ... // Відрізок часу взагалі. ... 2. Установлений, призначений час, момент. ... 3. дорев. Служба, робота по найму протягом певного установленого часу в поміщицькому або куркульському господарстві. ...» (СУМ, Т. 9, 1978, С. 785).

«ТЕРМІН1, у, чол. 1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. ... Річний (місячний і т. ін.) термін – відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо). ... 2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь. На вказаний (певний і т. ін.) термін – у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту. ...» (СУМ, Т. 10, 1979., С. 88).

Як бачимо з тлумачень слів строк і термін, то вони можуть позначати як проміжок часу, так і момент часу і є синонімами. Однак ці слова на позначення часу не є повними синонімами, що повністю збігаються, а різняться за вживанням у певних контекстах. Походження цих слів є різним. В Етимологічному словнику української мови в 7-ми томах (ЕСУМ, Київ: Наук. думка, 2006) зазначено:

«строк   строкар «Сільськогосподарський робітник, що працював по найму», строковець, строковик … стсл. «постанова, наказ» (ЕСУМ, Т 5, 2006, С. 448).

«термін1   строк;  ... запозичення із середньолатинської мови; слат. terminus походить від лат. terminus «пограничний (межовий) стовп; закінчення, кінець, межа», спорідненого з гр. τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа» (ЕСУМ, Т 5, 2006, С. 554).

Як видно із ЕСУМ слова строк і термін мають різне походження і різне початкове значення: строк походить з старослов’янської мови зі значенням наказ у розумінні певного періоду часу, а термін – з латинської зі значенням межа, кінець. Однак вони в ЕСУМ подані як синоніми.

Причиною такого непослідовного подання термінів строк і термін, що спричинило низку суперечностей їхнього вживання в різних галузях знань, зокрема у фінансово-економічній, може бути переклад цих слів із російської мови.

Академічний Російсько-український словник в 3-х томах (АН УССР, Ин-т языковедения им. А. А. Потебни ; редкол.: И. К. Белодед (председатель) [и др.]. Киев : Наук. думка, 1969) зазначає:

«срок    строк, -у, те́рмін, -у; уст. речене́ць, -нця; без стро́ку, безстроко́вво; в ̴̴ к, к  ̴̴ ку   в строк, на строк; ... ̴̴ к исполнения плана  строк (те́рмін) викона́ння пла́ну; ...

термин (слово)   термін, -а

термин (срок)   уст. термін, -у».

У цьому словнику слово термин (як час) подано із познакою уст. – застарілий. Подальші видання академічних словників узагалі не фіксують в російській мові слово термин (як час). Так академічний українсько-російський словник (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1976. 944 с.) подає:

«строк, -ку   срок; -ар, -ря, -овик, -ка   уст. сезонный рабочий, батрак ...

термін1, -ну (о времени)   срок; -новий  срочный; ̴̴ ве замовлення   срочный заказ

термін2, -на (о слове)   термин»,

а сучасний Українсько-російський словник наукової термінології (за ред. Л. Симоненко. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 416 с.) подає:

«термін   1. -у астр., техн., фін., юр. срок ... 2. -а філол. термин

строк   юр. срок».

Тобто в російській мові на позначення українських термінів строк і термін (щодо часу) є тільки один термін срок і навпаки.

Неоднозначне трактування в академічних словниках слова термін і вплив ще з радянських часів російської мови на фахову українську мову призвели до невідповідности та неузгоджености вживання термінів строк і термін. Зокрема це стосується фінансово-економічної галузі та термінології бухгалтерського обліку.

Розглянемо, наприклад, фінансово-економічний словник (А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. 3-тє. вид. доп. та перероб. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2011. 844 с.).

У цьому словнику, зокрема, подано:

термін аверажний – узгоджений період сплати кредиту частинами, поетапно (через місяць, квартал, півріччя, рік).

термін кліринговий – визначений регламентом Національної системи масових електронних платежів інтервал часу від початку до завершення клірингу між його учасниками.

термін подання Звітності – гранична дата відправлення фінансової, податкової, статистичної звітності установам, які її отримують.

термін поставки – обумовлений у контракті (угоді) час доставки товару (вантажу) або період часу, протягом якого товар (вантаж) має бути доставлений і переданий покупцеві.

контракт строковий – прийнятий біржею до торгівлі стандартний контракт із терміном (датою) виконання в майбутньому. ....

Тут слово термін подано у визначеннях як: період, інтервал (1 і 2 терміностатті); конкретна дата (3); конкретний час і певний період (4); конкретна дата (5) (однак контракт строковий).

А в терміностатті

вклад строковий (терміновий) – кошти, розміщені в банку на конкретно застережний (зазначений) термін. Буває двох видів: власне строковий вклад і вклад з попереднім повідомленням про його вилучення. Власне строковий вклад повертають власникові у наперед визначений термін. ...

слово термін може означати як певний період, так і певний момент часу, а прикметник терміновий можна тлумачити як негайний, так і як на певний визначений термін (момент часу чи період).

Таке двозначне тлумачення слова термін на позначення часу суперечить вимогам ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» щодо однозначности терміна (п. Г.2 та п. Г.2.3).

Однак в юридичній терміносистемі подано однозначне тлумачення термінів строк і термін на позначення часу, які зафіксовано, зокрема, в Цивільному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20140101#n1394):

«Стаття 251. Поняття строку та терміну

1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення».

Ці терміни та їх визначення повністю відповідають вимогам ДСТУ 3966.

Таким чином терміни строк і термін на позначення часу не є повними синонімами та в певних контекстах мають різні значення, а саме:

строк – певний період часу, під час або із закінченням якого виконується якась дія чи подія;

термін – певний момент часу, з настанням якого пов’язана якась дія чи подія і який визначає межу строку.

Тому терміни строк і термін на позначення часу треба розрізняти в науково-технічних текстах, нормативних документах, підзаконних актах і законах.

 

                     Роман Мисак

05.2023

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології