| ТК СНТТ |
|
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
Запитуєте – відповідаємо
► Щодо вживання термінів строк і термін
Слова строк і термін зафіксовано ще в словнику української мови Б. Грінченка (1909):
«Строк, -ку, м. 1) Срокъ. … 2) Наемъ на срокъ. … У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. ...»;
«Те́рмін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время».
Також ці слова зафіксовано в низці словників 30-х років, зокрема в Російсько-українському академічному словнику А. Кримського і С. Єфремова (1924–1933).
Академічний тлумачний Словник української мови в 11-ти томах (СУМ, 1970–1980; http://sum.in.ua) подає слова термін (як часове поняття) і строк синонімами. Тут і надалі слово термін будемо розглядати як часове поняття, бо іншим значенням слова термін є слово або словосполука, вислів (СУМ, Т. 10, 1979, С. 88).
«СТРОК, у, чол. 1. Установлений, визначений для кого-, чого-небудь відрізок часу. ... // Відрізок часу взагалі. ... 2. Установлений, призначений час, момент. ... 3. дорев. Служба, робота по найму протягом певного установленого часу в поміщицькому або куркульському господарстві. ...» (СУМ, Т. 9, 1978, С. 785).
«ТЕРМІН1, у, чол. 1. Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого-небудь; строк. ... Річний (місячний і т. ін.) термін – відтинок часу, що дорівнює року (місяцеві тощо). ... 2. Призначений, установлений момент, час виконання або настання чого-небудь. На вказаний (певний і т. ін.) термін – у призначений, домовлений час; до визначеного, домовленого моменту. ...» (СУМ, Т. 10, 1979., С. 88).
Як бачимо з тлумачень слів строк і термін, то вони можуть позначати як проміжок часу, так і момент часу і є синонімами. Однак ці слова на позначення часу не є повними синонімами, що повністю збігаються, а різняться за вживанням у певних контекстах. Походження цих слів є різним. В Етимологічному словнику української мови в 7-ми томах (ЕСУМ, Київ: Наук. думка, 2006) зазначено:
«строк строкар «Сільськогосподарський робітник, що працював по найму», строковець, строковик … стсл. «постанова, наказ» (ЕСУМ, Т 5, 2006, С. 448).
«термін1 строк; ... запозичення із середньолатинської мови; слат. terminus походить від лат. terminus «пограничний (межовий) стовп; закінчення, кінець, межа», спорідненого з гр. τέρμα «межовий стовп, кінець, край, межа» (ЕСУМ, Т 5, 2006, С. 554).
Як видно із ЕСУМ слова строк і термін мають різне походження і різне початкове значення: строк походить з старослов’янської мови зі значенням наказ у розумінні певного періоду часу, а термін – з латинської зі значенням межа, кінець. Однак вони в ЕСУМ подані як синоніми.
Причиною такого непослідовного подання термінів строк і термін, що спричинило низку суперечностей їхнього вживання в різних галузях знань, зокрема у фінансово-економічній, може бути переклад цих слів із російської мови.
Академічний Російсько-український словник в 3-х томах (АН УССР, Ин-т языковедения им. А. А. Потебни ; редкол.: И. К. Белодед (председатель) [и др.]. Киев : Наук. думка, 1969) зазначає:
«срок строк, -у, те́рмін, -у; уст. речене́ць, -нця; без стро́ку, безстроко́вво; в ̴̴ к, к ̴̴ ку в строк, на строк; ... ̴̴ к исполнения плана строк (те́рмін) викона́ння пла́ну; ...
…
термин (слово) термін, -а
термин (срок) уст. термін, -у».
У цьому словнику слово термин (як час) подано із познакою уст. – застарілий. Подальші видання академічних словників узагалі не фіксують в російській мові слово термин (як час). Так академічний українсько-російський словник (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1976. 944 с.) подає:
«строк, -ку срок; -ар, -ря, -овик, -ка уст. сезонный рабочий, батрак ...
…
термін1, -ну (о времени) срок; -новий срочный; ̴̴ ве замовлення срочный заказ
термін2, -на (о слове) термин»,
а сучасний Українсько-російський словник наукової термінології (за ред. Л. Симоненко. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. 416 с.) подає:
«термін 1. -у астр., техн., фін., юр. срок ... 2. -а філол. термин
…
строк юр. срок».
Тобто в російській мові на позначення українських термінів строк і термін (щодо часу) є тільки один термін срок і навпаки.
Неоднозначне трактування в академічних словниках слова термін і вплив ще з радянських часів російської мови на фахову українську мову призвели до невідповідности та неузгоджености вживання термінів строк і термін. Зокрема це стосується фінансово-економічної галузі та термінології бухгалтерського обліку.
Розглянемо, наприклад, фінансово-економічний словник (А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. 3-тє. вид. доп. та перероб. Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2011. 844 с.).
У цьому словнику, зокрема, подано:
термін аверажний – узгоджений період сплати кредиту частинами, поетапно (через місяць, квартал, півріччя, рік).
термін кліринговий – визначений регламентом Національної системи масових електронних платежів інтервал часу від початку до завершення клірингу між його учасниками.
термін подання Звітності – гранична дата відправлення фінансової, податкової, статистичної звітності установам, які її отримують.
термін поставки – обумовлений у контракті (угоді) час доставки товару (вантажу) або період часу, протягом якого товар (вантаж) має бути доставлений і переданий покупцеві.
контракт строковий – прийнятий біржею до торгівлі стандартний контракт із терміном (датою) виконання в майбутньому. ....
Тут слово термін подано у визначеннях як: період, інтервал (1 і 2 терміностатті); конкретна дата (3); конкретний час і певний період (4); конкретна дата (5) (однак контракт строковий).
А в терміностатті
вклад строковий (терміновий) – кошти, розміщені в банку на конкретно застережний (зазначений) термін. Буває двох видів: власне строковий вклад і вклад з попереднім повідомленням про його вилучення. Власне строковий вклад повертають власникові у наперед визначений термін. ...
слово термін може означати як певний період, так і певний момент часу, а прикметник терміновий можна тлумачити як негайний, так і як на певний визначений термін (момент часу чи період).
Таке двозначне тлумачення слова термін на позначення часу суперечить вимогам ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» щодо однозначности терміна (п. Г.2 та п. Г.2.3).
Однак в юридичній терміносистемі подано однозначне тлумачення термінів строк і термін на позначення часу, які зафіксовано, зокрема, в Цивільному кодексі України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20140101#n1394):
«Стаття 251. Поняття строку та терміну
1. Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
2. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення».
Ці терміни та їх визначення повністю відповідають вимогам ДСТУ 3966.
Таким чином терміни строк і термін на позначення часу не є повними синонімами та в певних контекстах мають різні значення, а саме:
строк – певний період часу, під час або із закінченням якого виконується якась дія чи подія;
термін – певний момент часу, з настанням якого пов’язана якась дія чи подія і який визначає межу строку.
Тому терміни строк і термін на позначення часу треба розрізняти в науково-технічних текстах, нормативних документах, підзаконних актах і законах.
05.2023
|
|
