ТК СНТТ: Вісник №402 / Ганіткевич

ТК СНТТ

ВІСНИК

Державного університету «Львівська політехніка»

«Проблеми української термінології»

№ 402

Ганіткевич М. До проблеми стандартизації хемічної термінології / Марія Ганіткевич // Вісник Держ. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» : матер. 6-ї Міжн. наук. конф. СловоСвіт 2000. – 2000. – № 402. – С. 169–170.

Марія Ганіткевич

Державний університет «Львівська політехніка»

До проблеми стандартизації хемічної термінології

© Ганіткевич М., 2000

У наш час в українській хемічній термінології спостерігаються дві тенденції, одна - відновлення своєї національної і друга - прагнення до якнайшвидшого входження у міжнародний інформаційний простір і впровадження інтернаціональної термінології. Обидві тенденції на часі є потрібними.

У 1994 році побачив світ перший український хемічний стандарт "Елементи хімічні та речовини прості". Стандарт укладено колективом хемічного факультету Національного університету ім. Т.Шевченка під керівництвом проф. М.Ю.Корнілова. Стандарт встановлює терміни у науці, промисловості та освіті. Терміни, регламентовані у стандарті, обов’язкові для використаних у всіх видах нормативної документації, довідковій та навчально-методичній літературі, що належать до хемії, хемічної промисловості та споріднених галузей. У стандарті повністю замінені українські назви хемічних елементів латинізованими відповідниками, отже золото передається як Аурум, мідь - Купрум, кисень - Оксиген, вуглець - Карбон, срібло - Аргентум, ртуть - Меркурій, залізо - Ферум, водень - Гідроген, азот - Нітроген, сірка - Сульфур, оливо (свинець) - Плюмбум, цина (олово) - Станум та ін. Стандарт допускає можливість використання українських термінів тільки для простих речовин, отже назва елемента Ферум, а простої речовини залізо. Аналіз термінологічної літератури показує, що нема двох різних назв для елемента і простої речовини утворених цим же елементом (крім вуглецю, кисню, полонію) ні в одній із сучасних термінологій. Автори стандарту зазначають, що назви елементів, як власні назви, належить писати з великої літери.

У 2000 році розробники стандарту здійснили проєкт стандарту "Елементи хімічні" на заміну ДСТУ 2439-94 "Елементи хімічні та речовини прості". У цьому проєкті стандарту України замість українських назв хемічних елементів знову є латинізовані назви, які стандартуються, українські назви, записані курсивом в дужках як традиційні вважаються синонімами і не стандартуються. Є у проєкті стандарту довгоперіодний варіант періодичної системи Д.І.Менделєєва, в якому наведені назви елементів міжнародні, "українські", які повторюють міжнародні та російські.

Запропонована у стандарті, ще в 1994 році, латинізована термінологія хемічних елементів активно впроваджена в життя, особливо в середніх школах. Видано відповідні таблиці хемічних елементів, підручники, є ряд популярних і навчально-методичних публікацій. Останній варіант періодичної системи Д.І.Менделєєва призведе до того, що в українських навчальних закладах буде назва елемента гідроген, а в російських водород. Це торкнеться і технічної документації.

Уважний огляд термінів хемічних елементів інших країн (Росії, Англії, Німеччини) показує, що ні в одній із них національні терміни хемічних елементів не відкинуті і не замінені латинізованими. Наприклад, Au золото (рос.), gold (англ.), Gold (нім.), відповідно Ag - серебро, silver, Silber; C - углерод, carbon, Kohlenstoff; Cu - медь, copper, Kupfer; Fe - железо, iron, Eisen; Pb - свинец, lead, Blei; Sn - олово, tin, Zink; O - кислород, oxygen, Sauerstoff, H - водород, hydrogen, Wasserstoff; S - сера, sulphur, Schwefel.

Тому слід в державному стандарті України стандартувати українські назви хемічних елементів: срібло, золото, мідь, залізо, ртуть, плюмбій, станій, вуглець, сірка, водень, кисень, азот, а як дозволені синоніми використовувати латинські назви: арґентум, аурум, купрум, ферум, гідрарґіум, плюмбум, станум, карбон, сульфур, гідроґен, оксиґен, нітроґен. Повернутися до написання назв хемічних елементів з малої літери.