| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

ВІСНИК

Національного університету «Львівська політехніка»

«Проблеми  української термінології»

№ 490

Про назви хемічних елементів: повідомлення / Роман Рожанківський // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка» . Серія  «Проблеми української термінології». – 2003. – № 490.  – С. 152–153.

Повідомлення

Про назви хемічних елементів

Протягом 10-ти років Національний університет “Львівська політехніка” (НУ ЛП) і Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології (ТК СНТТ) намагаються устандартувати 10 питомо українських назв хемічних елементів (азот, водень, вуглець, залізо, золото, кисень, мідь, ртуть, сірка, срібло), подаючи відповідні міжнародні назви (нітроген, гідроген, карбон, ферум, аурум, оксиген, купрум, меркурій, сульфур, аргентум) як повноцінні синоніми.

Не зважаючи на підтримку численних наукових кіл з України та української діяспори, пропозиції НУ ЛП і ТК СНТТ досі не взято до уваги – кожного разу їх відхиляли автори проєкту та тепер чинного стандарту ДСТУ 2439-94 “Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення” на чолі з проф. М. Корніловим і залишали як стандартні лише міжнародні назви. 

Із 2000-го року та сама історія продовжується вже в межах проєкту нового ДСТУ “Елементи хімічні. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення” – ці самі автори знову не хочуть устандартувати питомо українські назви хемічних елементів.

Наводимо текст звернення (відкритого листа) щодо зазначеної проблеми.

Відповідальний секретар ТК СНТТ

і редакційної колегії Вісника   Р. Рожанківський

Голові Держстандарту України п. Кабану П.С.

копії: Голові Національної комісії України з хімічної

термінології і номенклатури п. Корнілову М.Ю.

Звернення

Вченої ради  Інституту хімії та хімічної технології

Національного університету “Львівська політехніка”

від 8 жовтня 2002 року, протокол № 2

Вчена рада повторно звертається до Вас стосовно Держстандарту України “Елементи хімічні. Терміни та визначення основних основних понять. Умовні позначення” виданого на зміну ДСТУ 2439-94 “Елементи хімічні та речовини прості” упорядниками Корніловим М.Ю. (науковий керівник авторського колективу), Слободяником А.С., Голубом О.А., Замковим В.І. Даний стандарт поширюється на назви хімічних елементів, їхні ізотопи, групи хімічних елементів, номенклатуру простих речовин та їхні алотропні модифікації, встановлює терміни і визначення понять у науці, промисловості та освіті.

Повторно аналізуючи цей стандарт та практику використання термінології випускниками шкіл останніх років, Вчена рада відзначає, що внаслідок дії названого стандарту, вже на сьогодні більша частина випускників шкіл знає тільки латинські назви хімічних елементів і закономірно, як це допускає стандарт, ототожнює їх з назвами простих речовин. В результаті повністю виводяться з ужитку українські терміни, які формувалися в українській освіті і науці на протязі століть. Ця негативна ситуація викликана такими положеннями стандарту:

1.  В стандарті усі українські назви хімічних елементів замінені на відповідні латинізовані (інтернаціональні) назви. Українські назви подані в дужках курсивом як терміни-синоніми, довідкового характеру і не є стандартизованими. Подані у стандарті (табл. 2) назви та символи хімічних елементів українською, англійською, німецькою і російською мовами свідчать, що подібного вилучення національних елементів світова історія не знає, бо росіяни зберегли як стандартні 18 народних назв (водород, углерод, азот, кислород, фтор, кремний, сера, марганец, железо, медь, мышьяк, серебро, олово, сурьма, йод, золото, ртуть, свинец), англійці – 9 (silver, gold, tungsten, potassium, copper, sodium, lead, tin, iron), німці – 12 (der Wasserstoff, der Kohlenstoff та ін.).

2.  Стандартизовані назви елементів записані з великої літери, що є недоцільним.

3.  В додатку Г “Періодична система елементів Д.І. Менделєєва” наведені назви міжнародні, українські – які повторюють міжнародні (згідно з Державним стандартом України, 2000 (проєктом – ред.)) і російські, але відсутні дійсно українські терміни.

4.  У стандарті літеру “ґ” замінено літерою “г”.

Враховуючи, що цей стандарт обмежує застосування державної української мови в науці, освіті та промисловості, Вчена рада вважає за необхідне:

1.   Розробникам в Державному стандарті України стандартизувати українські назви хімічних елементів: азот, водень, вуглець, залізо, золото, кисень, мідь, плюмбій^*, ртуть, сірка, срібло, станій^*, а як дозволені синоніми використовувати латинізовані назви: нітроґен, гідроґен, карбон, ферум, аурум, оксиґен, купрум, плюмбум, меркурій, сульфур, арґентум, станум.

2.   Повернутися до запису назв елементів з малої літери у всіх випадках.

3.   Періодична система елементів (Додаток Г) повинна містити тільки українські та міжнародні назви. Не слід вносити в таблицю назви елементів іншими мовами.

4.   Повернути вживання в наукову хімічну термінологію літеру “ґ”: ґалій, ґадоліній, ґерманій, манґан, арґентум та ін.

Слід враховувати, що вилучаючи з ужитку українську термінологію, Держстандарт України не сприяє утвердженню української державної мови в Україні, а тільки гальмує її закономірний розвиток.

Голова Вченої ради : проф. Ятчишин Й.Й.

Секретар ради: доц. Шаповал Й.М.

Члени Вченої ради: проф. Братичак М.М., доц. Борова О.Я., проф. Ван-Чін Сян Ю.Я., проф. Воронов С.А., проф. Гивлюд М.М., проф. Гуменецький В.В., проф. Калимон Я.А., доц. Качан С.І., доц. Ластухін Ю.О., доц. Лубенець В.І., проф. Мальований М.С., проф. Піх З.Г., доц. Пуцило В.Р., доц. Раєвський Ю.А., доц. Соболь Х.С., проф. Старчевський В.Л., проф. Ханик Я.М., доц. Юрим М.Ф., проф. Яворський В.Т.

Присутні: проф. Ганіткевич М.Й., проф. Никипанчук Н.В., доц. Довгей В.В.