ТК СНТТ: Вісник №538 (2005) / Кульчицький І., Плеша М.

ТК СНТТ

ВІСНИК

Національного університету «Львівська політехніка»

«Проблеми української термінології»

№ 538

Кульчицький І. Технологічні аспекти вживання української мови в середовищі ОС Windows / Ігор Кульчицький, Михайло Плеша // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2005. – № 538. – С. 112–115.

Ігор Кульчицький, Михайло Плеша

Львівська комерційна академія

ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СЕРЕДОВИЩІ ОС WINDOWS

© Кульчицький І., Плеша М., 2005

Світовий досвід застосування інформаційних технологій протягом останніх десятиліть показує, що в сучасних комп’ютерних системах все активніше відбувається переорієнтація на природні мови як на універсальний інформаційний інтерфейс. Тому до складу інформаційної бази таких систем, як правило, входять словники природної мови. Аналіз використання останніх у комп’ютерних технологіях показує, що домінують дві тенденції: як самостійні інформаційно-довідкові системи та як об’єкти, що вбудовуються в контури автоматичного чи автоматизованого опрацювання природомовних текстів. Це вимагає цілком нового погляду на словник як на об’єкт, який у процесі свого функціювання вступає в безпосередню й автономну взаємодію з відчуженим від людини текстом. Тому в сучасні комп’ютерні лінгвістичні системи повинні, окрім традиційних, закладатися такі елементи та функції, що досі концентрувалися в осередді мовної й лінгвістичної компетенції користувача. Ця обставина вимагає і на всіх етапах лексикографічного опрацювання мовних одиниць використовувати комп’ютерні технології, які орієнтовані як на створення автентичних комп’ютерних словникових систем, так і на комп’ютерну підтримку укладання словників, зокрема, термінологічних. В останньому випадку, окрім спеціалізованого програмного забезпечення, необхідне належне конфігурування системного програмного середовища, для якого однією з вимог є повнокровне функціювання української мови. Необхідною передумовою цього, з одного боку, є наявність відповідних державних стандартів та зацікавленість комп’ютерного співтовариства (розробників апаратури і програм, користувачів комп’ютерів, державних чинників тощо) у їх дотриманні. На сьогоднішній день у цій царині переважає ситуація, коли або є державний стандарт і його недотримуються, або державний стандарт відсутній, але є неписані правила, яких назагал дотримуються [3]. У статті розглянуто одну із практичних проблем використання української мови на комп’ютерах – розкладка клавіатури українського мовного середовища.

У свій час Україною, ще УРСР, був ухвалений державний стандарт на розміщення символів української абетки на клавіатурах [1; 2]. При його розробленні автори виходили з того, що не менше 60% користувачів персональних комп’ютерів у всьому світі працюють переважно з текстовими процесорами і тому розкладка клавіатури повинна орієнтуватися на таких користувачів, які у своїй діяльності багато працюють із клавіатурою. За основу, з незначними модифікаціями, було взято розміщення символів на клавіатурі українських (не зросійщених, а натуральних) друкарських машинок, позаяк відомо, що символи на їх клавіатурі завжди прагнуть розмістити якнайкраще з ергономічного погляду. Модифікації враховували той факт, що крім набирачів текстів, інтенсивно використовують клавіатуру комп’ютера програмісти. Однак на сьогоднішній день цього (вже один раз переглянутого) стандарту ніхто не дотримується, про що свідчать такі факти:

● Представник фірми Microsoft в Україні зі здивуванням дізнався про такий стандарт лише рік тому.

● Найпопулярніша в Україні операційна система Windows у своїй європейській версії містить драйвер, що підтримує українську мову, але буква «Ґ» у цьому драйвері прив’язана до додаткової клавіші (букву «Ґ» у стандартному українському драйвері Microsoft можна набрати натискаючи комбінацію клавіш – правий Alt+г та правий Alt+Shift+Ґ, але про це явно ніде не сказано і було виявлено авторами лише в процесі написання цієї статті). Знайти в Україні клавіатуру з додатковою клавішею практично неможливо.

Отже ті, хто відповідав і відповідає сьогодні за підтримку на комп’ютерах української мови, а також ті, хто як на державному так і приватному рівні завозить чи продукує клавіатуру для персональних комп’ютерів класу IBM PC, навіть не спромоглися вивчити проблеми, пов’язані з функціюванням української мови у комп’ютерному середовищі. Принагідно зазначимо, що і драйвер фірми Microsoft не позбавлений недоліків – в українській розкладці в ньому відсутній апостроф, який є важливою знаковою компонентою українських текстів (зате чомусь наявна російська буква «Ё» – клавіша, зліва від одиниці). От і стають популярними в Україні набрані на комп’ютері українські тексти, де у словах замість апострофа вживають символ подвійних лапок. Якщо хтось буде говорити авторам, що можна набирати апостроф комбінацією клавіш, то ми скажемо, що це можливе лише в середовищі редактора MS Word, а ним далеко не вичерпуються середовища, де на комп’ютерах необхідна українська мова.

Таким чином, на сьогоднішній день в Україні склалася ситуація, що у середовищі найпопулярнішої операційної системи Windows практично відсутні задовільні стандартні засоби для підтримки української мови. Інсталяція цієї операційної системи пропонує лише одну розкладку клавіатури для української мови (Ukrainian), хоча разом з тим, наприклад, для іспанського мовного середовища Windows пропонує аж 20 клавіатурних розкладок.

З іншої сторони, на нашу думку, у споживачів Windows, що користуються українською мовою на комп’ютерах, є потреба принаймні в таких варіантах розташування українських літер на клавіатурі:

1) класичний (прийнятий в українських друкарських машинках, які вироблялися і виробляються в Україні) – для тих громадян України, хто користується українською мовою постійно і у всіх галузях свого життя;

2) фонетично-східний (коли українське «и» співпадає з російським «и», а українське «і» співпадає з російським «ы») – для тих громадян України, хто в побуті користується російською мовою, а українською – за необхідності та для східної діаспори;

3) фонетично-західний (коли українські літери розміщуються на клавішах, позначених близькими за звучанням латинськими літерами) – для західної діаспори.

І, хоча в інсталяції Windows інструменти редагування розкладок клавіатури відсутні, можливість поміняти останні для звичайного користувача є надзвичайно бажана. Звичайно, за наявності Internet такі питання вирішити можна, але, по-перше, пошук відповіді може зайняти довгий час (надто з питань української розкладки), а, по-друге, відповіді у Internet перенасичені жаргонними термінами і, як правило, передбачають, що той, хто питає, володіє певними навичками та досвідом. У подальшому викладі ми надамо рекомендації щодо вирішення згаданих проблем самостійними зусиллями користувача.

Насамперед зазначимо, що є відмінність у розв’язанні завдань у різних групах операційних систем Windows. До однієї групи належать операційні системи Windows 95/98/Me, до іншої групи — Windows NT4.0/2000/XP/2003. Перейдемо до опису розв’язання проблеми.

Для першої групи розв’язання значно простіше, тому почнімо з неї. У середовищі операційних систем Windows 95/98/Me розкладка української задається файлом kbdur.kbd, що міститься у системній папці за адресою %WinBootDir%\System (змінна оточення Windows, що означає папку, куди інсталювали Windows. Припустимим є позначення у шляху змінних оточення. Для Windows NT4.0/2000/XP/2003 аналогічна змінна %SystemRoot%). Слід знайти цей файл та відкрити його за допомогою будь-якого бінарного редактора, наприклад того, що викликається за допомогою клавіші F4 у середовищі оболонки FAR чи Norton Commander (редактор Word, та аналогічні йому – у жодному разі не годяться). Далі необхідно знайти фрагмент, що містить українські літери:

ё1234567890-=йцукенгшщзхї\фівапролджєячсмитьбю.ґ

Це графічні зображення відповідних символів клавіатури – від першого рядка клавіатури символів до останнього. За цим рядком міститься рядок з великими літерами. Для заміни потрібно відредагувати літеру на відповідному місці. Наприклад, щоб поміняти місцями літери «і» та «и», необхідно відредагувати рядок так, щоб він набув вигляду:

ё1234567890-=йцукенгшщзхї\фивапролджєячсмітьбю.ґ

Після збереження файла та перезавантаження системи, зміни наберуть чинності.

Значно складніше здійснити заміну розкладки в другій групі – у середовищі операційних систем Windows NT4.0/2000/XP/2003. У цих операційних системах керування розкладками клавіатури здійснюється за допомогою відповідних dll-файлів, що містяться за адресою %SystemRoot%\System32. За українські літери відповідає файл kbdur.dll. Для внесення змін треба дослідити структуру файла (наприклад, дизасемблюванням) та відредагувати таблицю розкладки клавіатури. Цей спосіб не є простим, за складністю приблизно рівнозначний написанню власного dll-файла для клавіатури. Простіше, звичайно, використати готову програму, що розуміє формат цих dll-файлів. Як ми вже зазначали, такі програми в звичайній поставці операційної ссистеми Windows відсутні. Не так багато їх є і в Internet. Ми пропонуємо дві програми: kbdedtnt.exe (виробник невідомий, знайти її можна за адресою: http://www.sweden4rus.nu/program/ru_kbd /cyrntked.zip) та msklc.exe (виробник Microsoft, Internet-адреса програми, де її можна стягнути: http://www.microsoft.com/globaldev/tools/msklc.mspx). Використання кожної з цих програм має свої переваги та свої недоліки. Зазначимо їх.

Переваги kbdedtnt.exe:

● невеликий розмір програми – розміщується на дискету;

● не вимагає інсталяції.

Недоліки kbdedtnt.exe:

● у середовищі Windows2000/XP/2003 після редагування dll вимагає додаткових дій для прописування її в операційній системі.

● дещо збільшується розмір відредагованого dll-файла (з ~5kb до ~20kb).

Переваги msklc.exe:

● разом із відредагованим файлом створюється інсталяційна програма, що дозволяє проінсталювати цей файл у системі;

● оскільки це «рідна» програма Microsoft, розмір dll-файла не змінюється.

Недоліки msklc.exe:

● вимагає інсталяції;

● не інсталюється у середовищі Windows NT 4.0 (хоча зроблені цією програмою dll-файли можна використовувати у цій операційній системі);

● розмір інсталяціїї перевищує розмір дискети.

Перейдімо до опису процедури редагування. Насамперед слід зробити копію відповідного dll-файла і виконувати всі дії над цією копією. Отже, активуємо програму (msklc.exe, звичайно, після інсталяції) та відкриваємо відповідний dll-файл. Далі обидві програми схожі – це графічне зображення клавіатури, редагування здійснюється за допомогою миші та клавіатури. Після завершення редагування зберігаємо файл. У випадку msklc.exe dll-файл утвориться в окремій папці, поруч з якою створюється файл з розширенням msi. Після запущення цього інсталяційного файлу у середовищі Windows2000/XP/2003 усі зміни будуть засені в операційну систему. Більше того, використовуючи Group Policy (Групові Політики), можна здійснити інсталяцію в мережі на всі комп’ютери домену. У Windows NT 4.0 необхідно самому помістити новостворений файл на місце kbdur.dll за адресою %SystemRoot%\System32. У випадку kbdedtnt.exe для Windows NT4.0 дії аналогічні. Для Windows2000/XP/2003 заміни файла не достатньо. Річ у тім, що ці системи мають резервні копії системних файлів і через певний час після заміни відновлять старий варіант файла. Резервні копії містяться в папці (невидимій за початковими налаштуваннями системи) %SystemRoot%\System32\dllcache. Встановити відредагований dll-файл в операційну систему можна двома шляхами. Перший шлях – це просто замінити відповідний файл в обох папках (найпростіше це зробити завантаживши систему в безпечному режимі – Safe Mode). Інший – це здійснити відповідні зміни в системному реєстрі. Для цього наш відредагований файл перейменуємо, наприклад на kbdur1.dll, та скопіюємо його у папку %SystemRoot%\System32. Далі, відкриваємо системний реєстр за допомогою команди regedit.exe. Знаходимо наступну гілку реєстру: HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\CurrentControlSet\Control\Keyboard Layouts\00000422\Layout File та правимо текстове значення kbdur.dll на kbdur1.dll. Зміни наберуть чинності після перезавантаження операційної системи.

1. Костирко В. С., Кульчицький І. М., Мединець А. Ю. та ін. Розташування символів української абетки на клавіатурах. РСТ УРСР 2019-91. – К.: Міністерство економіки УРСР, 1991. – 18 с. 2. Костирко В., Кульчицький І., Мединець А. Стандарти на використання української абетки в комп'ютерах // Технічні вісті: Орган Укрїнського інженерного товариства у Львові. – Львів: Вільна Україна.– 1992. – №1. – С. 30–35. 3. Костенко А., Костирко В., Кульчицький І., Плеша М. Проблеми функціонування української мови в комп’ютерних технологіях // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. – К.: КНЕУ, 2001. – Вип. 4. – С. 180–182.