ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ВІСНИК

Національного університету «Львівська політехніка»

«Проблеми української термінології»

№ 648


Івченко А. Принципи створення «Словника абревіатур української мови» / Анатолій Івченко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2009. № 648. – С. 50–52.


     

УДК 811.161.2’374

 

Анатолій Івченко

Національний університет «Львівська політехніка»

 

ПРИНЦИПИ СТВОРЕННЯ «СЛОВНИКА АБРЕВІАТУР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

 

У статті проаналізовано стан лексикографічного опрацювання абревіатур сучасної української мови, а також аналогічний закордонний досвід. Запропоновано концепцію створення «Словника абревіатур української мови» та зразки словникових статей різнотипних абревіатур.

 

In the article the present state of lexicography work on the modern Ukrainian abbreviations is analyzed, as well as similar experience abroad. A concept of the «Ukrainian abbreviations dictionary» is suggested  and examples of entries for different abbreviations’ types are presented.

 

Метою даного дослідження є аналіз лексикографічного опрацювання абревіатур сучасної української мови й вироблення концепції створення «Словника абревіатур української мови».

В українській лексикографії відомо три словники такого типу: два в традиційній книжковій формі та один в електронній (доступний в он-лайн режимі). Першим і найґрунтовнішим з них був «Словник скорочень в українській мові», що вийшов 1988 р. у Києві за редакцією Л. С. Паламарчука, й містив понад 21000 різнотипних абревіатур та скорочень [1]. На жаль, реєстр цієї лексикографічної праці був надмірно заідеологізованим. Значну його частину складають різноманітні абревіатури та скорочення з Повного зібрання творів В. І. Леніна, назви комуністичних організацій усього світу, різноманітних інституцій СРСР. За нашими підрахунками, приблизно 70 % реєстрових одиниць цього словника в сучасній українській мові не вживається. Попри це, словник уперше внормував написання, вимову та граматичні характеристики різнотипних абревіатур. Упорядники опрацювали докладну структуру словникової статті, яка включала в себе: абревіатуру в абетковому порядку; її вимову і позначення наголосу; категорію роду й відмінка; розшифрування, цебто подання базового для абревіації словосполучення, різноманітні ремарки. Погрубленим шрифтом виокремлювалися як самі абревіатури, так і перші літери повних назв. Наприклад: АПК [а-пе-кá] – аграрно-промисловий комплекс; НДІРК [ндірк], (у), ч. – Науково-дослідний інститут радіокомпонентів.

Спеціальну позначку * застосовано до скорочень, що на час видання словника вийшли з ужитку. Наприклад: НДІПГ* [ндіпг], у, ч. – Науково-дослідний інститут прикладної геофізики.

Розшифрування запозичених абревіатур супроводжується повним українським найменуванням, поданням іноземної абревіатури та її повного найменування, а також ремаркою, що вказує на мову запозичення. Наприклад: ІЛТФ [і-ел-те-éф], англ. – Міжнародна федерація тенісу, International Lawn Tennis Federation, ILTF.

Значно скромнішим за обсягом є «Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови», у якому представлено лише 1748 одиниць, авторства Б. Зінкевич-Томанек, О. Григор’єва та Я. Приходи, що побачив світ 1997 р. у Кракові [2]. Це видання призначалося для студентів україністики польських університетів та українців Польщі. Упорядники подали значну кількість найновіших абревіатур на позначення інституцій, що виникли вже в незалежній Україні: насамперед політичних партій та різноманітних громадських організацій, а також українських діаспорних організацій у Польщі, Словаччині, США, Канаді тощо. Наприклад: УККА – Український конгресовий комітет Америки; УІА – Український інститут Америки тощо. Структура словникової статті в цьому виданні найпростіша: абревіатура і повне найменування. Немає жодної інформації про вимову, наголос, граматичні характеристики реєстрових одиниць. Запозичені абревіатури подано без посилань на оригінал.

Найновіші абревіатури української мови зафіксовано в електронному «Словнику скорочень української мови» [3], який у режимі он-лайн подає розшифрування 10408 одиниць. Структура словникової статті в ньому аналогічна до попереднього словника. Наприклад: ААД – Асоціація Атлантичного договору. До речі, такий спрощений опис абревіатур характерний і для іншомовних он-лайнових електронних словників: англійського (590 тис. одиниць) [4] та російського (115 тис. одиниць) [5]. Для порівняння варто зазначити, що найбільший словник абревіатур поміж слов’янських мов мають поляки, які у «Великому словнику скорочень і абревіатур» [6] подали понад 130 тис. реєстрових одиниць.

Першим суттєвим недоліком проаналізованих українських словників є неповнота реєстру, який не містить багатьох найновіших абревіатур. Натомість він переповнений застарілими абревіатурами та абревіатурами-історизмами, пор.: КСМЗУ – Комуністична спілка молоді Західної України, КСМСГ – Комуністична спілка молоді Східної Галичини.

Другим суттєвим недоліком є мінімальний обсяг інформації, яку користувач може отримати про ту чи іншу абревіатуру. Типова словникова стаття в цих виданнях складається лише з абревіатури та словосполучення, на базі якого вона створена. Таким чином, користуючись цими словниками, неможливо отримати інформацію про такі важливі характеристики цих слів, як-от: вимова, наголос, граматичні характеристики (відмінюється чи невідмінюється, рід, число), походження (питомо українське чи запозичене) тощо. Така структура наявних словників не дозволяє ефективно й коректно використовувати їх у повсякденному усному та писемному мовленні.

Ураховуючи, що абревіатури – один з найдинамічніших ідіомів кожної сучасної літературної мови, його лексикографічний опис теж має бути динамічним й оновлюватися кожні 5–10 років. На нашу думку, такий словник повинен виконувати не лише довідкову функцію, але й нормативну, оскільки вживання абревіатур має також орфоепічний та орфографічний вимір.

Отже, створення нового словника абревіатур і скорочень є нагальним завданням української лексикографії.

В українській мові традиційно розрізняють три види абревіатур: складовий, змішаний та ініціальний. У лексикографічній традиції прийнято до реєстру словника абревіатур уміщати всі їх види, а не лише ініціальні, які утворюються від початкових звуків чи букв словосполучень, а також скорочення слів. Формуючи реєстр «Словника абревіатур української мови», ми дотримуємося саме такого підходу. Але на першому етапі роботи ми обмежуємося фіксуванням та опрацюванням лише ініціальних абревіатур української мови, які є домінантним типом цих мовних одиниць.

Поміж ініціальних абревіатур розрізняють: звукові, утворені поєднанням початкових звуків слів (абревіатура вимовляється як звичайне слово за звуками), пор. ООН [о-он]; буквені, утворені від назв початкових букв слів (абревіатура вимовляється за назвами букв), пор. МВС [ем-ве-ес]; буквено-звукові, утворені поєднанням слів і звуків (частина абревіатури вимовляється за назвами букв, а друга частина вимовляється за звуками), пор. ДТСААФ [де-те-са-aф]. Від значної кількості абревіатур утворено похідні прикметники та іменники, пор. даїшник від ДАІ, оунівський від ОУН тощо.

Відповідно до цього формуватимемо макроструктуру нашого словника. Його реєстр складатиметься приблизно з 5 тисяч ініціальних абревіатур, які широко вживаються в сучасному українському усному та писемному мовленні. Окрім кириличних, до реєстру будуть залучені абревіатури на базі латинської графіки, які широко вживаються без кириличної адаптації в україномовних текстах. Кириличні абревіатури розташовуються за українським алфавітом. Англомовні абревіатури розташовуються за англійським алфавітом у другій частині словника. Поза реєстром залишаться: діаспорні абревіатури, застарілі абревіатури та абревіатури-історизми. Джерелами для створення реєстру стануть численні газети та журнали, а також український сегмент інтернету.

У словнику буде представлено максимально повну інформацію про орфоепічні параметри абревіатури, її граматичні особливості, походження, типову сполучуваність та наявність похідних слів. Залежно від походження в ньому будуть представлені чотири типи словникових статей, які матимуть модифіковану до конкретних потреб, але однотипну структуру.

1.  Структура статті, у якій описується питомо українська абревіатура міститиме такі компоненти: 1) абревіатура; 2) транскрипція; 3) граматична інформація; 4) базове словосполучення від, якого утворена абревіатура; 5) типові словосполучення з абревіатурою; 6) похідні відабревіатурні слова із позначенням наголосу.

ВНЗ [ве-ен-зе], невідм., ч. одн. || мн. Вищий навчальний заклад · приватний ВНЗ, недержавні ВНЗ, ВНЗ І–ІІ ст. акредитації

УПА [у-пa], невідм., ж. Українська Повстанська Армія (1942–1948) · боївка УПА, провід УПА, ветеран УПА, у боротьбі з німцями УПА зазнавала значних втрат. – упівець, упівський

2.  Структура статті, у якій описується абревіатура запозичена внаслідок калькування з іноземної мови: 1) абревіатура; 2) транскрипція; 3) граматична інформація; 4) базове словосполучення українською мовою, від якого утворена абревіатура; 5) базове словосполучення мовою оригіналу із зазначенням мови запозичення; 6) типові словосполучення з абревіатурою; 7) похідні відабревіатурні слова із позначенням наголосу.

ФРН [еф-ер-ен], невідм., ж. Федеративна Республіка Німеччина (з нім. Bundes Republik Deutschland унаслідок калькування) · Посольство ФРН, посол ФРН в Україні, федеральний президент ФРН. – еференівській

ЦРУ [це-ер-у], невідм., с. Центральне розвідувальне управління (з англ. Central Intelligence Agency внаслідок калькування) · агент ЦРУ, операція ЦРУ. – цеерушний, цеерушник

3.  Структура статті, у якій описується абревіатура запозичена внаслідок транслітерації з іноземної мови: 1) абревіатура; 2) транскрипція; 3) граматична інформація; 4) базове словосполучення мовою оригіналу; 5) базова абревіатура мовою оригіналу, від якої утворена українська абревіатура із зазначенням мови; 6) типові словосполучення з абревіатурою; 7) похідні відабревіатурні слова із позначенням наголосу.

НАТО [нa-то], невідм., с. North Atlantic Treaty Organization (з англ. NATO внаслідок транслітерації) Організація Північноатлантичної угоди · саміт НАТО, вступ до НАТО. – нaтівець, нaтівський

ЮНЕСКО [ю-не-ско], невідм., ж. || с. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization (з англ. UNESCO внаслідок транслітерації) Організація Об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури · член ЮНЕСКО, премія ЮНЕСКО в галузі режисури, ЮНЕСКО розповсюдила дослідження щодо інформаційного законодавства, Генеральна конференція ЮНЕСКО, Кур’єр ЮНЕСКО, Виконавча Рада ЮНЕСКО. – юнесківський

4. Структура статті, у якій описується англомовна абревіатура: 1) англійська абревіатура; 2) транскрипція; 3) граматична інформація; 4) базове словосполучення мовою оригіналу; 5) переклад базового словосполучення українською мовою; 6) типові словосполучення українського контексту з англійською абревіатурою.

CIA [сі-ай-ей], невідм., ж. Central Intelligence Agency (англ.) Центральне розвідувальне управління · агент CIA

Створення ефективної лексикографічної моделі опису абревіатур сучасної української мови й апробування її на практиці дозволить у майбутньому опрацювати максимально повний «Словник абревіатур і скорочень сучасної української мови» обсягом 50–60 тис. реєстрових одиниць. Такий словник стане також базою для перекладних словників абревіатур, яких досі нема в українській лексикографії, але активно створюються на базі інших мов [7; 8].

 

1. Словник скорочень в українській мові: понад 21 000 скороч. / уклад. : Н. Д. Гула, В. В. Жайворонок. Л. П. Жарова та ін.; [за ред. Л. С. Паламарчука]. – К. : Вища шк. Головне вид-во, 1988. – 512 с. 2. Зінкевич-Томанек Б. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови / Б. Зінкевич-Томанек, О. Григор’єв, Я. Прихода = Mały praktyczny słownik skrótowców i skrótów języka ukraińskiego / Bożena Zinkiewicz-Tomanek, Ołeksandr Hryhorjew, Jarosława Prychoda. – Kraków : Wyd. Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1997. – 92 с. 3. Словник скорочень української мови [Електронний ресурс]. – 2009. – Режим доступу: http://www.ukrskor.info. 4. Acronym finder [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.acronymfinder.com. 5. Словарь сокращений русского языка  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sokr.ru. 6. Wielki słownik skrótów i skrótowców / Red. Piotr Müldner-Nieckowski. – Wrocław : Europa, 2006. – 1504 s. 7. Kapusta P. Angielsko – polski słownik skrótów biznesu międzynarodowego / Kapusta Piotr, Magdalena Chowaniec. – Warszawa : Dr Lex, 2005. – 368 p. 8. Каян Э. Информационные технологии. Толковый словарь аббревиатур / Э. Каян. – М.: Бином, 2003. –364 с.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології