УДК 811.161.2

Ольга Польщикова

Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка

СИНОНІМІЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

© Польщикова О., 2010

У статті розглянуто класифікацію синонімів в українській телекомунікаційній термінології, окреслено причини та особливості їхнього вживання.

Ключові слова: синонім, українська мова, телекомунікаційна термінологія.

In the article classification of synonyms in Ukrainian telecommunication terminology is considered, reasons and features of their use are indicated.

Keywords: synonym, Ukrainian language, telecommunication terminology.

Поширеним типом лексико-семантичних відношень є синонімія, тобто наявність слів із близькими або тотожними значеннями, але відмінною звуковою формою [НТСУМ]. У загально-літературній мові синонімія є позитивним явищем, що сприяє її збагаченню. Проте у фаховому спілкуванні вживання синонімів може заважати взаєморозумінню. Синонімію, що зумовлює неточність, нечіткість змісту терміна, здебільшого дослідники кваліфікують як негативну рису науково-технічної лексики. Специфіка наукового мовлення вимагає раціонального регулювання відповідної термінології, її стандартизації, гармонізації та уніфікації як на національному, так і на міжнародному рівнях. Тому цілком природною вимогою термінологічної стандартизації є усунення надлишкової синонімії [16].

Лінгвістичні розвідки засвідчили активне функціювання синонімів у різних галузевих термінологіях. Не є винятком у цьому аспекті й українська телекомунікаційна термінологія.

Загальним питанням синонімії в термінологічній лексиці присвячено публікації О. Мартиняк [9; 10]. Синонімію в українській мінералогічній термінології окреслила Н. Овчаренко [12]. Особливості синонімії сучасної морської термінології розглянуто в праці Н. Корнодудової [5]. Функціювання синонімів у складі термінології нафтогазової промисловості висвітлено в роботі С. Дорошенко [3]. Синонімію прикметників в анатомічній термінології досліджувала В. Лисенко [8]. Питанням синонімії в українській термінології цукрового виробництва присвячено працю Л. Задояної [4]. В українській телекомунікаційній термінології явище синонімії ще не було предметом ґрунтовного наукового дослідження. Отже, порушена проблема є актуальною й потребує докладного вивчення.

Метою статті є аналіз особливостей синонімії в українській телекомунікаційній термінології.

Причини появи та використання синонімів у фаховій лексиці досліджено в багатьох працях [2–4; 7; 10; 15]. В українській телекомунікаційній термінології синонімію, на нашу думку, зумовлюють такі чинники:

1)  різноманітність способів формування структури термінів;

2)  доцільність підбору українських відповідників до термінів іншомовного походження;

3)  наявність у певного об’єкта номінації різних властивостей та ознак, кожна з яких може стати основою для називання;

4)  поява нових понять або властивостей об’єктів, яка відбувається в процесі постійного розвитку галузевої науки й техніки та змушує шукати відповідні найточніші номінації та найудаліші назви;

5)  наявні загальномовні синоніми, з яких можна дібрати терміни;

6)  змога паралельного вживання терміна та його дефініції (дефінітивна синонімія);

7)  прагнення уникати повторів того самого слова чи словосполуки;

8)  називання того самого поняття різними науковими школами, ученими;

9)  необхідність мовної економії, яка сприяє вживанню однослівних складноскорочених назв та абревіатур.

Телекомунікаційні терміни-синоніми широко використовують в усно-професійному мовленні, у галузевих навчальних посібниках та підручниках, наукових статтях, дисертаціях та іншій науково-технічній літературі. Проте в галузевих стандартах, законах, керівництвах, технічних описах апаратури, інструкціях щодо її експлуатації та іншій телекомунікаційній документації синоніми трапляються досить рідко.

Відомі різні ознаки розмежування синонімів у термінологічній лексиці. Класифікації синонімічних термінів порушили Т. Михайлова [11, с. 11], І. Кочан [6, с. 34], Н. Овчаренко [12, с. 11], Л. Філюк [18, с. 12]. Спираючись на дослідження зазначених лінгвістів, пропонуємо в українській телекому-нікаційній термінології класифікувати синоніми за такими ознаками:

1)  тип синонімічного відношення, тобто повнота взаємозамінності термінів;

2)  структура термінів-синонімів;

3)  морфологічна природа синонімічних термінів;

4)  кількість термінів, що належать до синонімічного ряду;

5)  етимологія термінів-синонімів.

За типом синонімічного відношення слід розрізняти абсолютні, відносні та комплексні синоніми. Перший тип становлять семантично тотожні терміни, які ще називають дублетами: абонент — користувач, октет — байт, квитанція — підтвердження, кросова комутація — довготривала комутація, ущільнення — мультиплексування. До відносних синонімів належать семантично близькі терміни, прикладами яких є: термінал («кінцеве обладнання мережі телекомунікацій» [14, с. 17]) і телефон (має вужче значення: «кінцеве обладнання телефонної мережі» [13, с. 159]), шлях («послідовність з’єднаних між собою вузлів зв’язку» [17, с. 24]) і маршрут (має уточнену дефініцію: «послідовність вузлів, через котрі проходить передане повідомлення» [1]). Комплексні синоніми об’єднують терміни перших двох типів, наприклад, лексеми пакет і дейтаграма є абсолютними синонімами, а термін блок даних є відносним синонімом до перших двох.

Терміни-синоніми розрізняють з погляду структури. В українській телекомунікаційній термінології виявлено паралельне вживання:

1)  однослівних термінів: репітер — повторювач; хаб — концентратор;

2)  однослівного терміна й словосполуки: інтермережа — складена мережа; ретранслятор — ретрансляційний пункт, радіомережа — бездротова мережа;

3)  термінів-словосполук: мережний адаптер — мережна карта, локальний оператор — місцевий оператор;

4)  терміна-словосполуки та його усічено-словесної форми: електричний зв’язок — електрозв’язок, криптографічна система — криптосистема, автоматична сегментація — автосегментація, оптичне волокно — оптоволокно.

5)  терміна-словосполуки й відповідної абревіатури: локальна обчислювальна мережа — ЛОМ, центр комутації пакетів — ЦКП, автоматична телефонна станція — АТС.

За морфологічною природою найбільш поширеними в досліджуваній термінології є іменникові синоніми: інформація — дані, структура — топологія. Рідше трапляються прикметникові синоніми: віртуальний — логічний, інтерактивний — діалоговий. Виявлено незначну кількість дієслівних термінів-синонімів, наприклад, тестувати — випробувати; корегувати — виправляти.

До синонімічного ряду в українській термінології телекомунікаційної галузі може належати різна кількість компонентів:

1)  два терміни: роутер — маршрутизатор;

2)  три терміни: відіслати — передати — відправити;

3)  чотири терміни: адресат — приймач — споживач — одержувач;

4)  п’ять термінів: канал — лінія — зв’язок — з’єднання — кабель.

Телекомунікаційні терміни-синоніми доцільно розрізняти і з погляду етимології. Виявлено паралельне вживання термінів іншомовного походження: термінал — хост, маркер — токен. Досить часто можна спостерігати синонімічну пару, яку становлять термін іншомовного походження й автохтонний термін: репітер — повторювач, термінальний — кінцевий, термінатор — заглушка, мобільний — рухомий, джиттер — дрижання, транзитний — проміжний (вузол), сервіс — послуга, стек — набір (протоколів). Крім того, у досліджуваній фаховій лексиці паралельно вживають терміни власне українського походження: чарунка — комірка, виклик — запит, передавання — доставка, управління — керування, безпроводовий — бездротовий.

Крім синонімії багатьом галузевим термінологіям властива й варіантність, тобто формальна видозміна того самого слова (словосполуки) без порушення тотожності значень. В українській телекомунікаційній термінології виявляємо синтаксичні варіанти — словосполуки з різними можливими видами граматичного зв’язку в термінологічних словосполуках: потік інформації — інформаційний потік, канальне устаткування — устаткування каналу, конфігурація мережі — мережна конфігурація, комутація пакетів — пакетна комутація, маршрутна інформація — інформація про маршрут.

Отже, незважаючи на небажаність термінологічної синонімії, в українській телекомуніка-ційній термінології виявлено вживання синонімів на рівні слів, словосполук і абревіатур. Уважаємо, що синонімію термінів не слід трактувати лише як негативне явище. Іноді вона є доречною, бо сприяє найточнішому висловлюванню думки, униканню зайвих повторів. Наявність синонімії та варіантності є невід’ємною ознакою досліджуваної термінології та наслідком її постійного розвитку.

НТСУМ — Новий тлумачний словник української мови: [у 3 т.] / [уклад. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко] — К.: Аконіт, 2001. — Т. 1. — 864. с.

1. Англо-український словник з комп’ютерної та відео-аудіотехніки (з тлумаченням). [уклад. Ю. В. Бутковський] — Чернівці: Буковина, 1991. — 230 с. 2. Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко — М.: Наука, 1977. — 246 с. 3. Дорошенко С. М. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. М. Дорошенко. — К., 2004. — 21 с. 4. Задояна Л. Синонімія в сучасній українській термінології цукрового виробництва / Л. Задояна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». — 2008. — № 620. — С. 246–249. 5. Корнодудова Н. Багатозначність та синонімія у сучасній українській морській термінології / Н. Корнодудова // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. — К.: Інститут української мови НАН України, 2009. — С. 135–137. 6. Кочан І. М. Синонімія у термінології / І. М. Кочан // Мовознавство. — 1992. — № 3. — С. 32–34. 7. Кузьмин Н. П. Нормативная и ненормативная специальная лексика / Н. П. Кузьмин // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. — М., 1970. — С. 68–81. 8. Лисенко В. Синонімні прикметники в українській анатомічній термінології / В. Лисенко // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». — 2008. — № 620. — С. 228–232. 9. Мартиняк О. Синонімічні словосполучення в українській науково-технічній термінології / Мартиняк О. // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. праць. — К.: Інститут української мови НАН України, 2009. — С. 149–152. 10. Мартиняк О. Явище синонімії у термінологічній лексиці / О. Мартиняк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». — 2008. — № 620. — С. 100–103. 11. Михайлова Т. В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т. В. Михайлова — Х., 2002. — 20 с. 12. Овчаренко Н. І. Способи номінації словотворення у сучасній українській мінералогічній термінології: автореф. дис. ... канд. філолог. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. І. Овчаренко — Дніпропетровськ, 1996. — 21 с. 13. Олифер В. Г. Компьютерные сети. Принципы, технологи, протоколы: учебник для вузов / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер — 3-е изд. — СПб.: Питер, 2006. — 958 с. 14. Пашолок П. О. Термінологія цифрових телекомунікаційних технологій: навчальний посібник / П. О. пашолок — Одеса: ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2003. — 114 с. 15. Пілецький В. І. Деякі лінгвістичні проблеми українського термінознавства / В. І. Пілецький // Український правопис і наукова термінологія. — Т. 9. — 1997. — С. 116–117. 16. Прикладне термінознавство / за ред. В.В. Дубичинського та Л.А. Васенко — Х.: НТУ «ХПІ», 2003. — 146 с. 17. Теория сетей связи / [Рогинский В. Н., Харкевич А. Д., Шнепс М. А. и др.; под ред. В. Н. Рогинского]. — М.: Радио и связь, 1981. — 192 с. 18. Філюк Л. М. Динамічні процеси у формуванні української терміносистеми інформатики: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. М. Філюк — Одеса, 2007. — 20 с.