ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ВІСНИК

Національного університету «Львівська політехніка»

«ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»

№ 709


Процик І. Термінологія в мовленні футбольних фанатів / Ірина Процик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2011. № 709. – С. 112–115.


     

УДК 811.161.2’373.47

 

Ірина Процик

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

ТЕРМІНОЛОГІЯ В МОВЛЕННІ ФУТБОЛЬНИХ ФАНАТІВ

 

© Процик І. Р., 2011

 

У статті йде мова про специфіку мовлення українських футбольних фанатів, а саме про функціювання наукових термінів у цьому соціолекті.

Ключові слова: українська мова, субкультура футбольних фанатів, соціолект, термінологія.

 

The article deals with the speech specificity of Ukrainian football fans. The functioning of scientific terms in this sociolect is shown.

Key words: Ukrainian language, subculture of football fans, sociolect, terminology.

 

Вербальне самовираження в субкультурі футбольних фанатів, на перший погляд, рясніє жаргонною та ненормативною лексикою. Проте якщо скрупульозно проаналізувати, то стане очевидним, що фанатське мовлення насичене й спеціальною лексикою, а це не тільки спортивна термінологія, що було б цілком логічним і закономірним, а й терміни інших галузей знань.

У цій статті зроблено спробу простежити, термінологію яких наук використовують у своєму мовленні українські футбольні фанати, та з’ясувати особливості вживання термінолексики різних сфер знань у нелітературній формі мови, якою є фанатський соціолект. Актуальність порушення цієї теми зумовлена насамперед тим, що специфіка мови українських футбольних фанатів не була предметом окремого дослідження. Соціолект футбольних фанів проаналізовано лише принагідно в публікаціях про сучасний молодіжний сленґ та мову міста (праці Світлани Мартос [3], Людмили Кудрявцевої та Ірини Приходько [2]), тим більше такий аспект, як функціювання в ній наукових термінів.

Для спільноти футбольних фанатів чи не найважливішим під час матчу є продемонструвати рівень* уболівання, справити враження на присутніх на стадіоні, адже на думку самих членів цієї суспільної групи, вони відрізняються від решти футбольних уболівальників тим, що не тільки спостерігають за перипетіями на полі, а впродовж усього матчу підтримують улюблену команду, використовуючи при цьому найрізноманітніші засоби. Тому чи не найчастотнішими за вживанням словами в соціолекті футбольних фанатів є мистецькі терміни перформенс і шоу. Перформенс (англ. букв. показ – 1. виконання, здійснення; 2. театр. вистава, спектакль [4, с. 389]) у втіленні футбольних фанатів включає три складники – звукове, візуальне та піротехнічне шоу (англ.букв. показ – 1. видовище, вистава; 2. перен. чиї-небудь дії, заходи, розраховані на привернення до себе уваги [1, с. 1403]; 1. показ, демонстрація; 2. видовище, спектакль [4, с. 487]; 2. перен. про що-небудь, що привертає увагу; про те, що розраховане на зовнішній ефект [6, с. 985]).

Для найменування візуального шоу в соціолекті фанатів функціює лексема візуал (візуальне оформлення трибун). Візуальна підтримка може мати найрізноманітніші вияви – від використання шаликів клубних барв (роз.), різноманітних прапорів (маленьких прапорців, розтягів (прапорів на двох палицях) і величезних полотнищ, які цілковито покривають один чи навіть кілька секторів) та банерів (саморобних транспарантів на полотнищах великого розміру, що містять лаконічне, актуальне висловлювання, яке має безпосередній стосунок до певного матчу, і які уболівальники розміщують під час матчу на трибунах чи розвішують на огорожах унизу сектора) до влаштовування, наприклад, шоу з надувних кульок або модульного шоу, коли зі шматків паперу однакового розміру але різних кольорів – модулів (модуль (лат. – міра) – фіз., тех. – 1. назва деяких коефіцієнтів, мірил яких-небудь величин [1, с. 536]; 4. відносно самостійна частина будь-якої системи, організації [6, с. 649]), які піднімають одночасно, витворюють певний напис чи зображення.

Мистецький термін торс (італ. – тулуб – скульптурне зображення тулуба людини [7, с. 264]) фанати використовують у таких стійких словосполученнях: голий торс, (бути, стояти) «на торсі», стояти «на голому торсі», стояти «по торсу», які позначають те саме поняття – ситуацію під час матчу, коли за командою всі присутні в фанатському секторі одночасно роздягаються до пояса, демонструючи, незалежно від погоди, оголений торс. На окреслення сектора у фанатському соціолекті нерідко вживають архітектурний термін тераса (франц. – 1. горизонтальний або трохи похилий майданчик (уступ) природного походження або штучно створений на схилі [6, с. 886]; архітектурно оформлений відкритий або напіввідкритий майданчик, що межує з будівлею [7, с. 260]).

Звукове шоу охоплює скандування тем та зарядів, спів пісень і куплетів, оплески та відбивання ритму на музичних інструментах тощо. Якість звукової підтримки оцінюють не лише за гучністю, для називання якої фанати використовують фізичний термін звук (1. слухове відчуття, що викликається механічними коливаннями; те, що людина чує, сприймає органом слуху; 2. фіз. поширювані в пружних тілах (твердих, рідких і газоподібних) механічні коливання [1, с. 355]), а й за злагодженістю скандувань і виконання пісень. Для координування своїх дій у секторі фанати орієнтуються на споукмена (чи споука) – людину, яка стоїть на спеціально обладнаному підвищенні – вишці (вишка – висока баштоподібна дерев’яна споруда для спостереження за місцевістю [7, с. 50]), обернута обличчям до уболівальників, і подає сигнали, коли і які заряди вигукувати чи які пісні співати). Сучасні споукмени дедалі частіше покладаються не лише на свої голосові зв’язки (адже нерідко доводиться керувати діями фанатів кількох секторів), а використовують технічні засоби для підсилення гучності подавання команд. Тому в соціолекті футбольних фанатів функціюють технічні терміни, що є назвами цих пристроїв, зокрема, рупор (голл. – 1. труба у вигляді зрізаного конуса або піраміди для посилення звуку [1, с. 1090]) і мегафон (пристрій у вигляді рупора, що викорис-товується для підсилення людського голосу [1, с. 516]).

Для відбивання ритму найчастіше використовують ударні музичні інструменти. Відтак музична термінологія є ще однією терміносистемою, одиниці якої запозичено в мовлення футбольних фанатів. Насамперед це назви музичних інструментів: бубон (ударний музичний інструмент, що складається з дерев’яної частини – обруча, на який натягнуто шкіряну мембрану [7, с. 37]; ударний музичний інструмент непевної висоти звука [1, с. 65]), барабан (рос., походить від татарськ. – 1ударний музичний інструмент, що має форму широкого порожнього циліндра, обидва отвори якого затягнені шкірою [1, с. 37]; 1. ударний інструмент, що складається з порожнистого корпусу чи рами (найчастіше округлої форми), який служить резонатором і на який з одного чи з обох боків натягнута шкіра [6, с. 151]). Фанати натомість цілковито заперечують використання для підтримки своєї команди дудок (дудка – 1. народний духовий музичний інструмент у вигляді порожнистої трубки з отворами; 3. спец. сигнальний інструмент у вигляді трубки з розширеним кінцем [1, с. 251]). Футбольні фани зневажливо ставляться до використання дудок під час матчу і недолюблюють дудариків (уболівальників із дудками), нерідко з фанатських секторів можна почути вигуки: «Дудки геть зі стадіону!».

Невід’ємним атрибутом фанатського перформенсу під час футбольних матчів є піротехнічне шоу. Найчастіше воно відбувається одразу після забитого гола та наприкінці гри. Пірошоу не уявити без найрізноманітнішої піротехніки (мистецтво виготовлення різних піротехнічних сумішей, виробів з них, і спалювання їх з метою досягнення того чи іншого спеціального ефекту; наука про властивості піротехнічних сумішей і виробів; сукупність піротехнічних засобів [8]), для називання різновидів якої використовують такі технічні терміни: вроцлавський вогонь (або вроцлав – піротехнічний засіб, що горить дуже яскравим та інтенсивним жовтим вогнем із утворенням великої кількості диму [8]); дим (1. суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь [1, с. 221]). Для візуального ефекту фанати використовують дими різних барв, найчастіше тих, що й клубні кольори їхньої улюбленої команди. Серед асортименту магазинів із піротехнікою є дими мало не всіх кольорів веселкового спектру.

Під час піротехнічного шоу часто запалюють петарди (петардафранц. – 3. у піротехніці – паперовий снаряд, наповнений порохом, який дає часті вибухи [6, с. 731]; 3. наповнений порохом паперовий снаряд, що використовується для феєрверка [1, с. 756]) та стробоскопи (стробоскоп (або піротехнічний стробоскоп, строб) – прилад, що робить швидко повторювані яскраві світлові імпульси, тех. демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху [1, с. 1207]; хоча у випадку піротехнічних засобів, які використовують фанати, точніше було б сказати, що це піротехніка зі стробоскопічним ефектом, під яким розуміють – уявне злиття швидко змінюваних зображень окремих фаз руху об’єкта у зображення його безперервного руху [1, с. 1207]; зорова ілюзія безпе-рервного руху об’єкта (зображення об’єкта) при спостеріганні послідовних фаз його руху [5, с. 151]).

У субкультурі фанатів використовують реалії з військової сфери, а відтак у соціолекті футбольних фанатів є терміни, запозичені з мовлення військовиків: димова шашка або димова граната – (військ. піротехнічний засіб для пускання диму з метою подавання сигналів, вказівки місця посадки, маскування бойових дій окремих солдатів чи підрозділів у ближньому бою; може використовуватися для імітації горіння бойової техніки [8]); сигна́льна раке́та – (військ. – 1снаряд, який використовують для феєрверків і сигналізації [6, с. 782]; піротехнічний засіб сигнального зорового (іноді звукового) зв’язку, що застосовується для передавання коротких команд, сповіщення, позначення і взаємного впізнавання своїх військ, літаків, кораблів, а також передавання сигналів виклику, перенесення і припинення вогню та вказування цілі [8]); фаєр – піротехнічний засіб, який палах-котить, горить яскравим нерівним полум’ям, виділяючи при цьому трохи диму та іскор, у війську використовується як світловий сигнал для розсвітлення території та виявлення дислокації ворога [8]). Гарні піротехнічні вистави додають ефектності футболові, здатні мотивувати футболістів до успішної гри, а вболівальників – на додаткову підтримку.

Іноді піротехнічне шоу на матчі призводить до пожежі в секторі чи на доріжках стадіону, тому в фанатському мовленні вживають пожежно-технічну термінологію: брандспойт (голл. – 1переносний ручний пожежний насос [1, с. 61]; 2. металевий наконечник гнучкого пожежного шлангу, що служить для скеровування струменя води під час гасіння пожежі [6, с. 183]) та вогнегасник (апарат для гасіння пожежі хімічними засобами [1, с. 153]).

Фанатський перформенс не закінчується разом із фінальним свистком: після завершення матчу він продовжується на вулицях міст, найчастіше знаходячи своє втілення у вигляді написів і зображень на стінах різних споруд. У цьому контексті можна говорити про функціювання в мовленні фанатів художніх термінів, зокрема: графіті (італ. – стародавні написи й малюнки, видряпані на стінах давніх будівель, на посуді та інших предметах, містять інформацію про повсякденне життя, господарство, політику [7, с. 63]; стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, пряслицях, стінах споруд тощо [1, с. 196]). У соціолекті фут-больних фанатів термін графіті втратив семи «стародавній» та «видряпаний чи зроблений гострими предметами на чомусь», адже фанатські графіті – це сучасні написи або малюнки, зроблені здебільшого на стінах будинків, мурів, парканів тощо. У субкультурі футбольних уболівальників графіті стає дедалі важливішим елементом боротьби за домінування у фанатських колах. Особливо важливим є графіті в містах, де відбуваються дербі (англ., спорт. – матчі команд із того самого міста). В українських футбольних реаліях таких міст небагато, зокрема, Київ, де грають «Динамо» та «Арсенал», Львів, де виступають «Карпати» і ФК «Львів», Харків, який має дві футбольні команди – «Металіст» та ФК «Харків», Донецьк, де є «Шахтар» і «Металург». Тому до розряду матчів-дербі зараховують також зустрічі українських команд з одного регіону, наприклад, кримське протистояння між «Таврією» зі Сімферополя та ФК «Севастополь», західноукраїнське дербі між львівськими «Карпатами» і луцькою «Волинню» та ін. Графіті виконують не лише естетичну функцію, адже нерідко прикрашають мури й паркани, а й мають своєрідну ідентифікаційну та пропагандистську функції – позначають територію в місті, яка «належить» фанатським угрупуванням певної команди, що є своєрідним подразником для супротивників.

Дуже часто для виконання графіті використовують спеціальні шрифти (шрифт нім. – певний визначений характер, внутрішньо обумовлена єдність композиційного малюнку літер і знаків, що їх застосовують художники для розв’язання текстових елементів твору [7, с. 306]; 1. написання, накреслення літер [6, с. 987]; 2. графічна форма літер при писанні, характер малюнка написаних літер [1, с. 1405]). У фанатів простежується мода на готичний шрифт. Цей вид шрифтів наслідує готичне письмо (різновид латинського письма з гострим начертанням букв [1, с. 194]). Для того, щоб спростити й пришвидшити процес нанесення написів і зображень на стінах (нерідко це пов’язано з ризиком бути зненацька заскоченими під час цієї роботи) фанати застосовують трафарети (трафарет або траф італ. – 1. платівка з картону, металу тощо, у яких прорізано малюнки, літери або цифри для їх швидкого відтворення на якійсь поверхні // малюнки, літери тощо, зроблені за допомогою такого приладу [1, с. 1263]). Для ще оперативнішого позначення території використовують стікери (стікер англ. – 3. афіша, оголошення (що розклеюють на вулиці); 4. наклейка, етикетка [4, с. 520]). Фанати вважають графіті, трафи та стікери знаряддями творчої боротьби.

Як показав аналіз, у соціолекті футбольних фанатів функціюють не лише спортивні терміни, а й назви спеціальних понять, запозичені з різних терміносистем, зокрема: фізики (звук, модуль), військової справи (димова граната, сигнальна ракета, фаєр), техніки (брандспойт, вогнегасник, вроцлавський вогонь, мегафон, петарда, піротехніка, рупор, стробоскоп), художнього мистецтва (графіті, перформенс, стікер, торс, трафарет, шрифт), музики (барабан, бубон, дудка, шоу), архітектури (вишка, тераса) тощо. Отже, термінологічна лексика є одним із джерел формування соціолекту футбольних фанатів.

 

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [Уклад. i голов. pед. В. Т. Бусел]. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с. 2. Кудрявцева Л. А. Словарь молодежного сленга города Киева. 2300 слов и выражений [текст]: навч. посіб. / Л. А. Кудрявцева, И. Г. Приходько; під ред. Л. А. Кудрявцевої. – К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченко, 2006. – 198 с. 3. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури / С. Мартос // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Вип. ХХІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 111114. 4. Новий англо-український словник / [Склав М. І. Балла]. – К. : Чумацький Шлях, 2004. – 668 с. 5. Словник іншомовних слів / [За ред. О. С. Мельничука]. – К. : Головна редакція УРЕ, 1985. – 968 с. 6. Словник іншомовних слів / [Уклад. Л. О. Пустовіт та ін.]. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с. 7. Шкаруба Л. М., Спанатій Л. С. Російсько-український словник художніх термінів: Навч. посібн. для студ. вищих навч. закладів / Л. М. Шкаруба, Л. С. Спанатій. – К. : Каравела, 2004. – 320 с. 8. Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org.

 


* Курсивом у статті виділено сленґові слова із соціолекту футбольних фанатів.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології