ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ВІСНИК

Національного університету «Львівська політехніка»

«ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ»

№ 733


Василяйко І. Англомовні запозичення в сучасній українській термінології кіномистецтва / Ірина Василяйко  // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2012. 733. – С. 67–70.


 

УДК 811.161.2’373.45+811.161.2’276.6:791.43

 

Ірина Василяйко

Львівський національний університет імені Івана Франка

 

АНГЛОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ КІНОМИСТЕЦТВА

 

© Василяйко І., 2012

 

У статті проаналізовано особливості освоєння англомовних запозичень, які входять до складу української термінології кіномистецтва. Проаналізовано процес адаптації запозичень на фонетичному, морфемному, граматичному та лексико-семантичному рівнях.

Ключові слова: українська мова, англійська мова, термінологія кіномистецтва, англомовний термін, мова-джерело, мова-реципієнт.

 

The article focuses on the specific of the adaptation of English terms, which are included in the Ukrainian terminology system of movie art. The process of the adaptation of borrowings at the phonological, morphological, grammatical and lexical-semantical levels has been studied.

Keywords: Ukrainian language, English language, English term, terminology of movie art, language-recipient, language-resource.

 

Динаміка змін у суспільному житті породжує динаміку мовних змін. Найбільш активно поповнюється й змінюється лексика термінологічних систем. Термінотворення має свою специфіку, яка полягає в тому, що значну кількість спеціальних слів фахове мовлення запозичує з інших мов, що пов’язано з науково-технічним прогресом, співпрацею науковців різних країн світу. Термінна номінація, на відміну від загальномовної, – це цілеспрямований процес, зумовлений взаємодією зовнішніх та внутрішніх чинників. Одна з головних її особливостей – використання іншомовних слів та їх компонентів для найменування нових понять. Англійські морфеми, як і класичні терміноелементи, відповідають вимогам точності, стислості та забезпечують однозначність терміна.

Взаємодія мов – це процес, який виникає та розвивається внаслідок мовних контактів, що встановлюються між мовами за умов білінгвізму, і є чинником змін на різних рівнях мовної системи. Процес запозичування супроводжується освоєнням чужомовної лексики на всіх мовних рівнях системи мови-реципієнта, тому основою дослідження особливостей освоєння англомовних запозичень в українській термінології кіномистецтва є розгляд їх фонетичного, граматичного, словотвірного та лексико-семантичного освоєння в системі сучасної української мови із застосуванням структурно-типологічного підходу. Актуальність дослідження полягає у визначенні ролі англомовних запозичень для формування терміносистеми кіномистецтва, а отже й для її унормування, адже важливим аспектом аналізу в цій статті є з’ясування причин появи запозичень з англійської мови в кіномистецькій термінології та особливостей їх адаптації в українській мові.

Метою дослідження є спостереження за процесом пристосування англомовних термінів до фонетичної системи української мови в цій статті є вокальні та консонантні особливості. Механізм трансформації фонемного складу англіцизмів не відрізняється від загальних способів освоєння запозичень. Англомовні терміни, здебільшого, пристосувалися до фонологічних норм сучасної української мови, втративши невластиві мові-реципієнту риси. Значні кількісні та якісні розбіжності в системах вокалізму англійської та української мов зумовили те, що в процесі адаптації більше змін відбулося в системі вокалізму. При цьому спостерігаємо поширення складних, як правило дивергентних, діафонічних відносин, наприклад: англійська голосна «a» реалізується в межах фонем /а/, /е/, /у/: cartoon [ka:tu:n ] – картун (мальований фільм); action [ekshn] – екшн (команда режисера для початку зйомки); travelling [trevelin] – тревелінг (зйомка з руху) [3]. У системі консонантизму, навпаки, переважає встановлення регулярних простих діафонічних зв’язків. Більшість приголосних зазнає простої субституції українськими приголосними, наприклад: sequel [si:kwel] – сіквел (продовження комерційного успішного фільму); remake [ri:meik] – римейк (фільм, який повторює сюжет раніше знятого фільму); western [westen] – вестерн (пригодницький фільм про освоєння заходу США у ХІХ ст.) [3].

Простежується закономірна тенденція до субституції англійських зредукованих одиниць, зокрема фонеми /r/, українськими голосними повного творення /а/, /о/, /у/, /е/ з урахуванням орфографії мови-джерела: starlet [sta:let] – старлетка (молода актриса-початківець, яка має гарну зовнішність); technicolor [teknikale] – техніколор (колір, одержаний за допомогою фільтрів; tiesser [ti:se] – тізер (короткий трейлер, який випускається за декілька місяців до безпосереднього випуску фільму); trailer [treile] – трейлер (короткий кліп фільму, зроблений з рекламною метою) [3].

Дифтонги англомовних термінів кіномистецтва передаються сполученням двох монофтонгів, наближаючись до вимови мови-джерела, наприклад spoiler [spoile] – спойлер (інформація про фільм, яка, за задумом творців фільму, не повинна розкриватися до певного моменту), mainstream [meinstri:m] – мейнстрім (основний потік кінопродукції); tegline [teglain] – теглайн (рекламний слоган фільму); drive-in [draivin] – драйвін (кінотеатри для автомобілістів) [3].

У системі консонантизму англомовна фонема /h/ відтворюється українськими фонемами /г/ та /х/: /h/→/г/ – hamblingpicture [hamblin] – гемблінгпікче (фільми, у яких азартні ігри складають основу інтриги); /h/→/х/ – horror [hore] – хоррор (фільм жахів); happyend [hepiend] – хепі-енд (щасливе завершення фільму). Це зумовлено впливом російської мови, адже фонему /h/ cлід передавати українською /г/.

Досі англійська фонема /g/ в англомовних термінах послідовно передається фонемою /г/ та відтворюються на письмі відповідно літерою г, що зафіксовано в словниках, наприклад: gag [geg] – гег (фрази, жарти, які актор імпровізує під час виконання ролі). Якщо в передаванні чужомовних термінів дотримуватись вимови мови-джерела, то англійську фонему /g/ слід передавати українською проривною /ґ/, оскільки ці приголосні в англійській і українській мовах творяться аналогічно, і така субституція не суперечить фонологічній природі української мови.

Дослідження термінів-англіцизмів кіномистецтва на граматичному рівні української мови показало, що абсолютна більшість англомовних запозичень увійшла до лексико-граматичного розряду іменника, що повністю відповідає загальним тенденціям запозичення чужомовної лексики. Аналіз результатів освоєння на рівні основних граматичних категорій дає підстави стверджувати, що англомовні терміни-іменники, загалом, повністю підпорядкувалися граматичним нормам української мови та функціюють у межах парадигм, властивих питомим іменникам.

Основними граматичними змінами є послідовна втрата артикля та набуття граматичної категорії роду, що не властиво іменникам англійської мови. Визначальним у віднесенні англіцизмів до певної категорії роду є формальний чинник. Більшість англомовних термінів із кінцевим приголосним засвоїлися в українській мові із граматичним значенням чоловічого роду, що зумовило серед англомовних запозичень в українській термінології кіномистецтва значну кількісну перевагу іменників чоловічого роду: drivein – драйвін (кінотеатри для автомобілістів); rapid – рапід (прискорена зйомка); eastern – істерн (радянські фільми, зроблені за аналогією до американських вестернів); steady-come – стедікам (спеціальне пристосування, що кріпиться на поясі кінооператора для стійкості кінокамери під час руху) [3].

У системі відмінювання переважна кількість англомовних запозичень, у тому числі й складні слова та терміни-словосполучення, функціює відповідно до норм української мови та набуває відмінкової парадигми питомої лексики: флеппер – флеппера – флепперу – флеппер – флеппером –  (на) флеппері – флеппере; докудрама – докудрами – докудрамі – докудрами – докудрамою – (на) докудрамі – докудрамо; букер – букера – букеру – букер – букером – (на) букері – букере. Відхиленням від норм української мови є функціювання англомовних запозичень, які не змінюються, і становлять окрему морфологічну групу невідмінюваних іменників та знаходяться на периферії граматичної системи української мови (міккімаусінг, екшн, гемблінгпікче, лавсторі та ін.).

Англомовні терміни-іменники, як правило, не зазнають змін у числовій парадигмі та утворюють множину за законами української мови та за допомогою властивих їй засобів: картун – картуни, реліз – релізи, трейлер – трейлери, римейк – римейки.

Аналіз морфемної структури англіцизмів у мові-реципієнті засвідчив, що основи англомовних термінів кіномистецтва в українській мові здебільшого не набувають достатньої морфемної подільності, похідні запозичені основи функціюють як неподільні. Зміни морфемної будови англо-мовних запозичень є типовими для запозиченої лексики. На етапі входження в систему української мови спостерігаємо спрощення похідних англомовних основ та лексикалізацію словосполучень: steadycome – стедікам; drivein – драйвін; mainstream – мейнстрім. Усічення та нарощення запозичених основ відбувається внаслідок оформлення англіцизмів українськими суфіксами, що дає їм можливість формально наблизитися до питомих слів української мови: filmology – фільмологія; synchronization – синхронізація; novel – новелізація.

Дослідження словотвірної активності аналізованих англіцизмів у системі української мови виявило їх потенційну здатність адаптуватися до твірних основ мови-реципієнта. На продуктивність окремих словотвірних моделей у творенні похідних термінів від запозичень-англіцизмів впливають особливості термінотворення в системі української термінології.

Системністю термінології та важливістю родо-видових відношень у системі понять кіно зумовлена загальна тенденція до збільшення продуктивності засобів аналітичної номінації в українській термінології кіномистецтва, про що свідчить велика кількість термінів-словосполучень, до складу яких входять англомовні терміни. Найпродуктивнішими виявилися двоелементні структури, побудовані за моделлю «прикметник + іменник»: блексплуататорський фільм, алюзивне кіно, гангстерський фільм. Словотвірні можливості багатьох запозичень стримуються їх семантикою та недостатнім фонетичним і морфологічним освоєнням на ґрунті української мови. Нульову словотвірну реалізацію в українській мові мають невідмінювані іменники, запозичення-словосполучення, складні слова, терміни, які позначають поняття та реалії чужої кінематографічної дійсності і, знаходячись на периферії терміносистеми кіномистецтва, є в українській мові рідковживаними: рапід, сінеплекс, камео, гемблінгпікче. Проте результати дослідження дають підстави констатувати наявність взаємозв’язку між активізацією словотвірної активності запозичених основ та появою «соціального замовлення» на творення номінацій для певних понять унаслідок їх активного входження у сферу кіно. Про це свідчить творення похідних термінів (екшинувати – від невідмінюваного запозичення екшн та букерська служба – від терміна букер), вживання яких активізувалося внаслідок використання цих понять у галузі фільмотворення. Отже, потенційно майже всі англомовні запозичення в українській мові можуть бути основами для творення похідних термінів.

Лексико-семантичне освоєння англійських термінів кіномистецтва супроводжується змінами семантичної структури та характеру значень запозичених термінів у системі української мови та змінами в окремих складниках лексико-семантичної системи мови-реципієнта внаслідок взаємодії термінів англійського походження з питомою термінологією. Семантичні зміни англіцизмів у системі української мови, які виявляємо через порівняння семантичної структури запозичення та його прототипу, є типовими для процесу переходу слова з однієї мови в іншу: спрощення та ускладнення семантичної структури, звуження, розширення та зміна значення.

На етапі входження в систему української мови спрощення семантичної структури відбулося в більшості полісемантичних англомовних термінів. Деякі з них увійшли в систему української мови в одному з лексико-семантичних варіантів, і ці терміни в нашій мові є моносемічними: сінеплекс, постпродакшн, окер, імакс, пріквен, камеота ін. Частково зберегли складну семантичну структуру і функціюють в українській мові як багатозначні терміни із двома та більше значеннями англіцизмів-полісемантів: римейк, хепі-енд, трейлер, лавсторі та ін. Ускладнення семантичної структури англомовних термінів та розвиток їх полісемії в українській термінології кіномистецтва спостерігається дуже рідко, наприклад: термін саундтрек поряд із запозиченим значенням «компонент фільму, що містить діалог, музику, звукові ефекти», розвинув значення «фотографічна звукова доріжка на кіноплівці», якого не має його англомовний прототип. Проте виникнення нових значень в аналізованих словах фіксується більшою мірою в загальновживаній мові внаслідок детермінологізації назв спеціальних понять.

Звуження та розширення значень англомовних термінів щодо значень їх етимонів у мові-джерелі безпосередньо пов’язане зі спеціалізацією та генералізацією відповідних понять, а також звуженням і розширенням сфери функціювання терміна. Звуження значень на українському мовному ґрунті зазнали англомовні запозичення бленк-фільм, імакс, реліз, кліренс та ін. Прикладом розширення значення може бути термін андеграунд, запозичений як підпілля, а сьогодні має значення: 1) рух незалежного й експериментального кіно; 2) переносно – будь-які заборонені теми в кіно. Характерними тенденціями сучасного етапу розвитку української мови є актуалізація та ретермінологізація багатьох давно запозичених англіцизмів, що супроводжується денотативно-конотативною переорієнтацією та зникненням пейоративних компонентів значення, наприклад термінів: хепі-енд, реліз, блокбастер та ін., які сьогодні позначають поняття української кіномистецької дійсності. Це є свідченням вагомості впливу екстралінгвістичних чинників на мовні процеси, зокрема й на лексико-семантичне освоєння запозиченої термінології.

Проведений аналіз семантичної адаптації термінів-англіцизмів виявив неусталеність значень багатьох запозичень, що зумовлено недостатнім науковим осмисленням відповідних понять у терміносистемі-реципієнті, зумовлене коротким терміном їх функціювання в новій терміносистемі. Це свідчить про їх неповне освоєння на рівні семантики, оскільки осмислення поняття визначаємо як важливий чинник семантичного освоєння запозиченого терміна.

Дослідження засвідчило інтенсивний розвиток і неологізацію терміносистеми кіномистецтва та наявність помітного впливу англомовної термінології на формування досліджуваної терміно-системи на сучасному етапі. Аналіз функціювання англомовних запозичень на семантичному, фонетичному та словотвірному рівнях дає підстави стверджувати, що англомовні запозичення є важливим складником формування кіномистецької термінології. Залучення англіцизмів до терміносистеми українського кіномистецтва сприяло усуненню багатьох описових конструкцій, розширенню фахової лексики внаслідок номінації нових для українського кіно понять, а також диференціації та деталізації деяких з них. Дослідження процесу освоєння англомовних термінів у системі української мови показало, що англіцизми зазнають формальних змін – у графічному відтворенні, фонемному складі, морфемній структурі та граматичній формі, а також функційних змін на рівні словотворення та семантики.

 

1. Бабишкін О. К. Кінематограф сучасного Заходу: Нотатки про буржуазне кіномистецтво / О. К. Бабишкін. – К. : Мистецтво, 1984. – 240 с. 2. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов : Навчальний посібник. – Вид. друге, доп. і перероб. / І. В. Корунець. – Вінниця : Нова книга, 2003. – 310 с. 3. Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми / В. М. Миславський. – Х., 2007. – 328 с. 4. Мусієнко О. С. Гуманізм і антигуманізм в сучасному кіномистецтві Заходу / О. С. Мусієнко. – К. : Знання, 1998. – 236 с. 5. Цимбалюк Ю. В. Іншомовні слова з артиклями, засвоєні українською мовою // Українське мовознавство / Ю. В. Цимбалюк. – 1982. – № 10. – С. 120–126. 6. Maltin’s L. Movie and Video Guide. Edition. / L. Maltin’s. – New York : A Signet Book, 1992. – 120 p. 7. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English / Ed. by Sally Wehmeier. – Oxford : Oxford University press, 2004. – 1600 p. 8. Thomson A. J. A Practical English Grammar / A. J. Thomson, A. V. Martinet. – 4th еdition. – Oxford : Oxford University Press, 1999. – 250 p.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології