УДК 811.161.2.’373.46;625

Наталія Книшенко

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Особливості прояву відношень антонімії в системі сучасної дорожньо-будівельної термінології

© Книшенко Н. П., 2012

У статті розглянуто особливості антонімії дорожньо-будівельної терміносистеми, проаналізовано типи антонімічних відношень. Встановлено, що антонімія є одним із найпотужніших засобів термінотворення, сприяючи формуванню в межах дорожньо-будівельної термінології системних відношень.

Ключові слова: українська мова, дорожньо-будівельна термінологія, семантика, антонімія.

Peculiarities of the road-building term system antonymy have been considered and types of antonymic relations have been analyzed. It has been determined that antonymy is one of the most significant means of term formation, providing for creation of system relations within the bounds of the road-building terminology.

Keywords: Ukrainian language, road-building terminology, semantics, antonymy.

Системність лексико-семантичної організації УДБТ ґрунтується, окрім полісемії, синонімії також на антонімічних кореляціях, які виявляються у взаємозв’язках між словами на основі протилежності їх значень. Беззаперечно, що одним зі способів дати вичерпну характеристику й детально пояснити процеси та явища, якими оперує та чи інша наука, є зіставлення й контрастність, що виражені в лінгвістиці антонімами. Явище антонімії в термінології розглядали М. Шмельов, В. Даниленко, Л. Лисиченко, Л. Новиков, Б. Михайлишин та багато інших термінологів.

Мета статті полягає у виявленні особливостей антонімічних відношень у системі дорожньо-будівельної термінології, виокремленні типів антонімів на позначення реалій дорожнього будівництва.

Український науковець Т. Михайлова зазначає, що «у термінів-антонімів, як і в антонімічних слів загальновживаної лексики, схожі семантичні структури, оскільки значення протиставлюваних терміноодиниць мають інваріантну основу (спільну родову сему) і різняться відмінною видовою семою» [1, с. 14]. Спроектувавши думку Т. Михайлової на наше дослідження, виділяємо такі типи антонімічних відношень:

1. Зі структурного погляду: різнокореневі (їх називають ще лексичними) та однокореневі (лексико-граматичні); а також терміни-слова й терміни-словосполучення (двокомпонентні й багатокомпонентні).

Лексичні терміни-антоніми часто мають різні корені: асфальт теплий – асфальт холодний, профіль поперечний – профіль поздовжній, проекція горизонтальна – проекція вертикальна. В однокореневих антонімах ДБ, як і лексичних одиницях української мови взагалі, простежуються способи творення однокореневих термінів-антонімів за допомогою афіксального (найчастіше префіксального) словотвору, а також із допомогою протилежних за значенням компонентів складних термінів.

Найбільше антонімічних пар термінів ДБ творяться приєднанням заперечної частки не-: еластичний – нееластичний, опора рухома – опора нерухома, основа скельова – основа нескельова, пиломатеріли обрізні – пиломатеріли необрізні, армований – неармований, розшарування суміші – нерозшарування суміші, гашене вапно – негашене вапно, доброякісна поверхня – недоброякісна поверхня.

Часто для утворення термінів УДБТ із протилежним значенням використовуються інтернаціональні префікси анти-, де-, контр-, наприклад: акустичні дорожні знаки – антиакустичні дорожні знаки, корозійний – антикорозійний, каталізатор – антикаталізатор, асфальтування – десфальтизація, монтування – демонтування, карбонарія – декарбонація, гумувати, прогумовувати – дегумувати, аерація – деареція, блокування – деблокування, балансир – контрбалансир, буфер – контрбуфер, гайка – контргайка, вантаж – контрвантаж, дамба – контрдамба.

Чимало антонімів творяться внаслідок приєднання до кореня словотворчого форманта без-: аварійність – безаварійність, труба напірна – труба безнапірна, рейкові шляхи – безрейкові шляхи, консольні рами – безконсольні рами, усадочний – безусадочний.

Формування деяких термінів-антонімів здійснюється за безпосередньою участю словотвірних засобів із протилежним значенням: отвір випускний – отвір впускний, перехід наземний – перехід підземний, ряд розбіжний – ряд збіжний, паля підкісна – паля укісна, виїзд – заїзд, рольганг підвідний – рольганг відвідний.

До лексико-граматичних антонімів УДБТ доцільно віднести й такі, що утворені за допомогою основоскладання: водовпуск – водовипуск, одноколійний – двоколійний, водознижувач – водопідіймач, швидкодіючий – повільнодіючий, односмугова дорога – багатосмугова дорога, лівоповоротний рух – правоповоротний рух, ґрати водоприймальні – ґрати водоспускні, самонавантажувач – саморозвантажувач, гіпс швидкотужавіючий – гіпс повільнотужавіючий, профіль односхилий – профіль двосхилий, асфальтобетон дрібнозернистий – асфальтобетон грубозернистий, землечерпалка одноківшова – землечерпалка багатоківшова, добавка-прискорювач тужавлення цементу – добавка-уповільнювач тужавлення цементу, поверхня гідрофобна – поверхня гідрофільна.

У досліджуваній термінології за структурним складом можна виділити терміни-слова (насип – виїмка, полімеризація – поліконденсація, вертикальний – горизонтальний, спуск – підняття, трамбувати – розпушувати, швидкісний – нешвидкісний, міський – позаміський) і складені терміни, які бувають двокомпонентні (асфальтобетон щільний – асфальтобетон пористий, залізобетон легкий – залізобетон важкий) і багатокомпонентні (міцність матеріалу на розтяг – міцність матеріалу на стиск, період будівництва початковий – період будівництва кінцевий).

2. За поняттєво-семантичними зв’язками: контрарні (протилежні), контрадикторні й комплементарні (взаємодоповнювальні), або як іще їх називають лінгвісти – антоніми-контративи, антоніми-квалітативи, антоніми-комплементативи [2, с. 91].

Контрарна протилежність виражена такими видовими поняттями, між якими «можливе середнє, проміжне поняття (мезонім), і які не тільки заперечують одне одного, а й мають позитивний зміст» [3, с. 48]. У випадку, коли між двома полярними членами антонімічної пари є мезонім, тоді від нього в протилежних напрямках поширюється певна градуальна характеристика явищ, дії чи ознаки [4, с. 12]. Як засвідчує аналіз, контрарна антонімія поширена серед досліджуваної термінолексики, наприклад: автомагістраль великої вантажопідйомності – автомагістраль середньої вантажопідйомності – автомагістраль малої вантажопідйомності, асфальт гарячий – асфальт теплий – асфальт холодний, асфальтобетон щільний – асфальтобетон пористий – асфальтобетон високопористий, дорога ґрунтова – дорога ґрунтова профільована – дорога асфальтована, дорога вузькоколійна – дорога двоколійна – дорога багатоколійна, великопористий матеріал – середньопористий матеріал – дрібнопористий матеріал.

Деякі антонімічні опозиції мають по декілька мезонімів, завдяки чому більш точно виражають різні ступені переходу між протилежними значеннями. У такому випадку вони утворюють антонімічні ряди [5, с. 56]. Наприклад: утримання дороги – середній ремонт дороги – капітальний ремонт дороги – реконструкція дороги; розчин перенасичений – розчин нормальний – розчин напівнасичений – розчин пісний; практично нездимальні ґрунти – слабкоздимальні ґрунти – середньоздимальні ґрунти – сильноздимальні (надмірноздимальні) ґрунти.

Контрадикторною вважається антонімічна пара, «обсяги видових понять якої становлять увесь обсяг родового поняття й між ними немає проміжного поняття» [1, с. 20] або в якій «заперечна форма не вміщує ознак, що характерні для позитивної» [6, с. 53]. Зразки такого типу антонімічних відношень також репрезентовані в досліджуваній терміносистемі, наприклад, в’яжуче органічне – в’яжуче неорганічне, доброякісне покриття – недоброякісне покриття, дорожній одяг жорсткий – дорожній одяг нежорсткий, плита тонка – плита товста.

Комплементарні антоніми «характеризуються кожен своїм значенням і доповнюють одне одного для вираження всього родового поняття» [7, с. 160]. Такими відношеннями характеризуються, наприклад, такі терміни ДБ: арматура поперечна – арматура поздовжня, асфальт природний – асфальт штучний, профіль увігнутий – профіль опуклий, проекція горизонтальна – проекція вертикальна, просочення глибоке – просочення полегшене, пряма дорога – роздоріжжя, балка основна – балка другорядна.

3. За обсягом спільної семантики розрізняють повні антоніми, їх члени антонімічні в усіх семемах і є однозначними (аварійний – безаварійний). І неповні антоніми, тобто такі, члени яких антонімізуються не в усіх своїх значеннях. Наприклад, у термінологічній парі упорядкована дорога – бездоріжжя, термін бездоріжжя має 2 значення: 1) мало придатна для їзди дорога; 2) пора року, коли дороги стають непроїжджими, на позначення антонімічної пари дорожньо-будівельної термінології підходить тільки одне – перше значення, тобто дорога, що не придатна для проїзду.

Слова в УДБТ вступають й у квазіантонімічні відношення «на основі таких значеннєвих показників, які не становлять крайніх, або симетричних, протилежностей і, отже, не можуть вважатися власне антонімами» [8, с. 123]. Семантична протилежність квазіантонімів виявляється лише у певній терміносистемі. Наприклад: тріщина корозійна – тріщина монтажна, суміш бідна – суміш оптимальна, щебінь рядовий (менш якісний) – щебінь фракційний (більш якісний), температура спалаху (розм’якшеності) – температура крихкості, рідкий – високов’язкий, дорога магістральна (з високою інтенсивністю руху) – дорога автомобільна кільцева (з низькою інтенсивністю руху, навантаження динамічне (безперервнодіюче) – навантаження статичне (короткочасне).

Варто зазначити, що антонімічні та синонімічні зв’язки термінологи вважають найважливішими серед тих, що встановлюються на основі власних значень. Синонімо-антонімічні блоки яскраво ілюструють відкритість протилежного чи подібного в мові [9, с. 71]. За словами В. Іванової, синонімо-антонімічні блоки є такою організацією синонімів і антонімів, при якій синонімічними й антонімічними відношеннями одночасно об’єднуються як слова в цілому, так і окремі їх значення, що входять у три та більше синонімічні ряди [10, с. 62]. Синонімо-антонімічні блоки в галузі ДБ репрезентовані такими термінами: автомагістраль, автострада, швидкісна дорога – дорога кільцева; пряма дорога – роздоріжжя, розвилка, розвилина, розгалуження; повільно тверднучий, повільнотужівіючий – швидкотверднучий, швидкотужавіючий.

Проведений аналіз дає підстави для твердження, що антонімія є одним із найпотужніших засобів термінотворення, сприяючи формуванню в межах конкретної термінології системних відношень. Таким чином, ця семасіологічна категорія є однією з важливих системотвірних категорій. Ці узагальнені висновки цілком узгоджуються з даними, отриманими в результаті аналізу фактичного матеріалу УДБТ.

1. Михайлова Т. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Т. В. Михайлова; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна – Х., 2002. – 20 с. 2. Cкидан С. Антонімічні парадигми у практиці викладання російської мови як іноземної / С. Cкидан // Теорія та прагматика термінологічної лексики : тези доповідей наук.-метод. конфер. – К. : НМК ВО, 1991. – 112 с. 3. Кравченко Т. Формування терміносистеми економіки агропромислового комплексу : дис. канд. філол. наук : 10. 02. 01 / Кравченко Тетяна Пилипівна. – Миколаїв, 2006. – 215 с. 4. Андреев Н. Антонимия и мезонимия / Н. Андреев // Питання словотвору східнослов’янських мов : Матеріали міжвуз. Республік. наук. конф. – К., 1969. – С. 12–14. 5. Исаев А. К вопросу о соотношении лингвистического и логического в учении об антонимах / А. Исаев // Научные доклады высшей школы. Филол. науки. – 1972. – № 1. – С. 49–56. 6. Новиков Л. Антонимия в русском языке (Семанмантический анализ противоположности в лексике) / Л. Новиков. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1973. – 290 с. 7. Нікуліна Н. Становлення сучасної української термінологічної терміносистеми автомобілебудування та ремонту транспортних засобів : дис. канд. філол. наук : 10.02.01 / Нікуліна Неля Василівна. – Х., 2004. – 256 с. 8. Сучасна українська літературна мова : підручник / [Грищенко А., Мацько Л., Плющ М., Тоцька Н., Уздиган І.] (за ред. А. Грищенка).– К. : Вища шк., 1993. – 366 с. 9. Михайлишин Б. Антонімо-синонімічні блоки в термінології / Б. Михайлишин // Українське мовознавство: Міжвідом. наук. зб. – К. : Либідь. 1992. – Вип. 19. – С. 71–79. 10. Иванова В. Синонимо-антонимические блоки / В. Иванова // Вопросы граматики и лексикологии русского языка : Межвуз. сб. науч. тр. – Кишинев : Штиинца, 1979. – С. 61–78.