УДК 81’06-81’26-81’373

Ольга Веремчук

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені акад. С. Дем’янчука, м. Рівне

СЕМАНТИКО-СТИЛІСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРОЦЕСУ СТИЛІСТИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ТЕРМІНІВ ФІЗИЧНОЇ ГАЛУЗІ

© Веремчук О. А., 2012

У статті на матеріалі загальномовних словників української мови ХХ – початку ХХІ століття проаналізовано процес стилістичної транспозиції лексичних одиниць терміносфери «Фізика». Висвітлено питання неадекватної фіксації в лексикографічних працях реальних семантико-стилістичних параметрів фізичних термінів.

Ключові слова: українська мова, фізична термінологія, семантика, стилістика.

The article deals with the analysis of the stylistic transposition process of the sphere Physics terms on the material of Ukrainian explanatory dictionaries of XX – beginning of the XXI centuries. The author finds out the problem of inadequate prethentation of real semantic and stylistic parameters of physical terms in laxicographical works.

Keywords: Ukrainian language, physics terminology, stylistics, semantics.

Дослідження динаміки розвитку лексичної системи української літературної мови в різні історичні періоди знаходиться в площині найбільш актуальних мовознавчих студій. Словниковий фонд – це рухома й водночас упорядкована субстанція, багатовимірність еволюції якої визначається спектром діалектично пов’язаних та закономірних процесів неологізації, архаїзації, семантичної перебудови й стилістичної транспозиції лексем, тобто зміни їхнього стилістичного статусу.

Мовознавча традиція вивчення проблеми стилістичної транспозиції лексичних одиниць представлена науковими студіями таких учених, як: Н. Непийвода, Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк, О. Стишов, Л. Струганець та ін. Попри значні здобутки науковців у названій царині, дослідження стилістичної транспозиції фізичних термінів на матеріалі кодифікаційних праць у сучасній лінгвістиці немає. Актуальність обраної теми окреслена також тим, що опрацювання специфіки стилістичної транспозиції термінів має важливе значення для української лексикографії в ракурсі унормування системи лексикографічних позначок для адекватної репрезентації стилістичного статусу терміноодиниць у наступних лексикографічних працях. Відтак, мета нашої розвідки – проаналізувати семантико-стилістичні параметри процесу стилістичної транспозиції термінів фізичної галузі на матеріалі кодифікаційних кодексів сучасної української мови. Поставлено завдання: 1)  представити лексеми терміносфери «Фізика», які зазнали стилістичної транспозиції; 2)  розглянути трансформації семантичної структури стилістично транспонованих фізичних термінів; 3)  схарактеризувати адекватність фіксації в словниках української мови відібраних лексичних одиниць.

Дослідження динаміки змін стилістичного статусу фізичних термінів передбачає виконання порівняльного аналізу таких лексикографічних джерел: РУС-48, РУС-79, СУМ, ВТС-2004. Відсутність термінологічної позначки в кодифікаційній праці вважаємо констатацією факту переходу терміна до загальномовного вжитку.

У другій половині ХХ століття з огляду на інтенсивні темпи науково-технічного прогресу предметом особливої уваги соціуму була фізична галузь. Для номінації численних результатів науково-технічної революції – різноманітних винаходів у царині фізики й техніки – витворювали нові або запозичували з інших мов термінологічні одиниці. Динаміка поступу в інтелектуально-виробничій сфері суспільства детермінувала швидкі темпи адаптації фізичної термінолексики в словниковому фонді. Актуальність фізичних термінів у лінгвосоціумі на сучасному етапі пов’язана із трагедією на Чорнобильській АЕС. До цього досягнення у сфері атомної енергетики висвітлювали у ЗМІ, однак травневі події 1986 року привернули увагу всього суспільства до проблем цієї галузі. Так, набувають популяризації лексичні одиниці, що називають поняття, процеси, явища енергетичної сфери: мовці оперують термінами, що номінують прилади, механізми, апарати, машини, які використовують в атомній фізиці. Проблеми фізичної галузі, особливо робота з атомом, залишаються актуальними й для ХХІ століття, а це зумовлює подальшу міграцію фізичної термінолексики в загальновживану мову.

Унаслідок порівняльного аналізу реєстрів вищевказаних словників сформовано корпус лексем фізичної семантики, які змінили свій стилістичний статус без зрушень у семантичній структурі. На сучасному етапі мовці послуговуються словами на позначення: одиниць вимірювання певних фізичних величин (калорія (РУС-48*) (зірочкою (*) маніфестуємо останню фіксацію термінологічної позначки номена), мікрон (РУС-48*), кілограмометр (РУС-79*), джоуль (РУС-79*), вольт (РУС-79*), ампер (РУС-79*), протон (РУС-79*); приладів для вимірювання фізичних величин (вольтметр (РУС-79*), амперметр (РУС-79*), омметр (РУС-79*), гальванометр (РУС-79*); приладів та пристроїв (магнітофон (РУС-48*), об’єктив (РУС-79*), спектроскоп (РУС-79*); розділів фізичної науки (гідростатика (РУС-48*), термодинаміка (РУС-79*), кібернетика (РУС-79*), кінетика (РУС-79*); явищ та понять фізичної сфери (енергетика (РУС-48*), електроенергія (РУС-48*), гравітація (РУС-48*), ультрачервоний (РУС-79*), ультрафіолетовий (РУС-79*), інфрачервоний (РУС-79*), рентгенівський (РУС-79*), звукопоглинаючий (РУС-79*), внутрішньоатомний (РУС-79*), рентгенограма (РУС-79*), анод (РУС-79*), радіоактивність (РУС-79*), ультразвук (РУС-79*).

Опишемо трансформації семантико-стилістичних параметрів лексичних одиниць із фізичної терміносфери на основі експліцитного представлення семантичного наповнення таких слів у кодифікаційних кодексах. Результативність такого аналізу вбачаємо в тому, що, як зазначає Л. Струганець, «тлумачення в лексикографічних працях відображає не лише зв’язки між предметами та явищами реального світу, моделюючи співвідношення роду й виду, частини й цілого, аналогій, тотожностей, протилежностей, але й сам процес формування абстракцій, тобто динаміку семантичного розвитку» [4, с. 166].

Найпростішим виявом еволюційних зрушень у семантичній структурі слова вважаємо появу мікрозначень (далі МК), що відбито в словниковій статті. На наш погляд, важливість появи МК можна пояснити перспективою їхнього переходу зі статусу МК у статус самостійних значень – окремих ЛСВ. МК кваліфікуємо як відгалуження семантики основного значення слова, колишнього терміна. Для колишніх термінів фізичної галузі такий тип розширення семантичної структури властивий. Так, лексема дифузний (РУС-48* – фіз.) на етапі РУС-48 / СУМ переходить до загального вжитку та одночасно розширює семантичну структуру похідним переносним МК: «Утворений шляхом дифузії (у 1 знач.); // перен. Розсіяний, розпливчастий, нечіткий» [СУМ, ІІІ, с. 195].

Унаслідок компаративного аналізу лексикографічних джерел встановлено, що для колишніх термінів з фізичної галузі притаманне розширення функційного поля шляхом продукування похідних переносних значень. Простежимо такий тип ускладнення семантики стилістичних транспозитів з фізичної галузі на прикладі лексеми розмагнічувати, нівелювання терміностатусу основного та виокремлення похідного переносного значень якої відбулося в діапазоні РУС-48 / РУС-79: «1. Позбавляти яке-небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. 2. перен., розм. Викликати в кого-небудь стан бездіяльності, безвольності, пасивності; позбавляти когось активності, енергії» [СУМ, VІІІ, с. 733]. За аналогічною схемою розвинулося переносне значення слова випромінювати (кваліфікованого раніше як термін зі сфери фізики): унаслідок метофоричного переосмислення первинного ЛСВ «1. Виділяти променями (теплову, електромагнітну та іншу енергію)» [СУМ, І, с. 462] виник похідний «перен. Виражати, передавати усім своїм виглядом» [СУМ, І, с. 462].

Окремі стилістичні транспозити маніфестують утворення похідного переносного ЛСВ тоді, коли первинний стилістично транспонований ЛСВ уже містить МК. Таким чином відбувається розвиток семантики лексеми еталон, що в перекладних словниках (РУСі-48, РУСі-79) представлена як фізичний термін, а на сьогоднішньому етапі функціює зі статусом нейтральної номінативної одиниці: «1. Точний зразок установленої одиниці виміру…; // Великої точності вимірний прилад, призначений для перевірки інших приладів» [СУМ, ІІ, с. 490] та переносним ЛСВ: «2. перен. Мірило, зразок для порівнювання із чимось» [СУМ, ІІ, с. 490]. Наприклад: еталон коректної поведінки. Причому переносні значення таких стилістичних транспозитів, як еталон, настільки часто використовують у щоденному спілкування, що суб’єкти комунікації майже не замислюються над зв’язком між основним і похідним ЛСВ.

Іноді семантика стилістично транспонованого терміна ускладнюється термінологізацією виокремленого МК. У семантичній структурі слова спектр відбулася стилістична транспозиція основного значення та термінологізація МК на межі РУС-48 / СУМ: «1. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні світлового променя через призму або якесь інше середовище, що заломлює проміння // спец. Кольорова смуга або сукупність кольорових ліній, що утворюються при пропусканні випромінювань речовини, яка світиться, через особливі оптичні прилади й залежать від хімічного складу цієї речовини» [СУМ, ІХ, с. 496]. Марковане МК утворюється, на наш погляд, для конкретизації, уточнення семи основного значення «причина утворення» (проходження світлового променя через призму) і семи МК (пропускання випромінювань речовини через оптичні прилади). Проте в загальному вжитку це слово відоме швидше в переносному значенні: «перен. Ряд однорідних, але відмінних одне від одного явищ, дій і т. ін.» [ВТС-2004, с. 1167]. Наприклад: надавати широкий спектр послуг.

Семантична структура колишніх терміноодиниць із фізичної галузі може ускладнюватися прямим значенням. На основі лексикографічної історії терміна магнетизм можна простежити поетапність зміни його семантико-стилістичних параметрів. Так, термінологічна одиниця магнетизм «1. Властивість магніту, а також провідника з електричним струмом або електричних зарядів притягати чи відштовхувати деякі тіла…; 2. Учення про магнітні явища та магнітні властивості тіл» [СУМ, ІV, с. 591] зазнає стилістичної транспозиції на межі РУС-48 / СУМ, а похідний ЛСВ (утворений шляхом метафоричного переосмислення першого ЛСВ) виокремлюється в діапазоні СУМ / ВТС-2004: «3. Вміння впливати на людську психіку, пригнічуючи або збуджуючи її» [ВТС-2004, с. 503].

Під час дослідження опрацьовано слова, які на основі стилістично транспонованих значень продукують термінологічні. Так, фізичний термін манометр (РУС-48*) на етапі РУС-48 / СУМ зазнає стилістичної транспозиції та розширює семантику похідним термінологічним ЛСВ: «1. Прилад для вимірювання тиску газу або рідини в замкненому просторі. 2. спец. Прилад для вимірювання тиску рідини в судинах і порожнинах живого організму» [СУМ, ІV, с. 623]. Очевидно, термінологічний ЛСВ з’явився для уточнення сфери застосування названого приладу.

У сучасній українській мові функціюють транспозити з фізичної галузі із розгалуженою семантичною структурою, тобто комплексом переносних, прямих чи термінологічних ЛСВ та переносних або прямих МК. Лексему статика зафіксовано в РУСі-79 із позначкою фіз., а СУМ маніфестує нейтральні стилістичні параметри й ускладнення семантики стилістичного транспозита спектром похідних прямих та переносних ЛСВ: «1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. 2. У фізиці – рівновага тіл під дією застосованих до них сил. 3. Стан спокою, рівноваги; протилежне динаміка. 4. перен. Відсутність руху, розвитку» [СУМ, ІХ, с. 668].

Послідовність розгортання семантико-стилістичних процесів виразно репрезентує зіставлення тлумачень лексеми атом у кодифікаційних прескрипціях. Передислокація фізичного терміна атом у розряд загальновживаної лексики відбулася на межі РУС-48 / РУС-79; у СУМі подано два значення стилістичного транспозита: один ЛСВ – «1. Найдрібніша частинка хімічного елемента, що складається з ядра й електронів» [СУМ, І, с. 71] – це колишній фізичний термін, а інший – «2. перен. Найменша частинка чого-небудь» [СУМ, І, с. 71] – утворене шляхом узагальнення семантики фізичного транспозита похідне переносне його значення; подальшу модифікацію семантичної структури аналізованого слова – появу похідного прямого значення – представлено у ВТСі-2004: «3. Про ядерну (атомну) енергію» [ВТС-2004, с. 27].

Певну непослідовність фіксації в лексикографічних кодексах української мови демонструє фізичний термін тяжіння. Це слово як моносемічну терміноодиницю кваліфікує РУС-48; у РУСі-79 воно зберігає термінологічне маркування, попри фіксацію в цьому ж словнику набутого прямого ЛСВ; і лише в СУМі аналізовану лексему подано з нейтральними стилістичними параметрами та вже тризначеннєвою семантичною структурою: «1. Властивість тіл притягатися одне до одного. 2. Потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. 3. Спрямування до чого-небудь; зв’язок із чимсь» [СУМ, Х, с. 343].

Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників української мови для виявлення параметрів та особливостей кодифікації фізичної термінолексики дало змогу сформувати перелік лексичних одиниць із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Ревізія словникових ресурсів української мови уможливила виокремлення сукупності лексем з фізичною семантикою, що неправомірно марковані обмежувальними позначками в кодифікаційних приписах. Найчисельнішими є дві групи фактично стилістичних транспозитів, як-от: слова, що називають фізичні властивості (електропозитивний, електронегативний, двоопуклий, двовогнутий, електропровідний, надзвуковий, гігроскопічний, поглинальний тощо – позначка фіз. у всіх проаналізованих словниках), та лексеми, що номінують явища чи процеси зі сфери фізики (теплопровідність, електропровідність, теплообмін, провідник, непровідник, люмінісценція тощо – маркування фіз. у всіх опрацьованих лексикографічних працях).

Окремі лексичні одиниці з фізичною семантикою на сучасному етапі розширюють значеннєву структуру похідними МК, однак усе ж зафіксовані в словниках з термінологічним статусом. Наприклад, слово магніт подано в СУМі з одним, маркованим фіз., значенням: «фіз. Тіло, що має властивість притягати до себе або відштовхувати від себе деякі інші тіла» [СУМ, ІV, с. 623]. У ВТСі-2004 зафіксовано появу переносного МК (утворене шляхом узагальнення семантики основного значення): «// перен. Те, що притягає до себе з надзвичайною силою» [ВТС-2004, с. 503]. Констатуємо необхідність зняття позначки фіз. з огляду на загальнозрозумілість для представників лінгвосоціуму семантичного обсягу й основного ЛСВ, і похідного МК.

Залишаються неправомірно маркованими в реєстрах вивчених кодифікаційних приписів також ті лексеми з фізичною семантикою, які розширили своє фукційне поле шляхом продукування і переносного, і прямого похідних ЛСВ основного термінологічного значення. Так, слово резонанс (РУС-48*) у СУМі представлено з таким семантичним наповненням: «1. спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2. Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу й довжину звуку. 3. перен. Відгомін, відгук, дія як відповідь на що-небудь» [СУМ, VІІІ, с. 488]. Зрозумілість для нефахівців семантики основного ЛСВ дає підстави для констатації зміни його стилістичних параметрів.

Дещо пізніше, а саме в діапазоні СУМ / ВТС-2004, продукує переносне значення лексема вакуум (РУС-48*). У СУМі зафіксовано двозначеннєву, марковану позначкою спец., семантичну структуру цієї терміноодиниці: «спец. 1. Розріджений стан газу або повітря всередині закритого резервуара. 2. Простір, у якому немає речовини» [СУМ, І, с. 282], а у ВТС-2004 спостерігаємо поповнення семантики слова похідним переносним ЛСВ: «3. перен. Відсутність чи брак чого-небудь» [ВТС-2004, с. 73]. Попри досить високу частотність використання другого й особливо третього (поширений у складі таких стійких словосполучень, як духовний вакуум) ЛСВ у неспеціальних контекстах, первинне значення все ще марковане обмежувальною позначкою, що сигналізує про потребу адекватного подання стилістичних характеристик цього ЛСВ у словникових приписах.

Спостереження за семантико-стилістичними параметрами лексеми енергія (РУС-48*) «1. спец. Одна з основних властивостей матерії, загальна міра всіх форм її руху. 2. Те саме, що електроенергія. 3. Діяльна сила, поєднана з наполегливістю, рішучістю в досягненні поставленої мети» [СУМ, ІІ, с. 480] дає змогу стверджувати, що потрібно зняти позначку спец. біля першого значення з огляду на його активне функціювання в лінгвосоціумі.

Семантична структура лексеми атмосфера охоплює чотири ЛСВ: «1. фіз. Газоподібна оболонка Землі й деяких інших планет. 2. Повітря. 3. перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом, родиною і т. ін. 4. фіз., техн. Одиниця вимірювання тиску, яка дорівнює тискові ртутного стовпа заввишки 760 мм, або 1,033 кг/см²» [СУМ, І, с. 71]. Сучасне використання значень цього слова в процесі суспільної комунікації доводить необхідність зняття обмежувальної позначки фізичного терміна.

Особливості функціювання певних фізичних термінів дають можливість простежити наявність новоутворених, ще не кодифікованих ЛСВ. Наприклад, лексема термоядерний (РУС-79* – фіз., військ.), семантична структура якої демонструє наявність двох ЛСВ, що позначають реалії двох різних терміносистем, зазнає стилістичної транспозиції обох ЛСВ на межі РУС-79 / СУМ: «1. Який грунтується на зіткненні ядер атома в їх безладному русі при надвисокій температурі; зумовлений цим зіткненням. 2. Пов’язаний з використанням термоядерної зброї» [СУМ, Х, с. 91]. На сучасному етапі спостережено послугування мовцями згаданою лексемою на позначення «чогось, що має сильний, потужний вияв, відзначається яскраво вираженими ознаками». На нашу думку, частотність оперування новоутвореного значення дає підстави замислитись над потребою його відображення в кодифікаційних джерелах української мови.

Унаслідок опрацювання загальномовних словників української мови виокремлено низку фізичних термінів, які регламентовано словниками як стилістично нейтральні, хоч реально немає підстав для такої констатації. Йдеться про такі терміноодиниці, як: девіація (РУС-48*), анероїд (РУС-48*), імерсія (РУС-48*), кулон (РУС-79*).

Отже, нівелювання термінологічного статусу фізичних термінів відбувається переважно на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Стилістично транспоновані одиниці терміносистеми «Фізика» виявляють продуктивність в ускладненні семантики похідними МК, переносними та прямими ЛСВ. Загалом студіювання особливостей зміни семантико-стилістичних параметрів процесу стилістичної транспозиції термінів фізичної сфери на матеріалі загальномовних словників української мови дає підстави зробити висновок про активність процесу транспозиції цих лексем до загальновживаної мови та констатувати про необхідність подальших досліджень окресленої проблеми.

РУС-48 – Російсько-український словник / гол. ред. М. Калинович. – К. : Видавництво АН УРСР, 1955. – 804 с. РУС-79 – Російсько-український  словник / уклад. : Д. Ганич, І. Олійник.  –  К. : Рад. шк., 1979. – 1012 с. СУМ – Словник української мови / І. К. Білодід (гол. ред.) та ін. – Т. 1–11. – К. : Наук. думка, 1970 – 1980. ВТС-2004 – Великий тлумачний словник сучасної української мови / гол. ред. В. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.

  1. Непийвода Н. Ф. Детермінологізація як результат взаємодії загальнолітературної та термінологічної лексики : дис. … канд. філол. наук : 10.02.02 / Наталія Федорівна Непийвода. – К., 1983. – 167 с. 2. Панько Т. Українське термінознавство / Т. Панько, І. Кочан, Г. Мацюк. – Л. : Світ, 1994. – 214 с. 3. Стишов О. А. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі засобів масової інформації) / О. Стишов. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 387 с. 4. Струганець Л. Динаміка лексичних норм української літературної мови ХХ століття / Л. Струганець. – Тернопіль : Астон, 2002. – 351 с.