УДК 800

Ольга Кочерга

Інститут теоретичної фізики імені М. Боголюбова НАН України, м. Київ

Володимир Пілецький

Львівський національний університет імені Івана Франка

ВЗАЄМОДІЯ РІЗНОСТРУКТУРНИХ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ У НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ1

© Кочерга О. Д., Пілецький В. І., 2013

Розглянуто семантику й функціювання спільнокореневих дієслів з різними афіксами в сучасній українській науково-технічній термінології.

The article discusses the semantics and functioning of verbs with similar roots and various affixes in modern Ukrainian scientific and technical terminology.

Ключові слова: українська мова, науково-технічна термінологія, спільнокореневе дієслово, афікс, семантика.

Keywords: Ukrainian language, scientific and technical terminology, the verbs with similar root, affixe, the semantics.

Семантика та функціювання різних станових форм дієслів у наукових текстах неодноразово були предметом аналізу українських науковців. Передусім дослідники звертали особливу увагу на потребу надавати перевагу реченням з дієсловами активного стану й уникати конструкцій із предикативами пасивного стану з постфіксом -ся [1–4]. Однак майже поза увагою фахівців залишалася взаємодія форм активного й пасивного стану із двома іншими становими дієслівними формами – дієсловами зворотно-середнього та нульового стану. На практиці це призводить і до широкого розповсюдження пасивних конструкцій у науково-технічних текстах, і до витіснення значної частини притаманних українській мові дієслів нульового стану та похідних іменників (типу більшати – більшання) семантично тотожними пасивно-якісними дієсловами з постфіксом -ся та їхніми похідниками (збільшуватися – збільшування, збільшитися – збільшення).

Ще одним проблемним питанням взаємодії різноструктурних дієслів зі спільним коренем є словотворче оформлення запозичених термінів. Додавання інтерфікса до суфікса -ува може призводити до появи дублетних найменувань (еволюціювати – еволюціонувати) або ж змінювати семантику похідного дієслова (каналувати – каналізувати).

Семантичній взаємодії спільнокореневих дієслів з різними афіксами  присвячено цю статтю.

1. Дієслова та їхні похідники, що описують примусові та самочинні процеси

Граматичне оформлення слів, пов’язаних із самочинними та примусовими процесами, рясніє, на жаль, задавненими системними спотвореннями, що постали, зокрема, під впливом позанаукових чинників (див., наприклад, [5]). Однією з найпоширеніших помилок є вживання афікса -ся в дієсловах, що називають лише примусову дію і аж ніяк не можуть позначати дію самочинну. Навіть у СУМі бачимо дивні утвори: репресуватися, експропіюватися, уособлюватися, уярмлюватися, очолюватися, симулюватися, ув’язнюватися, підбурюватися, упоюватися, перемагатися тощо. Майже звичними в науковій та технічній мові стали префіксально-суфіксально-постфіксальні пасивно-якісні дієслова на взірець спричинюватися, оброблятися, розроблюватися, вироблятися, ви[від/пере/при/до/про]мірюватися, які висловлюють статичну ознаку предмета, що підлягає впливові іншого предмета. Перші зумовлені впливом російських граматичних конструкцій з дієсловами пасивного стану у функції присудків. Другі ж часто-густо є словотвірними кальками відповідних російських пасивно-якісних дієслів (увеличиваться – збільшуватися).

Усувати ці не властиві українській мові дієслівні терміни на -ся, нав’язані репресивним способом (передусім спеціяльними пунктами сумнозвісних бюлетенів), – важлива проблема підвищування культури наукового мовлення (марно сподіватися, що вона відпаде сама собою). Принаймні мусимо вказувати на неможливість вживати дієслова з кінцевим -ся в науково-технічній термінології тоді, коли на позначування самочинного процесу, пов’язаного зі зміною геометричних розмірів чи якости/властивости, у сучасній українській науково-технічній термінології використовують кальку російського пасивно-якісного дієслова з постфіксом -ся, а тим часом існує коротша назва цього ж таки процесу – дієслово нульового стану без постфікса.

Ось деякі приклади невластивого вживання дієслів, що позначають примусові процеси, замість притаманних дієслів зі значенням процесів самочинних:

2. Словотворче засвоювання іншомовних термінів-дієслів

Українська мова зазвичай запозичує основу іншомовного терміна-дієслова й українізує його, додаючи свої афікси. Але часто ми беремо готові дієслова разом із чужомовними суфіксами, що у вихідній мові служать для творення відповідних частин мови, а в українській жодної семантичної навантаги не несуть, лише роблять дієслова довшими та немилозвучнішими. Ми майже позбулися суфікса -ир- (-ір-), що в словах, запозичених з німецької мови, відповідає дієслівному суфіксові ‑ieren (ремонтувати, а не ремонтирувати). Так само відбувається усування іншомовного суфікса -он- у прикметникових та дієслівних похідниках від запозичених іменників, що не містять цього суфікса в сучасній українській мові:

Дещо розмаїтіша ситуація із запозичуванням слів з англійським дієслівним суфіксом -ize-, що в українських словах набуває форми –із- (-из-). У деяких випадках слова із цим суфіксом і без нього мають різні значення:

(з)активувати (програму, речовину тощо – запустити в дію, надати нових властивостей) – (з)активізувати (діяльність тощо – збільшити активність);

йонувати (вводити йони) – йонізувати (перетворювати на йони);

каналувати (створювати чи відокремлювати канали, зокрема в електроніці та радіотехніці) – каналізувати (проводити каналізацію);

екранувати (затуляти екраном, захищати) – екранізувати (знімати кіно);

гармоніювати (бути в гармонії) – гармонізувати (приводити у відповідність);

телефонувати (розмовляти телефоном) – телефонізувати (створювати телефонний зв’язок),

конвеєрувати (пересилати конвеєром) – конвеєризувати (створювати конвеєра).

Іноді цей суфікс указує на надавання/набування нової властивості чи стану: (де)натуралізувати, (з)матеріялізувати, (з)нейтралізувати, (з)локалізувати, (з)реалізувати, (за)амортизувати, (з)раціоналізувати, (за/по)схематизувати тощо. Він доречний у похідниках від іменників, що вже мають його у своєму складі (аналіз – аналізувати), чи в українських відповідниках тих іншомовних дієслів, у яких суфікс -из/-із виникає унаслідок чергування (математика – (з)математизувати, ботаніка – (з)ботанізувати, електрика – (на)електризувати, автоматика – (з/по)автоматизувати тощо).

Водночас цей суфікс, безперечно, надлишковий у дієсловах, що походять від власних назв – (ґальванувати, мерсерувати, пастерувати, рентґенувати, шампанувати), а також від іменників, що не мають власних суфіксів (стандарт – (за)стандартувати, магнет – (на/за)магнетувати, вітамін – (на/по)вітамінувати, карбон – (по)карбонувати, каталог – (по)каталогувати, катетер – (по/за/с)катетерувати, паспорт – (за)паспортувати, синхрон(ність) – (за)синхронувати, шаблон – (за)шаблонувати тощо)

Уважне ставлення до семантики різноструктурних дієслів зі спільним коренем у сучасній українській науково-технічній термінології дасть нам змогу позбутися задавнених помилок та усунути покручі, що вже стали звичними. Тоді сама система словотворення стане стрункішою та логічнішою, а українська наукова та технічна мова – прозорішою та виразнішою.

1. Непийвода Н. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект) / Н. Непийвода – К. : Міжнар. фін. агенція, 1997. – 303 с. 2. Городенська К. Синтаксична специфіка української наукової мови / Катерина Городенська // Українська термінологія і сучасність. Збірник наук. праць. – Вип. ІV. – К. : КНЕУ, 2001. – С. 11–14. 3. Рожанківський Р. Зведення правил унормування української фахової мови / Роман Рожанківський // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». –  2002.– № 453. – С. 203–209. 4. Ярема С. На теми української наукової мови / С. Ярема. – Л., 2002. – 17 с. 5. Карпіловська Є. Структурні зміни української наукової термінології протягом двадцятого сторіччя / Євгенія Карпіловська, Ольга Кочерга, Євген Мейнарович // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2004. – № 503. – С. 3–8.