ТК СНТТ: Лист І. Вакарчука від 25.12.08 № 1/9-480

ТК СНТТ

Лист міністра освіти і науки України Івана Вакарчука до ректорів вищих навчальних закладів України від 25.12.08 № 1/9-480

Лист міністра освіти і науки України

Івана Вакарчука

до ректорів вищих навчальних закладів України

від 25.12.08 № 1/9-480

Передусім висловлюю Вам подяку за розуміння та підтримку ініціатив Міністерства освіти і науки України, спрямованих на вирішення проблем і подолання викликів, із якими сьогодні стикається не лише національна освіта та наука, а й усе українське суспільство. Однією з ініціатив, яка через надмірну заполітизованість стала об’єктом гострої полеміки навіть в академічному середовищі, є програма системного утвердження української мови як державної в діяльності вищих навчальних закладів країни. Позиція Міністерства освіти і науки прозора і зрозуміла: в ХХІ сторіччі українська мова повинна стати повноцінною мовою освіти та науки, а не залишатися на узбіччі. Жодна країна світу не подає прикладів такого прямолінійного ігнорування державної мови в системі освіти та науки.

Молоді люди — випускники державних і приватних українських вищих навчальних закладів — інвестують у власне майбутнє і в майбутнє своєї країни вивченням української мови з першого класу. Не їхня вина, що є проблеми з викладанням українською мовою в школі чи в університеті, що є відверте та приховане ігнорування державного статусу української мови. Освіта та наука завжди і всюди об’єднують, а не зводять штучні мовні кордони. У добу високих інформаційних технологій мова є засобом порозуміння та шляхом до самореалізації, а не знаряддям політичних ігор, інколи з дикунськими сценаріями. Академічна гідність та академічна етика зобов’язують нас говорити про це відверто та спільно шукати вирішення.

Результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів засвідчили, що, хоча рівень володіння українською мовою у випускників шкіл не в кожному регіоні достатній, однак є ґрунт для поліпшення ситуації. Думаю, найближчим часом потреба студентів володіти державною мовою переважить небажання окремих викладачів переходити на викладання державною мовою за умови нашої цілеспрямованої роботи.

Прагнучи утверджувати принципи Болонської декларації, ми повинні насамперед забезпечити мобільність студентів та викладачів усередині країни, зменшуючи розбіжності в навчальних планах. Пропоную розпочати утвердження державної мови у вищих навчальних закладах із національної програми динамічного «перехресного» обміну викладачами та студентами між вищими навчальними закладами з різних за мовним домінуванням регіонів країни. Такий обмін повинен сприяти подоланню «смуги мовного відчуження» та мовних бар’єрів. Є чимало традиційних форм для такого обміну — стажування, наукові семінари та конференції, спільні наукові дослідження. На мою думку, обмін взаємними тижневими чи двотижневими візитами відомих професорів із різних ділянок фізико-математичних, природничих та гуманітарних наук вигідно доповнить усталені форми академічного обміну. Лекції та семінари відомих «гостьових» професорів суттєво стимулюватимуть міжуніверситетську співпрацю.

Звертаюся до Вас із проханням висловити своє бачення запропонованої ініціативи, яка, на мою думку, сприятиме усуненню постколоніальної асиметрії щодо функціонування в системі освіти української мови як державної. До обговорення пропоную обриси «дорожньої карти» наших спільних дій для забезпечення переходу до викладання українською у всіх навчальних закладах до 2012 року:

- сприяти переходові до викладання українською мовою, зменшуючи загальне навчальне навантаження, запровадити різноманітні форми академічного заохочення викладачів, які переходять до викладання українською;

- створити, починаючи з ІІ семестру 2008/2009 навчального року, можливості мовного стажування для викладачів, які апробовують свої курси українською, в україномовних вищих навчальних закладах, з паралельним обов’язковим удосконаленням володіння українською мовою в рамках програми стажування;

- запровадити, починаючи з ІІ семестру 2008/2009 навчального року, за бажанням студентів, «включене» навчання на семестр чи навчальний рік у навчальних закладах, де викладання здійснюється українською мовою;

- запровадити, за бажанням студентів, обмін для проходження навчальних та виробничих практик, організації дозвілля та відпочинку;

- запровадити обмін аспірантами та докторантами для проведення спільних наукових досліджень і наукових семінарів;

- фінансово підтримувати написання та видання підручників та навчальних посібників українською мовою, ініціювати заснування нових та перехід на українську мову існуючих наукових журналів;

- організувати постійні наукові термінологічні семінари дослідників, редакторів наукових видань та перекладачів;

- зініціювати та підтримати розвиток електронних ресурсів українською мовою й обмін ними в Інтернеті;

- створити Інтернет-сторінки університетів українською мовою і заохотити кафедри та наукові школи до популяризації своїх наукових досягнень в Інтернеті державною мовою;

- започаткувати та підтримати спеціальні курси та літні школи, які матимуть міжрегіональний статус, з поглибленим вивченням наукової термінології українською мовою для викладачів, докторантів та аспірантів;

- створити центри академічного викладу і письма українською мовою у кожному університеті.

Запрошую подумати спільно, що і як ми можемо зробити вже у 2009-2010 роках, а що — надалі, та які ресурси державного рівня для цього потрібні. Задекларовані ініціативи дають простір для якісно нового рівня співпраці між університетами, більшої кореляції між ними, що, можливо, потребуватиме нових організаційних форм, наприклад, об’єднання в Конференцію ректорів вищих навчальних закладів України. Важливо також, щоб ми робили це з доброї волі, відповідально та з усвідомленням того, що ми відновлюємо історичну справедливість і повертаємо можливість українській мові на її вільний розвиток.

З правдивою пошаною

Міністр І. О. Вакарчук