ТК СНТТ

ЗБІРНИК

наукових праць учасників IX Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2006»

19–21 вересня 2006 року

Федоришин М. Щодо термінології Болонського процесу / Мирон Федоришин // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 19–21 верес. 2006 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2006. ‒ С. 193–195.

УДК 001.4:378

Мирон Федоришин

Національний університет «Львівська політехніка»

ЩОДО ТЕРМІНОЛОГІЇ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

© Федоришин М., 2006

Подано приклади тлумачення базової термінології Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) як частини принципів Болонської декларації.

Explanation of basic ECTS terminology as part of the Bologna Declaration is given.

Мета Болонського процесу – створення єдиного європейського освітнього простору. Важливим чинником цього процесу є термінологія, її узгоджене трактування учасниками процесу. Питання термінології займає одне з чільних місць у методичних матеріалах [1] для впровадження в українських університетах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) як частини принципів Болонської декларації, де зокрема подано таке тлумачення базової термінології системи ECTS:

Європейська кредитно-трансферна система (European Credit Transfer System – ECTS) – система, що базується на обліку обсягу навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння завдань (цілей) програми навчання. Цілі повинні бути сформульовані у вигляді результатів навчання та компетенцій. В основі ECTS є принцип, згідно з яким загальний обсяг роботи (навчальне навантаження) студента протягом року дорівнює 60 кредитам. У більшості європейських країн загальний обсяг роботи студента протягом навчального року визначається нормативно в рамках 1500 – 1800 годин, тобто один кредит дорівнює 25–30 годинам навчального навантаження. Завданням ECTS є збільшення прозорості систем навчання в різних країнах та сприяння студентським обмінам в країнах Європи через надання змоги студентові здійснювати трансфер (перезарахування) та накопичення кредитів. Трансфер кредитів гарантується відповідними угодами між університетами, що скеровують та приймають студента на навчання, та самим студентом.

Компетенції (Competences) – знання та уміння, що характеризують здатність студента виконувати, розуміти, відображати та пізнавати те, що вимагає освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця після закінчення навчання. Компетенції формують в різних навчальних дисциплінах та оцінюють на різних стадіях навчального процесу. Як правило, компетенції поділяють на ті, що належать безпосередньо до цієї програми навчання (предметної галузі), та на споріднені (спільні для різних програм навчання).

Засоби оцінювання (Assessment) – повний набір письмових, усних та практичних тестів, проектів та робіт, які використовують для прийняття рішення щодо того, чи студент засвоїв модуль. Засоби оцінювання може використовувати студент для самооцінювання та самоконтролю, а також навчальний заклад для формального визначення, чи оволодів студент необхідними для присвоєння кредитів результатами навчання.

Критерії оцінювання (Assessment criteria) – описання того, що повинен продемонструвати студент, щоб показати, що результат навчання досягнуто.

Модуль (Module) – пойменована, цілісна, чітко структурована та відповідно удокументована у встановленій формі змістова частина підготовки фахівця, яку повинен засвоїти студент за допомогою різних форм навчального процесу.

Належне засвоєння модуля забезпечує студентові досягнення відповідних результатів навчання, сформульованих у вигляді компетенцій. Тому кожному модулеві ставлять у відповідність певні компетенції, засоби оцінювання та критерії оцінювання.

Модуль – це фундаментальна одиниця для побудови навчальних дисциплін та програми навчання загалом. Необхідною складовою удокументування модуля є перелік тих модулів, які безпосередньо передують (забезпечують) цьому модулю.

Мірою обсягу навчального навантаження середнього студента, необхідного для належного засвоєння ним модуля, є кількість кредитів.

Кредит (Credit) – одиниця вимірювання («вартість») обсягу навчального навантаження, необхідного середньому студентові для оволодіння визначеними результатами навчання.

Кредит є узагальненою безрозмірною (нормованою) величиною, яка відображає повні витрати часу середнього студента для засвоєння навчального матеріалу для оволодіння необхідними результатами навчання.

Накопичення кредитів (Credit Accumulation). У системі накопичення кредитів для того, щоб успішно закінчити семестр, навчальний рік чи повну програму навчання, необхідно отримати визначену кількість кредитів ECTS; кредити присвоюють та накопичують лише тоді, коли за допомогою відповідного оцінювання підтверджено успішне досягнення необхідних результатів навчання.

Кредитна рамка (Credit Framework) – система, що полегшує вимірювання та порівняння результатів навчання, отриманих в контексті різних кваліфікацій, програм навчання та навчальних середовищ на основі навчального навантаження студента, виміряного в годинах.

Тип кредиту (Credit Type) – показник статусу навчальної дисципліни/модуля в навчальній програмі; його можна описати як, наприклад, стрижневий (Core), споріднений (Related) або вибірковий (Minor).

Дескриптор рівня навчальної програми (Cycle Descriptor) – загальні положення про очікувані результати певного періоду навчання відповідно до одного із трьох рівнів, визначених Болонським процесом; дескриптор забезпечує чіткі точки прив'язки, що описують результати програми навчання.

Додаток до диплома (Diploma Supplement) – додаток до офіційного документа про здобутий рівень освіти/кваліфікацію, призначений надавати описання природи, рівня, контексту, змісту та статусу навчання, яке успішно завершив власник диплома; Додаток базується на моделі, розробленій Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES та покращує міжнародну прозорість та академічне/професійне визнання кваліфікації.

Результати навчання (Learning Outcomes) – те, що студент повинен знати, розуміти і/або уміти продемонструвати після завершення процесу навчання. Результати навчання повинні супроводжуватися відповідними критеріями оцінювання, які використовуються для прийняття рішення про те, що очікувані результати навчання досягнуто. Результати навчання разом із критеріями оцінювання визначають вимоги для присвоєння кредиту, тоді як оцінки виставляють на основі рівня досягнення вимог для присвоєння кредиту. Наявність чітко сформульованих результатів навчання, які вказують на досягнення, за які буде присвоєно кредит, полегшує накопичення та перезарахування кредитів.

Час навчання (Learning Time) – кількість годин, потрібних середньому студентові для досягнення чітко визначених результатів навчання і отримання кредитів, які присвоюються після відповідного оцінювання.

Навчальна дисципліна (Course unit) – див. Модуль.

Програма навчання (Study programme) – затверджена сукупність модулів, достатня для здобуття певного рівня освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.

У певних випадках програму навчання можна подати у вигляді набору компетенцій, здобуття яких дасть змогу накопичувати кількість кредитів, необхідну для здобуття певного рівня освіти та присвоєння відповідної кваліфікації.

Навчальне навантаження студента (Student Workload) – кількісна міра навчальної діяльності, що може бути ймовірно необхідною, щоб середній студент досягнув необхідних результатів навчання у цих часових рамках (наприклад, лекції, семінари, практична робота, самостійне навчання чи приватні студії, самостійна науково-дослідна робота, іспити тощо).

Точки прив'язки (Reference Points) – недирективні показники, сформульовані у вигляді результатів навчання, виражених в термінах компетенцій, що полегшують чіткість визначення кваліфікацій (програм навчання).

Проект TUNING – дослівно TUNING означає налаштування радіоприймача на потрібну частоту. Для проекту TUNING йдеться про створення узгоджених точок прив'язки для організації структур вищої освіти в Європі, за умови визнання, що розмаїття освітянських традицій є позитивним чинником у створенні динамічного спільного освітнього простору.

1. Шинкарук В. Д., Бабин І. І., Рашкевич Ю. М., Загородній А. Г., Павлиш В. А., Алексєєв І. В., Федів Є. В, Федоришин М. С. Впровадження ECTS в українських університетах. Методичні матеріали. – Львів: Вид-о Нац. ун-ту «Львів. політехніка», 2006