| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |

ЗБІРНИК

наукових праць учасників X Міжнародної наукової конференції

«Проблеми  української термінології СловоСвіт 2008»

30 вересня – 1 жовтня 2008 року

Мішура Ю. Стандартизація ймовірнісно-статистичної термінології / Юлія Мішура, Георгій Шевченко, Ростислав Ямненко // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 30 версн. − 1 жовт. 2008 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2008. ‒ С. 88–91.

УДК 001.4

Юлія Мішура, Георгій Шевченко, Ростислав Ямненко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ТК 70 «Застосування статистичних методів» Держспоживстандарту та Міністерства освіти і науки України, м. Київ

СТАНДАРТИЗАЦІЯ ЙМОВІРНІСНО-СТАТИСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

© Мішура Ю., Шевченко Г., Ямненко Р., 2008

Обговорюються проблеми побудови та стандартизації ймовірнісно-статистичної термінології.

The problems of development and standardization of probabilistic and statistical terminology are discussed.

Постійний розвиток методів обробляння інформації, запровадження новітніх методів керування виробничими процесами та систем менеджменту якості пов’язані насамперед із прикладною статистикою. Це приводить до виникнення нових понять і концепцій у прикладній статистиці, однак її функціонування* як засобу поліпшення ефективності та продуктивності структурних утворень утруднюють складність та плутанина, спричинені суперечливими позначеннями і використанням термінів, означень, скорочень та символів.

Доцільно запровадити загальний словник, яким будуть користуватися в усіх статистичних стандартах, та, наскільки це можливо, поліпшити точність, прозорість, узгодженість цих термінів у використанні чи застосуванні їх у прикладній статистиці взагалі. Для створення та ефективного використання статистичних стандартів необхідно чітко визначити значною мірою повний набір імовірнісних та статистичних термінів. Потрібні визначення мають бути достатньою мірою строгими й докладними з математичного погляду, щоб допомогти розробникам статистичних стандартів уникнути двозначностей.

Складаючи україномовний словник статистичних і ймовірнісних термінів, треба керуватися такими загальними принципами:

• терміни використовують науковці – спеціалісти у своїх галузях. Тому термін має бути адекватним поняттю, яке він позначає;

• термін має бути зручним у використанні й адекватність терміна* не має впливати на його лаконічність. З огляду на це, з часом використання можливі зміни у термінах, зокрема, їх можуть скорочувати задля зручності, тому потрібно враховувати традиції вживання термінів; із кількох синонімів як прийнятний термін треба вибирати найуживаніший у науковій літературі;

• терміни мають відповідати нормам української мови.

Описані вище проблеми частково вирішують словники [1; 2], а також багатомовний словник Міжнародного статистичного інституту, доступний на сайті інституту: http://isi.cbs.nl/glossary.htm. Але обсяг цих словників недостатній, вони охоплюють сучасний стан теорії ймовірностей і статистики не повністю. Наявні прогалини певною мірою заповнює група національних стандартів ДСТУ ISO 3534, які дають змогу застосовувати статистичні методи в системі керування якістю продукції та послуг, а також в інших сферах діяльності. За допомогою цих стандартів можна перевірити зміст і правильне використання основних термінів статистики і теорії ймовірностей і відстежити зв’язки між різними поняттями, що стосуються цих наук. Ця група складається з таких частин під загальним заголовком «Статистика. Словник термінів і позначення»:

Перша частина – ДСТУ ISO 3534-1:2008 під назвою «Загальні статистичні терміни та терміни теорії ймовірностей» – містить визначення загальних статистичних термінів і термінів, які застосовують у теорії ймовірностей і які можуть бути вжиті у розроблянні проектів інших міжнародних стандартів. Стандарт розділено на два основні розділи, які містять відповідно:

1)  загальні статистичні терміни;

2)  терміни, які застосовують в теорії ймовірностей.

Деякі вибрані терміни:

 Друга частина – ДСТУ ISO 3534-2:2008 під назвою «Прикладна статистика» –містить терміни, які належать до прикладної статистики, і подає їх в концептуальних рамках, що відповідають нормативній та термінологічній практиці ISO. Стандарт складається з таких основних тематичних розділів:

1)  збирання та генерування даних;

2)  статистичне керування процесами;

3)  технічні вимоги, значення та результати випробувань;

4)  перевірка і загальний приймальний статистичний контроль;

5)  відбір матеріалів насипом.

 Деякі вибрані терміни:

Третя частина – ДСТУ ISO 3534-3:2005 під назвою «Планування експерименту» – визначає терміни, що вживають у цій галузі прикладної статистики. Вона складається з таких розділів:

1)   загальні терміни;

2)   послідовності експериментів;

3)   методи аналізування.

 Деякі вибрані терміни:

Переважно україномовні терміни, які вживають у теорії ймовірностей, аналогічні російськомовним термінам. Головною причиною цього є те, що творцем засад сучасної теорії ймовірностей є російський математик А. Н. Колмогоров, понадто, своєму бурхливому розвитку на початку ХХ ст. теорія ймовірностей завдячує саме російській школі теорії ймовірностей.

Наведімо декілька загальних термінів, щодо яких існують розбіжності в українській науковій літературі.

Вживаючи термін випадкова подія, слово випадкова часто опускають. Така редукція є нормальною і не викликає двозначностей – слово подія не має специфічного вжитку у загальній математиці. Навпаки, для терміна випадкова величина редукція є дуже рідкою – позаяк величина має загальноматематичний сенс.

Одним з найбільш спірних загальних термінів у теорії ймовірностей є щільність (рос. плотность, англ. density), або (альтернативно) густина. Цей термін позначає інфінітезимальну ймовірність для випадкової величини, тобто міру ймовірності, з якою та набуває значень з нескінченно малих відрізків дійсної осі. Головний аргумент на користь густини такий: щільність в українській мові має якісне забарвлення, вона визначає властивість певного об’єкта бути щільним, тобто містити велику кількість певної матерії в малому об’ємі, тимчасом як густина (у фізичному розумінні) є числовою характеристикою щільності певної матерії. Однак, по-перше, густина в звичайному розумінні також означає властивість об’єкта чи матерії, причому більш макроскопічну властивість, тому менш адекватно відображає сутність щільності як характеристики, яка належить до інфінітезимальних, тобто макроскопічних, властивостей випадкової величини. По-друге, вживання слів, що означають певну властивість об’єкта щодо числової характеристики, яка вимірює цю властивість, є традиційним – прикладами є швидкість, тривалість і ймовірність.

Іншим спірним терміном є математичне сподівання, альтернативно математичне очікування (рос. математическое ожидание, англ. (mathematical) expectation). Він означає середнє значення випадкової величини і слово сподівання, як і очікування, не є адекватним цьому значенню: не можна сподіватися, понадто не можна очікувати, що випадкова величина набуде значення, що дорівнює математичному сподіванню; математичне сподівання може не належати до множини значень випадкової величини – як центр мас фізичного тіла може бути зовні цього тіла. Адекватнішим терміном є середнє, і він, до речі, також є загальновживаним, хоча вживається частіше в математичній статистиці. Щодо математичного сподівання й математичного очікування, аргументом за використання очікування є те, що він є менш емоційно забарвленим і придатнішим у наукових текстах. З іншого боку, як вже було відзначено, використовуючи для середнього випадкової величини слово очікування, ми тим самим неявно виражаємо значну міру впевненості в тому, що випадкова величина досягне такого значення й тим самим говоримо про моду випадкової величини, тобто найвірогідніше значення, радше ніж про середнє. Тому слово сподівання як таке, що не виражає впевненості, є придатнішим, а прикметник математичне нівелює його емоційне забарвлення. Насамкінець, очікування має дієвіший відтінок, очікування радше означає процес, тоді як сподівання скоріше означає думку або ідею. Зазначимо, що в англійській мові вживання скороченого терміна expectation є нормальним, оскільки це слово не має емоційного забарвлення. Додамо також, що в багатьох мовах для середнього використовується слово, ближче до сподівання, ніж до очікування – espérance, а не expectation у французькій, esperanza, а не expectación в іспанській, speranza в італійській.  

1. Російсько-український математичний словник / Уклад. В. Я. Карачун, О. О. Карачун, Г. Г. Гульчук. – К.: Вища шк., 1995. – 362 с. 2. Російсько-український математичний словник: близько 12 000 термінів / Уклад. Ф. С. Гудименко, Й. Б. Погребиський, Г. Н. Сакович, М. А. Чайковський. – Х.: Основа, 1990. – 155 с.