УДК 800

Василь Друзюк, Галина Сімчук

Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»

Термінологічна проблематика реєстрування технічних умов

© Друзюк В., Сімчук Г., 2010

Розглянуто проблеми вживання українських технічних термінів, які спричиняють труднощі під час перевіряння і реєстрації технічних умов. Викладено рекомендації щодо очищування української технічної термінології від двоякого тлумачення термінів у нормативних документах.

Ключові слова: український технічний термін, термінологія, технічні умови, нормативний документ.

Paper is devoted to the problem of Ukrainian technical terms usage. This terms cause difficulties during specifications registration. There stated recommendations for clearing Ukrainian terminology from twofold interpretation in normative documents.

Keywords: Ukrainian technical term, terminology, specifications registration, normative document.

Відповідно до Закону України «Про стандартизацію» технічні умови (ТУ) є одним із видів нормативних документів. ТУ встановлюють технічні вимоги, яким має відповідати продукція, процеси та послуги. ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем).

У Львівській області ТУ реєструє Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

Перед реєстрацією ТУ обов’язково підлягають перевірянню:

-   відповідності показників і вимог, установленим нормативним документам, технічним регламентам і законам;

-   відповідності назв сировини, продукції, обладнання, які є в цих ТУ, назвам у державних класифікаторах;

-   відповідності вжитих термінів стандартизованим термінам.

Кожен термін у ТУ повинен мати чітке визначення, тому треба унеможливити неоднозначне розуміння вимог та положень. У тексті ТУ, де є вимоги, дотримання яких є об’єктом контролювання та нагляду, будь-яка неоднозначність, невизначеність абсолютно неприпустима, і визначальною вимогою до терміна є саме його однозначність.

Проте, навіть у класифікаторах ДК 004:2008 «Національний класифікатор України. Український класифікатор нормативних документів (ICS:2005, MOD)» і ДК 016-97 «Державний класифікатор України. Державний класифікатор продукції та послуг» є суттєві відмінності. Для прикладу виберемо клапани та їх класифікацію згідно з ДК 004:2008 код продукції 23.060.20 названо кульові та затичні клапани, відповідно у ДК 016-97 код 29.13.13.330 — клапани запірні, а код 29.13.11 — клапани редукційні, регулювальні, стопорні, запобіжні.

Визначення терміна виробник для підприємств харчової промисловості теж породжує проблему: кого ж правильно називати виробником? На сьогоднішній день у ДСТУ 4518:2008 «Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила» термін виробник вже узгоджено із Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Тепер у харчовій промисловості згідно з цими документами «виробник — фізична або юридична особа (її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, представництва), що здійснює господарську діяльність з виробництва харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки та допоміжних засобів і матеріалів для виробництва з метою введення їх в обіг, а також обіг». Проте, у Законі України «Про захист прав споживачів» «виробник — суб’єкт господарювання, який виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом із товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар».

У назвах державних стандартів теж потрапляємо на суперечливі терміни, хоча назва стандарту повинна точно характеризувати об’єкт стандартизації, забезпечувати його правильну класифікацію в системі класифікування нормативних документів. ДСТУ 3557-97 «Муфти механічні. Ряди номінальних крутних моментів» та ДСТУ ISO 898-7:2005 «Механічні властивості кріпильних виробів. Частина 7. Випробування на крутіння і мінімальні крутильні моменти для болтів та гвинтів номінальним діаметром від 1 мм до 10 мм» (ISO 898-7:1992, IDT). Вживання у ТУ термінів крутний і крутильний момент викликає труднощі при їх перевірянні.

Визначення термінів маркóвання та маркування для продукції харчової промисловості потребують уточнень. ДСТУ 4518:2008 містить лише термін споживче маркування, згідно з яким «споживче маркування — маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів поводження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію». У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» відсутні ці терміни, а наявні терміни етикетування, етикетка, інформація на етикетці.

Терміни паковання та упаковка потребують узгодження їхніх визначень. У ДСТУ 2887-94 «Паковання та маркування. Терміни та визначення» «паковання — засіб чи комплекс засобів, що забезпечують: захист продукції від пошкоджень і втрат, навколишнє середовище від забруднення, а також процес обігу продукції». Згідно з ДСТУ 4518:2008, «упаковка — технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат під час його обігу, а довкілля від забруднення», а «паковання — одиниця товару в упаковках (споживчій тарі), за винятком обгорток та інших матеріалів, що запаковані разом з товаром». Стаття 19 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» до об’єктів державного метрологічного контролю і нагляду відносить «кількість фасованого товару в упаковках».

Не зрозумілим для споживача і виробника є те, що ж в Україні виробляють — палатки чи намети. Оскільки ДСТУ ISO 10966-2001 «Текстиль. Тканини для навісів та наметів. Технічні умови (ISO 10966:1994, IDT)», проте РСТ УССР 1280-83 «Палатки туристські. Загальні технічні умови».

При перевірянні ТУ постійно виникають проблеми правильності вживання термінів вимір, вимірювання, вимірення. Міждержавний документ РМГ 29-99 «Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Основные термины и определения» видано російською мовою й уведено в дію у 2001 році, а українського перекладу немає. Узгодження із Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», внесення змін та доповнень, уточнення термінів та визначень потребує ДСТУ 2681-94 «Метрологія. Терміни та визначення». Наприклад, у ДСТУ 2681-94 існує термін засіб вимірювань, якого немає у Законі України «Про метрологію і метрологічну діяльність», дещо відмінні визначення термінів еталон, первинний еталон, вторинний еталон, робочий еталон тощо.

Це ж стосується і застосування у нормативних документах термінів поставлення на виробництво при правильному запровадження у виробництво, поставка при правильному постачання, виготовлювач при правильному виробник, ємність при правильному посудина, у відповідності з при правильному відповідно до тощо.

Відсутність спеціалізованих термінологічних довідників, державних стандартів «Терміни та визначення» для цілого ряду галузей промисловості є суттєвою проблемою для виробника та розробника під час розроблення та підготування ТУ до реєстрації.

Тому під час формування та запровадження термінології треба дотримуватись вимог, сформульованих у ДСТУ 3966-2000 «Термінологія. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять».

Щоб забезпечити українську технічну термінологію від двоякого тлумачення термінів при розроблянні нормативних документів необхідно:

-  користуватися нормативними словниками;

-  наявні нормативні словники постійно вдосконалювати і працювати над створенням нових;

-  рекомендації та резолюції документів різних наукових конференцій з української термінології реалізовувати в офіційних документах центральних органів законодавчої та виконавчої влади;

-  нормативні документи необхідно піддавати мовно-термінологічній експертизі й науково-технічному редагуванню.

1. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 № 113/98-ВР (у редакції Закону України від 15.06.2004 № 1765-IV). 2. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23. 12. 1997 № 771/97-ВР (у редакції Закону України від 31.05.2007 № 1104-16). 3. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12. 05. 1991 № 1023-ХІІ (у редакції Закону України від 01. 12. 2005 № 3161-IV). 4. ДК 004:2008 Національний класифікатор України. Український класифікатор нормативних документів (ICS:2005, MOD). 5. ДК 016-97 Державний класифікатор України. Державний класифікатор продукції та послуг. 6. ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення. 7. ДСТУ 2887—94 Пакóвання та маркування. Терміни та визначення. 8. ДСТУ 3557-97 Муфти механічні. Ряди номінальних крутних моментів. 9. ДСТУ 3966-2009 Термiнологiя. Засади i правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. 10. ДСТУ 4518:2008 Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила. 11. ДСТУ ISO 898-7:2005 Механічні властивості кріпильних виробів. Част. 7. Випробування на крутіння і мінімальні крутильні моменти для болтів та гвинтів номінальним діаметром від 1 мм до 10 мм (ISO 898-7:1992, IDT). 12. ДСТУ ISO 10966-2001 Текстиль. Тканини для навісів та наметів. Технічні умови (ISO 10966:1994, IDT). 13. РСТ УССР 1280-83 Палатки туристські. Загальні технічні умови. 14. РМГ 29-99 Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Основные термины и определения.