УДК 81’374

Ніна Філіппова

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, м. Миколаїв

МЕТАФОРА В ТЕРМІНОЛОГІЇ

(НА МАТЕРІАЛІ СОМАТИЗМІВ В АНГЛОМОВНІЙ СУДНОБУДІВНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ)

© Філіппова Н., 2010

Статтю присвячено актуальній проблемі аналізу термінологічної системи суднобудування з точки зору використання соматичної метафори. Особлива увага приділяється дослідженню явища метафоризації як когнітивної моделі термінотворення англомовних морських термінів, утворених на базі соматичної лексики. Робиться спроба зрозуміти роль національно-культурного сприйняття дійсності та його відображення в номінації частин корабля назвами частин тіла людини.

Ключові слова: англійська мова, суднобудівна термінологія, метафора, семантизм, термінологія.

The paper deals with the topical problem related to the analysis of shipbuilding terminology from the point of view of using somatic metaphor. Of special interest, there is the study of metaphorization phenomenon as the cognitive model for marine term-formation based on somatic lexical units. There is the attempt to understand the role of national and culturally specific comprehension of the reality and its reflection for nominating ship components by the names of parts of human body.

Keywords: English language, ship-building terminology, metaphor, semantics, terminology.

Актуальність даної розвідки зумовлена, з одного боку, тим фактором, що сьогодні поліпарадигматична лінгвістика може пояснити будь-яке явище тільки залучаючи до вирішення кожної проблеми дані із семантики, лексикології, лінгвокультурології, лінгвопрагматики, комунікативної лінгвістики, етнолінгвістики, психолінгвістики, когнітивної лінгвістики тощо, оскільки такий об’єкт дослідження, як мова, сьогодні потребує багатовекторності; з іншого боку неухильний розвиток і вдосконалення способів будування, комплектації суден як об’єктів термінотворення викликає неухильний розвиток термінологічної системи: частина з наявних в обігу термінів застаріває, змінює свій первісний зміст, тобто потребує постійного вивчення.

Аналогія предметного світу, який людина використовувала для номінації, насамперед, напевно, базується на одній з базових концептосфер свідомості, тобто на знаках людського тіла, назви яких використовують як номінації в інших концептосферах, у тому числі, у термінології суднобудування. «Корабель», «судно» завжди персоніфікувалися в англійській мові з образом жінки, і вже це антропоцентричне бачення матеріального об’єкту дозволяє припустити, що в процесі номінації його компонентів буде використано соматичну лексику. В етносвідомості англійців здавен-давна корабель асоціювався із живою істотою — жінкою (she). Лексема ship входить до складу стійких словосполук та авторських висловлювань з конотативними значеннями: батьківщина, нація, порядок, людина, жінка: A great ship asks deep water, Many commanders sink the ship. Це пояснюється тим, що доля моряка залежить від його корабля, а суворе морське буття, життя в одностатевому колективі, сум за домом, жінкою відобразилися в їх фемінінних асоціаціях. Чуттєве, пасивне, незрозуміле протиставлялося логічному, раціональному, активному, домінуючому — чоловіку капітану, моделі «чоловік — жінка». Антропоцентричний характер має сприйняття етносом корабля як живої істоти саме в наявності таких понять, як життя та смерть. Спуск корабля метафорично сприймається як початок життя; утилізація, аварія, тобто неспроможність виконання функції тран-спортування пасажирів та вантажу, як смерть; старіння корабля корелюють за хворобами та старінням людського організму.

Як, відомо, соматизми представляють патронімічні відношення «суперконцепту» ЛЮДИНА через усвідомлення функційної окремості частини фізичного тіла людини та його наївноанатомічну картину, відображену в мові, що означає цілісність і залежність усіх компонентів один від одного в складі одного об’єкта. Соматична лексика взагалі становить цілісну систему, що має постійну кількість об’єктів комунікації й призначений для їх позначення конкретний склад лексики одиниць. У залежності від характеру об’єкту номінації виділяють: 1) сомонімічну лексику (тіло, голова та її частини, шия, тулуб, верхні та нижні кінцівки); 2) остеонімічну лексику (кістки людського тіла та їх з’єднання); 3) спланхнонімічну лексику (внутрішні органи); 4) ангіонімічну лексику (кровоносна система); 5) сенсонімічну лексику (органи чуття).

Також відомо, що соматизми, здебільшого, передають переносні метафоричні та метонімічні значення. Національно-культурна семантика відбиває специфічне сприйняття реалій кожним етносом, спирається на особливі фонові значення про фрагмент дійсності, властиві кожному окремому народу, культурній спільності, а метафори з яскраво вираженою національно-культурною семантикою є невід’ємною частиною й одним із засобів формування мовної картини світу. Як підкреслює Дж. Локофф, метафора пронизує все наше повсякденне життя й проявляється не тільки в мові, а й у мисленні та діях людини [1]. Так, О. Селіванова відзначає, що в українській етносвідомості стереотипними функційними властивостями соматизмів є такі: 1) голова — предикати фізіологічної та мисленнєвої дії, пам’яті, психічних і емоційних станів людини, її поведінки, розумові здібності, життя — смерть; 2) око — спектр зорового сприйняття, знання, спостережливості, досвідченість, кмітливість, знаки людської поведінки, експресивне позначення психоемоційних і фізіологічних станів; 3) вухо — слухове сприйняття; 4) ніс — підсвідоме, інтуїтивне передбачення, чванливість, уподібнення до гострого предмету [2, с. 276].

Оскільки метафоризації та метонімізації піддаються саме ті слова, що позначають найбільш відомі поняття й предмети з найближчого оточення людини, а найменування поняття переноситься на інший предмет чи поняття на основі їх подібності, то можна сказати, що в основі метафори лежать об’єктивовані асоціативні зв’язки, які відбиваються в конототивних ознаках, що містять відомості про побутовий, практичний досвід даного етносу й про його культурно-історичне значення. Представляючи універсальні явища, метафора та метонімія займають особливе місце у сфері науково-технічної комунікації.

Відмічено, що семантичний спосіб творення термінів, який базується на різних метафоричних переносах є постійним джерелом поповнення термінологічної лексики, продуктивність метафоричного номінування наукових об’єктів у ході подальшого розвитку науки буде стрімко зростати в результаті ширшого проведення аналогії між об’єктами й системами об’єктів різних наук, а домінуючий тин при семантичному способі термінотворення — це виникнення термінів у результаті переносу по зовнішній подібності й функції, особливо в тих системах, у яких переважає конкретна лексика.

Усе більше стає очевидною величезна роль метафори в організації інтелектуального й духовного життя людини, тому лінгвістичне визначення метафори як виду транспозиції значення співіснує сьогодні з розумінням метафори як форми існування й організації наукового знання, оскільки є безпосередній генетичний зв’язок метафори й новизни — «нове може бути висловлено тільки метафорою а в будь-який метафорі неодмінно присутнє щось нове» [3, с. 80].

Вивчення метафори як когнітивних модельний термінотворення дозволяє виділити основні варіанти виникнення нових метафор і копіювання за аналогією, перенос, проектування, асоціації, запозичення [1; 4; 5, с. 52].

Відомі такі види метафор — термінів: за подібністю розмірів, за подібністю форми, за подібністю місця розташування, за подібністю консистенції.

Соматизми — маринізми характеризуються тим, що вони представляють патронімічні відношення суперконцепту ЛЮДИНА через усвідомлення функційної окремості частини фізичного тіла людини в наївноанатомічній картині, яка відображена в мові, а оскільки більшість назв частини тіла стала відома приблизно 150–200 років тому, то символьне значення мають тільки ті частини тіла, які можна позначити, як зовнішні органи тіла, а тому саме вони увійшли до складу приказок, прислів’їв, ідіом, термінів.

Аналіз англомовних текстів загального об’єму 500 000 слів та суднобудівних словників [6, с. 206] дозволив виділити 250 термінів соматизмів. Найбільш частотні соматизми — маринізми представлені двома розрядами соматичної лексики й сомонімічної та сенсонімічної: head (27%), back (15%), hand (15%), arm (12%), body (7%), foot (7%), face (6%), eye (4%), heel (4%), knee (3%), jaw (0,16%), elbow (0,1 4%), skin (0, 14%), leg (0,13%), neck (0,12%), tooth (0,11%), nose (0,11%), chest (0,10%), sole, (0,2%), toe (0,2%), crook (0,1%), palm (0,1%), thumb (0,1%), knuckle (0,1%), wrist (0,1%), fist, temple, waist та crotch майже зовсім не зустрічаються.

Наприклад, лексема head є найчастотнішим сомонімічним соматизмом, а також символом мисленнєвих здібностей людини. Дійсно, лексема голова в мовній картині світу розглядається в якості органу інтелекту. Стереотипними функційними властивостями соматизму голова є також предикати фізіологічної та мисленнєвої дії, пам’яті. Так при описуванні корабля його передню частину називають саме head. В англійській мові первинними семемами лексеми head є верхня частина, головна частина. Звісно, так як цей орган з анатомічної точки зору знаходиться на самому верху тіла, то й асоціації людей досить доцільні та легко виправдані: head — верх; верхівка; голова. Співставляючи голову з назвами різних частин приладів, інструментів та частин корабля, де термін head (голова; голівка), як правило, позначає бокову або верхню кінцеву частину станка, механізма, пристрою, прослідковується досить природня поява таких значень соматизму head, як топ (мачти), ніс (судна), наконечник пальника, шляпка (цвяху), обух (топора) тощо. Так як одне з конотативних значень слова head є інструмент керування, мають місце також такі асоціації як to head — керувати; очолювати.

Семантичний аналіз соматизмів-маринізмів дозволяє представити їх класифікаційну модель:

•  назви частин елементів корпусів (leg — галс, foot (of a sail) — нижня шкаторина (вітрила), arch knee — арка ахтерштевня, heel of the rudder — n’ятка керма, anchor throat — тренд якоря тощо);

•  назви фізичних величин, процесів (board foot — бодрфут (1/12 куб. фута/ 2359,7 см ), running foot — погонний фут, foot-ton-force — тона-сила-фут (3,254 кДж) тощо);

•  назви процесів руху судна, стану судна (parliament heel — крен, що виникає при переміщенні вантажу чи баласту, back running — рух назад, turning on her heel — розворот на місці, head downstream — носом униз за течією, to nose — розрізати носом (хвилі); рухатися вперед тощо);

•  назви посад на судні (head foreman — прораб, body — матрос, headman — бригадир, hand — робітник; член команди судна, human controller — оператор тощо);

•  назви предметів та явищ навколишнього середовища (head sea — зустрічна хвиля, eye of the storm, wind’s eye — «око бурі», back wash — водоверть, body of water — водний простір, head wind — зустрічний вітер, face of the wave — схил хвилі тощо);

•  назви берегових навігаційних споруд на воді (jetty head — головна частина причалу, river-mouth harbor — річковий порт, tongue (neck) of land, headland — коса, мис, navigation head — порт постачання тощо);

•  назви команд на судні («Back her!» — «Задній хід!», «Back starboard!» — «Права табань!» тощо);

•  назви видів судна (headline barge — катер для переднього станового тросу, body of revolution submarine — вісесиметричний підводний човен тощо).

Таким чином, аналіз соматичної лексики, представленої в суднобудівній термінологічній системі, дозволяє зробити висновки стосовно того, що антропоцентрична за своєю природою свідомість людини створює еталони (стереотипи), які служать етносу своєрідними орієнтирами в процесі сприйняття навколишньої дійсності; одним з базових концептосфер свідомості вважається людське тіло; одним з когнітивних інструментів, який дозволяє зафіксувати асоціативний зв’язок між ознакою та предметом і взаємодіє з існуючими в національній свідомості паралельними асоціаціями, які розкривають символьне відношеня до поняття, являється метафора; термінологія на основі соматичної лексики використовує в процесі свого формування образу номінацію — метафору саму по собі або ускладнену метонімією або дериваційними елементами.

1. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы живем. — М., 2004. 2. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспект). — Черкаси: Брама, 2004. 3. Кулиев Г. Г. Метафора и научное познание. — Баку, 1987. 4. Баранов Г. С. Научная метафора. Модельно-семантический подход. Кемерово. 1992. 5. Ивина Л. В. Лингвокогнитивные основы анализу отраслевых терминосистем. — М.: Академический аспект, 2003. 6. Російсько-український словник термінів з суднобудування / Під ред. О. І. Кротова. — Миколаїв: УДМТУ, 1999. 8.. Schiffbau — Schiffbahrt Fischereitechnik. — Berlin: Technik-Worterbuch, 1981. — Режим доступу: http://www.sailorschoice.com/Terms/scterms.htm