УДК 811.161.2

Володимир Козирський¹, Василь Шендеровський²

Міжнароднє Енциклопедичне Бюро з Фізики,

¹ІТФ імені М. Боголюбова НАН України,

²Інститут фізики НАН України, м. Київ

ЕКСТРАЛІНҐВАЛЬНІ ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАЗОВНИЦТВА*

© Козирський В., Шендеровський В., 2010

Окреслено визначальні завади сучасній українській термінології. Наголошено позамовну природу примусових збочень. Вказано шлях їхнього усунення.

Ключові слова: назовництво, семантика, позамовні перешкоди.

We sketch crucial obstacles in today Ukrainian terminology, stress the extra-lingual nature of its forced perversions, and show the way to push them aside.

Keywords: terminology, semantics, extra-lingual obstacles.

Як неодноразово й багато років доводиться наголошувати, про нормальне назовництво може йтися, якщо воно [1]:

I) переважно українське лексично (за вийнятками хіба цілковитої неспроможности віддати якусь тямку своїми виражальними засобами);

II) зберігає правильну семантику;

III) узгоджено з вимогами мовного довкілля.

Тому згадаймо: «Починати треба з виправлення імен» (Конфуцій) і «Визначте значення слів — і ви звільните людство від половини турбот» (Рене Декарт).

Чому кінцем другої декади поновленої Держави мусімо згадувати, видається, загальники? Проблемою є стан назовництва та його вживання. Ці сутності слід розріжняти, бо труднощів з термінологією немає, є усталене невживання питомих термінів і заміна їх кальками, а то й просто мовними покручами. Як уже до оскомини звично повторюють, «історично склалося», що українську наукову й технічну лексику майже всуціль заступлено російською, до того ж не лише лексеми, а й з відмінюванням і керованням.

Антинауковий і антинародній наслідок є подання українських текстів не Українською мовою, а невпорядкованим суржиком. А що загрожені науковці мали були вивчити примусовий жарґон, то, як добре знано, «звичка є друга натура». Й правдиве назовництво наражається на супротив навіть учених-патріотів через нерозуміння одности рідної мови від побуту до вишуканих ділянок сучасної науки. Мови побуту й науки відмінні, проте в ділянках стилістики. Мова ж або Українська, або не-Українська. Tertium non datur.

Позитивних зрушень немає, офіціоз усе ще виполює невиполене репресаліями 30-х років Українське назовництво. Кентавризують і піджинізують наукові тексти, як і власне літературну мову, яка є живий і чутливий організм, що осягає всі ділянки життя українців.

Кожний радіослухач і телеглядач потвердять систематичні й системні дії засобів масової дезинформації з руйнування української мови. Викинено ліпший, означення, який, їх заступлено кращим, визначенням, котрим, які є українські, та в жаднім разі не є синоніми першої трійці. Отже, свідомо (неймовірно, щоб мовні редактори раптом геть усі стали невігласами) спотворюють семантику української лексики.

Витоки звучать замісць коренів чи джерел, письменник виголошує зголоситися в сенсі погодитися. Програма «Слово» подає імовірність і ймовірність за синоніми, пояснюючи, що вживання залежить від голосівки чи шелестівки перед ними. Семантика ріжна! Математика не знає імовірности (легковірности).

Мова наукова не є відрубна від повсякденної, лексика загальна є невідклична частина наукового тексту. Помилок сила: бездарний — бевз(ен)ь, нездара; беззбройний — неузброєний; безпомильний — непомильний; безправ’я — кривда; безслав’я — неслава; безуспішний — марний, даремний; благовоління — доброзичливість; блискавковідвід — блискавничка; болезаспокійливий — болетамний; бурмотати — мимрити; відбалакуватися — відмовлятися; відвага — звага; відважний — хоробрий; відважність — зважність; відвар — вивар, узвар; відвертий — відкритий; відвисати — звисати; відворот — відступ, вилога; відворотний — огидний...

Чуємо й бачимо мавповання (через риску — належний відповідник): безчисленні — незліченні, ведучий — провідний, відкривати (двері, магазин) — відчиняти, відмінити — скасувати, відносини — стосунки, відноситися — ставитися, відношення — ставлення, відзив — відгук, відложити — відкласти, в кінці кінців — врешті-решт, вмішуватися — втручатися, воплощатися — втілюватися, визивати — викликати, виключення — виняток, виключити, включити — вимкнути, ввімкнути, виписка — витяг, висказуватися — висловлюватися, вияснити — з’ясувати, дальше — далі, недивлячись на ... — незважаючи на ..., додержуватися — дотримуватися ...

Забуто торішній, тогорічний — лише минулорічний. Уживають тим не менше замісць утім, проте, однак; зарплата замісць зарплатня, видатки складають замісць становлять. Українською крупний є складений з великих частинок: крупне (грубе) зерно, крупний (грубий) пісок. Російське крупный зродило крупний талант, крупний план замісць великий. Вираз і вислів російська віддає як выражение. У ЗМІ всюди вираз. Українською ж вислів — зворот, речення; вираз — настрій, почуття.

Слова, неподібні на російські, викидувано чи оголошувано діялектними, застарілими, штучними, незрозумілими народові.

Благополуччя, відправлятися, діючий, добросовісний, економити, значимий, корзина, настійливий, прийомна, протиріччя, початкуючий замісць добробут, вирушати, дійовий, сумлінний, заощаджувати, значущий, кошик, наполегливий, приймальня, суперечність, початківець. Замісць непритомніти чи зомлівати втрачають свідомість, хоч остання зовсім не є здатність особи сприймати реалії, а усвідомлення себе первнем спільноти.

Кальки мають сенс, як мова не має своїх лексем віддати якісь тямки. Нам накидають їх замісць питомих, викидаючи ті з мови не лише фахової, а й побутової.

Образи, удару й шкоди завдають, а не наносять. Вікна й двері від/за:чиняють, останні можна за/віді:мкнути, зошити й книжки гортають, кватирку прочиняють, очі роз/за:плющують (закривають мерцю!), світло заслоняють і заступають, шухляди висувають/засувають. Через «братню» інвазію все згадане тепер від/за:кривають, хоч у нас відкривають щось у природі, науці. Відкрити можна карти й, нарешті, душу й серце.

Не торкаючи теми, чому «братня» надала запозиченням з української невластивої семантики, зазначімо, що триває накинення тої спотвореної семантики первісній українській лексиці: вірна відповідь, вірний засіб, вірне зауваження/пояснення, вірний розв’язок замісць правильна відповідь, певний засіб, слушне зауваження, правдиве пояснення, достеменний розв’язок. Вступати й надходити заступлено поступати, втім у нас до вишу вступають, товар у продаж надходить, як і гроші до банку, бюджету й т. и. Пай і частку заступає доля, місце ж долі посідає часто судьба. Українська має судьбу, то є теревені на призьбі чи біля криниці. Смішно чути лід торкнувся замісць крига скресла, вчинити злочин і забезпечити безпеку замісць скоїти перший і ґарантувати другу. На всі боки роздають добро замісць дати згоду, підтримати чи схвалити. Область знищила галузь, ділянку, округу, ниву, сферу, терен(и), царину.

Убиваний у голови міт «братньости й спільної колиски» зродив у декого гадку, що заміна и й о на і перетворить російські слова на українські й вельми дивують, що то не так.

Характерні мовно-термінологічні спотворення — через неправильне вживання лексем питомих, московізмів, інтернаціоналізмів, нормативних («чинні» словники) термінів, заведених «плекальниками» мови за питоменних, і то часто-густо кількох, термінів. Є й кальки москвомовного канцеляриту, які на здоровий глузд не варто й перекладати.

Приклади: автодорожний — автошляховий, адьютант — значковий, азарт — газард, запал, азот — душець, аконiт — тоя, алюмiнiй — глинець, амплiтуда — колива, розмах, анiс — ганус, ансамбль — гурт, збір, сукуп(ність), арматура — риштунок, артишок — карчох, асоцiацiя по розведенню (!?), астра — гайстра, аукцiон — авкцiя, баба (буд) — довбня, бабошник — напальок, риштунник, багато/чисельнi — численнi, багатоколiрний — ряснобарвий, багор — остi, очепа, баддя — цебер, бажає кращого — потребує полiпшення, бажаючий — охочий, бакен — свiтич, балалайка — балабайка, балянсир — рiвноважник, бандероль — опаска, банка — слоїк, банкет — бенкет, баня — лазня, басейн — водозбiр, сточище, батальйон — курiнь, бахрома — тороки, френзлi, башмак — пiдкладень, поковзень, черевик, баштовий — вежовий, безвухий — (д)жулий, шутий, безправ’я — безправнiсть, безрогий — ґулий...

Приклади нескінченні. Лихо системне й для електронних перекладачів, що тулять середу замісць середовища чи довкілля, будучи реклямовані як новина в І Т. Реклямістам і на гадку не спадає, що фаховий переклад не послівний, а цілої думки, яку не завше віддає одне речення, а зазвичай цілий відступ.

Зіпсута фразеологія призвичаює до невластивих сполук: правильно давати спокій, а не залишати в спокої; доводити до відома, а не ставити у відомість; знічев’я, а не від нічого робити; мати рацію, а не бути правим; тягар обов’язків, а не вантаж; моя хата скраю, а не моє діло сторона; ставити собі за мету, а не задаватися метою; знищувати на пні, а не на корені; здавати собі справу, а не звіт; становити інтерес, та представляти інтереси і т. и. Значні успіхи, значний вплив, значно вищий результат і подібне заступають чималі /неабиякі/великі успіхи (вплив), далеко або куди/набагато вищий результат. Процес, подію чи явище в ближчім часі позначають як дальші, а що настає згодом віддають як подальші. Міжнароднє становище заступлено міжнародним положенням, матеріяльний стан — матеріальним положенням. Положення є розташовання; теоретичні засади, твердження, — сукуп законів/правил. Становище — умовини. Стан виражає риси/ознаки чогось/когось.

Правильно вживають слово, якщо знають сенс. Інакше цілковитий абзац чи анонс. Визначну ролю в нищенні мови української науки й техніки відіграли зелені російсько-російські й пізніші академічні словники. Ними й послуговуються редактори й автори. За большевиків учили писати й читати українською неправильно. Для україножерів логічно. Утривалення антилюдської практики за державности нелогічне, неморальне й шкідне для національної безпеки в її первіснім сенсі: без мови Нації немає.

Один із хемічних первнів звався українською арсен, накинено миш’як. Спільний для багатьох мов манган заступлено марганцем. Російському шару відповідає українська куля; відповідником шарикоподшипника мала би бути українська кулькова вальниця чи хіба кулькопідчіпок. Натомісць семантична нісенітниця шарикопідшипник. У ботаніці були рослини окружкові, їх заступлено зонтичними. Всуціль мавповано російське назовництво на кшталт слойності та ємкості: болванка, баранка, движок, затвор, карман, оборот, підйомник, рубильник, рульовий, штепсельна вилка, крокуючий екскаватор, обслуговуючий персонал, ведучий спеціаліст або вивозка, обрізка, обрубка, офлюсовка, поставка, прописка й ин.

Чи не могли філологи-патріоти останніми 19 роками укласти правдивого українсько-російського й російсько-українського словника на 250–300 тисяч слів? Могли. Чому не уклали? Не схотіли. Як слон, що не вподобав бавни. Рефлекси подібні. Та є відміна: в слона рефлекс природній, у наших фахівців — багатьма роками вбиваний.

Що гірше: сувора заборона на рідне слово, чи краплі рідних слів у морі чужих тямок? Фальш, тіньована краплями правди, просякає уяву, стає звичною і, навіть за потужніх зусиль вилучити правдиві зерня, залишає пляцдарм для загарбу. Як мову рідну майже цілком заступлено чужою лексично подібною, та з часто-густо цілком відмінною семантикою, вона тратить самототожність, спотворює менталітет.

Рушати, а не торкатися з місця. Кидатися в очі — упадати (упасти) в очі, убирати очі. До речі, семантика останнього вислову позитивна, тоді як упадати в очі може й щось недоброго. Замісць прийшов час, пройшов строк давності, кілька років тому назад, придавати гласності, говорити по правді, як говориться, відкривати (закривати) очі має бути настав час, минув термін давности, кілька років тому, розголошувати, направду казати, як то кажуть, мовляв, розплющувати (заплющувати) очі.

Чужі запозичення, крім російських, не нищать структури української. Російські нищать, накидаючи структури, шкідність яких у подібності. Навіть доволі освічена людина за клопотами не має змоги доскіпливо стежити за власною мовою. Це рефлекторний рівень. Педагогіка розріжняє правильні й неправильні рефлекси. Рівнобіжне вивчення російської і української зовсім не подібно до навчання геометрії разом з географією. Геометрія географії не завадить, хіба допоможе. Навчання ж російської поряд української в російськомовнім довкіллі виховує мовних метисів.

Ось круг: вычислить площадь круга — обчислити площу круга; бросил на воду спасательный круг — кинув на воду рятувальний круг, але правящие круги — правлячі кола; круг служебных обязанностей — коло службових обов’язків; в кругу друзей — у колі друзів. Гарбуз — арбуз, мешкати — мешкать, орати — орать. Це міжмовні омоніми. Українською неділя є день відпочинку, російською неделя тиждень, а воскресенье — вихідний день. Гарбуз — тыква, арбуз — кавун. Боягуз — трус, трус — обыск. Українське другий — порядковий числівник (щось є перше). А російське другой українською є инший. Мешкати пов’язано з помешканням, а не з російським мешкать, тобто баритися, гаятися.

Антинаукова цинічність викликає прикру асоціяцію з гаслом на воротях сумновідомої «навчально-виховної» установи: «Jedem das seine».

Твердження, що мова є лише засіб спілкування, є фактично її нищення. Ця функція є остання. Важливіші є виховна, світоглядна, звичаєва, евристична. Понадто важливо, що мова є сукуп органічно поєднаних способів творення. Визначальні тут є динамічність і поступ, розвій. Мова, що не користає із власних способів словотвору, а мавпує чужі — мертва.

Наша мова має невичерпні ресурси на всіх рівнях і в усіх ділянках мовленого й писаного слова. I не бракує слів для нових катеґорій у краснім письменстві, гуманітарних науках і в стислих науках і сучасній техніки. А найважніше — це українські слова. Слова й сполуки, що видаються часом недосконалі для вуха, обтяженого російською, ніколи й нікому не видалися би такими, якби не постійне порівняння. Якби українська розвивалася природньо, ніхто не мав би сумніву щодо адекватности, влучности чи звучання українських висловів, бо инших не було би. Чи правдиво передає українське слово ті звичні тямки, що породжує накинений російський відповідник — то нікого б не цікавило.

Спотворено граматику, правопис, знівечено мовну практику й стилі. Питомі терміни заступлено чужими потворами. Чужа мова панує в рідній хаті. Будь-якого геройства забракне на повернення до національних рамців, аж заки провідники усвідомлять, що менталітет Нації повищий за шкурництво. Тоді редактори не мінятимуть українських слів на суржик через «незрозумілість». Знехтувано головну складову національної безпеки.

Майже транслітеруючи колись відомого літератора, завважмо, що «найменша послаба ментальности національної є підсил ментальности рабської».

Глибинна семантичність Української мови й набутки її назовництва є першорядні конечні й вистарчальні засади відживлення й розвою правдивих терміносистем у всіх царинах науки, техніки, культури, політики й побуту, суспільного й державного життя.

Козирський В. Засадничі складники Української наукової термінології. Міжнар. конф. «Фізика в Україні», 1993 й Міжнар. наук. конф. «Проблеми української термінології», Львів, 1993.