УДК 001.4:81’374

Андрій Медведів

м. Міннеаполіс, США

ЩО Ж ТАКЕ ТЕРМІН?

© Медведів А., 2010

У статті обговорюється проблема визначення термінів як мовних одиниць, зокрема з точки зору їх вживання в неоднакових мовленнєвих ситуаціях у різних текстах. Порівнюється рівень їх термінологічності в залежності від стилю та мовного оточення в художньому творі з комп’ютерною тематикою (роман «Цифрова фортеця» Д. Брауна) та в навчальному посібнику для технічних коледжів («Основи комп’ютерної техніки» Д. Парсонза та Д. Ойа) та в інших публікаціях. Автор пропонує власне визначення терміна як мовної одиниці.

Ключові слова: термін, мовна одиниця, лексика.

The problem of a term definition as a language unit in various occasions of use in different texts is discussed. Unequal levels of terminology capacity of terms in a work of fiction (“The Digital Fortress” of D. Brown) and in a computer manual for colleges (“Computer Concepts” of J. Parsons and D. Oja) and other sources are compared. This terminological capacity is analyzed in dependence of adjacent words. The author suggests his own definition of a technical term as a language unit.

Keywords: term, language unit, vocabulary.

Питання, поставлене в назві статті, на перший погляд, здається не лише дивним, але й некоректним. Що таке термін, усім давно відомо. Адже існує безліч визначень терміна й тому повертатися до цього питання, начебто, немає ніякого сенсу. Про це свідчить і те, що ні на одній із семи конференцій із проблем української термінології, проведених у Львівській політехніці за останні півтора десятиріччя, це конкретне питання не ставилось і не розглядалось, позаяк воно, очевидно, вважалось уже давно вирішеним (Див. Проблеми української термінології за 1993, 1994, 2000, 2002, 2004, 2006 і 2008 роки).

Дійсно, у лінгвістиці існує кілька десятків визначень терміна як мовної одиниці. Одне з найостанніших в українському мовознавстві наведене в «Стилістиці сучасної української мови» О. Пономаріва, і воно, на нашу думку, є і ґрунтовним, і добре аргументованим: «Термін — це одиниця історично сформованої термінологічної системи, що визначає поняття та його місце в системі інших понять, виражається словом або словосполукою, служить для спілкування людей, пов’язаних єдністю спеціалізації, належить до словникового складу мови й підпорядковується її законам».

Автор зразу ж зазначає, що основна сфера застосування термінологічної лексики- офіційно-діловий та науковий стиль [1, с. 91, 93].

Із цим останнім зауваженням не можна не погодитись, бо дійсно, щоб зрозуміти особливості термінів як мовних одиниць важливо знати не лише їхню логіко-семантичну та морфологічну структуру, але й специфіку їх уживання та функціювання в різних видах текстів. Адже терміни існують насамперед тому, що вони є елементами конкретного мовного висловлювання, входячи одноразово своїми значеннями в певну реальну або уявну термінологічну систему, яка може бути відірвана від пов’язаного змістом потоку мовлення. Саме тому й виникає потреба вивчати неоднакові умови їх поведінки та використання не тільки в офіційно-діловому та науковому стилях, але і в інших функційних стилях та в різних мовних ситуаціях. Оскільки ж терміни є одним зі словесних прошарків мови, то разом з іншими пластами мови вони входять до загальної лексичної системи мови.

Тому щоб краще зрозуміти та розмежувати їхні лінгвістичні та стилістичні особливості, ми наголошуємо на диференційованому, більш детальному підході до аналізу термінів у різноманітних мовленнєвих обставинах.

Тим більше, що тлумачний словник англійської мови Вебстера дає таке визначення терміна як мовної одиниці: Term is a word or expression that has a precisely limited meaning in some uses or is peculiar to a science, art, profession, trade or special subject [2, с. 23, 58]. (Термін — це слово або вираз, який має точно визначене значення в певних випадках вживання, або який є притаманний науці, мистецтву, професії, торгівлі, чи якомусь особливому об’єкту).

У цьому визначенні саме вживання терміна, його застосування стоїть на першому місці.

Метою статті і є спроба окреслити терміни як мовні одиниці та виявити їхні лінгвістичні та стилістичні прикмети під час їх вживання в неоднорідних видах текстів у різних функційних стилях мовлення. Це те, чого, у нашому розумінні, якраз і бракує багатьом існуючим визначенням термінів.

Автор «Стилістики»дотримується такої ж думки й пропонує вивчення термінів, наприклад, у художній літературі, про яку він пише так: «Входячи в різні жанри художньо-белетристичного стилю, термінологічна лексика набуває виразних стилістичних функцій»[1, с. 95]. І наводить приклади із творів О. Вишні, О. Гончара, Л. Костенко. І вірно, лексичні одиниці піч, метал, план, графік, кількість у творі О. Гончара, а також слова мідь, марганець, цинк, бор, кобальт у творі О. Вишні відрізняються своєю стилістичною функцією. Але чи є вони термінами, а не загальновживаними словами в аналізованих художніх текстах зазначених авторів, важко так одразу сказати. Або візьмемо цитовану автором «Стилістики»поезію Л. Костенко:

І я не я, і ти мені не ти.

Скриплять садів напнуті сухожилля.

Десь грає ніч на скрипці самоти.

Десь виє вовк на нотах божевілля.

Бере голодну тугу як з ножа.

Дзвенять світів обледенілі дзбани

І виє вовк. І вулиця чужа

В замет сміється чорними зубами

І виє вовк, ночей моїх соліст... [1, с. 96].

У цьому поетичному уривку такі лексичні одиниці як скрипка, ноти, дзвенять, соліст, грає, виє мають виразне стилістичне забарвлення, «використовуються як виразний зображальний засіб»[1, c. 96], створюють певну музичну картину і входять до системи термінологічних понять, пов’язаних з музикою. Проте назвати їх повноправними термінами хто зна чи можна. Може краше назвати їх термінологізованими лексичними одиницями із чітким метафорично зафарбованим відтінком? Чи може вони просто мають неповний рівень термінологічності? Тільки що таке термінологічність?

Щоб краще зрозуміти, що таке термінологічність, наведемо кілька прикладів із французького науково-технічного мовлення. У цих прикладах терміни пояснюються за допомогою певних визначень або дефініцій. Отже:

Transistor est une sorte de sandwich ou entre deux gros morceaux de pain, on trouve une mince tranche de jambon [3, с. 3]. (Транзистор — це бутерброд, у якому між двома товстими шматками хліба є тоненький шматок шинки).

У цій дефініції відбувається пояснення терміна шляхом опису однієї з його ознак за допомогою метафоричного переносу. Він порівнюється з бутербродом. Це його додаткова ознака, а головної він не має. Такою головною ознакою має бути родова характеристика денотата, тобто, до якої системи понять він належить. Термінологічність цієї лексичної одиниці досить незначна й слабо виражена.

Друге метафоричне визначення терміна транзистор дається в такому реченні: Transistor — c’est la bete a trois pattes [3, с. 6] , тобто — транзистор — це тварина на трьох лапах. Дуже гарне й вдале порівняння, яке дозволяє краще зрозуміти конструкцію приладу, але воно все одно не розкриває відповідної системи понять, не вказує на родову ознаку терміноподібного слова й тому його термінологічна функція не є виразною та ясною.

Розглянемо ще один приклад (з німецької мови):

Transistoren sind Halbleiterbauelemente mit drei Elektroden. Sie dienen zur Verstarkung und Schwingungserzeugung sowie fur Regel — und Schaltzwecke [4, с. 547]. (Транзистори — це напівпровідникові елементи із трьома електродами. Вони служать для підсилення струму, його коливання, регулювання та перемикання).

У цьому визначеннi термін транзистор уведений у систему понять напівпровідникової техніки, він пояснюється за допомогою своєї головної ознаки, співвідноситься з родовим поняттям. Завдяки такому тлумаченню ця лексична одиниця має чітко виражений високий рівень термінологічності, це повноправний термін.

Подивімось тепер на інше визначення терміна як мовної одиниці.

Any word or group of words expressing a notion or conception, or denoting an object of thought is a term [5, c. 801]. (Яке завгодно слово або група слів, які виражають поняття або концепцію, або які означають об’єкт думки, є терміном).

Це визначення з Оксфордського словника англійської мови було дещо доповнене авторами нового навчального посібника «Фахова українська мова»: «Термін — це мовний знак, що позначає спеціальне поняття у відповідній системі понять, А поняття — це одиниця думки з розмитим змістом і обсягом. Словесне ж вираження поняття називається дефініцією, яка є визначенням поняття, а значить і терміна за допомогою певним чином побудованого речення « [6, с. 75].

Як бачимо, описуючи термін, автори додають тут поняття про його дефініцію.

Крім того вони тут же правильно зазначають, що значна частина термінів походить із загальновживаної лексики і що процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна називається термінологізацією [6, с. 77].

Звідси можна зробити висновок, що термінологічність — це різний рівень термінологізаціїї лексичних одиниць. Проте поняття термінологізації в самому визначенні терміна відсутнє.

Ось чому, повторюємо, виникає нагальна потреба ще раз спробувати дати новий варіант визначення терміна як мовної одиниці.

На жаль, автори посібника не говорять про те, що в деяких випадках термін може втрачати якусь частину своїх ознак, зокрема в науково-популярних, художніх і навіть у науково-технічних текстах. Наприклад, у вищенаведеній поезії Л. Костенко лексичні одиниці ноти, скрипка, соліст, грає, виє, дзвенять начебто є термінами, але складається враження, що метафоричний перенос зробив їх неповними термінами. Адже якісь ознаки термінів вони втратили, а якісь зберегли. Наприклад, мотивованість або системність. Але чи цього досить, щоб називати їх термінами?

Подивімось на термінологічність термінів у інших прикладах (з Інтернету):

У крамницях у продажу з’явились нові ноутбуки.

Цей новий ноутбук — це справжня енциклопедія.

Ноутбуки зробили ще один крок у технічній революції 21 сторіччя.

Ноутбук є пристроєм, який може працювати й від електричної мережі, й від батарейки.

Ноутбук має всі вузли звичайного комп’ютера, а саме: кібордінг, процесор, екран і мишу.

Хоча в цих прикладах термін ноутбук не викликає заперечень, проте його термінологічність не виглядає зовсім однаковою і, на нашу думку, змінюється в залежності від числа оточуючих його терміноподібних слів.

Відзначимо неоднаковий ступінь термінологічності ще в одному прикладі:

Some say the iPad heralds a new era of computing (Дехто говорить, що айпед відкриває нову еру комп’ютеризації).

А також: Now comes the iPad, with a bigger screen, faster processor and its own operating system (І ось зявляється айпед зі значно більшим екраном, швидшим процесором і своєю власною оперативною системою) [7, с. 48–49].

Неоднакова термінологічність термінів не дозволяє правильно рахувати їхню кількість у текстах і піддає сумніву статистичні аналізи різних видів текстів, без яких неможливо надійно встановлювати авторство художніх творів (наприклад, Шекспіра чи Свіфта, Нечуй-Левицького чи Загребельного). Без статистичних підрахунків термінологічних одиниць неможливо кваліфіковано розрізняти функційні стилі, наприклад, науково-технічний та стиль ділового мовлення [8, с. 15]. Узагалі ще П. Гіро 40 років тому відмітив, що статистика могла б стати одним з ефективних інструментів вивчення стильових ознак функційних стилів [9, с. 115].

Спробуємо глянути на терміноподібну лексику в романі сучасного американського письменника Дена Брауна, автора знаменитого «Кода да Вінчі». Перший з його триллерів називається «Digital Fortress» (Цифрова фортеця). Що мається на увазі під цією назвою? Один з рецензентів роману так тлумачить цей заголовок: Digital Fortress is closer to the truth than any of us dare imagine (MacDonald Ulsch, managing director of the National Security Institute). («Цифрова фортеця»значно ближча до правди, ніж хтось із нас може уявити). Що означає тут ця терміносполука? Книжку, пристрій, чи комп’ютер? Невідомо.

У самій книжці воно пояснюється так:

Digital Fortress — the biggest intelligence threat in the history of the NSA (National Security Agency) [10, с. 62]. Тобто: Цифрова Фортеця — це найбільша загроза для розвідки в історії Національної служби безпеки. Але із цього визначення неможливо дізнатися, що ж таке Digital Fortress і чому він є загрозою для розвідувальної служби безпеки.

Друге визначення цієї термінологічної сполуки виглядає так: The formula was called Digital Fortress and was available for review on the Internet [9, с. 42]. Виходить — Цифрова фортеця є формулою, яку можна знайти в Інтернеті. Тут маємо більше інформації, бо зрозуміло, що Цифрова фортеця як математична формула має відношення до комп’ютерної тематики. Це ще одна допоміжна ознака сполучення, але головного змісту терміна вона теж не розкриває.

Наступне пояснення дається в такому реченні: Tankado had encrypted Digital Fortress and he alone held passé-key that unlocked it [10, с. 43]. (Танкадо зашифрував цифрову фортецю і тільки він один володів паролем для її розкодування). Це тлумачення вже значно ближче до головного змісту терміносполуки, бо з нього можна зрозуміти, що Цифрова фортеця — це якийсь зашифрований код.

Більш повне визначення цього терміну знаходимо в наступному реченні:

When Strathmore had downloaded the encrypted Digital Fortress from the Internet and tried to run it through TRANSLTR the mutation strings had tripped Gauntlet’s filters [10, с. p. 165]. (Коли Стратмор перезавантажив зашифровану цифрову фортецю з Інтернету і спробував пропустити її через установку TRANSLTR (ТРАНСТЕКСТ), ланцюгова мутація заплуталась у фільтрах системи Гонтлет). В останньому прикладі термін описується за допомогою ще кількох термінів з відповідної термінологічної системи, та все ж таки остаточного значення терміна вони не дають. Чому? А тому що немає його родової ознаки, яка власне й уводить термін у термінологічну систему. Із цього випливає, що дефініція терміна без родової ознаки не є глибокою й визначальною, а значить і термінологічність такого терміна не є повною. Бо система понять надає слову термінологічну функцію, тобто перетворює слово в термін. Вона утворює контекст і відповідне лексичне оточення, яке впливає певним чином на терміноподібне слово. Від того, як слово в контексті впроваджується в систему адекватних понять, залежить його термінологічна здібність.

Як бачимо, у наведених прикладах вона є неоднаковою. Найвищий її рівень в останньому прикладі, де найбільше інших термінів з тієї ж самої термінологічної системи. І найменший її рівень у тих прикладах, де інших подібних термінів немає. Найвища термінологічність, здається, додає терміну найбільше число специфічних для нього ознак, іноді й найголовнішу родову ознаку (якої в цьому прикладі немає), тобто він стає системним, умотивованим, однозначним, точним, і не має синонімів.

Одним із засобів, які використовуються для позначення нових технічних понять, є метафоричний та метонімічний перенос. У комп’ютерній практиці він працює досить активно, про що свідчать такі терміни як virus, bug, mouse, logic bomb, window, web, trap door, time bomb, Trоjan horse, shark, head , orphan, worm etc.

Спробуймо проаналізувати останній термін worm. У творі Д. Брауна «Цифрова фортеця « він має кілька пояснень:

This worm can open our databank to the world [10, с. 377] (Цей вірус може розкрити наш банк даних усьому світу).

Тhis worm was targeting the filter that kept the NSA (National Security Agency) databank confidential [10, с. 376] (Цей черв’як проковтне фільтри із засекреченим банком даних Національної служби безпеки).

This worm is not an ordinary degenerative cycle. It is a selective cycle. In other words, it is a worm with taste [10, с. 375-376]. (Цей хробак не є звичайним переродженим циклом. Це особливий вибірковий цикл. Іншими словами, це вірус (черв’як) зі своїми пристрастями (смаками).

Worm? Brinnerhoff groaned. It seems like a mundane term to describe the insidious intruder [10, с. 371]. (Черв’як? Брінеpгоф застогнав. Це, здається, занадто простий термін для характеристики такого агресивного зухвальця).

Усі вищенаведені описи терміна WORM визначають переважно результати проникнення цього віруса в комп’ютерну систему, та не виявляють його зміст і його родову ознаку.

Ще одне визначення цього терміна, як і попередні, не є його чіткою та зрозумілою дефініцією:

Aggressive computer worm set to mutate on April fools day (TV, 63 channel Fox, March 31, 2009). (У квітневий день дурнів агресивний комп’ютерний вірус може змінитися). Дефініція не дуже ясна, але зрозуміло, що мова йде про вірус у комп’ютерній системі.

Щоб взнати нарешті значення терміна, звернімось до спеціального тексту в книжці Computer Concepts. Знаходимо тут таку дефініцію терміну worm: Worm. A software program designed to enter the computer system. Usually a network, through security holes [11, с. 21] (Черв’як. Це програмне забезпечення, призначене для проникнення в комп’ютер, переважно в мережу комп’ютерів через отвори безпеки).

Тепер зрозуміло, що worm — це спеціальна програма, яка проникає до комп’ютера або до мережі комп’ютерів. Тобто вірус. З подальших пояснень ми взнаємо, що вона є шкідливою й призначена для порушення нормальної роботи одного або великої кількості комп’ютерів.

Як же називається така шкідлива програма? У тому ж спеціальному тексті ми знаходимо таке тлумачення:

Viruses are just one type of program in a large category of software vandalism. Hackers also cause problems with programs such as Trojan horses, time bombs, logic bombs, and worms [11, с. G-8], тобто: Віруси — це лише один з видів програми з категорії вандалізмів у програмному забезпеченні. Хакери породжують низку проблем в комп’ютерах за допомогою таких програм-вірусів як Троянські коні, часові бомби, логічні бомби та черв’яки.

У цьому тлумаченні дається головна ознака терміна, який ми аналізуємо. Worm (черв’як) є програмою, але програмою диверсійною, шкідницькою, саботажною. Таке тлумачення і є справжньою дефініцією терміна. Подібну дефініцію можна назвати науковою дефініцією.

Треба зазначити, що термін worm у художньому тексті з комп’ютерною тематикою під час першого прочитання розуміється скорiше як якийсь глист, плазун, гусінь, хробак. У голові увесь час крутиться поняття черв’яка, а не вірусної програми. Тут очевидно знову вплив метафоричного переносу.

Oтже ще раз слід зауважити, що одним із засобів, які використовуються для позначення нових технічних понять, є метафоричний перенос. Повторюємо, у комп’ютерній термінології є немало терміноподібних лексичних одиниць, утворених шляхом метафоричного переносу.

З наведених вище прикладів, здається, можна зробити висновок, що саме метафоричний перенос упливає на термінологічність термінів, і то в плані її зменшення.

Як ми вже згадували, автори «Фахової української мови» відзначили, що часто терміни утворюються зі слів загальновживаної лексики. З нашої точки зору, це лінгвістичне явище можна пояснити декількома причинами:

1. Щоб краще розуміти семантику нових понять за допомогою вже відомих лексичних одиниць, які одержують новий зміст.

2. Щоб не запозичувати іноземні терміни, які можуть бути важчими для вимови, розуміння, засвоєння та відтворення.

3. Щоб краще використовувати внутрішні морфолого-синтаксичні можливості рідної мови.

Але треба пам’ятати, що загальновживані слова досить часто означають родові об’єкти, що, як правило, мають кілька значень, тобто вони є багатозначними. Отже спеціалізація загальновживаних слів, за якої відбувається звуження значення цих слів у певних субмовах науки та техніки є причиною появи багатозначних термінів. Навіть якщо загальновживане слово одержує лише одне нове значення, воно стає двозначним. Але буває, що одне слово означає кілька спеціальних понять у різних субмовах, у цьому випадку воно стає багатозначним.

«До того ж родові поняття легше пригадувати, тому що вони пов’язані з попереднім досвідом і вони швидше запам’ятовуються» [12, с. 119].

Про це саме говорять автори книжки Introduction to Language: чим більше загальновживаних слів в усному або письмовому мовленні, тим краще їх впізнавати та розуміти (13, с. 405). Велика кількість спеціальної лексики в дефініції — це добре лише з одного боку, але із другого боку забагато інформації й необхідність розуміння та запам’ятовування часто незрозумілих термінів потребує великого навантаження на пам’ять і тому гальмує процес сприймання. «Коли в дефініції багато термінів, відбувається велике навантаження на пам’ять», пише автор книжки An Introduction to sociolinguistics [14, с. 249].

Ось чому відбувається метафоричний перенос загальних найменувань на спеціальні наукові або технічні поняття. «Метафора — це перенесення значення слова на інший об’єкт за певною подібністю по відношенню до головного поняття» [15, с. 199]. Адже такі слова значно легше сприймаються і вони легше запам’ятовуються.

Подивімось на кілька прикладів. Загальнонауковий термін tube у висліді переносу по зовнішній подібності став терміном у шести субмовах: механіці (втулка), хімії (пробірка), текстильному виробництві (шпуля), гірничій справі (обсадна труба), військовій справі (гармата, дуло), електроніці (електронна лампа, канал). У двох останніх він неоднозначний. Разом у парадигматиці він має вісім значень [16, с. 833].

Крім багатозначності, терміну часом властиве звичайне широке значення, яке включає кілька вужчих значень Наприклад, computer — це просто комп’ютер, сomputer network — це мережа комп’ютерів, computer program — комп’ютерна програма, computer programming language — мова комп’ютерної програми, host computer — центральний комп’ютер. Перший термін має найоб’ємніший зміст, в інших він вужчає і найвужчий у останньому термінологічній сполуці — мова комп’ютерної програми.

У зв’язку з усім, що було сказано вище про неоднакові види дефініцій термінів, можна зробити деякий підсумок про те, якою ж має бути ця дефініція. Як ми спробували показати, одного пояснення терміна для дефініції не вистачає. Вона повинна містити в собі основні ознаки поняття, а значить і терміна. До основних ознак слід віднести в першу чергу загальний об’єкт, до якого відноситься термін, а також головну якісну ознаку, чи мету або дію, яку виконує термін. А крім того вона повинна вказувати на головну функцію об’єкту, який позначається терміном. Отакі лексичні одиниці в дефініції терміна і є частиною відповідної термінологічної системи, в яку має входити і сам термін.

Але ж терміни фігурують не лише в словниках та довідниках, підкреслюємо, вони вживаються і в спеціальних текстах, і в навчальних посібниках, і в текстах художньої літератури. І скрізь вони можуть мати різний рівень термінологічності, або навіть повністю втрачати свою термінологічнсть, тобто детермінологізуватися.

Як висновок з усіх попередніх міркувань, пропонується спроба дати більш адекватне визначення терміна як мовної одиниці.

Зауважимо ще раз, що в наведених на початку статті визначеннях термінів як мовних одиниць (та і в багатьох інших, які тут не розглядаються за браком місця), вони кваліфікуються переважно як лексичні одиниці, які існують самі по собі, тобто лише в словникових термінологічних системах чи довідниках. Тим часом головна мета терміна - правильно назвати певне поняття не лише в словнику, але і в тексті; різновид тексту так чи інакше впливає на зміст поняття, на його семантичну та термінологічну функцію та якість, яка може коливатись від найвищого до найнижчого ступеня.

Таким чином термін — це слово або словосполука, яке означає спеціальний об’єкт, що відноситься до науки, техніки або мистецтва, співвідноситься з родовим поняттям, має дефініцію з термінологічних одиниць тієї ж системи, характеризується різними рівнями термінологічності в залежності від виду мовлення, входить до словарного фонду мови, підлягає граматичним законам мови й легко розпізнається в різних видах функційних стилів мовлення.

Запропоноване визначення відрізняється від попередніх тим, що в ньому підкреслюється співвіднесення терміна з родовим поняттям, що в нього є дефініція з однакової термінологічної системи, що терміни можуть мати різний рівень термінологічності в неоднакових мовленнєвих ситуціях, що вони впізнаються без труднощів у різних функційних стилях мовлення.

Наведені вище приклади підтверджують цю думку.

Крім того терміни, як правило, входять у коло більш широких понять, і самі можуть мати не одне, а кілька значень. Це значить, що вони не обовязково є однозначними лексичними одиницями.

Наше визначення дозволяє без особливих зусиль виконувати статистичні підрахунки в найрізноманітніших текстах яких завгодно функційних стилів. Ми підрахували кількість термінів у вищезгаданому романі Д. Брауна «Цифрова фортеця» («The Digital Fortress») і так само у вищезгаданому спеціальному посібнику «Основи комп’ютерної техніки» (Computer concepts) . Нагадаємо, що, роман Д. Брауна є художнім твором із захоплюючим детективним сюжетом, стосується він комп’ютерної техніки, бо цифрова фортеця якраз і є найновішим комп’ютером з надзвичайно складною програмою, яка є дуже важливою для служби безпеки країни. Опис роботи цього комп’ютера та окремих його вузлів, пошук пароля для розкодування засекреченої програми, деталізація окремих операцій — все це виконується за допомогою відповідної комп’ютерної термінології.

На підставі трьох вибірок по 1000 лексичних одиниць у кожній була встановлена середня кількість термінів у тeксті цього художнього твору англійською мовою. Вона виявилась рівною 9,6 відсотка всіх лексичних одиниць. У подібних трьох вибірках по 1000 слів у кожній у книжці «Основи комп’ютерної техніки»(теж англійською мовою) було знайдено значно більше число термінів, а саме 28,7%, що майже в три рази перевищує їх число в романі Д. Брауна.

Ще раніше нами було підраховано кількість термінів у трьох видах французького науково- технічного мовлення, а саме в науково- популярних, власне наукових та в патентних текстах. У науково-популярних вона склала 5,1%, в наукових 11,2% і в патентних 17,4% [17, с. 85].

Різниця, як бачимо, досить істотна. Але вона залежить не стільки від кількості термінів, скільки від частотності їх повторення, тобто від їх концентрації. Найвища концентрація термінів спостерігається в патентних текстах (французьких). У цих текстах відзначається й найвища концентрація всіх слів. Розрахована за формулою С=Z 50/2N, де Z 50 — сума частот 50 найбільш вживаних слів, V — об’єм вибірки і С — міра концентрації словника, вона дорівнює в патентних текстах 0,285, у наукових текстах 0,268, у науково-популярних 0,234 [17, с. 85]. Згідно з даними В. А. Московича міра концентрації слів в англійських патентних текстах складає 0,210, у художніх 0,090 [18, с. 171].

Як свідчить А. П. Коваль, в українських науково-технічних текстах нараховується в середньому 21,0% термінів [19, с. 232].

Наведене вище визначення терміна як мовної одиниці дозволяє з більшою вірогідністю описувати та характеризувати науково-технічну термінологію не лише в спеціальних довідниках, але й під час її функціювання безпосередньо в реальних текстах різних функційних стилів мовлення і в тім числі в стилі художньої літератури.

1. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української літературної мови. — Тернопіль. Навчальна книга — Богдан, 2000. 2. Webster’s Third New International Dictionary of the English Language. Merriam — Webster Inc. Publishers. Springfield, Massachusetts, U.S.A., — 2000. 3. Aisberg E. Le transistor?.. Mais c’est tres simple! Paris, 1964. 4. Kleine Enzyklopadie — Technik. Berlin, — 1974. 5. The Oxford English Dictionary. Second Edition. Vol. XVII. Clarendon Press Oxford, — 1989. 6. Васенко Л. А. Дубічинський В. В. Кримець О. М. Фахова українська мова. — К.: Центр учбової літератури, 2008. 7. Lyons D. Think Really Different. Newsweek, April 5, 2010. 8. Перебийніс В. С. Статистичні параматри стилів. — К.: 1969. 9. Guiraud P. La stylistique. P. 1967.10. Brown D. Digital Fortress. St.Martin’s Paperbacks. N.Y. — 2004. 11. Parsons J. J., Oja D. Computer Concepts. Course technology, — Cambridge, 1998. 12. Невельский Б. Б. Новые исследования в педагогических науках. — М.: Просвещение. 1966. — 119 с. 13. Fromkin V., Rodman R., Hyams N. An Introduction to Language. — Thomson, USA, 2002. 14. Holmes J. An Introduction to Sociolinguistics. Pearson Education. — England, 2001. 15. Finegan E. Language. It’s Structure and Use. Harcourt Brace College Publishers. — Philadelphia, 1999. 16. Larousse du XX-e siecle. — Paris, t. 6, 1933. 17. Медведів А. Р. Обьективные основания стилистической дифференциации французской научно-технической речи. Канд. диссертация. — М. — 1973. 18. Москович В. А. Статистика и семантика. — М. 1969. 19. Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Видавництво Київського університету. — К., 1970.