ТК СНТТ |
| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |
ЗБІРНИК
наукових праць учасників XI Міжнародної наукової конференції
«Проблеми української термінології СловоСвіт 2010»
1 – 2 жовтня 2010 р.
Міщенко Н. Формування віддієслівних термінів на прикладі програмної інженерії / Надія Міщенко // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 1−2 жовт. 2010 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2010. ‒ С. 3–5. С. 19–25.
УДК 800
Надія Міщенко
Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, м. Київ
ФОРМУВАННЯ ВІДДІЄСЛІВНИХ ТЕРМІНІВ НА ПРИКЛАДІ ПРОГРАМНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
© Міщенко Н., 2010
У статті аналізуються проблеми формування українських віддієслівних термінів на позначення якості програмних систем. Пропонується список таких термінів у перекладі з англійської, сформованих за участю лінгвістів.
Ключові слова: віддієслівний термін-іменник, переклад, програмна інженерія, українська мова, англійська мова
The focus of this paper is the problem of creating Ukrainian verb-derived terminology characterizing the quality of software systems. The list of terminology translated from English into Ukrainian with the help of linguists is presented.
Keywords: verb-derived terminology, translation, software engineering, Ukrainian language, English language
Програмну інженерію як окрему дисципліну в інформатиці започатковано наприкінці 1960-х років, коли з’явилися так звані фабрики програм, де для розробляння програмних систем (ПС) застосовується інженерний цикл: формальнi специфiкацiї вимог, проекти, моделі, алгоритми, програмні коди, тестування, супроводження, документацiя.
Як продукти, одержанi частково або повністю автоматично, ПС повинні мати певні властивості, що характеризують їхню якість. Наразі використовують більше ста характеристик якості ПС; серед них, зокрема, такі загальновідомі, як швидкодія, надійність, ефективність тощо. Проте, якість ПС часто виражається термінами, похідними від перехідних дієслів загальновживаної лексики. Наприклад, якщо ПС можна застосувати для роботи в різних середовищах, то кажуть, що вона застосо́вна, а термін застосо́вність — це показник її якості. Якщо ПС можна модифікувати в процесі використання, то вона модифіко́вна, звідси термін модифіко́вність тощо.
Слід зазначити, що якість ПС, позначена віддієслівними термінами, здебільшого вимірюється ймовірністю того, наскільки вона забезпечена інструментальними засобами генерації ПС. Ймовірність 1 означає максимальну якість, а 0 — її повну відсутність.
Українські віддієслівні іменники відповідають англомовним іменникам, що мають суфікс -ability, зрідка -іbility і походять від віддієслівних прикметників з суфіксами -able та -ible. Віддієслівні терміни-іменники української мови творяться від віддієслівних прикметників переважно за допомогою суфіксів -ість, -ність, зрідка -лість. Предметом дослідження цієї статті є творення віддієслівних прикметників і визначення адекватних словотвірних засобів.
Уперше використання віддієслівних термінів українською мовою в інформатиці і, зокрема, у програмній інженерії розпочалося у 1990-х роках, коли відбувався перехід науки на українську мову. Проте до 2010 року не було узгоджених з мовознавцями словників, де були б присутні віддієслівні прикметники загальновживаної лексики, з якої походить більшість віддієслівних термінів програмної інженерії. А тому в підручниках та монографіях із програмної інженерії для позначення віддієслівних термінів і досі вживаються іменники, що походять від дієприкметників (відновлюваність замість відновність, заве́ршеність замість заверше́нність, вико́нуваність замість викона́нність). У кращому випадку замість терміна подається його пояснення, наприклад, зручність адаптації замість адаптовність, здатність до пристосування замість пристосо́вність тощо. Аналогічна проблема є і в математиці: наприклад, замість терміна обчисле́нна функція вживають терміни обчи́слена функція або навіть обчи́слювальна функція.
Така ситуація зумовлена насамперед відсутністю досвіду вживання віддієслівних термінів в українській науковій літературі та правил творення віддієслівних прикметників у шкільних підручниках української мови, за якими вчилися працівники всіх природничих галузей наук. Тому навіть про існування таких прикметників знають не всі.
Отже, насамперед варто чітко усвідомити різницю між віддієслівним прикметником та дієприкметником. Згідно з [1] дієприкметники мають дієслівні ознаки (категорію виду) і позначають не сталу ознаку об’єкта, а набуту в результаті діяння над об’єктом, а прикметники, відповідно до їх означення, дієслівних ознак не можуть мати й позначають сталу ознаку об’єкта. Віддієслівний прикметник має утворюватися від основи дієслова, що засвідчує тип діяння, якому можна піддавати об’єкт. Завершувати процес чи переривати його — цілком залежить від цілей суб’єкта дії. Описуючи процес або його результати, послуговуються виключно дієсловами та дієприкметниками. Розглянемо кілька прикладів опису сталих якостей об’єктів та набутих діянням на них з різних галузей знань.
Якщо проект ПС є здійсне́нним (прикметник), то процес здійснення може тривати певний час. У кожний проміжний момент процесу набутий стан проекту характеризується виключно дієприкметниками: він зді́йснений частково й продовжує бути зді́йснюваним.
Інші приклади (дієслово − дієприкметник − віддієслівний прикметник − іменник):
знищити, зни́щувати (шкідника) — (не) зни́щ-ен-ий — (не)знищ-е́нн-ий — (не)знище́нність;
спростити, спро́щувати (вираз) — (не)спро́щ-ен-ий — (не)спрощ-е́нн-ий — (не)спроще́нність;
відродити, відро́джувати (звичай) — відро́дж-ен-ий — відродж-е́нн-ий — відродже́нність;
зрідити, зрі́джувати (газ) — зрі́дж-ен-ий — зрідж-е́нн-ий — зрідже́нність.
Від дієслова читати походять кілька віддієслівних прикметників: прочитний, зручночитний, читабельний. Проте найкраще пасує прикметник легкочитний, що підтверджує й словник [W, с. 1889], де є пояснення: «that can be read with ease». Отже, маємо іменник легкочитність.
Для розрізнення кількох видів процесу, які описуються одним і тим же дієсловом, можна скористатися термінами-словосполуками, але обов’язково з терміном у ключовій ролі. Наприклад, різновиди розширення можна подати так: розширність сфери використання (expandability), розширність функційна (extendibility), нароще́нність (incrementability) тощо. Відзначимо, що кожен з видів розширення в англомовній літературі виражається окремим терміном, оскільки обов’язкова вимога до термінів — бути однозначними. Цієї вимоги слід дотримуватися й щодо українських термінів.
Наразі проблема формування віддієслівних термінів почала вирішуватися. Маємо словник [А-У], де є переклади більшості віддієслівних термінів програмної інженерії, посібник [2], у якому є переклади з російської мови багатьох віддієслівних конструкцій, що вживаються в науковій мові.
Врешті-решт відбулося об’єднання зусиль науковців природничих наук та філологів, як радив професор математики М. Чайківський ще в 1923 році, будучи викладачем математики українською мовою з 1919 року в новоствореному Кам’янець-Подільському університеті. Цитуємо М. Чайківського: «Термінологія ніколи не може бути твором одної людини; вона може вийти як вислід спільної праці всіх фахівців, що потребують цієї термінології, разом із знавцями живої мови, які помагають їм узгіднювати термінологію з рештою живої мови «. Цитата взята з розвідки про М. Чайківського у книзі [3].
За ініціативи Інституту теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України 18–20 лютого 2010 року у Харківському національному університеті ім. В. Каразіна відбувся «Робочий семінар з проблем відображування процесових понять у наукових працях, навчальній літературі та нормативних документах» присвячений граматичним моделям формування віддієслівних прикметників та іменників на прикладі програмної інженерії. Як початкову інформацію для формування українських віддієслівних термінів було розглянуто переклад українською 30-ти англомовних термінів із стандарту ISO/IEC 9126 (International Standardization Organization 1991) у частині «Програмна інженерія». Ці терміни вживаються в англомовних монографіях з програмної інженерії, зокрема, у [4–6], з них же взято ще 14 термінів, що не ввійшли до першої редакції ISO/IEC 9126.
В обговоренні та прийнятті рішень брали участь філологи: Людмила Боярова, доктор філ. наук, проф. кафедри української мови ХНУ ім. В. Каразіна; Анатолій Нелюба, канд. філ. наук, доцент кафедри української мови ХНУ ім. В. Каразіна; Володимир Пілецький, канд. філ. наук, Львівський національний університет ім. І. Франка; Ганна Рокшанова, канд. філ. наук, Черкаський державний технічний університет; Василь Старко, канд. філ. наук, Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк. Решта учасників робочого семінару — фахівці природничих наук.
Результатом обговорення є узгоджений з філологами нижче поданий у табл. 1 список термінів із програмної інженерії, серед них є лише кілька термінів із суфіксом -енн-, відносно формування яких не дійшли одностайної думки. У табл. 1 для кожного англомовного терміна указано: джерело, звідки взято термін; сторінка словника [W], де є його тлумачення; переклад українською за словником [А-У] (крім термінів, позначених символом ‘*’, запропонованих автором статті); засвідчена також наявність термінів у словнику [ВТССУМ] указівками сторінок; подані короткі характеристики термінів.
Найповнішим щодо розглянутих термінів є словник [W]. Він містить 43 терміни, але немає терміна incrementability, а є іменник іncrement. Дієслова супроводжуються похідними формами, включно з віддієслівними прикметниками та/або відповідними іменниками.
Із словника [А-У] взято переклади 32 термінів (73%). Деякі інші переклади виявилися неприйнятними через необхідність виконувати умову: терміни повинні бути різними і, по можливості, однозначними. Наприклад, іменника restorability немає в словнику [А-У], але є дієслово restore, яке перекладається дієсловом відновлювати. Отже, restorability слід перекладати як відновність, але таким іменником перекладено англомовний термін recoverability. Тож вибираємо реставровність. У словнику [А-У] також є дієслова cancel та undo. Найкраще до нашої теми пасує поданий у словнику переклад обох дієсловом скасовувати (скасувати). Проте, перший з них означає зупинити роботу ПС, а другий − виконання ПС повернути на один крок назад, тому перший перекладаємо зупинити, а другий − скасувати. Відповідні терміни: зупи́ність, скасо́вність.
Бажанням максимально наблизитися до семантики англомовних термінів пояснюються переклади транскрипцією: адаптовність, верифіковність, інстальовність, контрольовність, модифіковність, рестартовність, які наразі уже використовуються в програмній інженерії.
28 термінів (64%) українською мовою є у словнику [ВТССУМ]. Обома словниками охоплено 36 термінів.
Учасники Семінару в Харкові дійшли одностайної згоди щодо запропонованих автором термінів із суфіксом -овн-. А щодо термінів задоволе́нність, супроводже́нність думки розійшлися. Тому до них у Таблиці 1 подано синоніми, відповідно, викона́нність та зручність супроводу. Подаємо схему творення цих термінів у авторському варіанті:
супрово́джувати — супрово́дж-ен-ий — супроводж-е́нн-ий — супроводже́нність
задовольни́ти (умови, вимоги) — задові́льнені — задовольн-е́нн-і — задовольне́нність.
Чимало термінів програмної інженерії можуть бути виражені словосполуками за участю слів здатність або зручність: здатність до обміну даними, зручність супроводу. Термін супроводже́нність має ту перевагу, що він однослівний, а терміни-словосполуки указаного виду залишаємо для тих випадків, коли сформувати одне слово не вдається.
Таблиця 1
Наявність досліджуваних термінів у словниках
№ |
Джерело |
Терміни |
W с. |
Переклад А-У |
ВТС с. |
Пояснення термінів |
1 |
ISO 9126 |
accessible accessibility |
11 |
досту́пний досту́пність |
323 |
Забезпечує безперешкодний доступ до даних та до процесів під час функціювання ПС. |
2 |
[4], с.122 |
accountable accountability |
13 |
обліко́вний обліко́вність * |
|
Здатність системи керування проектом вести координацію розробляння ПС через облік виконаної роботи, виконуваної роботи й планів щодо подальшої роботи кожної групи. |
3 |
ISO 9126 |
adaptable adaptability |
23 |
адапто́вний адапто́вність |
11 |
Здатність адаптуватися до різних специфікованих середовищ без використання дій та засобів, відмінних від спеціально призначених для цієї мети. |
4 |
ISO 9126 |
analyzable analyzability |
77 |
аналізо́вний аналізо́вність |
28 |
Забезпечує можливість протягом життєвого циклу ПС легко діагностувати недоліки ПС та причини її відмов, а також розпізнавати ті її частини, які потрібно змінювати. |
5 |
[4], с.181 |
applicable applicability |
105 |
застосо́вний застосо́вність |
425 |
Властивість методики специфікації ПС відображати проблему, яку має розв’язувати ПС сумісно з іншими методиками, що застосовуються до цього ж проекту. |
6 |
ISO 9126 |
auditable auditability |
143 |
аудито́вний аудито́вність * |
|
Здатність перевіряти доступ до даних, результати аналізу під час супроводження ПС. |
7 |
[4], с.472 |
augmentable augmentability |
143 |
доповне́́нний доповне́нність |
|
Забезпечує модифікацію ПС, зокрема, за рахунок нових функцій. |
8 |
ISO 9126 |
available availability |
150 |
дієздатний дієздатність |
304 |
Властивість означає готовність ПС до роботи в даний момент часу за наявності всіх необхідних зовнішніх ресурсів. |
9 |
ISO 9126 |
cancellable cancellability |
325 |
зупи́нний зупи́нність * |
925 |
Забезпечує можливість для користувача зупинити виконання ПС. Синонім: переривність. |
10 |
ISO 9126 |
changeable changeability |
374 |
змі́нний змі́нність |
466 |
Забезпечує виконання передбачених типів модифікацій ПС під час її застосування. |
11 |
[4],с.181 |
checkable checkability |
381 |
перевірни́й переві́́рність |
903 |
Властивість специфікації вимог до ПС: вона має бути легкочитною для експертів домену та допускати її автоматичну перевірку. |
12 |
[4],с.350 |
compatible compatibility |
463 |
сум́існий сумі́сність |
1413 |
Властивість уможливлює поєднання ПС з іншими ПС на основі інтерфейсу. |
13 |
ISO9126 |
controlable controllability |
497 |
контрольо́вний контрольо́вність |
569 |
Підхарактеристика властивості захище́́́нність даних, забезпечує контроль доступу до даних. |
14 |
ISO 9126 |
customisable customisability |
560 |
пристосо́вний пристосо́вність |
1133 |
Здатність інтерфейсу ПС бути зручним (привабливим) для користувача. |
15 |
ISO 9126 |
exchangeable exchangeability |
792 |
обмі́нний обмі́нність * |
811 |
Здатність ПС до обміну даними під час взаємодії з іншими ПС. Підхарактеристика якості взаємодійність. |
16 |
[4], с.11 |
expandable expandability |
798 |
розширни́й розши́рність |
1272 |
Загальна властивість гнучких ПС, яка уособлює можливості різних змін, передбачених у специфікації вимог. |
17 |
[4], с.181 |
expressible expressibility |
803 |
предста́вний предста́вність |
|
Здатність точно й виразно представляти вимоги користувача (об’єкти, дії, середовище домену) в специфікації ПС. |
18 |
ISO 9126 |
flexibility flexible |
869 |
гнучки́й гну́чкість |
248 |
Підхарактеристика, що полегшує установність ПС. |
19 |
[4], с.181 |
implementable implementability |
1134 |
здійсне́нний здійсне́нність |
455 |
Забезпечує автоматичну трансляцію специфікації в ефективну ПС та якісний інтерфейс між кодами, одержаними автоматично й вручну. |
20 |
[5], с.457 |
incrementable incrementability |
1146 |
нароще́нний нароще́нність* |
|
Властивість процесу побудови ПС частинами: на певній стадії опрацьовується частина моделі ПС, одержаний результат опрацьовується на наступній стадії. Водночас на попередній стадії опрацьовується наступна частина. |
21 |
ISO 9126 |
installable installability |
1171 |
інстальо́вний інстальо́вність |
|
Здатність ПС до встановлення в специфікованому середовищі. |
22 |
ISO 9126 |
interoperable interoperability |
1181 |
взаємоді́йний взаємоді́йність |
125 |
Забезпечує взаємодійність компонентів ПС. (У ВТССУМ взаємодійний − те саме, що взаємодіючий). |
23 |
ISO 9126 |
learnable learnability |
1286 |
опано́вний опано́вність* |
|
Забезпечує легкість вивчення та використання ПС. |
24 |
ISO 9126 |
maintainable maintainability |
1362 |
супроводже́́нний супроводже́нність* |
|
Синонім: зручність супроводу ПС під час її роботи з використанням специфікованих процедур та інших ресурсів. |
25 |
ISO 9126 |
modifiable modifiability |
1452 |
модифіко́вний модифіко́вність |
|
Властивість, що використовується під час супроводження, дозволяє модифікації ПС, передбачені специфікацією вимог. |
26 |
ISO 9126 |
observable observability |
1558 |
можливістьь спостере́жння* |
|
Властивість забезпечує спостереження за перебігом тестування ПС. |
27 |
ISO 9126 |
operable operability |
1580 |
працезда́тний працезда́тність |
1103 |
Властивість є складовою властивості використовність. |
28 |
ISO 9126 |
portable portability |
1768 |
переносни́й перено́сність |
920 |
Здатність ПС до перенесення в інше специфіковане середовище. |
29 |
[5], с.259 |
predictable predictability |
1786 |
передба́чниий передба́чність (прогнозовність) |
907 |
Властивість критичних систем реального часу (hard real-time systems), у яких треба чітко дотримуватися часових обмежень (deadlines) (напр., під час керування літаком). |
30 |
ISO 9126 |
recordable recordability |
1898 |
реєстро́вний реєстро́вність |
1208 |
Здатний забезпечити реєстрацію змін під час супроводження. |
31 |
ISO 9126 |
recoverable recoverability |
1898 |
відно́вний відно́вність |
175 |
Здатність ПС відновлювати пошкоджені програми, дані та роботу. |
32 |
ISO 9126 |
reliable reliability |
1917 |
наді́йний наді́йність |
711 |
Забезпечується, зокрема, такими якостями як відмовостійкість та відновність. |
33 |
ISO 9126 |
replaceable replaceability |
1925 |
замі́нний замі́нність * |
405 |
Зумовлює здатність ПС до заміни окремих компонентів під час супроводження. |
34 |
ISO 9126 |
restartable restartability |
1936 |
рестарто́вний рестарто́вність* |
|
Здатність до відновлення роботи (підхарактеристика відновності). |
35 |
ISO 9126 |
restorable restorability |
1936 |
реставро́вний реставро́вність * |
|
Здатність до відновлення середовища після вимушеної зупинки. |
36 |
[6], с.21 |
satisfiable satisfiability |
1017 |
задовольне́нний задовольне́нність |
|
Властивість умов та вимог замовника майбутньої ПС, як таких, які можна задовольнити. Синонім: виконанність. |
37 |
[5], с.476 |
scalable scalability |
2022 |
масштабо́вний масштабо́вність |
|
Здатність ПС працювати в установах різної складності. |
38 |
ISO 9126 |
suitable suitability |
2286 |
прида́тний прида́тність |
1114 |
Функційна повнота та коректність специфікації ПС. |
39 |
ISO 9126 |
testable testability |
2362 |
тесто́вний тесто́вність |
1447 |
Здатність сприяти перевірці всіх вимог замовника, наприклад, інтерфейсу з іншими системами, часу виконання функцій, реакції на відмови, документації, тестів на зручність використання СП. |
40 |
[4], с.439 |
traceable traceability |
2420 |
трасо́вний трасо́вність |
|
Побудова ПС ділиться на кілька стадій, на кожній з них формується певна модель майбутньої ПС. Трасовність дозволяє об’єкту, що потребує змін, знаходити відповідний об’єкт у попередніх моделях. |
41 |
ISO 9126 |
understandable understandability |
2490 |
зрозумі́лий зрозумі́лість |
480 |
Властивість повторно використовних компонентів, які назовні пропонують лише список виконуваних ними операцій, мають чіткий інтерфейс зі зрозумілими синтаксисом та семантикою. |
42 |
ISO 9126 |
undoable undoability |
2492 |
скасо́вний скасо́вність |
|
Можливість відміни дії (наприклад, для коригування помилки користувача). |
43 |
ISO 9126 |
useable useability |
2524 |
використо́вний використо́вність |
137 |
Зручність використання, характеристика об’єднує такі якості як зрозумілість, опановність, працездатність, привабливість. |
44 |
[4], с. 181 |
verifiable verifiability |
2543 |
верифіко́вний верифіко́вність * |
122 |
Властивість дозволяє довести формально, що специфікація задовольняє вимоги замовника. |
Термін задовольне́нність (синонім виконанність) характеризує вимоги, які висуває замовник до майбутньої ПС. Перед початком розробляння ПС розробники повинні впевнитися в тому, що вимоги до ПС є такими, які можна задовольнити, тобто, що вони є задовольне́нними (цей термін є у словнику [А-У]), (викона́нними). Щоб виявити наявність необхідної якості вимоги представляються у вигляді формальної специфікації, до якої застосовують формальні методи перевірки (верифікації) правильності специфікації за необхідними критеріями. Це основна передумова початку здійснення проекту — побудови ПС інженерними методами.
Насамкінець зазначимо: законодавча роль у проблемі формування віддієслівних термінів безумовно належить Стандарту на ці терміни [7]. Така роль вимагає великої відповідальності за якість Стандарту всіх причетних до його розробляння. Гарантією якості є активна співпраця авторів Стандарту, фахівців природничих наук та філологів. Наразі треба терміново включити до Стандарту вже узгоджені з філологами правила формування віддієслівної термінології та надати їх для використання в інших галузях природничих наук, де так звана гармонізація англомовних і україномовних стандартів продовжується хаотично, без чітких правил творення відповідних термінів.
Висновок. Розглянуті проблеми віддієслівного термінотворення стосуються всіх галузей природничих наук. Тому вважаємо актуальним вжиття таких заходів: введення до шкільних підручників з української мови правил творення віддієслівних прикметників; у тлумачних словниках загальновживаної лексики систематично подавати до дієслів, де це можливо, всі похідні форми, у тому числі й віддієслівні прикметники; створити комісію для розгляду справи модернізації Стандарту [7] у розділі про правила творення віддієслівних термінів.
W — Webster’s Third New International Dictionary of the English Language unabridged. G&C. Merriam Company, USA, 1981. — 2662 p. А-У − Англійсько-український словник. Математика та кібернетика. 50000 термінів / Укладачі Є. Мейнарович, М. Кратко. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2010. — 568 с. ВТССУМ — Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Укладач і гол. ред. В. Т. Бусел. К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
1. Ющук І. П. Українська мова: Підручник. — К.: Либідь, 2005. — 639 с. 2. Українська ділова і фахова мова: практичний посібник на щодень / М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова, С. Д. Левіна, І. М. Корніловська. За ред. М .Д. Гінзбурга. — К.: Фірма «ІНКОС», 2007. — 672 с. 3. Шендеровський В. Нехай не гасне світ науки. — К.: Вид-во «Рада», 2003. — 410 с. 4. Shari Lawrence Pfleeger. Software Engineering. Theory and Practice. Prentice Hall, New Jersey 07458. 1998, 576 p. 5. Ivar Jacobson. Object-Oriented Software Engineering. Addison-Wesley Publishing Company. 1992, 528 p. 6. Booch Grady. Object-oriented Analysis and Design with Applications. Sec. ed. Addison-Wesley, 1994, 587 p. 7. ДСТУ 3966-2000. Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять.