УДК 491.79-316.4.61(03)

Любов Петрух¹, Марія Джура², Роксолана Перхач¹

¹Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

²Національний Університет «Львівська політехніка»

ТЕРМІНОЕЛЕМЕНТ ҐЕН І ЙОГО ПОХІДНІ В УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКО-АНҐЛІЙСЬКОМУ МЕДИЧНОМУ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОМУ СЛОВНИКУ (УЛАМЕС)*

© Петрух Л., Джура М., Перхач Р., 2010

У статті описано терміни з коренем ґен і його похідні, представлені у I томі «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника». Розглянуто походження кореня ґен через аналіз його значень у грецькій, латинській, санскриті та українській мові. Впорядковано медичні терміни з ґен за їхньою морфемною та син так-сичною будовою.

Ключові слова: ґен, термін, «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енци-клопедичний словник».

In the given article terms with the item gen and its derivatives, as presented in the 1^st volume of “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”, are treated. The etymology of the stem gen is given and the classification of the terms with gen according to their morphological and syntactical structure.

Keywords: gen, term, “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”.

«Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник» укладений у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького на основі «Українсько-латинсько-анґлійського медичного тлумачного словника» (1995 р.).

Метою нашої роботи було дослідити терміни, подані в «Українсько-латинсько-анґлійському медичному енциклопедичному словнику» (УЛАМЕС), що містять елемент ґен.

Зазначимо, що автори УЛАМЕС послідовно вживають літеру «ґ» в словах, запозичених з европейських мов, що послуговуються латинським письмом, у яких звук [ґ] передається літерою «G,g». А також у словах грецького походження, у яких цьому звукові відповідає літера «Γ,γ».

Корінь ґен прадавній, що підтверджується наявністю його в різних мовах індоєвропейської сім’ї, а саме: в грецькій мові, латинській, санскриті та в українській мові.

У грецькій мові корінь ґен зустрічається у таких словах: γίγνομαι [gignomai] родитися; виникати; γεννάω [gennao] родити; породжувати; γενεά [genea] рід; походження; γένεσις [genesis] зародження; народження; походження; γενέσιος [genesios] родовий, сімейний; γέννα [genna] рід; плем’я; покоління; γέννημα [gennema] дитя; творець; γεννήτειρα [geneteira] родителька, мати; γενετήρ [geneter] родитель, родич; γενέτης [genetes] родитель, отець; дитя, син; γενέτωρ [genetes] родитель, отець; пращур; γεν(ν)ητικός [genetikos] плідний, дітородний; γένος [genos]: 1) народження; походження; 2) рід, сім’я, плем’я; 3) потомок, потомство; 4) знатне походження; 5) стать; 6) у біолоґії: рід, родина, клас, вид; 7) у лоґіці: рід; 8) у граматиці: рід; 9) у філософії: елемент, стихія.

У латинській мові корінь ґен зустрічається у словах: gĕnus, ĕris, n. — рід, стать, племя, народ, людство, походження; gĕnĕrāre породити, сотворити; gens, gentis, f. — 1) рід; вік; 2) нащадок, потомок; 3) народ; народність; 4) вік; покоління; gĕnĕrātio, ōnis, f. — народження; покоління; виникнення; gĕnĕrātor, ōris — родитель, праотець; gĕnĕtrīx, īcis родителька, мати; gĕnĕrālis родовий, своєрідний; gĕnĭtālis плодовий; родючий.

У санскриті корінь ґен зустрічається у словах (подаємо в дужках звучання слів, за відсутності індійського шрифту): [джан] — родитися, народитися; [джанакá] — родитель; отець; творець; [джанáтā] — людство, люд; [джáнана] — народження; походження; розмноження; життя; [джананī] — родителька, мати; [джáні] — жона, жінка; народження; [джáнітар] — родитель, отець; [джáнус] — створіння.

В українській мові цей корінь представлений у слові «жона (родителька)» та його похідних.

Розглянувши слова з коренем ґен у різних мовах, приходимо до висновку, що не зважаючи на простір та час, який відділяє ці мови, первинне значення кореня у них усіх збережено, а саме: ґен означає: покликати до життя; родити; породжувати; створювати; виникати.

Відомо, що медичні терміни з коренем ґен творилися на західно-европейському ґрунті і пізніше у нас на основі запозичень з грецької та латинської мов. Досліджуючи терміни з коренем ґен подані в УЛАМЕС нами виділено такі групи відповідно до їхньої морфемної та синтаксичної будови:

1. Терміни зі заголовним словом ґен та його похідні (табл. 1–3):

ҐЕН, а, ч. — genum, i, n. [G. γένος genos рід; походження]; E. gene — структурна та функц. одиниця спадковості.

Заголовне слово ҐЕН охоплює терміни у формі однини на позначення різних ґенів у сучасній медичній ґенетиці і різновиди ґенів, ужиті у формі множини (табл. 1 і 2). Усі терміни у таблицях мають латинські та анґлійські відповідники.

Таблиця 1.

Різновиди ґенів, ужиті у формі однини

До цієї групи відносимо також складені терміни зі словом ґен, вжиті з віддієприкметниковим іменником (таблиця 3). А також терміни зі словом ґен та морфемами «-oma, -osis «: ҐЕНО́М, а, ч. — genóma, atum, n./pl. [G. γένος↑ + -oma]; E. genome — сукупність ґенів в одинарному наборі хромосом даного евкаріотичного орґанізму, одна хромосома у бакт., молекула ДНК чи РНК у вірусів.; ҐЕНО́МНИЙ, а, е — genómicus, a, um; E. genomic — стос. до ґенома.; АҐЛІКОҐЕНО́З, у, ч. — aglycogenόsis, is, f. [ἀ- + G. γλυκύς glykys солодкий + G. γένος genos походження + -osis*]; E. aglycogenosis — спадк. хвороба, виклик. нестачею ферменту, який бере участь у синтезі ґлікоґену; характ. повною відсутністю ґлікоґену у печінці за норм. активності ин. ферментів ґлікоґенового обміну; призводить до різких гіпоґлікемій.

Таблиця 2.

Різновиди ґенів, ужиті у формі множини

Таблиця 3.

Складені терміни зі словом ґен та віддієприкметниковим іменником

2. В УЛАМЕС є складні терміни-іменники з початковим елементом ґенo- (таблиця 4), а також деякі терміни-прикметники. Складні терміни-прикметники з початковим терміноелементом ґенo-, напр.: ҐЕНОТИ́ПНИЙ, а, е — genotópicus, a, um [génere↑ + G. τύπος зразок]; E. genotypic — стос. до ґенотипу або виражений ним. ҐЕНОТОКСИ́ЧНИЙ, а, е — genotóxicus, a, um [génere↑ + G. τόξον, τοξικός toxon, toxikos (стрільна) отрута]; E. genotoxic — руйнівний для ДНК; належний до чинників (речовини чи випромінювання), які ушкоджують ДНК і спричиняють мутації або рак.

3. Терміни-іменники з кінцевим терміноелементом -ґен.

У табл. 5 наведені складні терміни-іменники з кінцевим терміноелементом -ґен, який надає терміну значення чинника дії від грец. γεννάω [gennao] родити; породжувати; лат. generāre породити, сотворити; санскр. [джан] — родитися, народитися.

Таблиця 4.

Складні терміни-іменники з початковим терміноелементом ґенo-

Таблиця 5.

Складні терміни-іменники з кінцевим терміноелементом -ґен

Таблиця 6.

Складні терміни-прикметники з кінцевим терміноелементом -ґенний

4. Складні терміни-прикметники з кінцевим елементом -ґенний, що наведені у табл. 6, мають значення твірний, творчий. Принагідно зауважимо, що важливо розрізняти ґенний та «ґеновий», що стосується ґена.

5. Терміни-іменники з кінцевою складовою -ґенність є відприкметниковими іменниками зі закінченням -ість. Вони наведені у таблиці 7.

Таблиця 7.

Терміни-іменники з складовою -ґенність

6. У таблиці 8 представлені складні слова з кінцевим терміноелементом -ґенез. Ґенез існує як окремий термін і як кінцева частина складного слова. Воно є запозиченням з грецької мови і означає: γένεσις [genesis] зародження; походження; виникнення.

Таблиця 8.

Складні слова з кінцевим терміноелементом -ґенез

Таблиця 9.

Терміни на позначення різновидів ґенетики

7. В УЛАМЕС подані терміни зі заголовним словом ґенетика:

ҐЕНЕ́ТИКА, и, ж. — genética, ae, f. [G. γενητικός плідний, дітородний, який народжує]; E. genetics — біол. наука, яка вивчає ґени, спадковість і мінливість орґанізмів.

Різновиди ґенетики, описані у статтях УЛАМЕС, подані у таблиці 9.

Корінь ґен є складовим грецького слова γενεά [genea покоління]. Воно утворює складений термін ґенеалоґія: ҐЕНЕАЛО́ҐІЯ, ї, ж. — genealógia, ae, f. [G. γενεά genea покоління + -logia*]; E. genealogy — родовід, історія роду, родовідний запис. Від нього утворюємо приметник ҐЕНЕАЛО́ҐІЧНИЙ — стос. до ґенеалоґії.

У наших дослідженнях виділено 7 видів словотвору з елементом ґен, що широко використовують у медичній науковій термінолоґії. Показано походження складних і складених термінів від грецьких і латинських слів, та наведені їхні анґлійські відповідники.

1. Arnaudov Georgi D. Terminologia medica polyglotta. — София: Гос. изд-во «Медицина и фізкультура», 1979. — 943 с. 2. Українсько-латинсько-анґлійський медичний тлумачний словник / За ред. чл.-кор. АМН України М. Павловського, докт. фарм. наук, проф. Л. Петрух, канд. мед. наук, доц. І. Головко // Ред.-лексикограф — докт. філол. наук Полюга Л. М. — у 2 т. — Л., 1995. — Т 1. — 656 с., Т 2. — 788 с. 3. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник / За ред. докт. фарм. наук, проф. Л. Петрух, канд. мед. наук, доц. І. Головко — у 4 т. — Т 1. — 936 с.