УДК 491.79-316.4.61(03)

Любов Петрух¹, Ірина Головко¹, Марія Джура², Роксолана Перхач¹

¹Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

²Національний університет «Львівська політехніка»

ПРО НАГОЛОС І ЗАКІНЧЕННЯ У МЕДИЧНИХ ТЕРМІНАХ В УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКО-АНҐЛІЙСЬКОМУ МЕДИЧНОМУ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОМУ СЛОВНИКУ (УЛАМЕС)*

© Петрух Л., Головко І., Джура М., Перхач Р., 2010

Описано наголошення й закінчення в медичних термінах в Українсько-латинсько-анґлійському енциклопедичному медичному словнику (УЛАМЕС).

Ключові слова: звук, наголос, «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енци-клопедичний словник».

The given article deals with the problem of stress in medical terms in the “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”.

Keywords: sound, stress, “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”.

В українській мові наголос є силовим або динамічним і наголошені склади вимовляються з більшою силою, ніж ненаголошені. Наголошуваними можуть бути початковий, серединний і кінцевий склади (вéлич, кáрієс, абáзія, автоімýнний, лоґопéдія, лоґопéд, ахромати́зм).

У складних термінах може утворюватись побічний наголос, який не позначаємо на письмі, а наводимо тільки основний наголос, напр.: анґіоблáст, ацил-КоА-дегідроґенáза, бронхостенóз, горметóнія, дакріоаденáльґія, дакріоцистоетмоїдостóмія, дерматоавтоплáстика, дерматокон’юнктиві́т, дицефáлія, діабéт, менінґоенцефалоцистоцéлє.

Наголос, будучи звуковим забарвленням слова, може мати в деяких словах і смислоро-зрізнювальне значення. Так, в українській мові є деякі медичні терміни, значення яких розрізняють за допомогою наголосу, напр.: ниркóвий (від нирок) — недостатність ниркóва; ниркови́й (від нирка) — камінь ниркови́й; щіли́на і щíлина; лíкарський (від лікар) і лікáрський (від ліки); харáктерний (з характером) і характéрний (властивий); харáктерність (від харáктерний) і характéрність (від характáрний).

У випадку запозичених слів акцентолоґічні норми часто порушуються під впливом инших мов.

В УЛАМЕС автори дотримуються наголошення українських медичних термінів, складених із латинських та грецьких основ, відповідно до правил наголошення латинської мови.

У латинській мові наголос залежить від довготи й короткості складу. У багатоскладових словах наголос ставиться на передостанньому складі, якщо він довгий, тобто якщо містить довгий голосний звук, напр.: craniális, vagína, color, colóris; на третьому складі від кінця, якщо передостанній склад короткий, тобто, якщо містить короткий голосний звук, напр.: diástole, fáscia, tábula, virogénia, vaccinátio; голосний перед збігом приголосних завжди довгий, напр.: ligaméntum. Грецькі (латинізовані) лексеми підлягають граматичним законам латинської мови, що виявляється в зміні закінчень і наголосу: cránium від грец. κρανίον kranion череп; marásmus від грец. μαρασμός marasmos виснаження; hiláris від грец. ἱλαρός hilaros радісний; ephélides від грец. ἐφηλίς, ίδος ephelis, idos веснянка.

В УЛАМЕС усі латинські терміни наголошені за винятком двоскладових (caput, cervix, collum, cutis, lapsus, vermis, talcum, tegmen, tectum), у яких наголос падає завжди на перший склад.

В УЛАМЕС грецькі слова представлені мовою ориґіналу, мають наголоси й латинську транскрипцію. Наголос у латинізованих термінах грецького походження ставиться відповідно до правил латинської мови.

Слова, запозичені з европейських мов: shock (франц.); die Gestalt (нім.); pool (анґл.); influénza (італ.) від лат. inflúere проникати; tsutsugámushi (япон.); goz (араб.); tsetse (африк.); virgháta (санскр.), тощо, у транскрипції латинською мовою також наголошені відповідно до правил латинської мови.

Нижче наведені морфеми грецького походження, наголошені в УЛАМЕС відповідно до правил латинської мови: -áльґія від грец. подається з м’яким знаком і збереженням наголосу, напр., Акроáльґія, ї, ж. — acroálgia, ae, f. [G. ἄκρος akros крайній + G. ἄλγος algos біль]; 2. -ґáмія, напр., Алоґáмія, ї, ж. — allogámia, ae, f. [G. ἄλλος allos инший + G. γάμος gamos шлюб]; 3. -ґнóзія, напр., Автотопаґнóзія, ї, ж. — autotopagnósia, ae, f. [G. αὐτός autos сам + G. τόπος topos місце + ἀ- + G. γνῶσις gnosis пізнання]; 4. -ґрáма, напр., Авдіоґрáма, и, ж. — audiográmma, atis, n. [audíre слухати + G. γράμμα gramma знак, буква]; 5. -ґрáфія, напр., Абсцесоґрáфія, ї, ж. — abscessográphia, ae, f. [abscéssus гнояк + G. γράφω grapho писати]; 6. -дéрмія, напр., Адéрмія, ї, ж. — adérmia, ae, f. [ἀ- + G. δέρμα derma шкіра]; 7. -динáмія, напр., Адинáмія, ї, ж. — adynámia, ae, f. [ἀ- + G. δύναμις dynamis сила]; 8. -ди́псія, напр., Ади́псія, ї, ж. — аdípsia, ae, f. [ἀ- + G. δίψα dipsa спрага]; 9. ‑ектóмія, напр., Аденомектóмія, ї ж. — adenomectómia, ae, f. [G. ἀδήν, ένος aden, enos залоза + -oma* + G. ἐκ- ek з-, від- + G. τομή tome розтин]; 10. -éмія, напр.: Азотéмія, ї, ж. — azotaémia, ae, f. [Fr. azote азот + G. αἷμα, ατος haima, atos кров]; 11. -éрґiя, напр.: Автоалéрґιя, ї, ж. — autoallérgia, ae, f. [G. αὐτός autos сам + G. ἄλλος allos инший + G. ἔργον ergon робота, діяльність]; 12. -естáзія, напр., Акроанестéзія, ї, ж. — acroanaesthésia, ae, f. [G. ἄκρος крайній, найдальший + ἀν- + G. αἴσθησιV aesthesis відчуття]; 13. -лáлія, напр., Автоехолáлія, ї, ж. — autoecholália, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. ἠχώ echo луна, відлуння + G. λαλιά lalia пустослів’я]; 14. -мáнія, напр., Адеомáнія, ї, ж. — adeománia, ae, f. [ἀ- + G. δέος deos страх + G. μανία mania безумство]; 15. -меґáлія, напр., Адреномеґáлія, ї, ж. — adrenomegália, ae, f. [adrenális нирковий + G. μέγας, μεγάλη megas, megale великий]; 16. -мéтрія, напр., Авдіомéтрія, ї, ж. — audiométria, ae, f. [audíre слухати + G. μετρέω metreo міряти]; 17. -óпсія, напр., Автометаморфóпсія, ї, ж. — autometamorphópsia, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. μετα- meta рух після чого-н., зміна + G. μορφή вигляд + G. ὄψ, ὀπός ops, opos око]; 18. -пáтія, напр., Акропáтія, ї, ж. — acropáthia, ae f [G. ἄκρος крайній, високий + G. πάθος pathos пережиття, страждання]; 19. -пéксія, напр., Адипопéксія, ї, ж. — adipopéxia, ae, f. [adeps, ipis жир + G. πῆξις pexis затримання, закріплення]; 20. -пéпсія, напр., Автопéпсія, ї, ж. — autopépsia, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. πέψις pepsis травлення]; 21. -плáзія, напр., Адренокортикогіперплáзія, ї, ж. — adrenocorticohyperplásia, ae, f. [adrenбlis↑ + cortex, icis кора + G. ὑπέρ- hyper над- + G. πλάσις plasis утворення]; 22. -плої́дія, напр., Автополіплої́дія, ї, ж. — autopolyploídea, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. πολυπλόος polyploos багаторазовий + G. εἶδος eidos вигляд]; 23. -прáксія, напр., Автоехопрáксія , ї, ж. — [G. αὐτός autos сам + G. ἠχώ echo луна + G. πρᾶξις praxis справа, діяння]; 24. -рáхіс, напр., Гематора́хіс, у, ч. — haematуrrháchis, is, f. [G. αἷμα, ατος↑ + G. ῥάχις rhachis хребет]; 25. -скоп, напр., Гаплоскóп, а, ч. — haploscópium, i, n. [G. ἁπλόος haploos простий + G. σκοπέω scopeo дивитися]; 26. -скóпія, напр., Абдоміноскóпія, ї, ж. — abdominoscópia, ae, f. [abdómen, inis + G. σκοπέω scopeo дивитися]; 27. -спéрмія, напр., Акіноспéрмія, ї, ж. — akinospérmia, ae, f. [ἀ- + G. κινέω↑ + G. σπέρμα sperma насіння]; 28. -терапíя, напр., Аврикулотерапі́я, ї, ж. — син. Аврикулопунктýра — auriculotherapía, ae, f. [aurícula вушко + G. θεραπεία therapeia від θεραπεύω therapeuo лікувати]; 29. -тóмія, напр., Автотóмія, ї, ж. — autotόmia, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. τομή tome розтин]; 30. -три́хія, напр., Аденотри́хія, ї, ж. — adenotríchia, ae, f. [G. ἀδήν↑ + G. θρίξ, τριχός thrix, trichos волос]; 31. -трóфія, напр., Абіотрóфія, ї, ж. — син. Абіóз — abiotróphia, ae, f. [ἀ- + G. βίoς↑ + G. τροφή trophe живлення; їжа]; 32. -ýрія, напр., Адреналінýрія, ї, ж. — adrenalinúria, ae, f. [adrenalínum↑ + -uria*]; 33. -éрґія, напр., Акіéрґія, ї, ж. — akiérgia, ae, f. [G. ἀκίς, ίδος akis, idos вістря + G. ἔργον ergon робота]; 33. -фáкія, напр., Автокератофáкія, и, ж. — autokeratophákia, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. κέρας, ατος keras, atos ріг, рогівка + G. φακός phakos сочевиця, лінза]; 34. -фáґія, напр., Автофáґія, ї, ж. — autophágia, ae, f. [G. αὐτός↑ + -phagia*]; 35. -фáзія, напр., Аґітофáзія, ї, ж. — agitophásia, ae, f. [agitáre збуджувати + G. φάσις phasis мовлення]; 36. -фíлія, напр., Галoфі́л, а, ч. — halóphilus, a, um [G. ἆλς hals сіль + G. φιλία philia любов, схильність]; 37. -фóбія, напр., Автофóбія, ї, ж. — autophόbia, ae, f. [G. αὐτός autos сам + G. φόboς phobos страх]; 38. -фóнія, напр., Автофóнія, ї, ж. — autophónia, ae, f. [G. αὐτός↑ + G. φωνή phone звук]; 39. -цéлє, напр., Гематоцéлє, невідм., с. — haematocéle, es, f. [G. αἷμα, ατος haima, atos кров + G. κήλη cele пухлина, грижа]; 40. -цефáлія, напр., Акроцефáлія, ї, ж. — acrocephália, ae, f. [G. ἄκρος akros крайній + G. κεφαλή kephale голова].

Таким чином, автори «Українсько-латинсько-анґлійського енциклопедичного медичного словника» мотивують наголошення в українських медичних термінах грецького й латинського походження відповідно до акцентолоґічних норм латинської мови.

1. Головащук С. І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. — К.: Либідь, 1995. — 192 с. 2. Погрібний М. І. Орфоепічний словник. — К., 1984. 3. Словник української мови: в 11 тт. — Т. І–ХІ. — К., 1970–1980. 4. Arnaudov Georgi D. Terminologia medica polyglotta. — София: Гос. изд-во «Медицина и фізкультура», 1979. — 943 с.