УДК 621.001.4

Володимир Плескач, Яна Зубрицька

Запорізький національний технічний університет

ТЕРМІНИ ЛИВАРНОГО ВИРОБНИЦТВА, ПОВ’ЯЗАНІ З ПЛАВЛЕННЯМ МЕТАЛУ

© Плескач В., Зубрицька Я., 2010

У статті проаналізовано низку українських науково-технічних термінів, пов’язаних з плавленням металів або іншими технологіями ливарного виробництва, які мають корені -плав- або -топ-. Проведено зіставлення цих термінів з термінами-відповідниками з кількох інших мов.

Ключові слова: плавлення, топлення, розтоплювання, сплавлення, витоплювання, переплавлення.

A number of Ukrainian scientific and technical terms related to metal melting or other foundry technologies which have roots -плав- or -топ- have been analyzed in the article. Comparison of these terms with the corresponding terms from some other languages has been conducted.

Keywords: melting, alloy, fusion, melt out, liquate, remelting.

Українській науково-технічній спільноті, яка навчалася, спілкувалася і писала свої праці (звіти) російською мовою, часто дуже важко перейти до використання питомих українських термінів, якщо вони не збігаються зі звичними (російськими) термінами. Це властиве зокрема багатозначним російським термінам, для яких в українській мові існує декілька варіантів перекладу залежно від їх конкретного змісту в контексті речення. Багато подібних термінів, з приводу яких точаться суперечки, існує в ливарному виробництві. Тому у статті зроблено спробу проаналізувати доречність використання деяких з них порівняно не лише з відповідними англійськими чи німецькими, як це робиться зазвичай, але й з термінами близьких нам слов’янських мов — польської та болгарської.

Виготовлення литої деталі (виливка) починається із процесу, який позначається російським терміном плавка. З ним пов’язані терміни плавить, плавление.

Термін плавка може означати три різні поняття [1; 2]:

-  процес перероблення матеріалів (шихт) у плавильних печах з отриманням кінцевого продукту у рідкому стані;

-  один виробничий цикл перероблення матеріалів;

-  метал, виплавлений за один цикл.

Ці поняття стосуються головним чином металургійного виробництва. Замість плавки в ливарному виробництві частіше використовують термін плавление — «нагріваючи що-небудь, робити його рідким, розтоплювати» [2]. В українських словниках цей процес називається плавлення, розтоплювання [2], топлення [3; 4]. Німецькою мовою йому відповідає термін Schmelzen [5], англійською — melting [6], а болгарською — топя, разтопявам [7].

Процес переходу з твердого стану в рідкий у російській мові позначають також терміни топить, растопить, тобто «нагріваючи, робити щось м’яким, рідким». Їм відповідають українські терміни топити, топлення [2–4]. Отже, українською мовою ливарний процес отримання рідкого металу можна позначати словами і плавлення, і топлення, і розтоплювання.

Дуже часто ливарники отримують необхідний їм метал з’єднанням, сплавленням вихідних компонентів.

У словнику [2] подано визначення: сплавляти — «з’єднати (речовини) плавленням» і стоплювати — «розплавивши декілька речовин, з’єднати їх в одне ціле».

У словниках [3; 4] російський термін сплавление перекладається лише як стоплювання. У словнику [3] зазначено, що сплавляти можна лише деревину по річках. Англійською мовою злиття, з’єднання двох або більше компонентів плавленням перекладається як alloy [1] або fusion [6], німецькою — zusammenschmelzen [5], польською — stąpiać [8].

Похідними від згаданих вище слів стоплювати, сплавляти є терміни стоп і сплав, використання яких дуже часто викликає дискусії.

У словниках [1; 2] термін сплав означає складну речовину, яка утворюється під час твердіння рідких систем із двох або більше простих речовин. Сплав отримують сплавленням — з’єднанням шляхом плавлення вихідних компонентів.

Проте словник [3] визначає, що таку складну металеву речовину можна отримати стопленням цих же компонентів, і називається вона стоп. Словник [2] зауважує, що стоп — «те саме, що й сплав». Польською мовою результатом stąpienia є stop [8], а болгарською мовою сплав залишається сплавом [7].

Отже, за своєю етимологією (сплавляти, стоплювати) терміни сплав і стоп мають однакове право на існування й використання в науково-технічних текстах. Тим більше, що за часи радянської влади сплав набув в українській технічній літературі значного поширення як запозичення з російської мови.

Щоб перевести речовину в рідкий стан, існує ще один процес, який російською мовою називається вытапливание. Цей процес означає добування, відокремлення чогось рідкого, плавкого з ємкості або з іншої речовини. В українській мові витоплювати означає і «нагріваючи сало, вощину, виділяти жир, вік», і «добувати, виокремлювати метал з руди» [2]. Німецькою мовою це вже — ausschmelzen [5]. В англійській мові для витоплювання металів використовується термін melt out, а якщо витоплюється жир, то — rendering. Якщо витоплюванням твердий сплав розділяється на частини, то використовується термін liquate [6]. У польській мові є окремий відповідний термін wytąpienie (tluszczu) [8]. Лише болгарською мовою і плавлення, і витоплювання перекладаються однаково — топя, разтопявам [7].

У ливарному виробництві використовують термін, який походить від терміна витоплювання: лиття за витоплюваними моделями [9]. Цей термін дуже влучно відбиває суть технологічного процесу: маса, з якої виготовляється модель виливка, як жир або віск, витоплюється з ливарної форми.

Останнім часом у ливарному виробництві все ширше застосовується новий технологічний процес — переплав (переплавка) металу під шаром шлаку. Українською мовою він називається електро-шлакове переплавлення (перетоплення) [10], англійською — remelting [6], німецькою — Umschmelzung [5]. Можливо варто додати, що цей процес — винахід українських учених з Інституту електро-зварювання ім. Є. О.Патона і Запорізького (на той час) машинобудівного інституту.

Таким чином, у статті проаналізовано низку українських науково-технічних термінів, які пов’язані з плавленням металів або іншими технологіями ливарного виробництва. У більшості випадків для тих самих понять використовуються терміни-синоніми, які мають корені -плав- або -топ-. Проведено зіставлення розглянутих термінів із термінами-відповідниками з кількох інших мов. Подібні терміни функціюють у близьких нам слов’янських мовах. Оскільки обидва типи термінів активно використовуються впродовж останніх десятиріч, не порушують законів української мови і правильно відбивають суть понять, то їх доцільно й надалі залишити у складі наукової термінології. Практика вживання з часом визначить найкращий варіант у кожному конкретному випадку.

1. Терминологический словарь «Металлы» / Блантер М. С., Кершенбаум В. Я., Мухин Г. Г. и др.: в 2 т. — М.-Запорожье: Изд. «Мотор-Сич», 2005. — т. 1 А–М — 511 с.; т. 2 — Н–Я — 523 с. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол.ред В. Г. Бусел — К., Ірпень: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. 3. Російсько-український науково-технічний словник/ Укл. В. Перхач, Б. Кінаш. — Л.: Обл. кн. друкарня, 1997. — 456 с. 4. Російсько-український словник з інженерних технологій / Укл. М. Ганіткевич, Б. Кінаш. — Л., 2004. 5. Русско-немецкий политехнический словар / П. Хютер. — Берлин: Техника, М.: Сов. Энциклопедия; 1969. — 1271 с. 6. Большой англо-русский политехнический словар / Под ред. М. В. Якимова. — СПб: Изд. дом «Литера», 2002. — 768 с. 7. Українсько-болгарський словник / Укл. К. К. Потапенко. — К.: Либідь, 2001. — 288 с. 8. Большой русско-польский политехнический словарь. — Warszawa: Wyd. Naukowo-techn., 1977. — 370 c. 9. ДСТУ 2541-94. Виробництво ливарне. Терміни та визначення. 10. Большой русско-украинский политехнический словар / Под ред. А. С. Благовещенского. — К.: Изд. дом «Чумацький шлях», 2002. — 749 с.