УДК 811.111

Світлана Стецюк

Тернопільський національний економічний університет

Англомовні запозичення в українській фінансово-економічній термінології

© Стецюк С. В., 2012

У статті розглянуто проблеми термінотворення, визначено роль англомовних запозичень в українській фінансово-економічній терміносистемі. Окреслено шляхи входження англомовних запозичень в українську фінансово-економічну терміносистему.

Ключові слова: українська мова, англійська мова, англомовне запозичення, фінансово-економічна термінологія.

The problems of the terms formation are considered in the paper, and the role of the English loanwords in the Ukrainian financial and economic terminological system is defined. The ways of coming into use in the Ukrainian terminological system of the English loanwords are outlined.

Keywords: Ukrainian language, English language, English loanword, financial and economic terminology.

У сучасній українській мові відбуваються процеси, що свідчать про значні лексичні запозичення та освоєння іншомовної лексики.

У зв’язку зі зростанням політичних, економічних, культурних зв’язків України із зарубіжними, зокрема англомовними, країнами посилився доплив до української мови англійської лексики. Особливе зростання кількості англізмів зумовлене політичними й економічними реформами в Україні, які викликали потребу в номінації нових явищ і процесів у новій державі. Формування в Україні ринкових відносин, організація нових виробничих, комерційних і маркетингових структур, вихід підприємств на зовнішній ринок зумовлюють дедалі активніше оперування поряд з тими поняттями й термінами, що були властиві плановій економіці й частина з яких не втратила актуальності й у наші дні, новими категоріями й термінами, котрі притаманні економіці вільного підприємництва.

Сьогодні українська фінансово-економічна думка, дедалі природніше вписуючись у світові інтеграційні процеси, потрапляє й під англомовні термінологічні впливи, запозичуючи разом з відповід-ними поняттями та категоріями їхню словесну форму й входячи, як донедавна в російськомовне, тепер у англомовне поле залежності.

Складні процеси в українській лексико-семантичній системі, що відбуваються внаслідок інтенсивного припливу англізмів, потребують наукового аналізу й узагальнення.

Вагомість процесу запозичення іншомовної лексики в українську мову привернула велику увагу до нього з боку багатьох дослідників, особливо на зламі ХХ та ХXI століть. Зокрема, питання словотвірного освоєння запозичень є об’єктом уваги С. Рижикової, Л. Чурсіної. Д. Мазурик, О. Стишов і О. Тодор розглядають запозичення слів як ефективний сучасний спосіб збагачення лексичного складу мови. В. Симонок аналізує лексико-семантичну рецепцію іншомовних слів в українській мові. С. Федорець досліджує англійські запозичення в мові сучасної української реклами. Н. Попова, Л. Архипенко, А. Ломовцева займаються питаннями структурно-семантичних особливостей новітніх лексичних запозичень з англійської мови в українську та рівнем їх адаптації, англомовні запозичення в українській науково-технічній термінології досліджує І. Скорейко-Свірська, об’єктом уваги Т. Саржевської є взаємодія національних та іншомовних одиниць у термінології гуманітарних наук.

Праці науковців, присвячені освоєнню іншомовних запозичень в економічних терміносистемах, посідають окреме місце, адже збільшення кількості запозичень відбувається переважно в галузі термінологічних підсистем. У сучасному світі термінологія відіграє важливу роль у спілкуванні та комунікації людей, оскільки вона є вагомим джерелом отримання інформації. Крім того, термінологія – це та частина лексики, яка надзвичайно чутлива до зовнішнього впливу. У світі понять, що швидко змінюються, та терміносистем, що розвиваються, саме запозичена термінологія починає відігравати домінантну позицію. Роль запозичень-англіцизмів у розвитку сучасної української мікроекономічної термінології досліджує А. Олійник; міжсистемну взаємодію як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів) розглядає А. Грицьків, аналітичну номінацію в економічній терміносистемі досліджує О. Чуєшкова.

Таким чином, проблеми запозичення та освоєння термінології займали й займають центральне місце у вивченні мовних контактів української мови з іншими мовами [5, с. 10]. Максимальну кількість іншомовних запозичень зафіксовано в тих галузях, де відбувається найбільш тісна взаємодія мов і культур. Такою сферою насамперед є економіка. Сучасна економічна термінологія розвивається, поновлюється, вдосконалюється відповідно до розвитку й вдосконалення економічної сфери. У системі економічної термінології відбуваються різноманітні лексико-семантичні процеси, пов’язані із входом до неї значної кількості запозичень (особливо з англійської мови). Такі системні термінологічні лексико-семантичні групи підтверджують усебічне відображення широкого кола економічних понять. Тому дослідження, присвячені розв’язанню проблем, пов’язаних із процесами запозичення та освоєння лексики іншомовного (особливо англомовного) походження в українській економічній термінології, є надзвичайно важливими та актуальними на сьогоднішній день.

Серед лінгвістів, які досліджують у своїх працях економічну термінологічну систему української мови, виокремлюємо наукові студії Г. Чорновол, Т. Дячук, Д. Шапран, Н. Пілецької, Л. Гаращенко, Н. Краснопольської, Л. Боднарчук та ін.

Проте економічна термінологія, зокрема фінансово-економічна, – поняття доволі широке, оскільки охоплює термінологію багатьох галузевих систем (фінанси, менеджмент, маркетинг, облік, банківська справа та ін.). Тому очевидним є той факт, що чимало аспектів проблеми запозичення та освоєння іншомовних лексичних одиниць (зокрема, англомовних) у галузі української фінансово-економічної термінології є ще не достатньо досліджені. Актуальною залишається потреба в упорядкуванні новітньої фінансово-економічної терміносистеми, до складу якої входять англомовні запозичення, які на сьогоднішній день ще не мають відповідної словотвірної, структурно-морфологічної та лексико-семантичної характеристики. Відтак, постає гостра необхідність в описі корпусу фінансово-економічних термінів з метою їх уніфікованого вживання та можливості адекватного перекладу українською мовою англійських текстів економічної тематики, що сприятиме створенню цілісної концепції українського термінознавства та укладанню перекладних і тлумачних словників фінансово-економічної термінології, розвиткові теорії й практики перекладу українською мовою англомовних текстів економічного характеру.

Загалом запозичення в термінології – це природне явище, об’єктивний і неминучий фактор її формування, однак доцільним воно може бути лишень за умови відповідності комунікативним потребам суспільства й збереження національної специфіки терміносистеми. Вочевидь, що домінантним у термінотворенні має бути використання питомих ресурсів на загальнонародній основі, а співвідношення між національним і міжнародним у термінологічних системах варто встановлювати в доцільних пропорціях [3, с. 6].

Власне питання доцільності чи недоцільності використання іншомовних елементів особливо актуальне в терміносистемах, оскільки саме термінологія є надзвичайно чутливою до зовнішнього впливу й дуже часто її становлення супроводжується запозиченням термінів як номінантів спеціальних понять певних галузей знань. На сучасному етапі розвитку національних терміносистем очевидним є той факт, що «неусталеність власних термінологічних традицій примушує ... більше запозичати, ніж творити самим» [4, с. 24]. Саме тому сьогодні в різних галузях фінансово-економічної терміносистеми ми маємо велику кількість англомовних запозичень. Так, наприклад, буденними вже стали терміни: бюджет, аванс, дефіцит, баланс, кредит, офшор, актив. Однак такі терміни, як: кліринг, тайминг, індосамент, аутсорсинг, інжиніринг, трейдер та багато інших традиційно потребують спе-ціальних словникових тлумачень.

Тому українські мовознавці сьогодні активно працюють над вирішенням проблеми надмірного входження іншомовної (особливо англомовної) лексики до сучасної української мови загалом та українських терміносистем зокрема. Однією з актуальних проблем сучасного українського термінознавства залишається встановлення оптимального співвідношення між національним і міжнародним у термінотворенні. Перед тим, як уводити чужомовну одиницю до системи української мови, варто спробувати пошукати серед національних термінів такий, який зміг би правильно відобразити зміст нового запозиченого поняття або ж утворити синонім із власне-національних мовних ресурсів і саме такий термін використовувати як нормативний. Залишати ж запозичену термінологічну одиницю варто лишень тоді, коли жоден із варіантів не підходить. Таким чином, використовуючи досвід світових мов-продуцентів і власне-український історичний досвід, національні терміносистеми можна зробити максимально досконалими [1, с. 203].

Практика термінологічної роботи доводить, що розв’язання проблеми функціювання та освоєння англомовних фінансово-економічних термінів у системі української мови – доволі складне завдання: попри те, що запозичення термінів є важливим, а в деяких випадках одним з основних шляхів поповнення термінології, варто мати на увазі, що кожне стихійне запозичення в уже сформовану систему понять і термінів є втручанням, наслідки якого важко передбачити [2, с. 3]. Ось чому надзвичайно важливим, на нашу думку, є проведення комплексного дослідження для виявлення й характеристики основних ознак фонетичної (заміна англійських голосних і приголосних фонем близькими за звучанням; особливості орфографування англізмів), граматичної (освоєння англомовних термінологічних одиниць на рівні основних граматичних категорій української мови; перехід іншомовних термінів з одного лексико-граматичного розряду в інший; морфемне освоєння запозичень; дериваційна продуктивність англізмів) і лексико-семантичної (зміни в семантичній структурі термінів англомовного походження на українськомовному ґрунті, їхня взаємодія з питомими термінологічними одиницями) адаптації англомовних термінів, які входять до української фінансово-економічної термінології.

Процес співвідношення національних і чужомовних компонентів у системі української фінансово-економічної термінології особливо відчутний сьогодні, коли динаміка запозичення англомовних термінологічних одиниць як спеціальних назв нових явищ і понять значно активізувалася. Водночас спостерігаємо й тенденцію до надмірного захоплення запозиченнями англомовного походження у фінансово-економічній термінології, невиправдане використання іншомовних лексем за умови функціювання в мові автохтонних відповідників із тим самим значенням. Тож необхідність фахової оцінки доцільності засвоєння англізмів у фінансово-економічній терміносистемі української мови є на часі.

1. Кияк Т. Р. Мовна політика. Світовий досвід, українські реалії / Т. Р. Кияк // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В. Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград, 2008. – Вип. 75 (2). – С. 199–204. 2. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Д. С. Лотте. – М. : Наука, 1982. – 149 с. 3. Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Мацюк. – Л. : Світ, 1994. – 216 с. 4. Селігей П. О. Що нам робити із запозиченнями? Ч. 2 / П. Селігей // Українська мова. – 2007. – № 4. – С. 16–32. 5. Симоненко Л. О. Українська термінологія кінця ХХ століття (теорія та практика) / Л. О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. / відп. ред. Л. О. Симоненко. – К., 1997. – С. 10–14.