ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XIII Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2014»

2527 вересня 2014 р.


Філіппова Н. Термінологічна підсистема «Енергозбереження в теплопостачанні»: когнітивний підхід до створення тримовного словника / Ніна Філіппова // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 25−27 верес. 2014 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2014. ‒  С. 10‒12.


      

УДК 81’373

 

Ніна Філіппова

Національний університет кораблебудування імені адм. Макарова, м. Миколаїв

 

Термінологічна підсистема «Енергозбереження* в теплопостачанні»:

когнітивний підхід до створення тримовного словника

 

© Філіппова Н. М., 2014

 

У статті звернено увагу на валідність використання концепту як оперативної одиниці свідомості, за допомогою якої можна побудувати об’єктивно правильну концептуальну модель окремої технічної галузі знань, зокрема галузі енергозбереження теплопостачання.

Ключові слова: термін, терміносистема, терміносистема енергозбереження у теплопостачанні, когнітивний підхід.

 

The validity of applying the concept as the operative unit of consciousness which can be useful in building the objective conceptual model of a definite technical sector of knowledge, namely, the sector of heat supply energy saving is shown.

Keywords: term, terminological system, terminological system of energy saving in heat-supply, cognitive approach.

 

Актуальність даної роботи зумовлена теоретичною, а головним чином, практичною потребою описати терміносистему енергозбереження теплопостачання, оскільки це – одна з галузей, яку нині активно модернізують та реконструюють в Україні (теплогенеруючі комплекси, установки, теплові мережі, об’єкти теплопостачання, забезпечення безпеки, енергозберігаючі технології), а це означає, що модернізації потребує й система термінів, які номінують всі об’єкти, учасників, технології. Сьогодні серед основних політичних і економічних проблем називають проблему енергопостачання та нерозривно пов’язану з нею проблему енергозбереження, що своєю чергою пов’язано з проблемою створення національних стандартів даної терміносистеми. Потреба створення стандартів, навчальних тлумачних і дво-, тримовних словників теж не може викликати сумнівів.

Набувають актуальності також і всі проблеми, пов’язані з удосконаленнями систем передавання та опрацювання інформації, тому що сучасний глобальний стан розвитку суспільства характеризується не тільки бурхливим розвитком науки і техніки, а й процесами їхньої інтеграції та міжнародної співпраці. У зв’язку із цим одна з нагальних проблем мовної політики будь-якої країни – це формування, нормалізація та стандартизація термінологій, інтенсифікація перекладацької діяльності, оптимізація навчання перекладу науково-технічної літератури тощо.

Мета даної статті – показати один із шляхів виділення терміносистеми енергозбереження в теплопостачанні, проаналізувати її склад з точки зору концептуалізації дійсності через вербальний знак-термін, тобто як концептуальну систему, складниками якої є концепти, для підготовки комп’ютеризованого тримовного словника.

Вітчизняне термінознавство завжди плідно збагачувалось як низкою фундаментальних досліджень (І. Кочан, Н. Овчаренко, А. Д’яков, Р. Кияк та ін.), так і великою кількістю описів окремих терміносистем. Але, на жаль, система теплопостачання та енергозбереження ще не описана, а тобто не створені й словники для, принаймні навчальних цілей.

Як відомо, ключову роль у пізнанні дійсності та формуванні нових термінів сьогодні надають саме мові: при визначенні механізмів термінотворення ключовим визнається процес номінації, який зв’язує світ дійсності зі світом мови та встановлює кореляцію між об’єктом і мовною одиницею, яка обрана для його позначення. Виникає питання: «Яким чином забезпечити об’єктивність виділення всіх необхідних одиниць для включення їх в дану терміносистему та подальшого використання у вигляді стандартів, навчальних словників або мінісловників?»

Із середини 70-х років для вивчення процесів термінотворення та організації терміносистем почали використовувати принципи когнітивної лінгвістики, оскільки мова є відображенням когнітивних структур, а між когнітивними та мовними структурами існують кореляції.

Своєрідними системними блоками знань про позамовну дійсність і мовну систему, з суто прагматичної точки зору, є фрейми, які є концептуальними структурами даних і які задають однозначні відповідності між концептами та лексичними одиницями (термінами), тобто дозволяють достатньо об’єктивно моделювати фрагменти картини світу та являються одним з важливих засобів організації знання.

Використання методики побудови фреймів дозволяє упорядкувати терміносистему: фрейм можна представити у вигляді таблиці чи схеми, верхні частини яких заповнені заздалегідь, а нижні заповнюються тоді, коли фрейм-мережа накладається на текст із метою отримання понятійної інформації; однотипна інформація для заповнення верхньої частини фрейму отримується шляхом встановлення типових тем текстів галузі.

Отже, мова – це один з найважливіших засобів організації знання, а оскільки наш час висунув абсолютний пріоритет інформації над іншими складовими буття й терміни сьогодні не являються прерогативою тільки вузьких спеціалістів, можна запропонувати один з об’єктивних засобів системного відображення даного знання, використовуючи принципи когнітивної лінгвістики.

На сьогодні немає однієї усталеної дефініції концепту. Порівняємо декілька відомих визначень цього поняття:

1.  Концепти – «інформаційні структури свідомості, різносубстратні за способом формування та представлення знань про певні об’єкти і явища» [1, с. 258].

2.  Концепт – це «мисленнєве утворення, яке заміщує нам у процесі думання неозначену мно-жинність предметів, він може замінити певні частини предмета чи реальних дій» [2, с. 270].

3.  Концепти – це «ментальні утворення», «згустки культурного середовища у свідомості людини» [4, с. 40].

4.  Концепти є «первісними культурними утвореннями, які транслюються в різні сфери** буття людини, зокрема, у сфери переважно поняттєві (науку) переважно образного (мистецтва) і переважно діяльнісного (побут, життя) освоєння світу» [5, с. 6].

5.  Концепт – «…це певний смисл, певна ідея, що є в нашій свідомості, але головне, що така ідея існує як оперативна одиниця в мисленнєвих процесах, причому одиниця, що виступає як гештальт – як цілком самостійна і чітко відокремлена від інших сутність. Як і всі гештальти, вони за потреби демонструють власне членування, ознаки, свій склад і т. ін., таким чином, можуть бути миттєво замінені тими концептуальними структурами, які вони колись інтегрували в єдиний концепт, єдине поняття або уявлення, репрезентацію в ментальному лексиконі» [6, с. 316].

Можна продовжувати список дефініцій концепту, але навіть такий невеликий огляд дозволяє досить однозначно визначити валідність використання цієї одиниці як оперативної одиниці аналізу технічного або наукового знання, елементарною одиницею терміносистеми, яка має зміст і етнокультурну специфічну ознаку.

Досвід лінгвокогнітивного підходу до аналізу терміносистем показує їхню доцільність, так як це передбачає аналіз тих термінологічних лексичних одиниць, які представляють системні значення, вербалізують саме базові концепти й доводять, що вони завжди відтворюють окремі фрагменти когнітивної картини світу фахівця як фрагменти його об’єктивної реальності [7; 8].

Якщо прийняти точку зору, що будь-яке слово є знаком концепту, то тоді можна вважати всі терміни даної терміносистеми як підсистему структурованого знання у вигляді системи об’єднаних субконцептів.

Головним терміноконцептом визначаємо слово – концепт – термін тепло/heat. Далі вибираємо методику аналізу концепту. Найвідомішими вважаємо методики, які запропоновані Ю. С. Степановим, В. А. Масловою [9], Р. М. Фрумкіною [10], В. І. Карасиком, які аналізують концепт як трикомпонентну, або двокомпонентну модель, і які були плідно використані для когнітивно орієнтованого опису різних терміносистем: напр., Л. В. Івіна – термінологія венчурного фінансування [7], І. Г. Гусева – екологічна термінологія в галузі рибного промислу [11], О. І. Южакова – термінологія холодильної техніки [12].

Для представлення терміносистеми «Енергозбереження в теплопостачанні» було обрано двокомпонентну модель Р. М. Фрумкіної, яка представляє концепт як структуру sp своїм ядром, який становлять словникові значення слова, у нашому випадку, слова-терміна, і периферією, представлену конотативними, асоціативними, суб’єктивними, прагматичними складовими, які додаються до основного списку.

Звичайно, що концептосфера нефахівця з енергозбереження або теплопостачання та концептосфера фахівця цієї предметної галузі будуть різними, оскільки фахівець розуміє цей концепт як процес, результат, корисний або некорисний продукт, технології, умови отримання продуктів або результатів, зв’язки з іншими фізичними концептами або інструментами, обладнанням, пристроями.

Це означає, що периферія цього концепту, яка пов’язана у фахівця з конкретизацією смислу та його тематизацією, а тобто і з конотаціями, асоціаціями, заснованими на досвіді та рівні освіти в даній галузі (прагматизації) буде неоднорідною своєю структурою та різношаровою, оскільки буде включати раціональне та ірраціональне (емоційні, суб’єктивні елементи значення).

Отже, навіть первинний аналіз близько 3000 термінів даної терміносистеми дозволив нам побачити перспективність когнітивно-орієнтованого підходу до створення тримовного термінологічного словника широкого профілю для нових спеціальностей нашого університету, міні-словників – для різних навчальних цілей, нарешті для мультимедійного термінологічного словника.

 

1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика напрями та проблеми : підручник (для студ. філол. спец. вищих навч. закл.) / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля – К., 2008. – 712 с. 2. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста [антология] – М., 1997. – С. 267–279. 3. Павиленис Р. И. Проблема смысла: современный логико-философский анализ языке / Р. И. Павиленис. – М. : Мысль, 1987. – 286 с. 4. Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследований / Ю. С. Степанов. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1997. – 824 с. 5. Карасик В. И. Культурные доминанты в языке / В. И. Карасик // языковая личность: культурне концепты ; [зб. наук. пр.] – Волгоград ; Архангельск : Перемена, 1996. – С. 3–16. 6. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения / Кубрякова Е. С. – М. : Язык славянской культуры, 2004. – 555 с. 7. Ивина Л. В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем (на примере англо-язычной терминологии венчурного финансирования) : учебно-методическое пособие / Л. В. Ивина – М. : Академический проект, 2003. – 302 с. 8. Южакова О. Концепт як головна одиниця когнітивної лінгвістики в аналізі терміносистем (на матеріалі термінології холодильної техніки) / Олена Южакова // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – № 675. – С. 57–64.

 


* енергоощадність – ред.

** царина, галузь, ділянка – ред.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології