УДК 811.161.2’374.26 : 33

Людмила Марчук

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Актуальні процеси української термінографії:

фіксація термінів економічної галузі

© Марчук Л. М., 2014

Термінологічна лексикографія – це спеціалізована галузь лексикографії. Подання термінів у словниках відрізняється від подання звичайних загальновживаних лексем. У статті йдеться про основні проблеми термінографії та створення термінологічних словників економічної галузі. Наша розвідка – аналітичний огляд термінологічної діяльності колективу авторів на чолі з Анатолієм Загороднім зі створення та упорядкування термінологічних словників з бухгалтерського обліку й аудиту, з проблематики грошово-кредитної політики держави, фінансового-економічного та інших.

Ключові слова: українська мова, термінографія, термін, поняття/дефініція, термінологічний словник, економічна термінологія.

Terminological lexicography – is the special-purpose field of lexicography. Presentation of terms in dictionaries differs from presentation of common lexical units. The article deals with the main problems of terminography and creation of terminological dictionaries in economic field. Our research work – is the analytical review of terminological activity of composite authors, who are headed by Anatoliy Zahorodniy, which is directed to the creation and compiling of accounting and audit dictionaries, to the problems of monetary and credit policy, financial and economic etc.

Keywords: Ukrainian language, terminography, term, notion/definition, terminological dictionary, economic terminology.

Ознака знаковості терміна [15] лежить в основі його філософсько-гносеологічного визначення, яке твердить, що за допомогою термінів у матеріальній формі можуть бути закріплені результати пізнання саме в тих галузях, що йменуємо спеціальними (наука, виробництво, економіка, культура, спорт тощо). Терміни є елементами наукового апарата теорій і концепцій, що змальовують галузі знань та діяльності поряд з іншими засобами пізнання: науковими приладами та інструментами, а також такими знаковими системами: номенклатурою, власними іменами, символами, індексами, їхньою комбінацією в словесному формулюванні, схемах тощо. Терміни та інші знакові засоби: 1) закріплюють дійсне знання, виражаючи поняття, категорії та – всередині судження й умовиводів – закономірності певної галузі знань та (або) діяльності; 2) поряд з іншими знаковими засобами сприяють відкриттю нового знання.

У науці тривалий час існувало сприйняття терміна із статичної позиції [18], тобто термін – це підсумок пізнання. Сучасне сприйняття та визначення терміна пов’язане з появою та розвитком когнітивного термінознавства, що стверджує, термін – це динамічне явище, народжене, сформоване та поглиблене в процесі пізнання (когніції), переходу від концепту – мисленнєвої категорії – до вербалізованого концепту, пов’язаного з тією чи тією теорією, концепцією, яка осмислює ту чи ту галузь знань та (або) діяльності.

У зв’язку з історичним характером процесу пізнання та закріплення знання термін отримує нове визначення як вербалізований знак, який може мати низку варіантів, залежних від вибраної теорії та ступеня глибини знань.

Як мовний феномен термін підпорядковано фундаментальному закону, згідно з яким кожна мова членує дійсність по-своєму. З цією метою з термінами проводиться спеціальна робота, а саме: стандартизація і нормалізація, тобто впорядкування понять та термінів, які їх репрезентують.

У нашому розумінні нормалізація – це установлення нормативного вживання термінів, а саме: визначення чітких меж обсягу понять та нормативних вербалізованих форм термінів; це спільна робота фахівців, спрямована на пошуки найгармонійнішої відповідності між термінами та поняттями. Результати такої роботи – укладання термінологічних словників різних галузей діяльності людини.

Небувале піднесення термінографічної праці спостерігаємо з початку 90-х років, що викликано впровадженням Закону «Про мови в Україні», діяльністю Товариства української мови «Просвіта», проголошенням незалежності України.

Під егідою Комітету наукової термінології, Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні, Інституту української мови було підготовлено й видано низку фундаментальних академічних праць. Вагому науково-методичну, консультаційну допомогу з питань лексикографічного опрацювання спеціальної термінолексики, редагування, рецензування словників здійснює відділ наукової термінології Інсти-туту української мови НАН України, який очолює доктор філологічних наук професор В. Л. Іва-щенко. Потужний поштовх до розгортання термінологічної лексикографії дають регулярні міжна-родні конференції: «Проблеми української термінології СловоСвіт» (відбуваються під егідою Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології на базі Національного університету «Львівська політехніка»), «Українська термінологія і сучасність» (організовує Інститут української мови НАН України).

Галузеві словники становлять найвагомішу частину термінологічної лексикографії й охоплюють найрізноманітніші напрямки суспільної діяльності, науки й техніки.

Найбільш ґрунтовно опрацьовано спеціальну лексику економіки й менеджменту, медицини, юриспруденції. Її широко відображено в перекладних, тлумачних, тлумачно-перекладних словниках.

Лексикографічні праці економічної тематики відображають як галузеву термінологію загалом, так і розподілені за напрямками економічної галузі: банки, фінанси, мікроекономіка, ринкова економіка, зовнішня економіка, фондовий ринок, біржова торгівля, бухгалтерія та інші. Тому особливо актуалізується проблема вироблення єдиних методологічних засад укладання термінологічних словників, уніфікації та стандартизації поняттєво-термінологічного апарату, прийняття узгоджених рішень щодо термінотворення і терміновживання. З’являється новий різновид лексикографічних праць – термінологічні словники як навчальні посібники. Реформування економіки країни, впрова-дження ринкових відносин зумовило актуалізацію суспільних потреб на інформацію про новий поняттєво-термінологічний апарат. Саме блок тлумачних словників з економіки, підприємництва, менеджменту є найчисленнішим.

Термінологічні лексикографічні праці призначено широким колам науковців, викладачів, студентів усіх спеціальностей або певної спеціальності, аспірантам, слухачам підготовчих відділень, слухачам системи підвищення кваліфікації, учням, науково-технічним працівникам.

За ознакою первинності виходу у світ лексикографічні праці можна класифікувати на оригінальні, передруки й перекладені. Термінологічні словники 90-х років – першого десятиріччя ХХІ століття – це переважно сучасні оригінальні лексикографічні праці.

Завдання пропонованого дослідження – проаналізувати термінографічну фіксацію термінів економіки, запропоновану Анатолієм Загороднім та авторським колективом, який підготував словники для серії «Бібліотечка фінансиста» та ін.

Уся багатопланова термінографічна робота має єдину мету – досягнення професійного взаєморозуміння між спеціалістами незалежно від їх місця проживання, національності тощо. Це спричи-нює розв’язання таких проблем: розроблення методології та конкретних прийомів створення спеціальних словників, вироблення науково обґрунтованих принципів відбору спеціальної лексики для окремих типів термінологічних словників; уживання єдиних принципів організації; подання лексичних одиниць у термінологічних словниках.

Проблему класифікації словників уперше порушив Л. В. Щерба в праці «Опыт общей теории лексикографии» [20, с. 17]. На основі термінографічних видань останніх десятиліть ХХ ст. М. В. Комова запропонувала класифікацію за такими ознаками: за широтою осягнення термінологічної лексики (універсальні, багатогалузеві, вузькогалузеві); за способом подання дефініції (тлумачні, тлумачно-перекладні, довідники, енциклопедії, ілюстративні словники); перекладні (дво-, багатомовні); за читацьким загалом (для широкого кола науковців та обмеження у вживанні); за «первинністю» виходу в світ (оригінальні передруки, перекладні) [17]. У класифікації білоруських термінологів подибуємо: 1) генетичну класифікацію словників (описові, нормативні, державні та галузеві термінологічні стандарти, словники стандартизованих термінів); 2) параметричну (перекладні, тлумачні, навчальні, вказівні спеціальні, енциклопедичні, спеціальні довідники, ідеографічні, глосографічні, етимологічні, запозичених термінів, класифікаційні, електронні, дериватографічні, експериментальні, ілюстровані, спеціальні концептуарії); 3) дисциплінарну (галузеві) [21].

О. А. Іванова запропонувала класифікаційну систему термінологічних словників, в основі якої сім диференційних ознак: 1) тематичний обсяг (поліфункціональні, багатогалузеві, галузеві, вузькогалузеві); 2) спосіб семантизації та призначення словника (тлумачні, енциклопедичні, перекладні, тлумачно-перекладні, інформаційні, навчальні); 3) функції словника (інвентаризаційні, нормативні); 4) аспективна організація (словники термінів, номенклатур, терміноелементів, фразеологічні, орфографічні); 5) обсяг (повні, короткі, словники-мінімуми); 6) порядок розміщення лексичного матеріалу (формальний: алфавітні, алфавітно-гніздові; тематичний: тематично-алфавітні, ідеографічні); 7) носій інформації (електронні, паперові) [16].

Виняткової уваги заслуговує унікальний за багатьма ознаками – тематикою, художнім оформленням, кількістю термінів, обсягом – «Фінансово-економічний словник» А. Г. Загороднього та Г. Л. Вознюка, виданий у Львові 2011 року. У ньому наведено понад 10 тис. понять і термінів із проблем фінансової політики держави, і саме такий словник на часі, оскільки таку кількість термінів економічної галузі вперше було видано українською мовою [13]. Науковці стверджують [19, с. 209], що долучення до складу термінологічного словника дефініції – обов’язкова умова. Таким чином, термінологічний словник – тлумачний словник. Тлумачення термінів в аналізованому словникові відповідає усім вимогам:

•  ліворуч – заголовне слово (термін);

•  нижче – дефініція; визначення поняття, що позначено саме цим терміном; якщо термін багатозначний подано усі значення

•  приклади на сполучуваність терміна з іншими словами;

•  похідні слова.

Наприклад:

      ЦІНА ДОГОВІРНА – 1) ціна, встановлювана за домовленістю між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) продукції під час укладання договору; 2) визначена на підставі кошторису, узгоджена сторонами і зазначена у договорі підряду ціна (вартість) робіт [13, с. 807].

      ПОРІГ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ – див. Брейківен [13, с. 559].

      РЕСТАНТ (від лат. restans, restantis – той, що залишається) – 1) залишок заборгованості на момент складання балансу; 2) неоплачений вексель на момент складання балансу; 3) неходовий товар чи його залишок [13, с. 634].

Аналізовані словники зазначеного авторського колективу підпадають під актуальний напрям сучасної термінографії – навчальні словники універсального типу. Такі словники сприяють цілісному світосприйманню студентами поняттєвої бази предмета та місця навчальної дисципліни в сучасній науковій картині світу.

Наприклад: «Гроші. Валюта. Валютні цінності: термінологічний словник» розрахований на банківських працівників, підприємців, економістів- і фінансистів-практиків, викладачів і студентів вишів, а також на широкий читацький загал. У ньому проведено велику роботу щодо відсіювання термінів-дублетів, подання чіткої дефініції. Як доповнення до прямих тлумачень, наприклад: «КОЕФІЦІЄНТ ВАЛЮТНИЙ – курсове співвідношення при переведенні цін та грошових сум з однієї валюти в іншу. В окремих країнах є однією з форм курсу національних валют. Величину К. в. визначають з урахуванням купівельної спроможності валют в одній із форм зовнішньоекономічної діяльності – експорті» [6, с. 77], зазначений словник подає ЯКОСТІ МОНЕТ – див. «Ринок золотих монет» [6, с. 76].

Опанування окремих курсів передбачає знання з багатьох споріднених предметів. Саме таким вимогам відповідають словники: «Вексель. Вексельний обіг: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Шпак Н. О.; Львів 1999), «Облік і аудит» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Партин Г. О., Пилипенко Л. М.; Львів 2012); «Кредитування: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Партин Г. О.; Львів 2007); «Страхування» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л.; Львів 2002); «Податки, збори, обов’язкові платежі» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л. Львів 2003); «Цінні папери. Фондовий ринок: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л.; Львів 1999); «Управлінський облік: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Партин Г. О.; Львів 2005); «Біржа. Біржові операції: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л.; Львів 2005); «Торгівля, маркетинг, реклама: термінологічний словник» (авторський колектив: Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Комарницький І. М.; Львів 2011) [4; 5; 7–12; 14]. Усі словники орієнтовані на ті соціуми, які ними користуються. Наприклад: «Словник містить близько 2500 понять і термінів з торговельної, маркетингової та рекламної діяльності. Призначений для фахівців торговельних структур, маркетологів, працівників рекламних фірм, студентів, аспірантів та викладачів економічних спеціальностей, а також для широкого загалу читачів» [12, с. 2]. Цікавим є присутність у цих словниках термінів – метафоричних перенесень: ПАСИВНИЙ ПОРТФЕЛЬ ЦІННИХ ПАПЕРІВ [5, с. 110].

Також навчальний характер словників демонструють формули, схеми, таблиці, задіяні для тлумачення окремих термінів. Наприклад, у словнику «Управлінського обліку» подано таблицю-форму графіка інвестицій [10, с. 26], у «Цінні папери. Фондовий ринок» – формулу коефіцієнту дивідендних виплат [5, с. 117].

Урізноманітнюють навчальні словники вислови знаних діячів про певний вид діяльності. Саме такий прийом використано в словнику «Торгівля. Маркетинг. Реклама» замість передмови [12, с. 3].

Словники афоризмів-визначень з поняття «Гроші» та галузі економіки підприємництва і менеджменту [1–3] підкреслюють тезу, що терміновані поняття отримують спеціальні визначення, тобто поняття вже існує, воно усвідомлене, а слово лише є етикеткою до нього. Напр.: Підприємство – це кадри [2, с. 30]. У цих виданнях зібрані висловлювання відомих діячів, гасла найуспішніших компаній тощо. Такі словники можемо вважати частковими. Вони відображають терміни, що усталені в професійному вживанні.

Словникам Анатолія Загороднього та колективу авторів аналізованих термінологічних словників притаманний новаторський, комплексний підхід до відтворення матеріалу: подання термінів та їхніх тлумачень, енциклопедичних та довідкових відомостей про терміни, бібліографії фахової і мовознавчої літератури, що сприяє створенню культури фахової мови.

Уважаємо, що представлені словники економічних термінів внесли значний вклад не лише в розвиток термінографії економічної галузі, але й сприяли популяризації економічних термінів серед широкого загалу читачів.

1. Гроші: словник афоризмів / [уклад. А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк]. – К. : Видавничий центр «Логос України», 2012, 101 с. 2. Економіка. Підприємництво. Менеджмент : словник афоризмів-визначень. – кн. І (А–К) / [уклад. А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк]. – К. : Видавничий центр «Логос України», 2013. – 144 с. 3. Економіка. Підприємництво. Менеджмент : словник афоризмів-визначень. – кн. ІІ (Л–Я) / [уклад. А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк]. – К. : Видавничий центр «Логос України», 2013. – 160 с. 4. Загородній А. Г. Вексель. Вексельний обіг : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Н. О. Шпак. – Л. : Вид-во «Центр Європи», 1999. – 44 с. 5. Загородній А. Г. Цінні папери. Фондовий ринок : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : БаК, 2000. – 168 с. 6. Загородній А. Г. Гроші. Валюта. Валютні цінності : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : БаК, 2000. – 184 с. 7. Загородній А. Г. Страхування : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : Вид-во «Бескид Біт», 2002. – 104 с. 8. Загородній А. Г. Податки, збори, обов’язкові платеж і: термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : Нац. ун-т «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «Інтелект+» Інституту післядипломної освіти, 2003. – 192 с. 9. Загородній А. Г. Біржа. Біржові операції : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Л. : ЗУКЦ, 2005. – 159 с. 10. Загородній А. Г. Управлінський облік : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Г. О. Партин. – Л. : ЗУКЦ, 2005. – 96 с. 11. Загородній А. Г. Кредитування : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Г. О. Партин. – К : Кондор, 2007. – 168 с. 12. Загородній А. Г. Торгівля, маркетинг, реклама : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, І. М. Комарницький. – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. – 312 с. 13. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. – 844 с. 14. Загородній А. Г. Облік і аудит : термінологічний словник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк, Г. О. Партин, Л. М. Пилипенко. – Л. : Вид-во Львів. політехніки; ПП НВФ «Біарп», 2012. – 632 с. 15. Звегинцев В. А. Семасиология / В. А. Звегинцев. – М. : Изд. МГУ, 1957. – 322 с. 16. Іванова О. А. Термінологічні словники: класифікаційні ознаки / О. А. Іванова // Українська мова, 2006. – № 4. – С. 84–94. 17. Комова М. В. Українська термінографія (1994–2002) : бібліограф. покажчик / М. В. Комова. – Л., 2003. – 112 с. 18. Никитина С. Е. Семантический анализ языка науки / С. Е. Никитина. – М. : Наука, 1987. – 144 с. 19. Суперанская А. В. Ономастика, типология статиграфиия / А. В. Суперанская. – М. : Наука, 1988. – 263 с. 20. Щерба Л. В. Опыт общей теории лексикографии / Л. В. Щерба // Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – С. 265–304. 21. Щербин В. Генетическая, параметрическая и дисциплинарная классификация белорусских терминологических словарей / В. Щербин // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. – К. : КНЕУ, 2009. – С. 15–20.