УДК 800

Микола Зубков¹, Виталь Моргунюк²

¹Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки України

²Університет «Україна»

УКЛАДАННЯ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО СЛОВНИКА ЗАСТОСОВНОЇ НАУКОВОЇ МОВИ ВІДПОВІДНО ДО НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ І УКРАЇНСЬКОМОВНОГО СПОСОБУ МИСЛЕННЯ

© Зубков М. Г., Моргунюк В. С., 2014

У статті викладено настанови щодо укладання російсько-українських словників відповідно до вимог національних стандартів України. Подано приклади типових словникових статей і показано, як ними користуватися на прикладах перекладів конкретних російських речень.

Ключові слова: українська мова, російська мова, дія, подія, наслідок події, дійові утямки

The article presents the guidelines on composing Russian-Ukrainian dictionaries in accordance with the requirements of the Ukrainian national standards. It contains examples of dictionary entries and illustrations of their use based on the translation of specific Russian sentences. 

Keywords: Ukrainian language, Russian language, process, event, event effect, process concepts.

Попри те, що національний стандарт [1], що ним унормовано вимоги до українського термінотворення та слововживання в ужиткових (наукових, технічних тощо) текстах, набув чинности ще 2000 року, російсько-українських словників, які б відповідали його вимогам, досі майже нема, а той, незначного обсягу (15000 слів), словник [5], що відповідає майже всім основним вимогам стандарту [1], не зміг стати знаним і широковживаним, насамперед через малий обсяг. Проте в Україні й досі друкують чималими накладами словники, будова і зміст яких підпорядковано засадам і засобам, накиненим у період реалізування політики лінґвоциду [9].

Мета цієї статті – показати, як можна зреалізувати устандартовані вимоги до українського термінотворення і слововживання в російсько-українському словнику. Ці вимоги з різною мірою докладности опубліковано в джерелах [1–6], а найдокладніше та із застосуванням умотивованої термінології – у джерелі [4]. Тому в цій статті майже нема пояснин щодо суті вимог.

Оскільки цю статтю призначено, насамперед, для укладачів російсько-українських словників, то її важко викласти, не вживаючи мовознавчої термінології. Але на думку авторів, уживання деяких невмотивованих, також скалькованих із російських, офіційних українських мовознавчих термінів заважатиме правильному розумінню змісту статті. Саме тому вирішено стосовно російської частини словника вживати російські мовознавчі терміни, а стосовно української – ті терміни, що їх автори статті вважають умотивованими для означання мовних засобів, які передають дійові утямки (поняття [7]). Тому на початку подаємо деякі з них: при́судник (дієслово) – слово, призначене передавати дію або подію, основна синтаксична функція якого – присудок; дієпри́судник (дієслово недоконаного виду) – присудник, призначений передавати дію; подієпри́судник (дієслово доконаного виду) – присудник, призначений передавати подію; називни́к (іменник, речівник) – слово, призначене передавати назву речі або істоти; дієназивни́к (віддієслівний іменник, що означає дію) – називник, призначений передавати дію; подієназивни́к (віддієслівний іменник, що означає подію) – називник, призначений передавати подію; перехі́длива дія (перехідна дія) – дія, у якій є активний і пасивний учасники дії (слово перехідна́, згідно з [16], означає: та, що її можна перейти, а перехі́длива – здатна переходити). Усі терміни, стосовні теорії дійових утямків, докладно подано у стандарті [4].

1. Глаголы

Російські «глаголы» і відповідні українські присудники, що означають два невідокремних і завжди наявних утямки – певну дію і події в перебігу цієї дії, об’єднано в одну словникову статтю, адже подія – це факт того, що сталось у перебігу певної дії, тому події без дії не буває. Зауважмо, що утямки «дія» і «подія» завжди мають пару, але в російській мові не завжди є пара «глаголов», які їх передають у тексті, бо вона має чимало «двувидовых глаголов», що означають і дію, і подію, проте українській мові це не властиво.

Перекладання російських «глаголов», які мають «совершенный» і «несовершенный» вид, не становить жодних труднощів, а словникова стаття має такий вигляд:

размока́ть, размо́кнуть (нп дія) розмока́ти; (нп подія) розмо́кнути

Якщо російський «глагол» двовидовий (означає і дію, і подію), то в українській частині завжди маємо подавати і дієприсудник, і подієприсудник, позаяк українській мові двовидові присудники не властиві, а практика застосовування більшости запозичених присудників за російським взірцем як двовидових, з’явилась унаслідок копіювання російськомовного способу мислення. Для російського двовидового «глагола» словникову статтю подаємо так:

дегради́ровать (нп дія) деґрадува́ти; здеґрадо́вувати; (нп подія) здеґрадува́ти; поздеґрадо́вувати

Тут подано типовий повний комплект форм українських присудників чужомовного походження. Зауважмо, що в українській мові не може бути присудників на -овувати без префікса: організо́вувати, мобілізо́вувати тощо [4]. Такі форми можуть бути в російській мові, а в українській може бути лише зорганізо́вувати, змобілізо́вувати, як згурто́вувати, спако́вувати. Проте, можливий варіянт скороченої статті, якщо не подавати рідше вживаних форм, стосовних багаторазових дії і події:

дегради́ровать (нп дія) деґрадува́ти; (нп подія) здеґрадува́ти

Якщо російський «глагол» означає перехідливу дію, то він майже завжди має відповідну форму на -ся, яка передає «страдательный залог», невластивий українській мові і тому передаваний у перекладі присудником активного стану. Тобто, російське речення «земля обрабатывается наёмным рабочим», відповідно до національних стандартів [1, п. 5.1.2; 2, п. Д.12], треба перекладати «землю обробляє найнятий робітник». Зауважмо, що російські «глаголы совершенного вида» форми «страдательного залога» не мають [8]. Отже, відповідну словникову статтю подаємо так:

обраба́тывать, ~ся, обрабо́тать (п дія) обробля́ти; (п подія) оброби́ти

Якщо російський «переходный глагол» двовидовий, то:

иссле́довать, ~ся (п дія) дослі́джувати; (п подія) досліди́ти

Якщо російські «переходные глаголы» мають відповідні форми з часткою -ся, що означають неперехідливу дію, то статтю подаємо так:

поднима́ть, подыма́ть, ~ся, подня́ть (п дія) підійма́ти, підніма́ти; (п подія) під(ій)ня́ти; ~ся (нп дія) підійма́тись, підніма́тись; (нп подія) під(ій)ня́тись

Така стаття відповідає вимогам стандартів [1, п. 5.1.2; 2, п. Д.12] про те, що українські зворотні дієприсудники та подієприсудники (на -ся або -сь), відповідно до їхньої прямої призначености, треба вживати лише стосовно неперехідливої дії (взаємодії та дії на себе).

У цій статті перше ~ся означає «глаголы» поднима́ться, подыма́ться, що передають «страдательный залог», а друге ~ся – «непереходные глаголы» поднима́ться, подыма́ться і подня́ться. Тож речення: ёмкость подымается руками, у якому слово подымается передає «страдательный залог» треба перекласти: умістище підіймають руками або вмістище потрібно підіймати руками. А речення: человек подымается вверх по лестнице, у якому слово подымается передає неперехідливу дію можна перекласти: людина підіймається вгору сходами або людина підіймається вгору по драбині.

Трапляються випадки, у яких українська мова для позначання неперехідливої дії, на відміну від російської, має спеціяльні присудники:

увели́чивать, ~ся, увели́чить (п дія) збі́льшувати; (п подія) збі́льшити; ~ся (нп дія) бі́льшати; (нп подія) побі́льшати

2. Отглагольные существительные, що означають дію, подію і наслідок події

Перекладання таких «существительных» із російської на українську мову, спричинює найбільшу кількість помилок у вжиткових (наукових, технічних, навчальних тощо) текстах. По-перше, тому, що російський ужитковий текст, відповідно до властивого йому називникового стилю, містить дуже багато «отглагольных существительных». По-друге, тому, що більшість авторів, навіть якщо й пише текст одразу українською, то все одно перекладає його дослівно з російської і через це вибудовує речення за взірцем російського стилю. По-третє, тому, що українські автори й редактори, «виробляючи» український науковий стиль, чисто копіювали його з російського. Але копіювали й копіюють досі не тільки стиль, а й форми українських відприсудникових називників із російських, не зважаючи ні на українські присудники, ні на закони українського словотворення.

У словнику російські «отглагольные существительные», що означають дію, подію і наслідок події, можна об’єднати в одну статтю, оскільки їхні значи́ни тісно пов’язані – наслідку події не буває без події, а події – без дії. А часом така стаття охоплює й назви учасників дії, бо в російській мові трапляються «отглагольные существительные», що означають одразу дію, подію, наслідок, об’єкт, а часом і суб’єкт дії.

Українську частину статті формуємо відповідно до вимог національних стандартів [1, 2], згідно з якими:

-  дію треба позначати дієприсудником (дієсловом недоконаного виду) та відповідним дієназивником на -ння, -ття;

-  подію – подієприсудником (дієсловом доконаного виду) та відповідним подієназивником на -ння, -ття;

-  наслідок – відприсудниковим називником із суфіксами відмінними від -ння, -ття;

-  позначаючи дію чи подію, перевагу треба давати присудникам перед називниками [2, п. 5.1.2].

Тому, першим відповідником російському «отглагольному существительному», що означає дію чи подію, має бути український присудник (дієслово), а другим – називник (іменник). А називника вживаємо в перекладі тільки там, де неможливо обійтися присудником.

Візьмімо для прикладу словникову статтю:

размока́ние (нп дія) розмока́ти, розмока́ння; (нп подія) розмо́кнути, розмо́кнення; (насл) розмо́клість, -лости

Переклади речення, у якому размокание означає неперехідливу дію (нп дія) можуть бути такі:

Уже два часа продолжается размокание глины.

Уже дві години глина розмокає – рекомендовано (український стиль).

Уже дві години триває розмокання глини – у разі потреби.

Переклади речення, у якому размокание означає неперехідливу подію (нп подія):

Глину можно использовать после полного размокания.

Глину можна використовувати, як зовсім розмокне – рекомендовано.

Глину можна використовувати після повного розмокнення – у разі потреби.

Переклад речення, у якому размокание означає наслідок події (насл):

Через три часа получим стопроцентное размокание.

За три години матимемо стовідсоткову розмоклість.

Словникова стаття для називників чужомовного походження, один з яких на -ція:

дегради́рование, деграда́ция (нп дія) деґрадува́ти, деґрадува́ння, здеґрадо́вувати, здеґрадо́вування; (нп подія) здеґрадува́ти, здеґрадува́ння, поздеґрадо́вувати, поздеґрадо́вування; (насл) здеґрадува́лість, -лости; (х-ка) деґрада́ція.

Така стаття відповідає вимозі стандартів [1, п. Г.9.11; 3, п. 4.7.5] про те, що для позначання дії чи події не можна вживати чужомовних називників на -ція, -зія, -інґ, -мент тощо, які не даватимуть змоги розрізняти утямки дії та події і тим руйнуватимуть структуру української мови. Такими називниками можна позначати инші утямки: наслідки події, об’єкти, суб’єкти тощо.

Якщо «отглагольное существительное» означає і перехідливу, і неперехідливу дію, то статтю подаємо так:

отклоне́ние (п дія) відхиля́ти, відхиля́ння; (п подія) відхили́ти, відхи́лення; (п насл) відхи́леність, -ности; (п х-ка) ві́дхил, -лу; (нп дія) відхиля́тись, (само)відхиля́ння; (нп подія) відхили́тись, (само)відхи́лення; (нп насл) (само)відхи́леність, -ности; (нп х-ка) (само)ві́дхил, -лу

расшире́ние (п дія) розши́рювати, розши́рювання; (п подія) розши́рити, розши́рення; (п насл) розши́реність, -ности; (п х-ка) ро́зшир, -ру; (нп дія) ши́ршати, ши́ршання; (нп подія) поши́ршати, поши́ршання; (нп насл) поши́ршалість, -лости; (х‑ка) (само)ро́зшир

У першій статті перехідливу й неперехідливу дію передано українськими присудниками, що відрізняються часткою -сь, а у другій – різними присудниками, що мають лише спільний корінь.

3. Страдательные причастия прошедшего времени на -нный, -тый

Російські «причастия» на -нный, -тый та подібні до них формою «прилагательные» на -н(н)ый, -тый можуть передавати:

1)  здебільшого – подієознаку (ознаку перебуття події) пасивним учасником перехідливої дії в минулому часі: отшлифованный стержень, согнутый образец тощо; а подієознаку, згідно з вимогами [4, п. 4.3.2.2], треба позначати українськими перехідливими подієприкметниками;

2)  часом, якщо «причастия» утворено від «глагола несовершенного вида» або від «двувидового глагола», то вони, крім подієознаки, можуть передавати дієознаку (ознаку перебування в дії) пасивного учасника перехідливої дії в минулому часі: шлифованный стержень, гнутый образец; а дієознаку, згідно з вимогами [4, п. 4.3.1.2], треба перекладати перехідливими дієприкметниками;

3)  иноді, назву пасивного учасника дії: заключенный, влюблённый тощо; а назви українською мовою треба передавати називниками [4, п. 4.1.1].

Переважна більшість зазначених «причастий», утворених від «глагола совершенного вида» не становить жодних труднощів для перекладання:

запи́санный (подієозн пас) запи́саний

Якщо «причастие» походить від «глагола несовершенного вида» або від «двувидового глагола», то відповідні словникові статті подаємо так:

шлифо́ванный (подієозн пас) пошліфо́ваний; (дієозн пас) шліфо́ваний

ликвиди́рованный (подієозн пас) зліквідо́ваний; (дієозн пас) ліквідо́ваний

Візьмімо для прикладу російське речення: Здесь лежат шлифованные доски. У ньому шлифованные передає подієознаку пасивного учасника перехідливої дії (подієозн пас), тому український переклад має бути: Тут лежать пошліфовані дошки. А в реченні: Шлифованная вчера деталь осталась недошлифованной, слово шлифованная передає дієознаку (перебування в дії) пасивного учасника (дієозн пас), тому переклад такий: Шліфована вчора деталь лишилась недошліфованою.

Якщо «причастие» крім подієознаки передає ще й назву пасивного учасника дії (н пас), то статтю подаємо так:

заключённый (подієозн пас) ув’я́знений; (н пас) в’я́зень

Тут (н пас) – назва пасивного учасника дії. Зауважмо, що відповідно до стандарту [4, п. 4.1.1], слово ув’я́знений можна вживати лише в ролі подієприкметника: чоловік, ув’язнений відповідно до ухвали суду чи прикметника: ув’язнений чоловік, але не можна вживати в ролі називника, бо для цього маємо засіб прямої призначености – називника в’я́зень.

4. Краткие страдательные причастия прошедшего времени

Такі «причастия» можна легко утворити від повної форми: писанный – писан; написанный – написан, взятый – взят. Незалежно від виду «глагола», від якого їх утворено, ними передають:

1)  здебільшого – перехідливу подію;

2)  иноді – подієознаку пасивного учасника дії;

3)  зовсім рідко – перехідливу дію (тільки «причастием», утвореним від «глагола несовершенного вида» або від «двувидового глагола»).

Перекладати українською мовою зазначені «причастия» треба так:

1)  якщо «причастие» означає подію (те, що сталось з об’єктом дії) в безособовому реченні (де не зазначено виконавця дії), то – безособовою формою подієприсудника або подієприсудником, наприклад: Прибор включен вовремя – Прилада ввімкнено вчасно або Прилада ввімкнули вчасно.

2)  якщо «причастие» означає подію в особовому реченні (де зазначено виконавця дії), то – тільки подієприсудником, наприклад: Прибор был включен специалистом вовремя – Фахівець увімкнув прилада вчасно.

3)  якщо «причастие» явно підкреслює подієознаку (те, який об’єкт дії є після події, а не те, що сталося з ним), то – подієприкметником, наприклад: Он всегда одет надлежащим образом – Він завжди одягнений як треба.

4)  якщо «причастие» утворено від «глагола несовершенного вида» або від «двувидового глагола» і в реченні явно передає дію, виконувану колись (а не подію чи подієознаку), то – безособовою формою дієприсудника або дієприсудником, наприклад: Письмо писано спешно, ибо времени было мало – Листа писано поспіхом, бо часу було обмаль або Листа писали поспіхом, бо часу було мало.

У зв’язку з викладеним, словникові статті подаємо так:

включён (п подія) (безособ) уві́мкнено, увімкну́ли; (особ) увімкну́в; (подієозн пас) уві́мкнений

пи́сан (п подія) (безособ) напи́сано, написа́ли; (особ) написа́в; (подієозн пас) напи́саний; (п дія) (безособ) пи́сано, писа́ли; (особ) писа́в

5. Страдательные причастия настоящего времени на -мый

Російські «причастия» на -мый можуть передавати:

1)  ознаку дійової властивости – призначености чи здатности бути пасивним учасником перехідливої дії: прогнозируемое событие, сжимаемый материал, регулируемое устройство тощо; такі утямки, згідно зі стандартами, треба передавати відповідними відприсудниковими прикметниками [1, п. Г.9.4];

2)  ознаку перебування в перехідливій дії її пасивного учасника: вода, подаваемая насосом, постепенно заполняет емкость; такі утямки, згідно зі стандартами, треба перекладати відповідними засобами [1, п. Г.9.8];

3)  часом, назву пасивного учасника дії: экзаменуемый, уважаемый, обвиняемый тощо; а назви українською мовою треба позначати називниками [1, п. Г.9.9].

Отже, словникові статті подаємо так:

отклоня́емый (вл пас) відхильни́й; (дієозн пас) відхиля́ний

деформи́руемый (вл пас) здеформо́вний; (дієозн пас) деформо́ваний

Розгляньмо речення: Здесь используется деформируемый в данных условиях металл. У ньому деформируемый означає дійову властивість металу (вл пас), тому українською перекладаємо так: Тут використовують здеформо́вний у цих умовах метал.

А тепер – приклад, у якому деформируемый означає дієознаку (дієозн пас): Деформируемый в данных условиях металл изменяет свои свойства. Український переклад: Деформований в цих умовах метал змінює свої властивості.

6. Отглагольные прилагательные на -имый

Такі «отглагольные прилагательные» на -имый, утворені від «глагола совершенного вида», означають лише дійову властивість пасивного учасника неперехідливої дії (вл пас): допусти́мый, сравни́мый, объясни́мый:

преодоли́мый (вл пас) здола́нний, подола́нний

7. Действительные причастия настоящего времени на -щий

Російські «причастия» на -щий можуть передавати:

1)  ознаку дійової властивости (призначености чи здатности виконувати дію) активного учасника перехідливої дії та виконавця неперехідливої дії: регистрирующий прибор, всплывающий материал тощо; такі утямки, згідно зі стандартами, треба перекладати відповідними відприсудниковими прикметниками [1, п. Г.9.3];

2)  ознаку перебування в перехідливій дії її активного учасника й ознаку перебування в неперехідливій дії її виконавця: фонарь, освещающий поверхность земли; такі утямки, згідно зі стандартами, треба перекладати відповідними засобами [4, п. 4.3.1.1];

3)  часом, назву виконавця дії: управляющий, заведующий, командующий тощо; а назви українською мовою треба позначати називниками [4, п. 4.1.1].

Якщо «причастие» стосується неперехідливої дії, то стаття:

размока́ющий (вл нп) розмока́вистий; (дієозн нп) що розмока́є, розмока́ючи, розмока́вий

Речення, у якому размокающий передає ознаку дійової властивости виконавця неперехідливої дії (вл нп): Размокающий материал в таких условиях не применяется – Розмока́вистий матеріял у таких умовах не застосовують.

Речення, у якому размокающий передає дієознаку (ознаку перебування в дії) виконавця неперехідливої дії (дієозн нп): Материал, размокающий под дождём, увеличиваєтся в объёме – Матеріял, що розмокає на дощі, більшає об’ємом – Матеріял, розмокаючи на дощі, більшає об’ємом. Дещо инший варіянт: Размокающий материал увеличиваєтся в объёме – Розмокаючи, матеріял більшає об’ємом – Розмокавий матеріял більшає об’ємом.

8. Действительные причастия настоящего времени на -щийся

Такі «причастия» можуть передавати «страдательный залог» пасивного учасника перехідливої дії, тобто, означати ті самі три утямки що і «страдательные причастия» на -мый (див. п. 5.). Крім того, вони можуть передавати ті самі три утямки, що й «действительные причастия» на -щий, але тільки стосовно неперехідливої дії, передаваної «возвратным глаголом» на -ся. Тому статтю для «причастий» на -щийся можна об’єднати зі статтею однокореневого «причастия» на -щий, щоб краще було видно відмінності перекладів цих споріднених «причастий»:

отклоня́ющий (пр акт) відхиля́льний; (зд акт) відхи́льчий; (дієозн акт) що відхиля́є, відхиля́ючи; ~ся (вл пас) відхильни́й; (дієозн пас) відхиля́ний; ~ся (вл нп) відхи́листий; (дієозн нп) що відхиля́ється, відхиля́ючись, відхиля́вий

Тут перше ~ся означає «причастие» отклоняющийся, що передає «страдательный залог» і тому означає те саме, що й отклоняемый, а друге ~ся – «причастие» отклоняющийся, утворене від «непереходного глагола» отклоняться.

Отклоняющий механизм не работает – Відхиляльний механізм не працює – тут отклоняющий означає призначеність активного учасника дії (пр акт).

Речення, у якому отклоняющий означає здатність бути активним учасником (зд акт): На траекторию оказал влияние отклоняющий фактор – На траєкторію вплинув відхильчий чинник.

Речення, у якому отклоняющий передає дієознаку активного учасника (дієозн акт): Механизм, отклоняющий струю, вибрирует – Механізм, що відхиляє (відхиляючи) струменя, вібрує.

Речення, у якому отклоняющийся передає дійову властивість пасивного учасника дії (вл пас): Легкоотклоняющаяся заслонка лежит на столе – Легковідхильна заслінка лежить на столі.

Речення, у якому отклоняющийся передає дієознаку пасивного учасника дії (дієозн пас): Отклоняющийся ветром воздушный аппарат приземлится не точно – Відхиляний вітром повітряний  апарат приземлиться не точно.

Речення, у якому отклоняющийся передає дійову властивість виконавця неперехідливої дії (вл нп): Легко отклоняющийся от темы докладчик понравился слушателям – Легковідхилистий щодо теми доповідач сподобався слухачам.

Речення, у якому отклоняющийся передає дієознаку виконавця неперехідливої дії (дієозн нп): Аппарат, отклоняющийся от расчетной траектории, приземлится не точно – Апарат, що відхиляється (відхиляючись) від розрахункової траєкторії, приземлиться не точно.

9. Действительные причастия прошедшего времени на -ший

Російські «причастия» на -ший можуть передавати:

1)  дієознаку (ознаку перебування в перехідливій дії) її активного учасника та дієознаку (ознаку перебування в неперехідливій дії) її виконавця в минулому часі: фонарь, освещавший поверхность земли; такі утямки, згідно зі стандартами, треба перекладати відповідними засобами [4, п. 4.3.1.1, п. 4.3.1.3];

2)  подієознаку (ознаку перебуття перехідливої події) її активним учасником та подієознаку (ознаку перебуття неперехідливої події) її виконавцем у минулому часі: фонарь, осветивший поверхность земли; такі утямки, згідно зі стандартами, треба перекладати відповідними засобами [4, п. 4.3.2.1, п. 4.3.2.3];

3)  часом, назву виконавця дії: пострадавший, опоздавший, прибывший тощо; а назви українською мовою треба передавати називниками [4, п. 4.1.1].

Російські «причастия», що означають дієознаку й подієознаку активного учасника дії, об’єднано, оскільки ці утямки мають тісний логічний зв’язок – один без другого не буває, і в такій об’єднаній статті краще видно відмінності перекладів цих споріднених «причастий».

размока́вший, размо́кший (дієозн нп) що розмока́в, розмока́ючи, розмока́лий; (подієозн пас) що розмо́кнув, розмо́кнувши, розмо́клий

Переклади речення, у якому размокавший означає дієознаку (ознаку перебування в дії минулого часу) виконавця неперехідливої дії: Материал, размокавший под дождём, увеличивался в объёме – Матеріял, що розмокав на дощі, більшав об’ємом або Матеріял, розмокаючи на дощі, більшав об’ємом або Матеріял, розмокалий на дощі, більшав об’ємом.

Переклад речення, у якому размокший означає подієознаку (ознаку перебуття події минулого часу) виконавця дії: Материал, размокший под дождём, увеличился в объёме – Матеріял, що розмокнув на дощі, побільшав об’ємом або Матеріял, розмокнувши на дощі, побільшав об’ємом або Матеріял, розмоклий на дощі, побільшав об’ємом.

10. Действительные причастия прошедшего времени на -шийся

Такі «причастия» можуть передавати «страдательный залог» пасивного учасника перехідливої дії в минулому часі. Крім того, вони можуть передавати ті самі три утямки, що і «действительные причастия» на -ший, але стосовно неперехідливої дії, передаваної «возвратным глаголом» на -ся. Тому статтю для «причастий» на -шийся об’єднано зі статтею однокореневого «причастия» -ший, де краще видно відмінності перекладів споріднених «причастий»:

расширя́вший, расши́ривший (дієозн акт) що розши́рював, розши́рюючи; (дієозн акт) що розши́рив, розши́ривши; ~ся (дієозн пас) розши́рюваний; ~ся (дієозн нп) що ши́ршав, ши́ршаючи, ши́ршалий; (подієозн нп) що поши́ршав, поши́ршавши, поши́ршалий

Тут перше ~ся означає «причастие» расширя́вшийся, що передає «страдательный залог», а друге ~ся – «причастия» расширя́вшийся, расши́рившийся, утворені від «непереходных глаголов» расширя́ться, расши́риться.

Отже, російське речення, у якому расширявшийся передає «страдательный залог»: Територия, расширявшаяся покупкой прилежащих участков, сейчас составляет 0,5 га українською – Територія, розширювана купуванням прилеглих ділянок, становить 0,5 га.

Висновки

Укладений таким чином російсько-український словник відповідатиме вимогам національних стандартів [1; 2] і в ньому буде зреалізовано, зокрема, таке:

–  словник спонукатиме «глаголы страдательного залога» перекладати присудниками активного стану;

–  словник не передбачатиме наявності в українській мові двовидових присудників;

–  словник спонукатиме «отглагольные существительные», що означають дію чи подію, перекладати насамперед присудниками;

–  у словнику буде подано тільки ті відприсудникові називники, що походять від українських присудників і не буде безпосередньо скопійованих із російських «отглагольных существительных»;

–  подані у словнику українські відприсудникові називники завжди даватимуть змогу виокремчо передавати утямки дії, події та наслідку події;

–  у словнику буде подано органічні для української мови переклади російських «причастий» на -мый, -щий, -щийся, -ший, -шийся, що їх, зазвичай, усі наявні російсько-українські словники оминали або подавали однозначні штучні наліпки на взір упраляющий – управляючий;

–  українські відприсудникові прикметники, подані серед перекладів російських «причастий» на -мый, -щий, -щийся, завжди даватимуть змогу виокремчо передавати ознаки дійових властивостей учасників дії, згідно з [1–6], наприклад: (пр акт) виокре́млювальний – призначений виокремлювати; (зд акт) виокре́мчий – здатний виокремлювати; (вл пас) виокремни́й – той, що його можна виокремити; (вл нп) виокре́мливий – здатний виокремлювати себе.

1. Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять : ДСТУ 3966-2000. – [Чинний від 2000-07-01]. – К. : Держстандарт України, 2000. – 31 с. – (Державний стандарт України). 2. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ) : ДСТУ 1.5:2003. – [Чинний від 2003-07-01]. – К. : Держстандарт України, 2003. – 128 с. – (Державний стандарт України). 3. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять : ДСТУ 3966-2009. – [Чинний від 2010-07-01]. – К. : Держстандарт України, 2010. – 31 с. – (Національний стандарт України). 4. Культура авдиторного мовлення : Част. 1. Слововживання відповідно до українськомовного способу мислення. Ст. ДА 10.003 – 2011. – [Чинний від 2011-07-01]. – К. : НАКККіМ України, 2011. – 91 с. – Режим доступу: http://ukrlife.org/main/minerva/cultura_movlennya.html. 5. Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови: термінологія процесових понять / О. Войналович, В. Моргунюк – К. : Вирій, Сталкер, 1997. – 256 с. 6. Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник з видавничо-поліграфічної та пакувальної справи : наук.-практ. вид. / [П. М. Таланчук, С. Я. Ярема, С. М. Ярема та ін.] – К. : Ун-т «Україна», 2006. – 664 с. 7. Моргунюк В. Про невмотивованість українського терміна «поняття» на познаку одиниці думки / Виталь Моргунюк // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2012. – № 733. – С. 29–33. 8. Виноградов В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. – Изд. 3-е. – М., 1986. 9. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінґвоциду: документи і матеріали / Упоряд.: Л. Масенко та ін. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 399 с.