УДК 006.73

Тетяна Бубела, Петро Столярчук

Національний університет «Львівська політехніка»

Щодо трактування терміна «НЕПЕВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ»

© Бубела Т. З., Столярчук П. Г., 2014

Авторами здійснено обґрунтування узаконення в метрології терміна «непевність результату вимірювання». Здійснено аналітичне дослідження застосування цього терміна в нормативній та законодавчій базі України та доведено необхідність його застосування для правильного відображення сутності визначення непевності результату вимірювання.

Ключові слова: непевність, результат вимірювання, метрологія, істинне значення.

The authors made a confirmation study of the metrology term ”uncertainty of measurement result”. The analytical study of the use of the term in the regulatory and legislative framework of Ukraine is made and the necessity of its application to display properly the nature of the uncertainty of the measurement result is proved.

Keywords: uncertainty, result of measurement, metrology, true value.

Постановка проблеми

У метрології для оцінювання якості результату вимірювання традиційно використовують класичну теорію похибок. Сьогодні такий підхід є застарілим і не відповідає сучасним світовим вимогам. Оскільки Україна стрімко наблизилась до європейської спільноти, то необхідною умовою співпраці зі світовим науковим товариством є усунення технічних бар’єрів, а отже, гармонізація нормативно-технічної документації на усіх рівнях, включно й у галузі вимірювань. Закон України «Про зміну до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» [5] запроваджує застосування терміна «невизначеність» щодо оцінювання якості результатів вимірювання під час формування дефініції «єдність вимірювань – стан вимірювань, за якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а характеристики похибок або невизначеності вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені границі». Проте чимало науковців, зокрема на кафедрі метрології, стандартизації та сертифікації та інформаційно-вимірювальних технологій НУ «Львівська політехніка» [2; 3], вважають цей термін некоректним як з лінгвістичного погляду (тобто, неправильний переклад англійського відповідника «uncertainty» [8]), так і з погляду його змістового наповнення. Отже, уживанням такого терміна порушують комунікативну функцію стандартизації, яка полягає в однозначному трактуванні та розумінні термінів та визначень у цій галузі. Щоб усунути цю проблему треба дослідити зміст поняття непевності результату вимірювань.

Результати досліджень

Автори вважають, що причинами появи терміна «невизначеність» може бути:

–        неправильний переклад англійського терміна-відповідника «uncertainty» [8];

–        дослівне використання неправильного перекладу російського відповідника «неопределенность» [6; 4];

–        неправильне розуміння та потрактування цього терміна.

Щодо неправильного перекладу, то варто зазначити, що слово «certain» означає «певний», «безсумнівний». Відповідно, «uncertainty» – це «непевність» та «сумнів». Невизначеність буде радше відповідником англійського терміна «indetermination», тобто це те, що не може бути визначене, а це суперечить змісту поняття «uncertainty of the measurement result», бо вона визначається з певною ймовірністю. Варто зазначити, що польською мовою «uncertainty» звучить, як «niepewność» [7], а «nieokreśloności» є лінгвістичним відповідником терміна «невизначеність». Така аналогія ще раз доводить правильність авторських тверджень щодо непевності.

Якщо звернутись до українського тлумачного словника [1], то в ньому зазначено, що непевний – це той, який має сумнів щодо достовірності чого-небудь, позбавлений впевненості в чомусь; а невизначений – це точно не встановлений.

Що ж до трактування змісту «uncertainty of the measurement result», то варто здійснити порівняння принципів теорії похибок та теорії непевності (надалі вживатимемо саме «непевність»). Хоча Україна сьогодні перебуває на перехідному етапі, але паралельне існування двох систем ускладнює методи оцінювання якості вимірювання й суперечить базовим принципам стандартизації. Кожна із систем є самодостатньою, але поєднувати їх не можна. Тому перші спроби просто «перерахувати» похибки в невизначеність були хибними. Класичний підхід ґрунтується на твердженні, що вимірювана величина, може бути охарактеризована єдиним, істинним значенням, але через похибки (систематичні та випадкові) вимірювальних пристроїв і методів, воно не може бути визначеним. А у підході з позицій непевності існує твердження, що коли усі відомі чи припустимі складові похибки враховані, оцінені та внесені усі відповідні поправки, досі залишається непевність щодо істинності встановленого результату, тобто є сумнів щодо того, наскільки точно результат вимірювання відображає значення вимірюваної величини. Наприклад, при одноразовому спостереженні результат може випадково збігтись з умовно істинним значенням вимірюваної величини, тобто похибка може дорівнювати нулю. Але невизначеність, як міра невпевненості в отриманому результаті, може виявитись значною, оскільки враховує можливе розсіювання результатів вимірювання. У підході з позицій непевності від поняття «істинне значення» відмовились, оскільки воно не тільки не відоме, а ще й не існує взагалі, бо з наближенням до умовно істинного значення (зі зменшенням непевності) необхідно враховувати дедалі більшу кількість чинників.

Висновки

Отже, на основі представлених аргументів, які мають наукове підґрунтя, та за результатами лінгвістичного дослідження можна зробити висновок про правомірність заміни в законодавчій та нормативній базі України некоректного вислову «невизначеність вимірювань» на термін «непевність результату вимірювань», як такого, що адекватно відображає сутність цього поняття.

1. Академічний тлумачний словник української мови / [авт.-уклад. під керівн. акад. Білодіда І.]. – К. : Наук. думка, 1974. – Т. 5. 2. Бугайцова П. Особливості оцінювання ступеня непевності у вимірюванні звукового тиску в акустичному еталоні / П. Бугайцова, В. Яцук, О. Костеров // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Автоматика, вимірювання та керування». – 2008. – № 608. – С. 128–132. 3. Дорожовець М. М. Опрацювання результатів вимірювань : навч. посіб. / М. М. Дорожовець // – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2007. – 621 с. 4. Метрологія. Застосування «Руководства по выражению неопределенности измерений» (РМГ 43:2001, ІDT) : ДСТУ-Н РМГ 43:2006. – [Чинний від 2007-07-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2003. – 28 с. – (Національний стандарт України). 5. Про метрологію та метрологічну діяльність (зі змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV від 15.05.2003, в редакції Закону N 1765-IV від 15.06.2004) : Закон України № 113/98-ВР від 11.02.1998. 6. Чалый В. П. Неопределенность и погрешность, их сходство, различие и употребление в разных метрологических процедурах / В. П. Чалый // Зб. наук. пр. «Системи обробки інформації». – вип. 7(56) Невизначеність вимірювання: наукові, нормативні та прикладні аспекти. – 2006. – С. 82–86. 7. Dorozhovets М. Wybrane problemy praktycznej oceny błędów oraz niepewności wyników pomiaru / М. Dorozhovets // Zeszyty Naukowe Politechniki Rzeszowskiej. Elektrotechnika. – 2006. – T. z. 29 [233]. – s. 9–44. 8. Guide to the Expression of Uncertainty in Measurement: First edition. – ISO, Switzerland, 1993. – 101 p.