УДК 621.001.4

Володимир Плескач

Запорізький національний технічний університет

РОСІЙСЬКОМОВНІ ТЕРМІНОЛОГІЧНІ КАЛЬКИ У ГАЛУЗІ МЕТАЛООБРОБЛЯННЯ

© Плескач В. М. 2014

У наукових публікаціях й досі нерідко трапляються кальки з російських термінів, яких треба уникати. У статті пропонуються точніші українські терміни, що відповідають їм.

Ключові слова: українська мова, термінологія, плавлення, прокатування, заготовка, лист, обробляння, нагрівання.

The calque of Russian terms often occures in scientific publications, which should be avoided. The article offers more accurate Ukrainian terms that correspond to them.

Keywords: Ukrainian language, terminology, melting, rolling, workpiece, sheet, treatment, heating.

Попри вже понад 20 років незалежності та активну працю наукової громадськості над виробленням, удосконаленням і впровадженням в обіг сучасної української науково-технічної термінології у виступах, наукових публікаціях, підручниках, довідниках, ба навіть у словниках нерідко й досі можна натрапити на прикрі кальки з російських термінів. Повноцінне виконання мовою своєї функції державної мови вимагає ретельного вибору і правильного використання української наукової термінології. Тому стаття має за мету запропонувати оптимальні замінники кальок для наукового й освітнього використання.

За характером калькування більшість з них можна розбити на декілька груп.

Першу групу становлять терміни – буквальні кальки, тобто фактично російські терміни, записані українськими буквами. Це головним чином терміни-іменники, які позначають певні процеси. Їх використовують без урахування вимог ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» [6].

Наприклад, термін «выплавка» та інші однокореневі з ним. Словник [2] перекладає його укра-їнською мовою: «виплавка», англійською – «melting». У словнику [5] бачимо: «плавлення, виплавлення (сталі)». Тут уже є дія і подія. Точно згідно з ДСТУ [6] перекладають словники [3; 4]: «витоплювання, витоплення, витоп» (є всі елементи – дія, подія і наслідок). Словник [1] перекладає термін «melting» як «топлення, розтоплювання, плавлення». Треба зауважити, що при перекладі російських термінів з коренем -плав- серед фахівців нема згоди. Одні, утворюючи термін, виходять з кореня дієслова «плавити», інші – з кореня дієслова «топити». З історичної точки зору використання дієслів плавити і топити і похідних від них рівнозначно. Але в сьогоднішніх умовах, на думку автора, терміни, які позначають процес переходу із твердого стану в рідкий і походять від дієслова «плавити», мають переважне право на використання.

«Прокатка». У словниках [2; 5] це просто «прокатка», «rolling». Словник [3] наводить переклад «вальцювання», а словник [4] – «прокатування». Словник [1] перекладає термін «rolling» як «вальцювання, прокатування». Тобто, у даному випадку для позначення процесу мають право на існування обидва терміни: і «вальцювання», і «прокатування».

«Усадка». Три словники [2; 4; 5] перекладають цей термін однаково: «усадка», «shrinkage». Тобто нема різниці між процесом зменшення розмірів виливка під час кристалізації і наслідком – величиною цього зменшення. У словнику [3] уже є означення процесу «осідання» і наслідок – «осід», а у словнику [1] відповідно – «зсідання» і «зсідлість». Проте від останніх важко утворити похідні терміни, наприклад, перекласти термін «усадочная раковина». У словниках [2; 4; 5] пропонується: «усадочна раковина», «shrinkage cavity». Словник [3] називає раковину на металі «сказ». Словник [1] перекладає згаданий вище англійський термін «зсіла раковина». Враховуючи досвід сучасної наукової літератури, на нашу думку, варто використовувати терміни «усадка» і «усадкова раковина».

«Заготовка». Як напівпродукт, «workpiece», у словниках [2; 5] цей термін перекладається однаково: «заготовка». У словнику [3] напівпродукт називається «заготовень». У словнику [4] переклад розширюється: «заготовка, заготівка, заготованка». Причому, у останнього є помітка: для металів. При такій різноманітності думок краще і для металевого напівфабрикату залишити термін «заготовка».

«Лист (металлический)» у словниках [2; 4; 5] перекладають як «лист», «sheet», а у словнику [3] – як «аркуш» для сталі та скла. Словник [1] подає термін «metal sheet» як «лист металу». Отже, термін «аркуш» варто застосовувати для паперу, картону, дикту тощо, а для металу – «лист».

Другу групу становлять «перекладені» кальки, тобто дещо пристосовані до української мови.

Наприклад, «обработка» (у тому числі й «термообработка»). Словник [2] дає один варіант «обробка», «treatment»; словник [3] – «обробляння, оброблення, обробіток»; словник [4] – «обробляння, оброблення, обробка». Словник [1] перекладає термін «treatment» як дію «обробляння, опрацьовування» і як наслідок – «обріб». В останніх випадках різниця у визначенні результату дії створює труднощі для користувачів.

«Нагрев». Словники [2; 5] наводять термін «нагрів», «heating». Словник [4] розрізнює дію – «нагрівання» і результат – «нагрів». Словник [3], як і переклад словника [1], дає всі три терміни згідно з ДСТУ [6]: «нагрівання, нагріття, нагрів».

«Отжиг». За словниками [2; 5] це лише «відпал», «annealing»; у словнику [4] маємо «відпалювання (металу)»; у словниках [1; 3] – «відпалювання, відпалення, відпал».

«Отпуск». За попередньою схемою: словники [2; 5] – «відпуск», «tempering»; словник [4] – «відпускання, відпуск (результат)»; словники [1; 3] – «відпускання, відпущення, відпуск».

«Рост (зерна у металах)». У словниках [2; 5] маємо один переклад і для дії, і для наслідку (кількісної величини): «ріст (зерна)», «(grain) growth». Словник [3] дає «зростання (тріщини)», а словник [4] – «збільшення, зростання». Словник [1] дає точніший переклад: «зростання, приріст, ріст». Тобто термін «ріст» може використовуватися лише для означення наслідку (кількісної величини).

Аналіз досліджуваних словників показує, що на сьогодні зберігаються певні розбіжності у використанні деяких науково-технічних термінів. Щоб уникнути калькування з російської мови, науковцям треба бути дуже уважним до ролі і місця термінів та висловів у контексті того чи іншого документа. Для цього, з одного боку, треба удосконалювати чинні термінологічні стандарти на підставі останніх робіт провідних термінологічних організацій та науковців і дотримуватися їх. Із другого боку, треба ширше пропагувати, зробити приступнішими кращі словники і розробки наших провідних термінологів.

1. Кочерга О. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки) : [Ч. 1, англійсько-українська] / О. Кочерга, Є. Мейнарович. − Вінниця : Нова книга, 2010. − 1384 с. 2. Пінчук С. Й. Фізичне матеріалознавство. Російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. Пінчук, С. Губенко. – Дніпропетровськ : РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с. 3. Російсько-український словник з інженерних технологій / [Укл. М. Ганіткевич, Б. Кінаш]. – Л., 2004. – 1024 с. 4. Словник ABBYY Lingvo Online [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lingvo.ua. 5. Терминологический словарь «Металлы» : в 2 т. / [Сост. М. С. Блантер, В. Я. Кершенбаум., Г. Г. Мухин и др.]. − Запорожье : изд. «Мотор-Сич», 2005. – Т. 1 – А–М – 511 с.; Т. 2 – Н–Я – 523 с. 6. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять : ДСТУ 3966:2009. – [Чинний від 2010-07-01]. − К. : Держспоживстандарт України, 2009. − 37 с. – (Національні стандарти України).