УДК 811.13-114(08)

Андрій Медведів

м. Міннеаполіс, США

НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНІ РОМАНИ ЖУЛЯ ВЕРНА:

ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ЇЇ ПЕРЕКЛАД НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ

© Медведів А. Р., 2014

У праці досліджено деякі види науково-технічної лексики в пригодницьких та науково-фантастичних романах Жуля Верна, одного з найвідоміших французьких письменників XIX століття. Вивчення термінологічної лексики включає також її переклад українською мовою та її вплив на характеристику головних персонажів розглянутих романів.

Ключові слова: українська мова, переклад, науково-технічна термінологія, загальновживані слова, загальнотехнічні терміни, вузькоспеціальні терміни, багатозначні слова, пригодницькі романи, науково-фантастичні романи.

Some kinds of scientific and technical units in adventurous and science-fiction novels of Jules Verne are investigated in the article. Jules Verne is one of the most famous French writers of the nineteenth century. The terminology study includes also translation of terms into Ukrainian language as well as its effects on some principal characters of investigated novels.

Keywords: Ukrainian language, translation, scientific et technical lexical units, words of general use, professional terms, polysemantic words, adventurous novels, science-fiction novels.

Переклад та функціювання науково-технічної термінології в художній літературі – одна з важливих проблем, які постійно привертають увагу мовознавців. Автори «Стилістики сучасної французької мови» зазначають, що Еміль Золя в романі «Жерміналь»(Germinal), оповідаючи про працю шахтарів, докладно описує функціювання підйомника за допомогою технічної лексики. Віктор Гюго в романі «Собор Паризької богоматері» (Notre-Dame de Paris) три розділи присвячує побудові та архітектурним особливостям собору і робить це шляхом вживання великої кількості архітектурних термінів. Лікар Пюргон в п’єсі Мольєра «Уявний хворий» (Le malade imaginaire) лякає хворого цілою низкою невідомих медичних термінів (тобто хвороб), які його чекають, якщо він відмовиться від лікування.

Наукові і технічні терміни у своїх творах вживали також Г. Флобер «Мадам Боварі» (Madame Bovary), Проспер Меріме «Кармен»(Carmen), О. де Бальзак «Втрачені ілюзії» (Illusions perdues) та інші французькі письменники. У «Стилістиці» зазначено, що терміни в художніх творах виконують різні стилістичні функції, особливо, якщо вони вживаються з метафоричним значенням [8, с. 134–137].

Один з дослідників, а саме професор Т. Й. Лещук з університету «Львівська політехніка», проаналізував лексикологічний бік поеми «Фауст» Й.-В. Гете. Він зазначив, що його увагу в поемі привернула наукова лексика автора, і зокрема «…філософський смисл його влучних термінів, термінологічних словосполук тощо, за допомогою яких письменник досягав оптимального вираження ідей, розкриття тем, звучності понять, повноти і глибини змісту фрагмента і твору загалом» [5, с. 123].

З цього випливає, що взаємодія між лексико-семантичними особливостями наукових понять та стилістичними категоріями художньої літератури привертали і привертають до себе увагу дослідників, зокрема з точки зору їхнього впливу на читачів. Проте які види науково-технічної термінології найчастіше вживаються в художніх творах, як вони сприяють створенню художніх образів, як вони впливають на зміст художніх творів і як їх перекладають українською мовою – ось поки що майже не вивчені питання, значення яких важко переоцінити.

Тому вивчення перекладу та особливостей науково-технічної термінології у творах відомого французького письменника другої половини ХІХ століття Жуля Верна (1828–1905) є, на наш погляд, дуже перспективним, актуальним і корисним, бо саме його пригодницькі романи досить часто містять велику кількість наукових та технічних термінів з відмінною термінологічністю і на українську мову перекладаються далеко неоднаково різними перекладачами.

У даному дослідженні робиться спроба показати, як і яку науково-технічну термінологію використовує письменник-фантаст для опису як нових, так і вже відомих на той час механізмів, машин та пристроїв, як герої його творів вживають їх у найскладніших пригодницьких ситуаціях, в яких без них неможливо обійтись, і як все це передається українською мовою.

Для дослідження були обрані такі менш відомі романи письменника як: «Володар світу» (Maitre du monde), «Дім на паровому двигуні» (La maison à vapeur), « Замок у Карпатах» (Le chateau des Carpathes), «Шанселор» (Le Chancellor), «Навколо місяця» (Autour de la Lune).

Студіюючи термінологічну лексику у творах Жуля Верна, ми будемо відрізняти загальнонаукові та загальнотехнічні терміни від вузькоспеціальних або фахових, а також від загальновживаних лексичних одиниць з дуже незначним термінологічним забарвленням. Адже всі вони мають неоднакові рівні термінологічності, яка залежить від того, як пояснюється в тексті той або інший термін, тобто, яку він має дефініцію, або не має її взагалі [7, с. 12–18].

У романі «Володар світу» письменник так описує новий винахід: «Cet appareil du Maitre du Monde répondait à ce quadruple fonctionnement: il était à la fois automobile, bateau submercible, engin d’aviation... (тобто цей апарат міг діяти як автомобіль, як підводний човен і як літак). І далі: L’appareil était de structure fusiforme, l’avant plus aigu que l’arrière, la coque en aluminium, les ailes en une substance don’t je ne pus déterminer la nature. Il reposait sur quatre roues d’un diamètre de deux pieds, garnies à la jante de pneus très épais qui assuraient la douceur du roulement à toute vitesse» [15, c. 160, 165].

Неважко помітити, що частина термінів у цих уривках є загальнотехнічними із середнім рівнем термінологічності (appareil, automobile, bateau, engine, structure, coque, substance, nature, roues, diamètre, pieds, douceur, roulement, vitesse). До них можна додати ще такі: système, armature, force, élément, organe, mécanism, température, moteur, tube, turbine, électricité та інші, які можна зустріти в других творах письменника.. Більшість з них є багатозначними. А це значить, що вони належать до категорії родових понять. Ця ж група термінів відзначається тим, що глибина й ширина їх семантики сприяє кращому сприйманню інформації порівняно з термінами, які означають видові поняття. Родове поняття має в середньому 0.6 двійкової одиниці інформації, а видове 3 двійкових одиниці інформації в одному символі. Тому родові поняття легше відгадувати, їх легше запам’ятовувати, бо вони пов’язані з минулим досвідом [9, c. 119].

Подивімось, як був перекладений цей уривок тексту українською мовою. «Отож апарат Володаря світу був пристосований на чотири способи пересування: це одночасно був автомобіль, літальний апарат, підводний човен і звичайне судно...» І далі: «Апарат формою скидався на веретено, гостре спереду і овальне позаду. Корпус апарата був зроблений з алюміну, а крила з якогось матеріалу, мені абсолютно незнаного. Корпус стояв на чотирьох колесах, діаметром по два фута, з гумовими грубими камерами на обіддях. Ці камери давали змогу апаратові за всякої швидкості рухатися дуже м’яко...» [2, с. 157].

Переклад, уривку є досить довільним. У ньому збережена основна думка, але лексичний склад і граматика значно відрізняються від оригіналу. Загальнотехнічні терміни automobile, bateau submercible, engine d’aviation перекладені такими ж загальнотехнічними українськими термінами: автомобіль, підводний човен, літак. Але термінологічний вислів était de structure fusiforme має такий описовий переклад: формою скидався на веретено, вислів garnies à la jante de pneus très épais – з гумовими грубими камерами на обіддях, а вислів douceur roulement – рухався дуже м’яко. Перекладач використовує в цих випадках як звичайну українську лексику, та загальнотехнічні терміни (веретено, камери, обіддя), так і лексико-синтаксичні вислови, яких в оригіналі немає. Подекуди вживає терміни, які відсутні в сьогоднішніх українських словниках і побутують скорше в західноукраїнських діалектах української мови, наприклад: алюміна, обіддя.

Наведімо ще один уривок тексту, у якому докладно описується конструкція літального апарата «Альбатрос», сконструйованого Володарем світу (Робуром завойовником):

«Cet aviateur, l’Albatros, se composait d’un bati long de trente mètres, muni de deux propulseurs, l’un à l’avant, l’autre à l’arrière, et d’un jeu de trente sept hélices suspensives d’axe vertical, soit quinze de chaque coté du bati, et sept plus élevés au milieu de l’appareil. Cela constituait un ensemble de trente-sept mats, grées de branches au lieu de voiles, et auxquelles les machines, installées dans les roufs de la plate-forme, imprimaient une rotation prodigieuse» [15, с. 176].

Переклад цього відрізку оригінального тексту має такий вигляд:

«Літальний апарат Робура, що звався «Альбатрос», уявляв собою довгу ряму чи каркас тридцять метрів довжиною, на кожному кінці рями, спереду й ззаду було приладнено два двигуна, а при боках рями цілу систему з тридцятьох сімох гвинтів, що вільно рухалися і що їх продовжня вісь стояла сторцово. З кожного краю стояло по п’ятнадцять гвинтів, а решта сім були серед апарата трохи вище, ніж інші. Таким чином утворювалось тридцять сім щогл, що замість вітрил мали гвинтові плиці, які рухалися надзвичайно швидко за допомогою дужих машин, побудованих на плятформах рями» [2, с. 166].

І цей уривок має не менш довільний переклад, ніж попередній, хоча деякі загальнотехнічні терміни і вислови передані українською мовою цілком адекватно, наприклад: propulseurs – двигуни, aviateur – літальний апарат, bati – ряма, jeu de trente sept hélices – система з тридцяти семи гвинтів, appareil – апарат, un ensemble de trente sept mats – тридцять сім щогл, branches – гвинтові плиці, voiles – щогли, rotation prodigieuse – які рухалися надзвичайно швидко. Але деякі іменники й дієслова зовсім не перекладені: composait, constituait, roufs, ensemble, або мають дещо описовий вигляд, наприклад: cela constituait – таким чином утворювалось, imprimaient une rotation prodigieuse – які рухалися надзвичайно швидко.

Зауважимо що і в цьому уривку деякі українські лексичні одиниці (ряма, плиці, плятформа) вжиті у варіанті словника 1929 року.

З 76 лексичних одиниць в оригіналі в перекладі вийшло 87 слів. Додалось 11 слів.

Треба відмітити, що в подібних художніх текстах з великим числом нетермінологічної лексики загальнонаукові та загальнотехнічні терміни під час перекладу втрачають свою термінологічність і стають звичайними загальновживаними словами, в тім числі синонімами.

Розглянемо в цьому плані невелике речення з роману «Замок у Карпатах»:

«Ce colporteur vendait des lunettes, des thermomètres, des baromètres et de petites horloges» [13, с. 10].

Переклад цього речення виконаний таким чином:

«Він продавав окуляри, годинники, термометри, барометри й інші метри» [3, с. 13]. Тут загальновживані терміни термометри та барометри є звичайними лексичними одиницями з термінологічним забарвленням і перекладено їх просто – методом транслітерації, тобто майже без орфографічних змін. Чому вислів petites horloges перейшов в українську мову як звичайні (а не маленькі) годинники, невідомо. Може в той час годинників невеликого розміру ще не було? Навряд.

Окрім того, загальновживаний термін lunettes перекладений як окуляри, хоча з тексту цілком зрозуміло, що йдеться про підзорну трубу. Перекладач це розуміє і тому далі вживає слово зі значенням підзорної труби, але в місцевому, тобто західноукраїнському варіанті – далековид [13, с. 99]. Тільки ж lunette в романі має кілька синонімів, таких як tuyau, mécanique, machine, тому й перекладач знаходить для них відповідні синонімічні варіанти, наприклад: рура [3, с. 15] люнета, струмент, цівка.

Як бачимо, перекладач, як і сам автор Жуль Верн, намагається урізноманітнювати лексику за допомогою синонімічних лексичних одиниць, адже він перекладає на українську мову художній твір, а не наукову статтю.

Та тільки без жертв це, як видно, не буває.

Наведімо ще один уривок з роману «Замок у Карпатах» у перекладі Миколи Шудрі. Описуючи, як барон де Горц слухав спів Стілли і бачив її як живу, він вжив таке речення: «Цей портрет уставляв Орфанік перед дзеркалом так, що через відповідне освітлення відбивалася Стілля на сцені, мов жива» [4, с. 109]. В оригіналі для опису цього процесу Жуль Верн не пошкодував майже втричі більше слів, а саме:

«Or, au moyen de glaces inclinées suivant un certain angle calculé par Orfanik, lorsqu’un foyer puissant éclairait ce portrait placé devant un miroir, la Stilla aparaissait, par reflection, aussi réelle que lorsqu’elle était pleine de vie et dans toute la splendeur de sa beauté» [13, с. 238].

У нашому перекладі це виглядає так:

«Отже за допомогою дзеркал, нахилених під кутом, який був розрахований Орфаніком, під час попадання на них світла від потужного джерела, цей портрет освітлювався, і тоді Стілла завдяки відбиттю з’являлася як жива, повна життєвої сили і в усій розкоші своєї краси».

А в перекладі, виконаному Миколою Шудрьою і виданому в Києві 2003 року, читаємо:

«І от завдяки певному нахилу дзеркал, осяяних згори великим вогнем, Стілла з’являлася мов жива у всьому граєві краси й молодості» [4, с. 92].

У цьому перекладі теж є низка неузгодженостей: по-перше, він дуже скорочений; по-друге, foyer – у цьому тексті це не вогонь, а джерело світла; по-третє, splendeur – це блиск, розкіш, а не грай; по-четверте, не перекладений вислів par reflection завдяки відбиттю, а він же дуже важливий, бо визначає основну прикмету процесу; по-п’яте, додано лексичну одиницю молодість, якої бракує в оригіналі і в перекладі практично непотрібна.

Таке спрощення оригінального тексту можна пояснити скоріше за все пристосуванням перекладу до читача з не дуже високим освітнім рівнем.

У романі «La Maison à vapeur» письменник надає термінологічності загальновживаним лексичним одиницям за допомогою чималої кількості порівнянь та метафоричних значень. До термінологічного сполучення la maison à vapeur він знаходить такі синоніми: la surprenante machine, le géant d’acier, l’éléphant artificial, le gigantesque animal, le locomotive routière, le chef d’oevre mécanique, un leviathan artificiel, le train etc [14, c. 72–75]. Усі ці порівняння, епітети, метафори потрібні для докладнішого, але разом з тим і зрозумілішого опису нового винаходу – потягу на паровому двигуні.

Безперечно подібні терміни з метафоричним або порівняльним значенням у творах художньої літератури виконують не лише номінативну роль, але ще й певну стилістичну функцію, яка «… полягає в кращому описі виробничих та природних подій, та в більш реалістичній характеристиці дійових осіб» [8, c.68].

Як відомо, у французькій мові багатозначні терміни утворюються завдяки спеціалізації загальновживаних слів, під час якої відбувається звуження значень слів у певній субмові науки або техніки. Навіть, якщо загальновживане слово одержує лише одне нове значення, воно стає двозначним.

Ще одним засобом утворення багатозначних термінів є метафоричний або метонімічний перенос загальних назв на спеціальні наукові або технічні поняття [10, c. 72].

Якщо перенос відбувається в кількох галузях знання, терміни стають полісемантичними. Наприклад, загальнотехнічний термін tube завдяки переносу по зовнішній подібності став терміном у шести субмовах: механіці (втулка), хімії (прoбірка), текстильному виробництві (шпуля), військовій справі (гармата), електроніці (електронна лампа), гірській справі (обсадна труба).

Третім засобом утворення багатозначних термінів у французькій мові є афіксація. Не лише цілі слова можуть бути багатозначними, але й морфеми, тобто складові частини слів.

Французький науковець-лінгвіст П’єр Гіро у свій час зазначав, що від терміна électron відділився елемент -tron, який став означати частинки атома: mesotron, négatron, neutron. Потім ця морфема утворила пристрій для утворення частин атома, а потім і електронні лампи цього типу: additron, alphatron, anotron [10, c. 108–110]. А ще за деякий час з’явились напівпровідникові електронні лампи: tecnétron, transistron, trigatron.

У своїх творах Жуль Верн використовує всі ці засоби.

Разом з тим під час досить докладного опису різних механічних пристроїв у романі «La maison à vapeur» Ж. Верн вживає багато вузкоспеціальних термінів, наприклад: la roue d’engrenage – зубчате колесо, la roue motrice – ведуче колесо, la chaudière – котел, казан, l’excentrique – ексцентрик, le tender – тендер, le piston – поршень, la bielle – шатун, le tiroir – золотник, le combustible – пальне, des freins – гальма, le ressort – пружина, l’évaporation – випаровування, la pompe d’alimentation – постачальна помпа [14, c. 73–76].

Наведені фахові терміни стосуються видових понять, вони є однозначними, багато важать для розуміння роботи машин чи механізмів і допомагають механікам чи інженерам краще їх обслуговувати, але в розмовному мовленні вживаються переважно спеціалістами. І перекладаються вони на українську мову відповідними вузькоспеціальними термінами.

Загальновідомо, що письменник особливо любив подорожі і пригоди на морі. Їм він присвятив такі романи як L’ile mystérieuse, Les enfants du capitaine Grant, Un capitaine de quіnze ans, Le Chancellor. Конструкцію морських суден він знав досконало й тому розповідав про них з великими подробицями, користуючись чисельними вузькоспеціальними термінами: le tangage – качка, la quille – кіль судна, la barre – штурвал, l’amarre – якірний ланцюг, le hublot – ілюмінатор, la hélice – гвинт, le déplacement – водотонажність, l’artimon – бізань-щогла, l’equeil – підводний камінь, риф, le bossman – боцман, la cale – трюм, le sillage – кільватер, le roulis – бортова хитавиця, le babord – лівий борт, le hanier – марсель, l’amure – галс, la voile de perroquet – брамсель, la goélette – шхуна, la dunette – напівют, la lame – хвиля, вал [12, c. 29, 31]. У перекладі це вузькоспеціальні терміни й чимало з них є маловідомими також для загалу.

Подібні видові терміни фігурують і в математичному описі формули швидкості космічного апарата, який залишає атмосферу Землі й летить до Місяця в романі Autour de la Lune:

Ainsi, reprit Barbicane, v zéro deux égale deux gr multiplié par un, moins par dix r sur 9d, moins un quatre-vingt-unième multiplié par dix r sur d moins r sur d moins r. – Et maintenant, dit Nicoll, pour obtenir la vitesse du boulet au sortir de l’atmosphère il n’y a plus qu’à calculer [11, c.24].

Наскільки подібні розрахунки були правильними на той час, можна зрозуміти з такого зауваження автора післямови до роману «Maitre du Monde»: «Лікар і астроном Жуль Жансен і математик Жозеф Бертран повторили розрахунки Жуля Верна й переконались (хоча і з деякими запитаннями) в точності обчислених письменником кривих, парабол та гіпербол, які визначали траєкторію польоту космічного апарата з роману «De la Terre à la Lune» [15, Т. I, с. 7].

Описуючи підводний човен «Наутілус» капітана Немо в романі «20000 льє під водою» (Vingts milles lieues sous les mers), Ж. Верн додає до конструкції вже існуючих підводних човнів такі характеристики, яких вони ще й сьогодні не мають, а саме: занурення на кілька кілометрів, швидкість до 50 миль на годину, електрифікація всіх вузлів човна й навіть двигуна.

Що стосується термінологічної лексики різних видів, то вона розширювала діапазон мовного багатства творів письменника, позитивно впливала на інтелектуальні здібності читачів. Письменник дуже вдало залучав їх до розуміння й загальнонаукової та вузькоспеціальної (фахової) лексики з різних галузей науки і техніки, таких як математика, механіка, приладобудування, авіація, географія, корабельна справа, електрика. Її використання під час опису нових наукових та технічних проектів сприяло тому, що читачі могли належно оцінити й втілити на практиці нові ідеї, нові нестандартні технічні рішення, які були так притаманні самому Жулю Верну і які не раз межували в нього з фантастикою.

А передача українською мовою термінологічної лексики письменника вимагала від перекладачів не лише бездоганного знання як французької, так і української мов, але й детального розуміння конструкції та принципів функціювання і відомих, і придуманих письменником машин, пристроїв та механізмів. Наведені приклади показують, що різні перекладачі в залежності від соціальних та мовних обставин передавали науково-технічну термінологію за допомогою неоднакових лексичних, а іноді й граматичних та стилістичних засобів. Бувало, що і не дуже успішно.

Варто відзначити, що Жулю Верну вдалося створити цілу низку надзвичайно колоритних і захопливих постатей не тільки першовідкривачів нових земель, а й талановитих винахідників і то не в останню чергу завдяки багатющій термінологічній лексиці з неординарною семантикою й структурою (капітан Немо «20 тисяч льє під водою», Орфанік «Замок у Карпатах»).

У романах письменника з’явився герой нового зразка, безкорисливий науковець, не раз беззахисний у житті, але готовий до якої завгодно жертви заради своїх ідей. Жуль Верн став автором художніх творів про безмежні можливості наукового пошуку й технічного прогресу, тобто романів зовсім іншого типу.

Висока художня майстерність, неперевершене володіння лексико-граматичною структурою, глибоке знання сучасних йому галузей науки і техніки – все це зробило романи Ж. Верна надзвичайно привабливими для сотень мільйонів любителів пригодницької і науково-фантастичної літератури в усьому світі. Його романи перекладені багатьма мовами світу. Серед них російська та українська.

Як відомо, українська письменниця Марко Вовчок (1833–1907), сучасниця Т. Г. Шевченка і класик української літератури, була особисто знайома із Жулем Верном, і це вона підписала з ним у Франції договір на переклад його творів і сама переклала на російську мову 15 його романів, в тім числі Vingts milles lieues sous les mers, який у її перекладі називався так: «80 000 верст под водой. Путешествие под волнами океана» (1870 р.). І саме її переклад витримав найбільше видань.

Українською мовою, за нашими даними, перекладено дев’ять романів письменника. Серед них «Таємничий острів», «Діти капітана Гранта», «20 тисяч льє під водою», «П’ятнадцятилітній капітан», «Замок у Карпатах», «Подорож на місяць», «Володар світу» та інші.

Наше дослідження, як здається, є тільки однією з перших спроб дослідити науково-технічну термінологію романів всесвітньо відомого французького письменника. Проте воно дозволяє зробити деякі висновки, а саме:

1. В аналізованих романах автор уживає головним чином два види термінологічної лексики: загальнотехнічну та вузькоспеціальну.

2. У текстах, у яких переважає звичайна розмовна або літературна лексика, частина загальнонаукових та загальнотехнічних термінів втрачає частково або повністю свою термінологічність.

3. Обидва види термінів перекладаються українською мовою за допомогою аналогічних українських термінологічних одиниць, або описовим способом.

4. Переклад термінологічної лексики в досліджених романах Жуля Верна відзначається максимальним використанням синонімів, що є важливою прикметою оригінальних текстів письменника як автора не наукових трактатів, а творів красного письменства.

1. Верн Ж. Двадцать тысяч лье под водой : собр. соч. / Жуль Верн. – М. : Изд. худ. литературы, 1956. – Т. 4. 2. Верн Ж. Володар світу / Жуль Верн ; пер. з франц. мови Н. та О. Борських. – К. : Час, 1929. – 110 с. 3. Верн Ж. Замок у Карпатах : українська бібліотека / Жуль Верн ; з передм. Миколи Голубця // Жовтень. – 1934. – 4.10 (22). – 100 с. 4. Верн Ж. Замок у Карпатах : пригодницько-фантастична повість / Жуль Верн ; пер. з франц. Миколи Шудрі. – К. : Криниця, 2003. – 100 с. 5. Лещук Т. «Фауст» Й.-В. Гете в контексті довговічності (погляд через ретроспекцію наукового слова) / Т. Лещук // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми лінгвістики науково-технічного і художнього тексту та питання лінгвометодики». – 2007. – С. 123–131. 6. Медведев А. Р. Объективные основания стилистической дифференциации французской научно-технической речи : автореф. дис. ... канд. филол. наук. / Медведев А. Р. – К., 1974. – 26 с. 7. Медведів А. Р. Що ж таке термін? / А. Р. Медведів // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. учасн. ХІ Міжнар. наук. конф. «Проблеми української термінології СловоСвіт 2010», м. Львів, 1–2 жовтня 2010. – С. 12–18. 8. Морен М. К. Стилистика современного французского языка / М. К. Морен, Н. Н. Тетеревникова. – М. : Высш. шк., 1970. – 264 с. 9. Невельский П. Б. Запоминание и угадывание видовых и родовых понятий : новые исследования в педагогических науках / П. Б. Невельский – М. : Просвещение, 1966. 10. Guireau P. Les mots savants / P. Guireau – Paris, 1968. – 167 p. 11. Verne J. Autour de la Lune / J. Verne – Sofia : Narodna prosveta, 1964. – 147 p. 12. Verne J. Le Chancellor / J. Verne – Paris : J. Hetzel et Cie, 1968. – 238 p. 13. Verne J. Le chateau des Carpathes. – Paris, J.Hetzel et Cie, 1966. J.Hetzel et Cie. – 241 p. 14. Verne J. La maison à vapeur / J. Verne – Paris, J. Hetzel et Cie, 1968. – 524 p. 15. Verne J. Maitre du Monde / J. Verne – Paris : J. Hetzel et Cie, 1968. – 203 p.