УДК 331.101.262

Яна Зубрицька

Запорізький національний технічний університет

УЖИВАННЯ ЗАПОЗИЧЕНИХ ТЕРМІНІВ У СФЕРІ^* МЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ

© Зубрицька Я. О., 2014

Досліджено особливості уживання запозичених термінів у сфері менеджменту персоналу як галузі професійної діяльності та навчальної дисципліни. З’ясовано, що деякі терміни іншомовного походження використовуються некоректно в українській сучасній економічній термінології. До того ж, подекуди присутнє перенасичення запозиченими термінами. Обґрунтовано потребу створення державного контролю над правильністю вживання запозичених термінів в законодавчій та навчальній літературі.

Ключові слова: українська мова, запозичені терміни, іноземне походження, менеджмент персоналу, управління

The features of the borrowed terms usage in personnel management as a field of professional activity and academic discipline were investigated. It was found that some of the foreign origin terms are used incorrectly in Ukrainian modern economical terminology. In addition, sometimes the excessive saturation of borrowed terms is presented. The necessity of establishing governmental control over the correct using of borrowed terms in the legal and academic literature was grounded.

Keywords: Ukrainian language, borrowed terms, foreign origin, personnel management, management

Суть проблеми та актуальність. Стан суспільних відносин у сучасному світі приводить до уніфікації мовних засобів у сфері науки і техніки як найбільш активних динамічніших галузей людської діяльності. Однією з таких найдинамічніших фахових мов є мова економіки. Запозичення, як відомо, служать збагаченню рідної мови, оскільки вона на тому чи іншому рівні контактує з іншими мовами. На сучасному етапі більшість запозичень в українській економічній мові спостерігається з англійської мови, яка є найвпливовішою мовою міжнаціонального спілкування. До того ж, країни-носії англійської мови є основоположниками менеджменту та різних його видів як галузі наукових знань та сфери професійної діяльності.

Мета дослідження. Процеси мовних взаємовпливів і взаємозбагачень є об’єктивним розвитком кожної національної мови. Проте не завжди використання тих чи інших англомовних запозичень є обґрунтованим. Аналізу доцільності таких запозичень й присвячена ця стаття.

Виклад основного матеріалу. Менеджмент взагалі, і менеджмент персоналу зокрема як галузі економічної науки з’явилися порівняно недавно. Спостерігається надмірне, часом некритичне використання іншомовних термінів. У науковій лексиці завжди співіснують чуже й питоме, інтернаціональне та національне. Використання запозичень потребує належної нормативної оцінки, бо перенасиченість запозиченими термінами порушує рівновагу мовної системи. Розглянемо деякі приклади.

Власне термін менеджмент згідно з [2] означає «сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків». У той же час словник іншомовних слів [4] пояснює, що слово менеджмент походить від англійського дієслова to manage (керувати), яке, у свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука). Тобто для пояснення терміна, який означає дію, використовується два українських терміни: управління і керувати. Таке змішування понять в українській мовній практиці зустрічається досить часто. Зокрема, навіть наукова спеціальність 08.00.04 має назву «Економіка та управління підприємствами». Проте згідно із сучасними термінологічними нормами для означення дії треба використовувати терміни керувати, керування. Термін менеджмент може також означати керівний орган фірми, підприємства [2]. У цьому випадкові варто його пояснювати синонімом управління. Отже, поруч з терміном менеджмент можна використовувати питоме українське слово керування для уникання стилістичної монотонності викладу інформації.

Підручник [5] дає таке визначення поняття менеджмент персоналу: «Менеджмент (англ. management − управління) персоналу – система ефективного використання трудових ресурсів організації безпосередньо на робочих місцях працівників». Тут і далі у тексті для означення дії, пов’язаної з ефективним керуванням виробничим процесом, використовується невластивий термін управління.

Людина, яка здійснює менеджмент, називається менеджер. Згідно з означенням у [5] «менеджер (англ. manager, від manage − керувати) – особа, яка здійснює професійне управління різними організаціями або їх частинами». Автори навчального посібника [1] вважають, що менеджер – це людина, яка «професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин». Тут і у подальшому тексті автори, як і не рідко − у пресі, офіційних документах, на радіо − уважають терміни керування і управління синонімами, що не зовсім правильно. Як синонім англомовному терміна менеджер в українській мові відповідає термін керівник, а не управитель.

У теорії та практиці менеджменту персоналу часто використовуються звичні нам запозичені терміни, які безумовно можна використовувати й надалі. Проте в економічних текстах вони мають дещо інший акцент. Наприклад, термін персонал. Згідно з [5] персонал − це основний штатний склад працівників організації, які виконують виробничо-господарські функції. Власне, це всі члени колективу незалежно від виду занять й місця в ієрархії, що беруть участь у виробничому процесі.

Важливими характеристиками персоналу є кваліфікація і компетенція. Термін кваліфікація передбачає певний рівень професійної готовності працівника до того чи іншого виду роботи [5]. Вона ґрунтується на наявності освіти, спеціалізації та досвіду роботи за певною спеціальністю. З кваліфікацією тісно пов’язаний термін компетенція. Компетенція працівників-членів персоналу організації означає наявність у них відповідних знань і досвіду, навичок для виконання конкретної роботи.

Іншу групу термінів з галузі менеджменту персоналу вже давно використовують в різних науках та загальній мовній практиці, але тут набуває іншого змісту. Так, термін лідер використовується доволі широко. Але в економічних роботах слово лідер означає особистість, яка має високу компетентність у даному колі робіт, талант, концептуальні здібності, певну амбітність, є вольовим і сміливим у прийнятті рішень [1]. Валентність нам відома зі шкільного курсу хімії. В економіці це передбачуваний ступінь відносного задоволення/незадоволення, який виникає внаслідок одержання певної визначеної винагороди [1]. У цьому значенні валентність може мати як індивідуальний характер, так і бути оцінкою загального результату праці персоналу.

Термін інтервенція може використовуватися не лише у військовій справі. У галузі менеджменту інтервенція означає втручання, інтенсивний і напружений вплив менеджера на працівників, найрізноманітніший за формою і методами, з метою покращення або пришвидшення результатів праці.

Відомий також термін ментор. В економіці ментор не просто вихователь і наставник. Він входить до складу топ-менеджменту компанії. Його завдання не лише надавати керівнику дані та інформацію подібно до довідника, а, використовуючи свій досвід, допомагати йому як приймати оптимальні рішення, так і самому ставати мудрішим [3].

Ще одну групу складають терміни, яким відсутній рівновартісний україномовний відповідник. Найчастіше він замінює описове найменування з кількох слів однослівним. Це створює зручності у використанні термінів, особливо у таких випадках, коли важко або неможливо знайти вдалі за значенням відповідники в українській мові. Наприклад, термін аутплейсмент. Він походить від англійського терміна outplacement − працевлаштування звільнених. У нашій економічній літературі він означає «активну підтримку звільнюваних працівників у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку праці, а отже й шансів працевлаштування» [5]. Або «кадровий консалтинг» − надання рекомендацій щодо підвищення ефективності кадрової політики [5]. Ще один приклад: термін бенчмаркинг. Згідно з [1] він означає запозичення методів керування інших підприємств (можливо, конкурентів), які успішно працюють, з метою подолання слабких сторін у праці власної фірми. Іншими словами, це цілеспрямований пошук вдалих прикладів організації роботи. Знайти однослівну україномовну заміну йому практично неможливо.

Висновки. Запозичення іншомовних термінів – закономірне явище, важливий засіб поповнення української термінології менеджменту. Воно сприяє збагаченню української термінології та розвитку мови як такої. Проте існує тенденція надмірного, часом некритичного поповнення української терміносистеми новими, переважно англомовними термінами за наявності у мові усталених питомих термінів. Цей процес не можна пускати на самоплив, бо це може призвести до безпідставної примітивізації термінів. Потрібний державний робочий орган, який стежив би за правильним вживанням і тлумаченням термінів у ділових документах, законодавчих актах і особливо у підручниках, тому що, навчаючись, студент має засвоїти правильну українську термінологію і мову.

1. Богоявленська Ю. В. Економіка та менеджмент праці : навч. посібн. / Ю. В. Богоявленська, Є. І. Ходаківський. − К. : Кондор, 2009. − 332 с. 2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Гол. ред. В. Г. Бусел. − К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. − 1728 с. 3. Мистецтво управління персоналом. − К. : Вид. Олексія Капусти − Кн. 1. Таланти і лідери; переклад з рос., 2002. − 300 с. 4. Словник іншомовних слів : 23000 сл. та термін. словосп. / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. −К. : Довіра, 2000. −1018 с. 5. Хміль Ф. І. Управління персоналом : підручник / Ф. І. Хміль. −К. : Академвидав, 2006. −488 с.