УДК 491.79-316.4.61(03)

Марія Джура, Роксолана-Юстина Перхач

Національний університет «Львівська політехніка»

ВИХІД У СВІТ «УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКО-АНҐЛІЙСЬКОГО МЕДИЧНОГО ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО СЛОВНИКА»

© Джура М. З., Перхач Р.-Ю. Т., 2016

У статті обґрунтовано необхідність видання «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника» з медичної термінолоґії, описано основні засади його укладання, розглянуто наявні у словнику терміни-епоніми.

Ключові слова: українська мова, медична термінолоґія, медицина, термін, «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник».

The paper deals with motivation of publication of Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary of medical terms. The article describes the basic principles of the dictionary, available terms eponyms are considered.

Keywords: Ukrainian language, medical terminology, medicine, term, “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”.

Медична термінолоґія української мови постійно зазнає змін, зокрема протягом останнього сторіччя видано понад 80 словників із різних медичних спеціальностей, затверджено низку правових документів [1; 3], які дають визначення медичним і фармацевтичним термінам та описують їхнє застосування. Варто зазначити праці Г. Дидик-Меуш [2], А. Зіменковського [4], І. Перцева [5], Л. Петрух [6], С. Самолисової [8], Л. Симоненко [9], В. Черних [12] та инших. До фундаментальних бібліоґрафічних праць належать «Фармацевтична енциклопедія» за редакцією В. Черних [12], «Українсько-латинсько-анґлійський медичний тлумачний словник» (УЛАМТС) за редакцією Л. Петрух, І. Головко [10].

У жодному з виданих перекладних словників не зафіксовано в повному обсягові терміни для позначування різних лікарських засобів та їхніх складників, медичних приладів, які застосовують у сучасній лікарській практиці й фармацевтичній діяльності, оскільки сучасну медичну науку постійно поповнюють нові терміни у зв’язку з науково-технічним проґресом. Також це впливає на труднощі правильного перекладу медичних термінів на українську мову.

Вихід у світ нового «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника» (УЛАМЕС) є вагомим внеском у розвиток української термінолоґічної лексикоґрафії. УЛАМЕС укладено проф., док. фарм. н. Л. І. Петрух, доц., к. мед. н. І. М. Головко у Львівському національному університеті імені Данила Галицького на основі УЛАМТС [11].

Завданням авторів було зібрати, уніфікувати й подати правильний переклад спеціальних термінів із 36-ти медичних спеціальностей, як-от: акушерство, алерґолоґія, анатомія, біофізика, гематолоґія, ґенетика, гістолоґія, дерматолоґія, кардіолоґія, мікробіолоґія, ревматолоґія, оториноларинґолоґія, офтальмолоґія, педіатрія, травматолоґія, фармаколоґія, фізотерапія, хірурґія та инші.

Варто зазначити, що під час укладання словника вибрано не лише міжнародні медичні терміни, але й також автори словника вживають чималу кількість синонімів як варіанти до термінів із метою відродити репресовані українські слова та словосполуки для позначування понять медичної галузі.

Уважаємо, що однією з позитивних рис УЛАМЕС є широке залучення термінів епонімів. Як відомо, до структури термінів-епонімів увіходить прізвище науковця, який уперше описав явище (захворювання) або розробив методику лікування описаного ним явища, наприклад: укр. синдром Світа – анґл. Sweet-Syndrom; укр. синдром Стівенса-Джонсона/синдром Стивенса-Джонсона анґл. Stevens-Johnson-Syndrom; укр. синдром Фоґта-Коянаґи-Харада анґл. Vogt-Koyanagi-Harada-Syndrom (VKH) /Vogt Koyanagi Harada Syndrom та инші. Також терміни епоніми містять додаткову інформацію про історичних осіб, значущих в історії медицини й медичній термінолоґії. Виявлено, що вагома частка термінів-епонімів притаманна текстам інструкцій щодо застосування медичних препаратів, а це є ще однією вагомою підставою залучити до словників епоніми [7].

Прізвищеві компоненти структурними особливостями яких є дво- та більше- основними й мають стрижневе слово – назву загального характеру: синдром і власну назву (прізвище/прізвища) науковців, яка семантично специфікує терміна, як-от: синдром Айзенменґера, синдром Арнольда-Кіарі, синдром Вебера, синдром Віскотта-Олдріча, синдром Ґайсбека, синдром Маєра, синдром Неґелі, синдром Райтера, синдром Ріґера, синдром Шмідта, синдром Штайнер-Фернера й инші.

Формування української медичної термінолоґії відбувається як терміноутворюванням – на основі національних складників, так і залучаючи чужомовних термінів. Унаслідок тривалого впливу російської мови вагома частина медичних термінів, утворених на основі української мови, вийшла з ужитку. Варто зазначити, що автори словника подають самобутні українські назви й сучасні медичні терміни, утворені на національній основі.

Уважаємо, що укладений «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник» допоможе студентам, викладачам високих навчальних закладів, науковцям, лікарям, фармацевтам і всім зацікавленим у пошукові відповідних медичних термінів, зокрема термінів-епонімів та правильному їхньому тлумаченню й перекладу, сприятиме стандартуванню української національної термінолоґії, правильному вживанню медичних термінів в усному та писемному мовленні.

1. ДСТУ 3325-96*. Термінологія. Визначення основних понять. – [Чинний від 30.12.1999]. –  К. : Держспоживстандарт України. – (Національний стандарт України). 2. Дидик-Меуш Г. Українська медицина. Історія назв / Г. Дидик-Меуш. – Л. : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. – 400 с. 3. Закон України «Про лікарські засоби». – [Чинний від 04.04.1996]. – №123/96 ВР. 4. Зіменковський А. Базовий термінологічний глосарій за програмою з клінічної фармації / А. Зіменковський, В. Пономаренко, О. Піняжко. – К. : Ліга-Прес, 2004. – 446 с. 5. Перцев І. Про значення фармацевтичних термінів у сьогоденні / І. Перцев // Вісник фармації. – 1993. – № 1–2. – С. 23–27. 6. Петрух Л. Про забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в медицині і фармації / Л. Петрух, В. Петрух. – К. : НАН України, 1997. – С. 37–41. 7. Перхач Р.-Ю. Т. Переклад німецьких медичних термінів-епонімів із компонентом синдром на українську мову // Науковий вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філологічні науки. – Луцьк, 2011. – № 2. – С. 184–188. 8. Самолисова. О. Поняття «термінологія» та деякі аспекти українського медичного термінотворення / Самолисова О., Ніколаєва А. – К. : КНЕУ, 2005. – С. 201–204. 9. Симоненко Л. Термінологічні студії в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.termin.org/ index.php?option=com_content&view=article&id=109&Itemid=19=uk. 10. Українсько-латинсько-анґлійський медичний тлумачний словник : У 2 т. / За ред. М. Павловського, Л. Петрух, І. Головко. – Л., 1995. – Т. 1. – 656 с. ; Т. 2. – 788 с. 11. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник : У 4 т. / Уклад. : Л. І. Петрух, І. М. Головко. – К. : ВСВ «Медицина», 2012–2016. – Т. 1. : А–Д. –704 с. 12. Фармацевтична енциклопедія / Гол. ред. та автор передм. В. П. Черних. – К. : МОРІОН, 2005. – 848 с. 13. Akhmanova O. S. Terminology and Terminologies / Olga Akhmanowa // Terminologie und benachbarte Gebiete. – Wien – Köln – Graz : Herman Böhlau, 1985. – S. 86–91. 14. Arntz R. Der Vergleich von Fachsprachen / Reiner Arntz // Baumann Klaus-Dieter / Kalverkämper Hartwig (Hrsg.) Pluralität in der Fachsprachenforschung. – Tübingen : Gunter Narr, 2004. – S. 285–312. 15. Arntz R., Picht H. Einführung in die Terminologiearbeit / Reiner Arntz, Heribert Picht. – Hildesheim, 1995. – 326 s. 16. Porep R. Medizinische Terminologie. Ein programmierter Kurs mit Kompendium zur Einführung in die medizinische Fachsprache / R. Porep, W. Steudel. – Stuttgart : Georg Thieme, 1983. 17. Yang W. Anglizismen im Deutschen. Am Beispiel des Nachrichtenmagazins der Spiegel / W. Yang. – Tübingen : Niemezer, 1990. – 237 S.