ТК СНТТ: Збірник 2016 / Михалик О., Кукуруза Л.

наукових праць учасників XIV Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2016»

Михалик О. Терміни на позначення біоорґанічних сполук у першому томі «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника» / Оляна Михалик, Леся Кукуруза // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 29 верес. – 1 жовт. 2016 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2016. ‒ С. 34‒37.

УДК 491.79-316.4.61(03)

Оляна Михалик, Леся Кукуруза

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

ТЕРМІНИ НА ПОЗНАЧЕННЯ БІООРҐАНІЧНИХ СПОЛУК У ПЕРШОМУ ТОМІ «УКРАЇНСЬКО-ЛАТИНСЬКО-АНҐЛІЙСЬКОГО МЕДИЧНОГО ЕНЦИКЛОПЕДИЧНОГО СЛОВНИКА»*

© Михалик О. І., Кукуруза Л. В., 2016

У статті висвітлено й заналізовано терміни на позначення біоорґанічних сполук у першому томі нового «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника».

Ключові слова: українська мова, медичний термін, біоорґанічна сполука, українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник.

The article views the terms of bioorganic compounds in the first volume of new “Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary”.

Keywords: Uklrainian language, medical term, bioorganic compound, Ukrainian-Latin-English Medical Encyclopedic Dictionary.

«Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичниий словник», який створили науковці ЛНМУ імені Данила Галицького, є визначною подією в українській лексикоґрафії ХХІ ст. Дослідження медико-біолоґічних та фармацевтичних термінів і змісту статей до них є важливим і актуальним.

Мета роботи – аналізування й висвітлювання термінів на позначення біоорґанічних речовин в УЛАМЕС.

Біологічно активні речовини: ферменти, гормони, вітаміни, білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти – це особлива група орґанічних сполук. Вони взаємодіють між собою і з неорґанічними компонентами. Біоактивні речовини впливають на процеси обміну речовин і перетворення енергії в орґанізмах.

Було досдіджено, як розподілено терміни на позначення біоорґанічних сполук і ферментів у першому томі УЛАМЕС (таблиця 1). Найбільший їхній відсоток у літері “А” (3,3%) та літері “Ґ” (1,9%).

Таблиця 1.

Розподіл термінів на позначення біоорґанічних сполук і ферментів

Літери І тому УЛАМЕС	Загальна к-сть термінів	Терміни на позначення біоорґанічних сполук	%	Терміни на позначення ферментів	%
А	3359	110	3,3	32	0,95
Б	1454	8	0,6	3	0,21
В	1951	9	0,5	–	–
Г	3121	10	0,3	15	0,48
Ґ	1162	22	1,9	24	2,06
Д	2303	24	1,0	13	0,56
Усього термінів	13350	183	1,4	55	0,4

Назви біоорґанічних речовин, які є компонентами клітин і тканин орґанізму – автоантиґени, виникають у клітині або орґанізмі в процесі життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни (автомутагени), антитіла й антиґени, ангіоцептори, андроґени, антиферменти, гемопоетини – речовини, які утворюються в орґанізмі і стимулюють кровотворення, складні гліколіпіди, білки й ин., наведено в таблиці 2/

Таблиця 2.

Терміни біоорґанічних сполук в УЛАМЕС

№ з/п	Біоорґанічні сполуки	Тлумачення в УЛАМЕС
1.	АДЕНІНДЕЗОКСИ-РИБОТИД	мононуклеотид із залишків аденіну, дезоксирибози, фосфатної к-ти; структурна одиниця ДНК.
2.	АДЕНОЗИН	нуклеозид; сполука аденіну й рибози; входить до складу ферментів, нуклеїнових і аденозинфосфатних к-т; розширює вінцеві судини серця.
3.	АДЕНОЗИН- ДИФОСФАТ (АДФ)	дифосфатний етер аденозину; основний акцептор і донор фосфату в біол. системах.
4.	АДЕНОЗИН-МОНО-ФОСФАТ (АМФ)	син. АДЕНІНМОНОНУКЛЕОТИ́Д – монофосфатний етер аденозину; містить аденін, рибозу та один залишок фосфатної к-ти.
5.	АДЕНОЗИН- ТРИФОСФАТ (АТФ)	син. АДЕНІЛПІРОФОСФА́Т – трифосфатний етер аденозину; носій енерґії у живих орґанізмах і субстрат для біосинтезу нуклеїнових к-т.
6.	ГЕПЦИДИН	пептид, який синтезується у печінці; експресія Г. безпосередньо контролюється умістом заліза в сироватці та IL-6.
7.	ДЕГІДРОЕПІ-АНДРОСТЕРОН	стероїд, виділений з кори надниркових залоз; гол. попередник андроґену у жінок; андроґен, виділений з сечі чоловіків; надмір його – ознака гіперфункції кори надниркових залоз.
8.	ДЕЗОКСИГЕМО-ҐЛОБІН	неокиснений і відновлений гемоґлобін, який утворюється з оксигемоґлобіну після вивільнення кисню.

У таблиці 3 наведено збірні іменники, що виражають сукупність речовин, об’єднаних певною здатністю. Наприклад, біомолекула – будь-яка молекула (білок, вуглевод, жир, гормон тощо), утворена живою клітиною; бактеріотропіни (син. тропіни) особливі термостійкі антитіла, які підсилюють фагоцитоз, змінюючи поверхневі властивості бактерій; біополімери – високомолекулярні біосполуки, що є структурною основою живих орґанізмів і визначають їхню життєдіяльність.

Таблиця 3.

Збірні назви біоорґанічних речовин

№ з/п	Назви біоорґанічних речовин	Тлумачення біоорґанічних речовин в УЛАМЕС
1.	АВТОАНТИҐЕ́НИ	компоненти клітин і тканин орґанізму, які під впливом шкідливих чинників стали чужорідними для нього; власні антиґени орґанізму, які викликають утворення автоантитіл.
2.	АВТОМУТАҐЕНИ	речовини, що виникають у клітині або орґанізмі в процесі життєдіяльності і спричинюють спадк. зміни; найчастіше утворюються у разі порушення обміну речовин і старіння орґанізму.
3.	АҐЛЮТИНОҐЕНИ	антиґени, які беруть участь у склеюванні, спричиняють утвор. аґлютинінів.
4.	АНҐІОЦЕПТОРИ	син. АНҐІОРЕЦЕ́ПТОРИ – рецептори в стінках кровоносних судин, які реаґують на їх розширення і зміни фіз.-хeм. власт. крові.
5.	АНДРОҐЕНИ	син. ГОРМО́НИ АНДРОҐЕ́ННІ, ГОРМО́НИ СТАТЕ́ВІ ЧОЛОВІ́ЧІ – чол. статеві гормони та їх синтетичні аналоґи; стимулюють розвиток втор. чол. статевих ознак; утворюються переважно в клітинах Лейдіґа, а також яєчника і в корі надниркових залоз.
6.	АНТРОПОТОКСИНИ	отруйні продукти життєдіяльності людини, які після виділення з орґанізму небезпечні для неї та навколишніх.
7.	БІОПОЛІМЕРИ	у біолоґії: високомолекулярні біосполуки, що є структурною основою живих орґанізмів і визначають їх життєдіяльність.
8.	БІОПРЕПАРАТИ	препарати природного походження, які застос. для цілеспрямованої дії на живі орґанізми з метою діаґностики, проф-ки і лікування хвороб.
9.	ГЕМОПОЕТИНИ	речовини, які утворюються в орґанізмі і стимулюють кровотворення.
10.	ҐАНҐЛІОЗИДИ	складні ґліколіпіди, які містяться переважно в плазмат. мембранах ґанґліозних клітин нерв. тканини; ґліколіпідні антиґени, які експресуються на поверхні клітин і викликають утворення антитіл; беруть участь у міжклітинних контактах, є своєрідними рецепторами для токсинів; структурно розрізняють два види Ґ. – GM₁ і GM₂.
11.	ҐЛІКОЦЕРЕБРОЗИДИ	складні сполуки, які містять і цукор, і ненасичений аміноспирт сфінґозин; особливо великий вміст Ґ. у мембранах нерв. клітин, зокрема, у мієліновій оболонці.
12.	ДИНЕЇНИ	білки, виділені із зовн. ниток війок і джгутиків клітини; проявляють АТФ-азну активність за наявності АТФ і Mg²⁺, що важливо для руху.

Ферменти. Біокаталізатори реакцій перетворення речовин в орґанізмі (розрив зв’язків у біомолекулах, каталіз реакцій гідролізу, декарбоксилювання, розщеплення).

Дегідратази каталізують в орґанізмі розрив зв’язку C-O з утворенням води; фермент класу оксиредуктаз дегідроґеназа каталізує перенесення водню від деяких орґанічних кислот (наприклад, янтарної, фумарової, яблучної, цитратної) на инший субстрат, який при цьому відновлюється; ферменти класу карбоксиліаз каталізують реакцію декарбоксилювання кето- й амінокислот; беруть участь в обміні речовин (декарбоксилази).

Антиферменти – специфічні переважно білкові речовини, що виробляє орґанізм і які гальмують або блокують дію ферментів (таблиця 4).

Таблиця 4.

Ферменти в новому УЛАМЕС

№ з/п	Назви ферментів	Тлумачення біоорґанічних речовин
1.	АДЕНА́ЗА	фермент класу трансфераз (КФ 2.1); дезамінує аденін до гіпоксантину; утворюється у печінці, нирках, селезінці.
2.	АДЕНІЛАТКІНА́ЗА	високоактив. клітинний фермент (КФ 2.7.4.3); каталізує перетворення АМФ в АДФ, переносячи з АТФ кінцеву фосфатну групу; бере участь у клітинному енерґет. обміні.
3.	АДЕНІЛАТЦИКЛА́ЗА	фермент клітинних мембран (КФ 4.6.1.1); прискорює синтез циклічного АМФ; активується гормонами білк.-пептидної природи і похідними амінокислот, входить до складу ґлюкорецепторної системи бета-клітин.
4.	ГІДРОКСИМЕТИЛ-ТРАНСФЕРА́ЗА	фермент класу трансфераз (КФ 2.1.2); каталізує переміщення гідроксиметильної групи від донора до акцептора.
5.	ҐЛЮТАМІНСИНТЕТА́ЗА	син. ҐЛЮТАМАТАМІAКЛІҐАЗА; фермент класу ліґаз (КФ 6.3.1.2); каталізує утвор. L-ґлютаміну з L-ґлютамінової к-ти й аміаку за наявності АТФ.
6.	ҐУАНІЛАТЦИКЛАЗА	фермент класу ліаз (КФ 4.6.1.2); каталізує циклізацію ґуанозину трифосфату з утворенням циклічного ґуанозиномонофосфату і пірофосфату.
7.	ДЕЗОКСИРИБОНУ-КЛЕАЗА	каталізує гідроліз ДНК з утворенням оліґонуклеотидів; розрізняють ендо- і екзодезоксирибонуклеази, які розщеплюють зв’язки усередині молекули або на її кінцях.
8.	ДИПЕПТИДГІДРОЛАЗИ	син. ДИПЕПТИДАЗИ – ферменти класу гідролаз, що каталізують гідроліз дипептидів до вільних амінокислот.
9.	ДІАМІНОКСИДА́ЗА	фермент класу оксидаз (КФ 1.4.3.6); каталізує оксидаційне дезамінування діамінів з утвор. аміаку й аміноальдегіду.
10.	ДНК-ЛІҐА́ЗА	фермент класу ліґаз (КФ 6.5.1); сполучає дві двоспіральні молекули ДНК.

Досліджено, що в першому томі УЛАМЕС наведено 1,4% термінів високоактивних біоорґанічних сполук у вигляді складених і збірних іменників. У словникових статтях «Українсько-латинсько-анґлійського медичного енциклопедичного словника» подано точну й вичерпну наукову інформацію про їхню роль і значення.

Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник : [у 4 т.] / уклад. Л. Петрух, І. Головко. – К. : ВСВ «Медицина», 2012–2016. – Т. 1 : А–Д. – 2012. – 704 с.

* статтю подано в авторовій редакції – ред.