ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XIII Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2016»

29 вересня – 1 жовтня 2016 р.


Мисак Р. Навчальний тлумачний словник-мінімум базових медичних термінів: засади укладання та структура / Роман Мисак, Оксана Мисак, Софія Огерчук // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 29 верес. – 1 жовт. 2016 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2016. ‒ С. 2530.


      

УДК 800

 

Роман Мисак1, Оксана Мисак2, Софія Огерчук2

1Технічний комітет стандартизації науковотехнічної термінології

Міністерства економічного розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки України

2Вищий навчальний комунальний заклад Львівської обласної ради

«Інститут медсестринства та лабораторної медицини імені Андрея Крупинського»

 

НАВЧАЛЬНИЙ Тлумачний словник-мінімум базових медичних термінів: засади укладання та структура

 

© Мисак Р. Т., Мисак О. Т., Огерчук С. М., 2016

 

У статті розглянуто засади укладання та структуру тлумачного словника-мінімуму термінів із циклу дисциплін загальної підготовки, які викладають у ВНКЗ ЛОР «Інститут медсестринства та лабораторної медицини імені Андрея Крупинського».

Ключові слова: українська мова, термінологія, медицина, навчальний словник-мінімум, структура словника, реєстр, заголовне слово, словникова стаття.

 

Paper deals with construction principles of terminological basic dictionary of basic disciplines, which are studied in VNKZ LOR «Instytut medsestrynstva ta laboratornoi medytsyny imeni Andreia Krupynskoho». The structure of dictionary is analyzed.

Keywords: Ukrainian language, terminology, medicine, educational basic dictionary, structure of dictionary, body of dictionary, main entry word, dictionary entry.

 

Нині роботу фахівців-термінологів спрямовано на вдосконалення та внормування української термінології та її гармонізації з міжнародною для забезпечення ефективної міжнародної співпраці, розвитку наукових досліджень і виробництва та підвищення якості освіти. Про цю тенденцію в сучасному українському науково-технічному термінознавстві зокрема свідчать статистичні дані, що оприлюднило Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» на своїй сторінці http://www.ukrndnc.org.ua. Загальна кількість прийнятих Державних стандартів України (серед них ДСТУ на терміни та визначення понять) становить 2015 року – 3996, із них національних стандартів − 1026, стандартів, гармонізованих із європейськими – 2009, стандартів, гармонізованих із міжнародними – 961. Зважаючи на той факт, що протягом свого багатовікового розвитку українська мова загалом й українська термінологія зокрема неодноразово зазнавала заборон, обмежень, репресій, науковці у своїх працях мали б ставити на чільне місце питання відродження і подальшого розвитку української мови й української науково-технічної термінології. На це спрямовано розроблені Технічним комітетом стандартизації науково-технічної термінології засади внормування науково-технічної термінології [10]: відроджувати українську мову (головна засада); добирати питомо український термін; добирати точне значенням українське слово; не запозичати чужого слова за наявності українського відповідника; запозичати термін безпосередньо з мови-джерела; засвоювати чужий термін за граматичними й правописними нормами українського словотворення; дотримуватися розподілу віддієслівних іменників за дією, подією і наслідком.

Невід’ємною й вагомою частиною української науково-технічної термінології є медична термінологія з багатовіковою історією та традиціями. Українську медичну лексику фіксують різноманітні джерела ще ХVІ–ХVIІ ст. Серед них можна виокремити «Лексис ...» Лаврентія Зизанія(-Тустановського) (1596 р.), «Лексикон словенороський» Памви Беринди (1627 р.), «Лексикон латинський» Єпифанія Славинецького (1642), переклад Є. Славинецького «Анатомії» Везалія тощо. Сучасна медична термінологія містить кількасот тисяч термінів і терміносполук, які осягають низку медико-біологічних дисциплін. Властивою рисою цієї терміносистеми є надзвичайно обсяжний масив термінів латинського та грецького походження. Дослідники медичної термінології [6] дійшли висновку, що основний корпус терміносистеми вже сформовано, проте він потребує суттєвого впорядкування та внормування, й акцентують увагу на практичному аспекті вдосконалення термінології. Медична термінологія, як частина науково-технічної термінології, не є сталою системою – вона живе, змінюється, ураховує потреби сучасності, на неї має значний вплив поступ науки й техніки, інтегрування та диференціювання наукових дисциплін, культурницькі зв’язки й розвиток лексико-семантичної системи української мови. Одним із чільних способів унормування термінології є лексикографічний, а результатом кропіткої праці фахівців-термінологів має бути термінологічний стандарт, бо саме «термінологічний стандарт – це результат спочатку лексикографічного усталення, визначеного наявними словниками та їхнім “часом життя”, а потім практичного унормування усталеної термінології, відображеної у підручниках, навчальних посібниках, наукових працях, монографіях тощо» [9]. Чимало дослідників відзначають успіхи медичної лексикографії в роки незалежності України. Так у праці М. Комової «Українська термінографія 1948–2002: Бібліографічний покажчик» [3] зазначено, що серед галузевих словників «найбільш ґрунтовно опрацьовано спеціальну лексику економіки й менеджменту (73 словники), медицини (57), юриспруденції (30)». Серед трьох універсальних словників, що підготував Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні та Інститут української мови НАН України і які осягають усі чільні напрямки знань, видано 1996 року словник «Біологія. Хімія. Медицина» (БХМ: близько 100 тис. термінів). Серед лексикографічних видань із медицини, які побачили світ за останній час, потрібно відзначити «Новий англо-український медичний словник» (НАУМС: 75 тис. термінів) та чотиритомовик «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник» (УЛАМЕС: близько 52 тис. термінів із 36 спеціальностей).

Якщо укладання обсяжних термінологічних словників (перекладних, тлумачних, енциклопедичних) можна розглядати як «стратегічний» напрямок у розвитку терміносистеми певної галузі знань та її подальшому внормуванні, то укладачі словників-мінімумів мають зовсім іншу − «тактичну» мету. Левову частину серед словників-мінімумів становлять навчальні словники, що містить мінімум лексичних одиниць і словосполук, потрібний для успішного та якісного засвоєння учнями (студентами) знань відповідно до цілей і вимог навчальної програми з певних дисциплін. Однак успішно розвивається напрямок укладання багатомовних або тлумачних словників-мінімумів (системозорієнтованих словників) із різних спеціальностей із метою розробити комп’ютерну словникарську базу даних (комп’ютерної мережі машинного фонду термінології) або укласти обсяжний багатогалузевий термінологічний словник [2].

Серед навчальних словників-мінімуму розрізняють: 1) дво- й багатомовні словники спрямовані на вивчання чужої мови, читання та розуміння оригінальної літератури за фахом [1; 8]. Лексичний мінімум у словниках дібрано з масиву предметних текстів цих мов лінгвостатистичними методами; 2) тлумачні словники зорієнтовані на засвоювання термінологічного апарату певних дисциплін й ефективне оволодіння навчального матеріалу; 3) словники нових терміносистем (можуть належати як до першого, так і до другого виду) містять мінімум лексичних одиниць терміносистем нових галузей науки й техніки, термінологія яких ще не ввійшла до повноцінного наукового обігу і її не зафіксовано в обсяжних термінологічних словниках. Прикладом такого словника нових терміносистем може бути словник-мінімум із дистанційного навчання або робототехніки [11]. Такий словник зазвичай у подальшому стає «цеглинкою» в укладанні обсяжного термінологічного тлумачного чи перекладного словника. Науковці-термінографи радять укладати такі словники що 5–8 років, тому що протягом цього часу термінологія будь-якої терміносистеми, а надто терміносистеми новітніх галузей, поповнюється великою кількістю нових термінів [12].

Докладніше розглянемо навчальний тлумачний словник, а саме «Тлумачний словник-мінімум термінів з циклу дисциплін загальної підготовки» (укладачі О. Мисак та С. Огерчук; Л., 2016) [4]. Потреба в укладанні цього словника-мінімуму виникла під час розробляння та викладання авторами низки навчальних курсів із циклу дисциплін загальної підготовки «Анатомія», «Фізіологія», «Патоморфологія та патофізіологія», «Біологія» й «Гістологія» у ВНКЗ ЛОР «Інститут медсестринства та лабораторної медицини імені Андрея Крупинського», щоб забезпечити якісний рівень знань студентів. Словник осягає такі базові дисципліни як анатомія, фізіологія, біологія, гістологія, патологія й містить близько 1 000 термінів, терміносполук і тлумачень. Працю розраховано на викладачів і студентів навчальних медичних закладів, а також усіх, хто цікавиться медициною. Засвоєння цього термінологічного мінімуму дозволить користувачам покращити кваліфікаційний рівень й ефективніше опанувати нові знання.

Укладаючи словник, автори керувалися вимогами до навчальних словників [7] тлумачного типу: 1) реєстр навчального словника має містити невелику кількість слів. Цей мінімум, що відповідає програмі навчання, добирають на основі аналізування частотності вживання термінів, і він сприятиме студентам ефективно засвоювати лекційний матеріал, матеріал підручників і наукових праць під час самостійного опрацювання; 2) словника стаття має бути короткою, добре структурованою, зрозумілою для сприйняття та засвоєння; 3) тлумачення терміна має містити тільки реєстрові слова, щоб забезпечити цілісність терміносистеми навчального словника й уникнути неконтрольованого розширення реєстру; 4) доцільно використовувати граматичну й фонетичну інформацію, методичні коментарі, а також ілюстративний матеріал; 5) в електронних навчальних словниках програмне забезпечення має бути простим і доступним.

Докладно розгляньмо мікроструктуру тлумачного словника-мінімуму термінів із циклу дисциплін загальної підготовки [4], а саме структуру словникової статті.

Словникова стаття містить: 1) гасло (реєстрове слово, заголовне слово) – термін, терміносполука; 2) семантизацію гасла – тлумачення, перекладний еквівалент, синоніми; 3) лексикографічні познаки – граматичні (мн., прик.); спеціальні (анат., біол. тощо); 4) посилання – див.

Статті розміщено за абеткою.

 

1. Гасло (реєстрове слово)

Гасло статті виокремлено грубим шрифтом. Гаслом, зазвичай, є термін-іменник (у називному відмінку однини), а також терміносполука з прямим порядком слів.

Певні гасла, якщо їх розглядають тільки як сукупність певних об’єктів, що утворюють одне ціле, подано у множині з познакою мн., наприклад:

мегалобласти мн.     патол. дуже великі клітини з базофільною цитоплазмою, що містять велике ядро

Зі реєстрових слів-прикметників з познакою прик. подано лише широко вживані під час творення терміносполук, наприклад:

дистальний прик.     анат. той, що найвіддаленіший від середини тіла чи органа

У лівій частині статті синоніми й абревіатуру з її розшифруванням відокремлює знак ||, як наприклад:

ангіогемофілія || хвороба Віллебранда     патол. генетичне порушення синтезу фактора Віллебранда ендотеліальними клітинами

дезоксирибонуклеїнова кислота || ДНК     біол. матеріал, із якого формуються хромосоми клітинних ядер

 

2. Тлумачення

Тлумачення терміна починається з познаки його належності до певної фундаментальної дисципліни; наприклад:

еритроцитоз     патол. збільшення в крові кількості еритроцитів понад 6х1012/л

У тлумаченнях деяких базових анатомічних термінів подано у круглих дужках латинський відповідник із познакою лат.:

остиста дистанція     анат. (distantio spinarum лат.) розмір великого жіночого таза, що дорівнює відстані між передніми верхніми остями клубових кісток

Якщо для різних дисциплін термін має відмінні тлумачення, то їх позначено грубими арабськими цифрами, наприклад:

ендоцитоз     1. біол. переміщування речовин у клітину через клітинну мембрану; 2. гіст. переміщування зі зовні всередину клітини; поглинання речовин

 

3. Умовна познака

Після реєстрового слова перед тлумаченням подано похилим шрифтом познаки:

1) належність до певної фундаментальної дисципліни: анат. − анатомія; біол. − біологія; гіст.гістологія; патол. − патологія; фізіол. − фізіологія; якщо термін належить рівночасно декільком дисциплінам, то познаки одна від одної відокремлено комою, наприклад:

авітаміноз     фізіол., патол. відсутність вітамінів у їжі

кров     фізіол., гіст. рідка тканина організму, що циркулює в системі замкнутих трубок − судин

2) граматична: мн – множина; прик. − прикметник

Якщо реєстровий термін ужито в множині, то він має познаку мн., наприклад:

вазоконстриктори мн.     гіст. нервові волокна, що звужують судини

черепні нерви мн.     анат. 12 пар нервів, що виходять із головного мозку*

Реєстрові слова-прикметники подано з познакою прик., наприклад:

нативний прик.     гіст. той, що перебуває в природному стані

3) інформаційна: лат. – латинська мова, наприклад:

артрологія     анат. (arthrologia лат.) учення про з’єднання кісток

 

4. Посилання

Щоб уникнути повторювання термінів і терміносполук у словникових статтях використано систему посилань одного реєстрового слова на інше:

1) посилання абревіатури на її розшифрування, наприклад:

ШОЕ     гіст., фізіол. див. швидкість осідання еритроцитів

ЕКГ     фізіол. див. електрокардіограма

2) посилання на синонім; наприклад:

далекозорість     анат. див. гіперметропія

залози зовнішньої секреції     анат. див. екзокринні залози

 

Використання тлумачного словника-мінімуму термінів із циклу дисциплін загальної підготовки під час викладання навчальних курсів «Анатомія», «Фізіологія», «Патоморфологія та патофізіологія», «Біологія» та «Гістологія» у ВНКЗ ЛОР «Інститут медсестринства та лабораторної медицини імені Андрея Крупинського» показало ефективність цієї навчальної праці для успішного й якісного засвоєння знань. Однак постало й низка проблемних питань, які мають розв’язати укладачі в подальших виданнях словника: 1) ураховуючи, що значна кількість медичних термінів мають латинське та грецьке джерело, треба подати біля кожного такого українського терміна його відповідник; 2) для правильного засвоєння студентами навчального матеріалу треба у словниковій статті подати в реєстрових словах і словосполуках наголоси; 3) щоб повніше осягнути терміносистему дисциплін загальної підготовки й навчальну програму треба розширити реєстр словника, щоправда, ураховуючи вимоги до укладання словників-мінімумів; 4) для кращого засвоєння студентами медичної терміносистеми треба подати поряд з усталеними термінами їхні питомі українські народні еквіваленти, які в силу тих чи інших обставин і досі є поза науковим обігом, зокрема, використати термінологічні напрацювання 30-х років Інституту української наукової мови при Українській академії наук, словники «Латинсько-український медичний словник» (ЛУМС: 10 тис. слів) та «Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами» (РУМС: 25 тис. слів) С. Нечая тощо; 5) ураховуючи зростаючу складову комп’ютеризації та інформатизації в навчальному процесі треба розробити комп’ютерну версію словника-мінімуму та доповнити його ілюстративним матеріалом. Для цього, зокрема, може придатися комп’ютерна лексикографічна система PolyDic, яку розробив Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології [5].

 

БХМ – Російсько-український словник наукової термінології : Біологія. Хімія. Медицина / С. П. Вассер, І. О. Дудка, В. І. Єрмоленко та ін. ; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови НАН України. – К. : Наук. думка, 1996. – 660 с.; ЛУМС – Нечай С. Латинсько-український медичний словник / С. Нечай. – К. : УЛТК, 2002. – 384 с.; НАУМС – Новий англо-український медичний словник / Л. Шевченко, О. Ніка, Л. Шулінова, О. Хом’як. – К. : Арій, 2007. – 784 с.; РУМС – Нечай С. Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами / С. Нечай. – [4-те вид., випр. і допов.]. – К. : УЛТК, 2003. – 644 с.; УЛАМЕС – Петрух Л. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник : [у 4 т.] / Л. Петрух, І. Головко. – К. : ВСВ «Медицина», 2012–2016. – Т. 1 : А–Д. – 2012. – 704 с. ; Т. 2 : Е–Н. – 2013. – 744 с. ; Т. 3 : О–С. – 2016. – 744 с. ; Т. 4 : Т–Я. – 2016. – 600 с.

 

1. Англо-український термінологічний словник-мінімум для студентів спеціальностей : «Інформаційні технології проектування», «Програмне забезпечення автоматизованих систем», «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг», «Інженерія програмного забезпечення» [Електронний ресурс] / Уклад. : І. А. Свірепчук, Д. С. Щипачова. – Електронні текстові дані (1 файл: 1,90 Мбайт). – К. : НТУУ «КПІ», 2012. – Режим доступу : http://ela.kpi.ua/handle/123456789/1830. – Назва з екрана. 2. Дубічинський В. Від термінологічного мінімуму – до політехнічного словника [Електронний ресурс] // Дубічинський В. / Газета НТУ «Харківський політехнічний інститут». – 2008. – 29 жовт. − № 20. – Режим доступу : http://polytechnic.kpi.kharkov.ua/print/2091/article-2091.pdf. − Назва з екрану. 3. Комова М. Українська термінографія 1948–2002 : Бібліографічний покажчик / Марія Комова.  Л. : Ліга-Прес, 2003.  112 с. – (Термінографічна серія СловоСвіт; № 5). 4. Мисак О. Тлумачний словник-мінімум термінів з циклу дисциплін загальної підготовки / О. Т. Мисак, С. М.  Огерчук ; за ред. д. мед. н., проф. М. Б. Шегедин. – Л., 2016. – 89 с. 5. Мисак Р. Комп’ютерні словники : класифікація та укладання / Роман Мисак // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 30 версн. − 1 жовт. 2008 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2008. ‒ С. 52–55. 6. Місник Н. Про »стан здоров’я» мови медицини / Наталія Місник, Людмила Симоненко // Вісник Нац. ун-ту »Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2002.  № 453. – С. 262–269. 7. Полуектова А. Теоретичні засади укладання навчального словника-мінімуму лінгвістичної термінології / Полуектова А. Ю. // Наукові праці : Філологія. Мовознавство. – 2012. – Вип. 183. – Т. 195. – С. 76–80. 8. Пономаренко Н. До питання про відбір лексичного мінімуму для немовних вузів [Електронний ресурс] // Пономаренко Н. В. / Филологические науки :  Методика преподавания языка и литературы − Режим доступу : http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2007/Philologia/19894.doc.htm. − Назва з екрану. 9. Рицар Б. Стандартизація термінології – чинник утвердження державності України / Богдан Рицар // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2001. – № 1. – С. 30–32. 10. Рожанківський Р. Засади унормування української термінології [Електронний ресурс] / Роман Рожанківський // Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології : Засади унормування української фахової термінології, 2002. − Режим доступу : http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_concept.htm. − Назва з екрану. 11. Шуневич Б. Проблеми укладання словників-мінімумів нових терміносистем / Богдан Шуневич // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології».  2002.  № 453. – С. 152–157. 12. Шуневич Б. І. Проблеми укладання нових словників нормалізованих терміносистем (на прикладі пожежної термінології) / Б. І. Шуневич // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Вип. 45. – С. 138–142.

 

* мозку голови – ред.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології