ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XIV Міжнародної наукової конференції

«Проблеми української термінології СловоСвіт 2016»

29 вересня – 1 жовтня 2016 р.


Головко І. Як парость виноградної лози, плекайте мову... / Ірина Головко // Проблеми української термінології : міжнар. наук. конф., 29 верес. – 1 жовт. 2016 р. : зб. наук. пр. ‒ Л., 2016. ‒ С. 73‒74.


      

УДК 491.79-316.4.61(03)

 

Ірина Головко

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

 

ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ, ПЛЕКАЙТЕ МОВУ...*

 

© Головко І. М., 2016

 

Проаналізовано медичні терміни, які зазвичай використовують у терапії, педіатрії тощо. Закцентовано увагу на сутність понять і правильне відтворювання терміна.

Ключові слова: українська мова, медична термінологія, термін, правильність відтворювання.

 

Medical terms, often used in therapy, pediatrics, etc are analyzed. Attention is focused on the nature of concepts and the correct playback of the term.

Keywords: Ukrainian language, medical terminology, term, correct playback.

 

«Як парость виноградної лози, плекайте мову». Ці слова Максима Рильського є актуальними й нині. Вони стосуються і фахової мови не тільки усної, але й писемної. Русизми або російські слова, пропущені або зайві літери й навіть склади, неправильні розділові знаки – це ті буденні поширені помилки, які можемо побачити й почути на науково-практичних конференціях, у статтях і моноґрафіях. Чому це трапляється? Пояснень є кілька.

Мета праці висвітлити деякі неправильні висловлювання лікарів і вчених, які мають місце в розмовній мові й на письмі.

Причин є чимало. По-перше, недосконале знання української мови. По-друге, недбале й неуважне ставлення до вживаних слів. По-третє, брак філологічного контролю за грамотністю виступів і публікацій. А ще те, що філологи не знають специфічних термінів і не можуть дібрати їхньої сутности, а фахівці не збагачують свої знання поглибленим вивчанням української мови.

Цю лакуну у фаховій діяльності покликані певною мірою заповнювати галузеві словники. Одним із них є «Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник», який побачив світ в однотомовику в кінці 2015 р. [1] і в чотиритомовику, що виходив протягом 2012–2016 років [2–5]. Ці словники стануть настільною книгою лікарів різних спеціальностей, студентів, медичних фахівців, які прагнуть удосконалювати українську мову.

У повсякденні побутують слова, які є невдалим перекладом із російської мови, не відповідають засадам української термінології, не відображають сутності поняття.

Лікарі часто стикаються з незвичайними реакціями пацієнтів на продукти харчування, ліки, фізичні й хемічні чинники тощо. Їх позначають у писемній або усній мові терміном «непереносимість», який не можна назвати українським, оскільки він не відображає змісту процесу. Однак на цей факт не звертають уваги фахівці-медики через неуважне ставлення до вживання слів у своїх усних виступах і наукових публікаціях у часописах, моноґрафіях тощо. Очищення мовлення і письма від суржику й помилок є тривалим процесом, що залежить від мотивації до праці кожної особистості, а також моральної відповідальності за чистоту мови в усній і писемній формі.

У цій публікації наведено вислід аналізування слів, які найповніше можуть передати сутність незвичайної реакції орґанізму на чинники, що можуть потрапляти всередину або впливати ззовні. На нашу думку, доцільно вживати терміна «несприйняття» або «несприймання», що вказує на неспроможність засвоювати що-небудь.

Для кращого розуміння і переконання у правильності відображення сутності поняття «несприймання» заналізовано однокореневі слова, що наведено у словнику української мови [6]. Слів «переносимість», «непереносимість» у словнику нема. Слово «переносити» має 8 значень, що стосується, переміщення чого-небудь, направлення чого-небудь в інше місце, страждання від чогось. Воно не стосується стану чи процесу, спричиненого незвичайною реакцією орґанізму на потрапляння всередину чи назовні певного чинника. У такому випадкові найдоцільніше вживати сприймання або сприйняття, що використовують не тільки для схарактеризування психолоґічного процесу (відображення мозком предметів і явищ об’єктивного світу), але може вказувати на спроможність засвоювати що-небудь, а також їжу, ліки тощо.

Ще одним прикладом невдалого перекладу з російської є термін, що стосується нападів хвороби. У російській мові говорять про «купирование приступа». Лікарі й науковці-медики незрідка застосовують невдалий переклад «купування приступу». Правильно говорити по-українськи про припинення або зняття нападу, що цілком передає суть процесу – зникнення симптомів (наприклад, задухи, утрудненого дихання, сухого кашлю в разі бронхіальної астми). Слово «припиняти» означає переривати яку-небудь дію, процес, стан тощо, що триває, а слово «зняття» є похідним від знімати, зняти і вказує на припинення дії, вияву чого-небудь.

Наведені приклади не є поодинокими, вони свідчать, що усна й писемна медична термінологія часто не відповідає правилам української мови й не завжди є грамотною.

Не можна забути слова Василя Стуса з його листа до сина: «Грамотність – вид ґіґієни. Письмо з помилками – то як невимиті руки чи нечищені зуби».

Пам’ятаймо і слова Максима Рильського, який напучував нас любити рідну мову і зберегти її для своїх нащадків:

Мужай, прекрасна наша мова, / Серед прекрасних братніх мов,

Живи, народу вільне слово, / Над прахом царських корогов,

Цвіти над нами веселково, / Як мир, як щастя, як любов!

Не будьмо байдужими до нинішнього стану функціювання української мови в науковому середовищі й серед практичних лікарів, уболіваймо за її чистоту, розвиток і збагачення. Перед нами нелегкий і тривалий шлях до очищення рідної мови, проте він буде успішним, якщо ми докладемо спільних зусиль.

Любіть слова, шануйте їх, / Вивчайте мову досконало

І кожне слово бережіть, / Щоб рідна мова процвітала.

 

1. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник [Текст] / уклад. Петрух Л. І., Головко І. М. – К. : ВСВ «Медицина», 2015. – 986 с. 2. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник [Текст] : У 4 т. / уклад. Л. Петрух, І Головко. – Т. 1 : А–Д – К. : ВСВ «Медицина», 2012. – 704 с. 3. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник [Текст] : У 4 т. / уклад. Л. Петрух, І Головко. – Т. 2 : Е–Н. – К. : ВСВ «Медицина», 2014. – 744 с. 4. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник [Текст] : У 4 т. / уклад. Л. Петрух, І Головко. – Т 3: ОС. – К. : ВСВ «Медицина», 2016. – 744 с. 5. Українсько-латинсько-анґлійський медичний енциклопедичний словник [Текст] : У 4 т. / уклад. Л. Петрух, І Головко. – Т. 4: ТЯ. – К. : ВСВ «Медицина», 2016. – 600 с. 6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел – К. : Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.

 

* статтю подано в авторовій редакції – ред.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології