УДК 811.161.2’374.26:62

Людмила Марчук¹, Антон Косовський²

¹Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

²ДП «Рава-Руський лісгосп»

Терміни та номінації людини в лісівничій галузі: лінгвокультурологічнийаспект

© Марчук Л. М., Косовський А. П., 2016

У статті йдеться про лісівничу лексику української мови та термінологічні словники з цієї галузі знань. Обґрунтовано потребу постійного оновлення термінологічного словника «Лісове господарство», яка викликана як закономірним розвитком української мови, зміною змістового визначення певних традиційних понять, так і появою нових питомих та міжнародних термінів.

Ключові слова: Українська мова, лісівнича лексика, лісівнича галузь, тематичні групи, термінографія, радіаційний фон, номенклатура.

The article deals with the forestry vocabulary of the Ukrainian language and terminology dictionaries on this field of knowledge. The necessity of constant updating terminological dictionary “Forestry”, which caused a natural development of the Ukrainian language, semantic change in the definition of certain traditional concepts and the emergence of new international and specific terms is substantiated.

Keywords: Ukrainian language, forestry vocabulary, forestry industry, thematic groups, terminography, background radiation, nomenclature.

У контексті якісно нового рівня дослідження національних термінологічних традицій, генетичної пам’яті, культурницького досвіду поколінь постає проблема переосмислення функціонування та розвитку української термінографії. Це стосується й однієї з консервативних галузей української економіки – лісового господарства. Поряд із традиційними термінами й поняттями, уживаними фахівцями лісового господарства, до термінології лісівництва ввійшли терміни суміжних наукових дисциплін, неадаптований переклад чужомовних визначин, номенклатурні назви та професійна лексика. Саме тому дослідження лісівничої термінології є актуальним, оскільки потребує систематизування, зоднаковлення, стандартування й поповнювання лексикографічного джерела.

Симоненко Л. вважає, що попри значні дослідження «…сучасна українська термінографія має низку нерозв’язаних питань, що стосуються створення надійної джерельної бази, основою якої слугуватимуть наукова й науково-популярна література, лексикографічні джерела, Державні стандарти на терміни та визначення, наукові праці з лексикології, термінології» [12, с. 28]. Крім того, зазначає, що «за різними підрахунками, від часу видання перших термінографічних праць до сьогодні побачило світ понад 1500 словників з різних галузей знань, здебільшого перекладних і тлумачно-перекладних. Найбільше словників технічних (понад 130), правознавчих (60), біологічних (близько 70), з економіки й менеджменту (понад 50), суспільних наук (90), з інформатики та комп’ютерної техніки (27), хімії (21) та ен­циклопедій (близько 30)» [12, с. 34].

У сучасних лінгвістичних і педагогічних студіях українських науковців висвітлено такі аспекти фахової мови лісівництва, як синонімія та варіянтність у системі української термінології лісівництва [1], переклад лісівничих термінів англійської мови [6], дослідження німецької фахової мови лісівництва [13], особливості побудови термінологічного словника з лісівництва як джерела засвоєння фахової української лексики [3]. Проте комплексного дослідження лісівничих термінів на матеріялі української мови досі не було здійснено.

Від 1980 року в лісівничій галузі науковці не лише переосмислили окремі терміни, а й упорядкували їх у різні види словників: енциклопедичні, тлумачні. 1997 року Держстандартом України затверджено й запроваджено стандарти щодо термінів лісівництва [4], де подано українські терміни й російські відповідники. 2006 року виходить друком фаховий словник «Лісівництво», де із тлумаченням терміна подано його еквіваленти німецькою й польською мовами, у 1999–2007 рр. видано «Українську енциклопедію лісівництва» у 2 т. [15]. Нові термінологічні словники з лісівництва побачили світ у 2006 [5], 2013 [7] роках. Частково терміни лісового господарства було залучено до реєстру словників сільськогосподарської термінології.

Словники доповнюють один одного, проте всіх термінів не подають. Крім того, у словниках не відбито поєднання тематичидавання них груп термінів, не простежено лінгвокультурологічного аспекту лісівничої термінології української мови. Щодо назв осіб за видом діяльности, які працюють у лісівничій галузі, варто навести приклад словника Годованої М. П., у якому подибуємо окремі словникові статті: агролісомеліоратор – фахівець з агролісомеліорації, який спрямовує лісівницькі заходи на поліпшення кліматичних і ґрунтових умов вирощування сільськогосподарських культур [2, с. 10]. На визначення фахівців галузі авторка подає 9 прикладів на літеру л: лісівник, лісник, лісничий, лісовпорядник, лісозаготівельник/лісозаготівник, лісомеліоратор, лісопатолог, лісопромисловець, лісоруб [2, с. 68]. Воднораз авторка не враховує, що лісник і лісничий – це посадовці і вказує на заміщення номінацій лісник і лісівник. На таке ж нерозрізнювання натрапляємо й у словнику Л. Полюги, наприклад, лісник витлумачено як (лісовий сторож) лісовик, діал. лісний, гайовий [9, с. 68]. Про те, що це робітнича спеціальність, узагалі не зазначено в жодному словникові, проте у фахових документах Міністерства освіти і науки України натрапляємо на уживання назв спеціальностей лісового господарства лісник і єгер: Березнівський лісотехнічний коледж НУВГП оголошує прийомання учнів на 2015–2016 навчальний рік за робочими спеціальностями: Лісник – термін навчання 6 місяців. Єгер – термін навчання 5 місяців [8]. Крім того, від 2011 року починає використовувати термін майстер лісу.

З огляду на розбіжність у тлумаченні термінів, синонімію та варіятивність у вживанні назв осіб за видом діяльности, які працюють у лісовому господарстві, пропонуємо концепцію словника, який би став практичним довідником, що рівнозначно тлумачить зміст термінів, потрібним як широкому колу фахівців лісового господарства, так і суміжних галузей знань, студентам, викладачам. Для подавання тлумачень термінів маємо використати всі чинні нормативні документи, Держстандарт, термінологічні словники, фахову літературу. Уважаємо, що до словника мають увійти як терміни, так і номенклатурні назви, тому його варто поділити на дві частини – термінологічну й номенклатурну.

В основу української номенклатури звично покладено бінарний принцип – кожному виду дано назву з двох слів або двох словосполук (родової та видової), напр.: глухá кропúва – LamiumL.; глухá кропúва бíла – L. albumL.; (народні назви: глушúця, медýнка бíла, мéртва кропúва, мертвя´к, мідя´нки, чарівнé зíлля).Частина рослин мають народні назви, які широко вживано в науковій літературі й вони віддзеркалюють лінгвокультурологічний аспект у фаховій українській мові лісівничої галузі, тому потрібно давати кілька назв рослин: фія́лка трикóлірна, браткú – V. tricolor L.

Варто розрізняти пропозиції науковців щодо оперування певним терміном і зауваги фахівців. Наприклад, у книзі Тетерятника В. натрапляємо на такі приклади опису різних видів лісів: дібрóва; ліс вічнозелéний (літньозелéний); вúгор, згар; перéлісок; вúруб, зруб, корчí; сухолíс, прóсуш; пýща; прáліс, незáйманий, одвíчний; бýтина; ліс пристиглий; пýща; ліс закритий; закáзник; бýгаш; ліс стиглий; ліс листянúй; чагáр; куштéльники; молодня́к; ліс м’яколистяний; пенькíвщина; луг; гай [14, с. 308–309]. У Російсько-українському словнику термінів лісівництва – 54 одиниці на визначення лісу [10, с. 48–49], в Українській енциклопедії лісівництва – 13 [15, с. 411–415]. Проте в них повторюють із запропонованого Тетерятником В. лише такі: ліс вічнозелéний (літньозелéний); прáліс, незáйманий, одвíчний (терміни вжито як синоніми); ліс листянúй.

По Чорнобильській трагедії 1986 року було розроблено «Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення» [11], де подано вивчення інтенсивности акумуляції нормованих радіонуклідів у всіх видах продукції лісового господарства, пріоритету радіаційної безпеки й радіаційного захисту працівників при проведенні лісогосподарських, а також заготівельних робіт, ураховано специфіку землекористування лісогосподарських підприємств.

Ці Рекомендації [11] призначено фахівцями лісового господарства, лісогосподарських підприємств Міністерства аграрної політики України. Окремі терміни ми пропонуємо ввести до словника лісівничих термінів – це й терміни, які стосуються радіаційного забруднення лісів: радіацíйне забрýднення лісів; радіаційна ситуація в лісах; радіометрúчний контрóль продýкції лісовóго господáрства, так і терміни, що тлумачать поняття радіаційного забруднення: зóвнішнє опромíнення – опромінення тіла від джерела йонізаційного випромінювання, що розміщене поза тілом; внýтрішнє опромíнення – опромінення тіла від джерела йонізаційного випромінювання, що міститься всередині тіла; гама-випромíнювання – фотонне /електромагнітне/ йонізаційне випромінювання, що виникає при ядерних перетвореннях; питóма актúвність радіонуклíда – відношення активности радіонукліда в зразку до маси зразка; прирóдний радіацíйний фон – йонізаційне випромінювання, яке має такий склад: космічне випромінювання та йонізаційне випромінювання природних радіоактивних речовин земної кори, ґрунту, біоти; поглúнута дóза випромíнювання – відношення прирощення середньої енергії, що передалась випромінюванням речовині в елементарному об’ємі, до маси речовини в цьому об’ємі. У системі СІ одиницею поглинутої дози є грей /Гр/. Позасистемна одиниця вимірювання – рад; радіонуклíд – радіоактивні атоми із заданим масовим числом й атомним номером. Радіонукліди одного й того ж хемічного первня називають радіоактивними ізотопами; радіоактúвність – самочинне перетворювання нестійкого нукліда в інший нуклід, що супроводжує виникнення йонізаційного випромінювання; еквівалéнтна дóза випромíнювання – поглинута доза випромінювання, помножена на середній коефіцієнт якости випромінювання для біологічної тканини стандартного складу та на модифікаційний чинник. Одиницями вимірювання в системі СІ є зіверт /Зв/, позасистемна одиниця – бер /Бер/; експозицíйна дóза гама-випромíнювання – характеризує йонізаційну здатність гама-випромінювання в повітрі. Позасистемна одиниця – рентґен /Р/, під експозиційною дозою в 1 Р беруть таку поглинуту енергію, яка призводить до утворення в 1 см³ повітря за нормальних умов 2, 08 х 10⁹ пар йонів.

Варто, на нашу думку, вирізнити терміни економіки лісокористування, напр.: держáвна агрáрна інтервенція; державний облік лісів; дескруктивне природокористування; дисконтування грошових потоків; затратна концепція економічного оцінювання лісових ресурсів; захищені державою лісові насадження; землі лісового фонду; інвентаризація лісового фонду; інструментарій лісової політики; інтеґраційні процеси; інтенсивність лісового відпочинку; інтернаціональна лісова політика тощо.

Видання словника – це лише один із кроків у роботі над термінологією лісівництва. Перспективою дослідження є і аналіз формування, структури й розвитку термінології, з’ясування структурних типів номінативних одиниць, виявлення гіперо-гіпонімічних відношень у лісівничих термінах, визначення тематичних груп тощо.

1. Бурковська О. Синонімія та варіантність у системі української термінології лісівництва / Олена Бурковська // Вісник Нац. університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2015. – № 817. – С. 47–54. 2. Годована М. П. Словник-довідник назв осіб за видом діяльності / М. П. Годована. – К. : Наук. думка, 2009. – 171 с. 3. Гриджук О. Термінологічний словникяк джерело засвоєння фахової лексики / О. Гриджук // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2014. – № 1. – С. 47–57. – Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pippo_2014_1_6. 4. Лісівництво. Терміни та визначення : ДСТУ 3404-96. – К. : Держстандарт України, 1997. – 43 с. 5. Лісівництво : термінологічний словник / [В. Д. Бондаренко, С. М. Землинський, Л. І. Копій та ін.] ; за ред. Г. Т. Криницького. – Л., 2006. – 84 с. 6. Миклаш Л. Періодизація розвитку англомовної термінології лісового господарства [Текст] / Леся Миклаш // Іноземна філологія : зб. наук. пр. – Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. – Вип. 123. – С. 100–108. 7.  Миклаш Л. Англо-український словник лісотехнічних термінів = Еnglish-UkrainianDictionaryofForestryandForestEngineeringTerminology : Бл. 3 200 слів [Текст] / Леся Миклаш, Богдан Магура ; за заг. ред. Ю. Бігуна. – Л. : Каменяр, 2013. – 124 с. 8. Офіційний сайт Національного університету водного господарства та природокористування [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //  nuwm.edu.ua / vidokremlen strukturni pidroz / blk / abiturijentu / pidghotovchi-kursi. 9. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови [Електронний ресурс]. – : Режим доступу : http //  tlumach.com.ua/slovnyk_synonimiv_polyugy / page /l isnyk.1039/. 10. Російсько-український словник термінів лісівництва / відп. ред. : П. С. Погребняк, С. М. Стойко. – К. : Наук. думка, 1980. – 160 с. 11. Рекомендації з веденнялісово господарства в умовах радіоактивного забруднення. – К., 2008. – 106 с. 12. Симоненко Л. О. Українська термінографія : стан і перспективи / Л. О. Симоненко // Мовознавство. – № 4, 2014. – с. 28–35. 13. Синьо В. В. Лінгвістичний аналіз німецької фахової мови лісівництва : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови» / В. В. Синьо. – Ужгород, 2007. – 19 с. 14. Тетерятник В. Більше ніж правопис / В. Тетерятник. – К. : САЛЮТІС, 2008. – 358 с. 15. Українська енциклопедія лісівництва : в 2 т. / [за ред. С. А. Генсірука]. – Л. : НВФ «Українські технології». – Т. 1. – 1999. –464 с. ; Т. 2. – 2007. – 470 с.