УДК 621.001.4

Володимир Плескач

Запорізький національний технічний університет

ДЕЯКІ МАТЕРІАЛОЗНАВЧІ ТЕРМІНИ-ОЗНАЧЕННЯ

© Плескач В. М., 2016

Терміни-дієприкметники, які позначають активну дію іменника, залежно від контексту можна використовувати в реченні як у ролі дієприкметників, так і в ролі прикметників. Якщо термін є дієприкметником, за ним у реченні йдуть слова, на які поширюється смислова дія дієприкметника. Дієприкметник у ролі прикметника в реченні стоїть перед іменником, до якого він належить, і якого перекладено одним словом.

Ключові слова: українська мова, термін, зміцнювальне обробляння, леґувальний елемент, зв’язувальна речовина, ковзна дислокація, згасні коливання.

Terms-participles that mark the active action of noun, depending of a context can be used in a sentence as a verbal adverb and as adjective. If term comes as a verbal adverb, words that mean the semantic value of verbal adverb follow after him. A verbal adverb as adjective in a sentence stands before a noun, to which it behaves, and is translated by one word.

Keywords: Ukrainian language, term, hardening treatment, alloying element, binder substance, glissile dislocation, damped oscillations.

Створення підручників, написання методичок, наукових праць вимагає від авторів сумлінного й ретельного опрацювання тексту. Це стосується не лише наукового (змістового) боку праці, а й точного дотримання української граматики та термінології. Остання вимога надто складна для авторів, які перейшли на українську мову викладання, спілкування порівняно недавно. Надто важко їм зробити правильний вибір, коли російські терміни, ближчі їхньому усвідомленню (розумінню), позірно збігаються значиною з українськими. За допомогою доводиться звертатися до словників, хоча й там не завжди є однозначна відповідь.

Певні труднощі й суперечки спричиняють перекладання і використання термінів, що відповідають російським активним дієприкметникам із суфіксами -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-).

Значну групу становлять дієприкметники, які позначають активну дію іменника, до якого вони належать. Наприклад, «окисляющее (вещество, среда)». Словник [4, с. 30] пропонує як переклад пряму кальку: «окислююча (речовина)», «oxiding (agent)», а словник [6, с. 112] – «окислювальне (середовище)». В обох випадках спільна помилка: буква л у корені, хоча термін походить від слова кисень. Тому правильною буде рекомендація словників [2, с. 819; 3]: «окиснювальний». Аналогічна ситуація з терміном «охлаждающее (вещество, способность)». Словник [4, с. 30] пропонує терміна «охолоджуюча (речовина)», «cooling (agent)», а правильно буде «охолоджувальна (речовина, здатність)» [6, с. 112; 4; 2, с. 225]. Терміна «упрочняющая (обработка)» у словнику [4, с. 171] перекладено як «зміцнююча (обробка)», «hardening (treatment)». Цікаво, що словник [2, с. 507] перекладає термін «hardening» як дію – «зміцнювання, гартування», а як означення – «гартівний, гартувальний». Якщо йдеться не лише про термічне оброблювання, варто використовувати узагальненого терміна «зміцнювальне (обробляння)» [5].

Чимало суперечок точиться щодо терміна «легирующий (элемент)». У науковій літературі його зазвичай перекладають калькою: «легуючий (елемент)», «alloying (element)» [4, с. 344; 6, с. 487]. Останнім часом набуває ширшого використання правильний термін: «легувальний» [5].

Спільною рисою цих активних дієприкметників є використання суфікса -(ува/юва)льн-, який означає здатність або призначеність для виконання тієї чи тієї дії або функції.

Іншу групу дієприкметників, яку обговорюють, залежно від контексту можна використовувати в реченні двояко: як у ролі дієприкметників, так і в ролі прикметників. Дієприкметник позначає ознаку предмета за дією, яка відбувається в часі, і зберігає здатність дієслова керувати іншими членами речення. Тобто за ним у реченні йдуть слова, на які поширюється смислова дія дієприкметника. Такий дієприкметник перекладають словосполукою «такий, що + дієслово». Прикметник зазвичай позначає ознаку, постійно властиву цьому предмету. Дієприкметник у ролі прикметника в реченні стоїть перед іменником, якого він стосується, і перекладено одним словом.

Розгляньмо декілька прикладів.

«Связывающее (вещество)». Словник [4, с. 31] перекладає як «зв’язуюча (речовина)», «binder (substance)»; словник [5] – як «зв’язувальна, з’єднувальна». А словник [3] пропонує різні переклади залежно від ролі в реченні: як прикметник – «сполучний», як дієприкметник – «такий, що зв’язує». Словник [2, с. 96] перекладає терміна «binder» як «зв’язувач, зв’язувальна речовина».

«Скользящая (дислокация)». У словнику [4, с. 67] маємо: «ковзаюча (дислокація)», «glissile (dislocation)»; у словнику [6, с. 211] – «дислокація, що ковзає»; у словнику [5] – «ковзальна». У словнику [2, с. 481] маємо переклад: «ковзна (дислокація)». Словник [3] наводить поділ згідно з роллю в реченні: «такий, що ковзає» і «ковзний». Уважаємо, що правильним буде останній варіант.

«Затухающие (колебания)». Калькою є «згасаючі (англійською – damped) (коливання)» [4, с. 102]. Словник [6, с. 389] наводить приклад: «повзучість, що згасає». У словниках [2, с. 261; 5] терміну «затухаючий», «damped» відповідає термін «згасний». У словнику [3] є поділ на «такий, що згасає» і «згасний, згасаючий, угамівний». Якщо дієприкметник «затухающий» використовуємо в ролі прикметника, доречним буде використовувати терміна «згасний». Термін «згасаючий» не відповідає нормам української мови.

Наукова література зчаста має справу з «растягивающим» і «сжимающим (напряжением)». Незрідка можна натрапити на калькування: «розтягуюче» і «стискаюче (напруження)» (наприклад, у словнику [4, с. 160]). Проте словники [5; 6, с. 392] подають терміни «розтягувальне» і «стискальне (напруження)». А словник [3] поділяє за функцією в реченні на «такий, що розтягує» або «…стискає» та «розтягувальне» або «стискальне».

«Нержавеющая сталь». У словнику [4, с. 281] маємо «нержавіюча, неіржавіюча (сталь)» – англійською мовою – stainless (steel); у словнику [6, с. 226] – «нержавіюча, корозійностійка (сталь)». Словник [5] наводить переклад «нержавкий, нержавійний, нержавіючий», словник [3] – «нержавіючий, нержавкий (rustless)». Що стосується терміна stainless, то тут ідеться про сталь, яка здатна опиратися корозії – нержавіючу, корозійностійку; за словником [2, с. 1120] – іржотривку. Термін rustless означає матеріал (зокрема, сталь) без іржі [2, с. 1021], який ще встиг заіржавіти. Саме в цьому випадкові треба використовувати терміна «нержавкий». Для сталі, яка не здатна ржавіти (stainless steel), на нашу думку є доречними терміни «нержавійна, нержавіюча».

«В кипящем слое» (fluidized bed case). У цьому випадкові всі словники [4, с. 260; 5; 6, с. 218] сходяться на терміні «киплячий», а словник [3] поділяє згідно з функцією: «такий, що кипить» і «киплячий». Словник [2, с. 441] перекладає термін «fluidized» як «сплинений, перетворений на плин» і з познакою (застар.) – «псевдозріджений». Термін «сплинений» видається не зовсім точним. Термін «плин» означає потік «маси, великої кількості кого-, чого-небудь, що рухається в якому-небудь напрямку» [1, с. 991]. У технічних пристроях суха сипка маса переводиться у стан, схожий на кипіння рідини. Тому назвати такий стан «киплячим» або «зрідженим», «псевдозрідженим» було б доцільніше.

Розгляньмо деякі складні дієприкметники.

«Дисперсионнотвердеющая сталь». У словнику [4, с. 278] маємо: «дисперсійно твердіючу сталь» (англійською мовою – «precipitation-hardening steel»); у словнику [6, с. 225] – «сталь, що дисперсійно твердіє». Словник [2, с. 1129] перекладає термін «precipitation-hardening steel» як «дисперсійно гартівна сталь», бо, дійсно, за рахунок цього процесу твердість сталі підвищується. У словнику [5] нема повного перекладу, а дієприкметник «твердеющий» перекладено як «твердий, тужавий». Поєднати ці частки з першою частиною терміна «дисперсійно» важко. Проте кращим варіантом у цьому випадкові буде переклад «сталь, що дисперсійно твердіє».

«Карбидообразующий элемент». Словник [3] наводить переклад: «карбідотворний». У словниках [2, с. 450; 5] дієприкметник «образующий» («forming») перекладено як «утворювальний, твірний». Найкращий повний варіант терміна подає словник [6, с. 408]: «карбідотвірний».

Щоб уникнути помилок, використовуючи українську матеріалознавчу термінологію, треба бути дуже уважним до ролі й місця термінів і висловів у контексті того чи того документа. А для цього треба вдосконалити чинні термінологічні стандарти на підставі останніх праць провідних термінологічних інституцій і науковців та дотримуватися їх, запровадити певний термінологічний контроль, видаючи основоположні підручники й монографії, а пишучи їх, не лінкуватися заглядати до українських тлумачних і перекладних словників.

Науковці (надто колишні російськомовні) у своїх працях не завжди серйозно ставляться до української термінології і граматики. Тому важливим є якнайширше популяризування правил і вимог української мови й термінології щодо наукових, а надто навчальних текстів. Можливо, це можуть бути невеличкі словники-брошури, зорієнтовані на певні напрями науки й техніки (металознавство, зварювання, медицина, машинобудування тощо); створення доконечних термінологічних сторінок у часописах, публікації в яких вимагає підготування дисертацій до захисту, або термінологічних сторінок на інтернетсайтах цих часописів; ретельніший контроль редакторів, коректорів за відповідністю текстів термінологічним стандартам.

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. І. Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. 2. Кочерга О. Англійсько-українсько-англійський словник наукової мови (фізика та споріднені науки) ; ч. 1 / О. Кочерга, Є. Мейнарович. – Вінниця : Нова книга, 2010. – 1384 с. 3. Онлайн-словник ABBYY Lingvo [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.lingvo.ua/uk/Translate/ru-uk/. 4. Пінчук С. І. Фізичне матеріалознавство. Російсько-українсько-англійський термінологічний словник / С. І. Пінчук, С. І. Губенко. – Д. : РВА «Дніпро-VAL», 2009. – 380 с. 5. Ганіткевич М. Російсько-український словник з інженерних технологій / Уклад. Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. – Л. : Ліга-Прес, 2006. – 1024 с.  – (Термінографічна серія СловоСвіт № 9). 6. Терминологический словарь «Металлы» : в 2-х т. / Блантер М. С., Кершенбаум В. Я. и др. – М.–Запорожье : Изд. «Мотор-Сич», 2005 – Т. 1 : А–М. – 2005. – 511 с. ; Т. 2 : Н–Я – 2005. – 523 с.