УДК 821.161 2’37

Андрій Медведів

м. Міннеаполіс, США

ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ТА ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ «451 градус ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ» РЕЯ БРЕДБЕРІ

© Медведів А. Р., 2016

У статті розглянуто прикмети термінологічної лексики в романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». Закцентовано увагу на перетворюванні загальновживаних лексичних одиниць у термінологізовані, яке відбувається за допомогою різних визначень, чи дефініцій, а також способом метафоризації. Деякі з цих визначень-дефініцій із нестандартною граматико-синтаксичною структурою порівняно з науковими дефініціями роману Дена Брауна «Цифрова фортеця». Згідно зі статистичними подрахунками, відсоток іменників, які виконують у романі номінативну функцію, не перевищує 20.

Ключові слова: українська мова, англійська мова, термінологізація, загальновживані лексичні одиниці, вогонь, книжка, дефініція, метафоризація, іменник.

Some terminological peculiarities of the Ray Bradbury novel “Fahrenheit 451” are studied in the article. Special attention is devoted to terminological specialization of some lexical units of general use, as well as to term definitions and creation of them with the help of metaphorisation. Some of these definitions are compared with scientific definitions of the D.Brown novel “Digital Fortress”. According to statistical calculations the percentage of nominative function nouns in the novel is not more than 20.

Keywords: Ukrainian language, English, terminological specialization, words of general use, fire, book, definition, metaphorisation, noun.

Це дослідження продовжує студіювання термінологічної лексики у творах красного письменства й зокрема, у творах із науково-фантастичним сюжетом. Цього разу нашу увагу привернув роман знаного американського письменника Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом».

Серед майже 500 літературних творів, які він написав упродовж доволі довгого життя (1920–2012), важливе місце посідає саме роман «451 градус за Фаренгейтом» (Fahrenheit 451-), який письменник опублікував на початку літературної діяльності, 1953 року. Роман фантастичний, але фантастика тут особлива, її не зрівняти ні з марсіанськими пригодами Герберта Веллса, ні з місячними подорожами Жуля Верна, бо на перший погляд, сюжет роману не виглядає фантастичним, він надзвичайно прозаїчний і стає зрозумілим уже з присвяти на першій сторінці роману, де йдеться, що за температури 451 градус за Фаренгейтом горить папір, отже, і горять книжки, які з нього виготовляють. Головний герой роману Гай Монтег працює пожежником, як і багато інших, чиє завдання – палити книжки. Це є завдання уряду. Невиконання його жорстоко карається. Адже уряд країни визнав усі книжки шкідливими й небезпечними для держави і тому їх треба знищити.

Де ж відбуваються оці, на перший погляд, фантастичні події? Як це не дивно – у Сполучених Штатах Америки. У не дуже далекому майбутньому, як уважає письменник. Суспільний та економічний стан того часу, на його думку, сприяв саме такому розвиткові подій. Люди перестали цікавитися політикою, історією країни, її внутрішнім станом, міжнародними подіями, навіть власним життям. Швидкий його темп, нескінчені телевізійні серіяли, оглушлива какофонічна музика, щораз більша кількість різних ігор і розваг, але щораз менше роздумів, міркувань та ідей – усе це призвело до отупіння та одурманювання людей, яким книжки стали непотрібні й навіть шкідливі, ось чому уряд вирішив їх знищити.

Пожежник Гай Монтег, капітан пожежників Бітті й сотні інших пожежників ретельно та нещадно нищать книжки, книгозбірні, звичайних читачів, хати з книжками разом із мешканцями, використовуючи для цього не лише брандспойти, але й літаки, ракети, ґвинтокрили й навіть механічних собак.

Роман мав гучний успіх. Та нас цікавить не стільки зміст роману, а питання, як письменникові вдалося привернути увагу читачів до начебто фантастичних подій, а насправді до дуже реальних і повсякденних? Яку він використав лексику, зокрема термінологічну, та стилістичні засоби для їхнього описування?

Як він розказав про незвичайні події, які відбуваються в цивілізованій країні?

Очевидно не лише завдяки надзвичайно глибокому, дуже насиченому пригодами, і цілком сучасному змістові, але й за допомогою вміло дібраних і майстерно вжитих лексичних, граматичних та стилістичних засобів.

Що ж це за засоби і як їх передано українською мовою? Як їх було використано в романі, а зокрема як вони відповідали детальному описові всеохопних пожеж і нищення книжок, житлових помешкань і навіть людей? До того ж ідеться про художній твір із науково-фантастичним змістом, а не про науково-технічну статтю, чи інший твір із певною кількістю термінологічних одиниць. Як узгоджено терміни, чи терміноподібні лексичні одиниці зі стилістичними та структурними особливостями твору?

Подібної характеристики лексики й термінології також у цьому творі покищо нема, а вона ж без усіляких заперечень конче потрібна.

Щоправда спроби описати взаємодію спеціальної лексики з лексикою художнього твору вже було зроблено в працях, присвячених романові Герберта Веллса «Війна світів» («марсіанська лексика») [3], Жуль Верна «Замок у Карпатах», «Від Землі до Місяця» (загальнотехнічна та космічна лексика) [5], а також Дена Брауна «Цифрова фортеця» (комп’ютерна лексика) [4].

Проте романові Рея Бредбері притаманна особлива стилістична структура й особливе використовування термінологізованої лексики. Проблема їхньої взаємодії саме в цьому творі ще не досліджено, а тому потребує детального та всебічного вивчання з різних точок зору.

Тому мета цієї розвідки – розглянути лінгвістичні прикмети художнього твору з фантастичним сюжетом і зокрема, уживання лексико-граматичних і стилістичних одиниць різного термінологічного навантаження, а також організацію тексту і побудову потрібних речень, фраз та висловлювань.

Для дослідження використано ориґінал твору [8], а також його переклад українською мовою, який здійснив Євген Крижевич [1].

Почнімо зі словарного складу роману. У ньому основою є загальновживані лексичні одиниці, до яких «… відносяться слова, що широко вживаються у всіх функційних стилях мови, і є загальними для всіх мовленнєвих різновидів» [2, с. 109]. Якась частина з цих лексичних одиниць за певних умов у тексті перетворюються на загальнонаукові терміноподібні слова, або часом й на вузькоспеціальні терміни.

Під терміноподібними чи загальнонауковими словами ми розуміємо «лексику характерну для стилю мови науки і техніки в цілому, тобто для всіх галузей і яка є основою викладання наукової інформації... це є слова, за допомогою яких можна описати і характеризувати явища та процеси у найрізноманітніших науках» [2, с. 109]. Такі загальнонаукові лексичні одиниці не мають повного термінологічного навантаження, бо воно залежить від наявності, або браку певної кількості лексичних одиниць того ж самого семантичного поля, тобто від ступеня термінологізації.

Лексико-семантична термінологізація передбачає першочергово довантажування змісту загальновживаних слів більш конкретним спеціальним значенням, наприклад – вогонь fire в романі «451 градус за Фаренгейтом» є причиною пожеж, у яких горять книжки. Звідси в романі чимала кількість лексичних одиниць пов’язаних із вогнем та з пожежами і їхнім ліквідуванням за допомогою протипожежних пристроїв. Усі ці дії описано за допомогою загальновживаних лексичних одиниць, зокрема іменників, які в тексті зазнають певної термінологізації. Значна їхня частина стосується ВОГНЮ і всього, що з ним пов’язано.

Отже – fire вогонь, furnace – пічка, flame – полум’я, fire – station, firehouse – пожежна станція, warm – тепло, fireman – пожежник, light – світло, darkness – темнота, kerosene – гас, conductor – провідник, nozzle –наконечник, igniter – запальник, gun – рушниця, burn – палити тощо. Усі ці лексичні одиниці входять до семантичного кола вогню.

Як бачимо, перша найважливіша лексична одиниця роману ВОГОНЬ. Вона стає терміноподібною одиницею і набуває кілька близьких значень: вогонь, який усе спалює і нищить (Капітан пожежників Бітті говорить: Burn all, burn everything. Fire is bright and fire is clean [8, с. 60] і вогонь, який гріє і дає, а не забирає тепло (It was not burning. It was warming….He has never thought in his life that it could give as well as take) [8, с. 146].

Друга дуже важлива лексична одиниця в романі це КНИЖКА, навколо якої теж об’єднується багато відповідних слів, які входять до семантичного кола книжки. Книжка, її знищення, є головною метою дій пожежників, вона є найнебезпечнішим ворогом уряду йому її треба спалювати, де б вона не була. Лексичне значення слова книжка ширшає, але воно близьке до головного змісту цього загальновживаного слова, воно не виходить за межі основного семантичного поля: наприклад: We burnt a thousand books. ... We burnt copies of Dante, and Swift and Marcus Avrelius [8, с. 50].

Дещо відмінного й ширшого значення це термінологізоване слово книжка набуває в наступному абзаці: This book has pores. It has features. This book can go under the microscope. You’d find life under the glass, streaming past in infinite profusion. The more pores, the more truthfully recorded details of life per square inch you can get on a sheet of paper, the more “literary” you are [8, с. 83]. («У цієї книжки є пори, вона дихає. Вона має обличчя. Її можна вивчати під мікроскопом. Крізь скло ви побачите життя, яке тече перед вами у всій своїй невичерпній розмаітості. Що більше пор, то правдивіше зображено різнобічні сторони життя на квадратний дюйм паперу, то художніша книжка») [1, с. 99–101]. У цьому уривкові книжка – це майже жива істота з притаманними їй властивостями – вона дихає, вона має обличчя, вона має різні боки життя. Завдяки цим визначенням, які є фактично дефініціями лексичної одиниці книжка й відбувається її термінологізація. Тут значення терміна книжка дещо (хоч і не дуже чітко) відмінне від його ж значення в попередньому прикладі.

Отже обидві термінологізовані одиниці й вогонь і книжка мають вельми поширені значення, чи навіть кілька різних, хоч і споріднених значень. Вони мають велику інформаційну нава́нтагу. Цей факт не зовсім узгоджується з загальноприйнятою думкою про те, що термін має бути лише однозначним.

Показовим є ставлення письменника до термінів вогонь і книжка. Ось кілька прикладів With his brass nozzle in his fists, with this great python spitting its venomous kerosene upon the world [8, с. 3] – (В руках – мідний наконечник брандспойта, величезний пітон випльовує отруйний гас…) [1, с. 3]. У реченні два метафоричних порівняння за зовнішньою та функційною ознакою – вогонь – отруйний гас і брандспойт – величезний пітон.

І ще один приклад ставлення письменника до книжки – …якась книжка наче білий голуб покірливо спустилась йому просто в руки, тремтячи сторінками-крилами [1, с. 44] (A book lit,almost obediently like a white pigeon, in his hands, wings fluttering [8, с. 37].

В обох прикладах автор вдається до метафоричного порівняння предметів, тобто в цих випадках термінологізація значень загальновживаних слів відбувається метафоризуючись на основі формальних і функційних ознак [6, с. 90, 91]. Тут слова набувають певного ступеня термінологізації, отримавши певних емоційно-експресивних дефініцій.

Кількість метафоричних порівнянь можна збільшити ще й такими висловлюваннями: «…his hands were the hands of some amazing conductor playing all the symphonies of blazing and burning to bring down the tatters and charcoal ruins of history [8, с. 3]. Це речення з двома надзвичайно вдалими метафорами такими як: подерті сторінки історії і руки дивовижного музики. Вони фігурують у такому реченні: «руки, що перетворюють на попіл подерті сторінки історії, здаються руками дивовижного музики, який диригує симфонією полум’я й горіння» [1, c. 3].

Ще кілька метафоричних порівнянь таких, як наприклад: a page like a snowy feather [8, с. 37], fire is clean [8, с. 60], this book has pores. It has features [8, с. 83] тощо. Подібні порівняння використовує автор, деталізуючи різні ситуації, різні аспекти, пов’язані зі спаленням, як виявляється, шкідливих книжок пожежником Монтегом і його зверхниками. Знову таки вони є фактично визначеннями чи дефініціями вже згаданих головних лексичних одиниць вогонь і книжка.

Щоб краще зрозуміти ступені термінологізації слів, наведемо кілька прикладів з іншого твору художньої літератури, а саме з роману Дена Брауна «Цифрова фортеця». У цьому творі йдеться про різні визначення термінів у галузі комп’ютерної лексики, де доволі зчаста використано метафоричне й метонімічне перенесення. Ось декілька прикладів: bug, mouse, logic bomb, window, virus, horse, shark, head,worm etc. Остання теміноподібна лексична одиниця worm – хробак має кілька пояснень чи дефініцій у творі. Наводимо перше визначення:

This worm can open our databank to the world [9, c. 377] (Цей вірус може розкрити наш банк даних усьому світу). Друге його визначення викладено так:

This warm was targetting the filter that kept the NSA (National Security Agency) databank confidential [9, c. 376] – Цей черв’як проковтне фільтри із засекреченим банком даних Національної служби безпеки). Третя дефініція має такий вигляд:

This worm is not an ordinary degenerative cycle. It is a selective cycle. In other words, it is a worm taste [9, c. 375–376] (Цей хробак не є звичайним зміненим циклом процесу, це вірус з усіма його негативними особливостями).

Усі наведені визначення терміна виявляють результати проникнення цього віруса до комп’ютерної системи, але не виявляють його змісту й родової ознаки, яка є головною для його розуміння.

Щоб дізнатися нарешті значення терміна worm звернімось до спеціального тексту в книжці Computer Concepts, де є така дефініція терміна worm. Worm is a software program designed to enter the computer system. Usually a network, through security holes [Comp. Conc. c. 21] (Черв’як. Це забезпечення програми, яке проникає до комп’ютерної системи, зазвичай, крізь отвори безпеки). Тепер зрозуміло, що WORM – це спеціальна (шкідлива) програма, яка потрапляє до якогось одного комп’ютера, або до мережі комп’ютерів.

І нарешті останнє визначення (дефініція) цього терміна:

Viruses are just one type of program in a large category of software vandalism. Hacкers also causе programs with programs such as Troyan horses, time bombs, logic bombs and worms [c. G–8] {Гакери породжують низку проблем в комп’ютерах за допомогою таких програм-вірусів як Троянські коні, часові й логічні бомби та черв’яки}. У цьому тлумаченні подано головну ознаку терміна: це програма комп’ютера, але вона є диверсійною, шкідливою, руйнівною. Оце і є справжня наукова дефі-ніція терміна worm.

У романі Р. Бредбері нема подібних докладних наукових визначень термінів за допомогою лексичних одиниць з одних і тих самих семантичних полів. Але в ньому є інші – граматично не зовсім стандартні експресивно-емоційні дефініції термінологізованих слів, приклади яких наведено вище в достатній кількості. Нижче ми додаємо до них ще певну кількість прикладів із використанням метафоричних і метонімічних переносів семантики слів:

Great piton spitting its venomous kerosene [8, c. 3].

The firehouse trembled as a great flight of jet planes [8, c. 39].

This is all one huge big blazing meteor that makes a pretty fire in space [8, c. 103].

Ми вже згадували, що метафоричні значення доповнюють словник термінологізованої лексики. Ось кілька доповнень: вогняна куля, яскраво-жовта квітка (вогонь), довгий язик полум’я, султан диму, вогняна буря, чорний жар, вогняний клубок, воскова лялька, величезний пітон, ковдра рожево-синього попелу, вогнетривкий шар, павучі лаписька, електронне чудовисько, світляна хмара тощо

Як стверджує Ірина Процик саме за допомогою метафоричної номінації в усі періоди формування було утворено велику кількість українських фізичних термінів [6, с. 92]. На її думку, перенесення значень на основі метафоризації відбувалось за такими схемами:

1. За формальною подібністю – вилка, гудзик – у Р. Б. – mechanical dog – механічний пес, fire flower – вогненна квітка, great piton – величезний пітон, fire storm – вогняна буря,wax doll – воскова лялька.

2. За функційною схожістю – візок, ключ, вітряк – у Р. Б. – fire ball – вогняний клубок, yellow foam – жовта піна, white pigeon – білий голуб, fluttering wings – розмахуючі крила, snowy feather – снігове перо symphony of blazing and burning – симфонія яскравого горіння.

3. За зовнішними та функційними ознаками – зуб, коліно, свічка – у Р. Б. – менестрель вогню (minstrel man), людина наче паперова серветка (a man like paper serviette), книжки як бомби падали на його плечі (books bombarded his shoulders) [10, с. 32].

Важливо було поглянути на склад не лише терміноподібних і загальновживаних й образних лексичних одиниць, але й на ввесь лексикон роману взагалі. Із цією метою було виконано невеликий статистичний експеримент. Із різних розділів роману вибрано 5 вибірок по 1000 слоформ у кожній і підраховано кількість іменників, прикметників, дієслів, займенників, прислівників та службових частин мови. Воднораз під словоформою ми розуміли послідовність літер без пропусків, тобто словосполуки типу I’ll, we’ll, can’t, don’t, you’re, it’s, that’s, aren’t, I’ve, I’d, there’s, what’s вважали однією словоформою.

У результаті підрахунків серед 5000 словоформ було отримано такі цифри для різних частин мови: 1. Іменників – 1038, або 20,07%, або 207 на 1000 словоформ. 2. Дієслів – 968, або 19,2%, або 193 на 1000 словоформ. 3. Прикметників – 376, або 7,5%, або 75 на 1000 словоформ. 4. Займенників – 593, або 11,8%, або 102 на 1000 словоформ. 5. Прислівників – 230, або 4,6%, або 46 на 1000 словоформ.

Усіх разом виходить 63,17%. Ми не рахували сполучники, числівники, цифрові вирази, а тому загальна кількість усіх словоформ не збігається з отриманими даними.

Спробуємо зрівняти результати наших обчислень із вислідами інших дослідників. Так автор статті «Провідні характеристики фахових мов» [7, с. 322–329] стверджує, що у фахових мовах основна смислова навантага лягає на іменники, бо вони мають номінативну функцію і тому їхня кількість складає 40% усієї лексики. У загальновживаних текстах їх лише 28%. Щоправда не зрозуміло, які тексти автор статті називає загальновживаними.

Дієслова у фахових мовах складають невелику частку, бо їхня роль менша, ніж іменників. Їхню кількість у статті не вказано. Кількість прикметників становить 16% від усієї лексики порівняно з 10% у загальновживаній мові. Кількість прислівників у фахових мовах складає 4%, тоді як у загальновживиній мові воно дорівнює 8% [7, с. 327].

Наведені розрахунки цікаві, але, вони потребують конкретніших і детальніших досліджень.

Зрозуміло що менше дієслів, то більше в тексті іменників, які в науково-технічних текстах зчаста стають термінами. Якраз тому термінологічність є однією з головних стильових рис науково-технічного мовлення.

Зауважмо, що кількість головних частин мови впливає на довжину речення. Що більше іменників і що менше дієслів, то більша довжина речення. Але в романі «451 градус за Фаренгейтом», за нашими підрахунками, є лише 20% іменників, а середня довжина речення дорівнює 13,2 слово-форми. До того ж з 389 речень у всіх п’яти вибірках питальних речень було 51, окличних 31 й розповідних 397.

Це свідчить про очевидний факт, що роман Р. Бредбері є твором художньої, а не науково-технічної літератури.

Варто зазначити, що вельми вдалий переклад цього уривку українською, виконано за допомогою певних лексичних трансформацій.

А що це таке? «Лексичні трансформації – це заміна певних слів або словосполук мови оригіналу з метою точного передавання змісту та врахування норм мови перекладу. Такі еквіваленти називають контекстуальними перекладними еквівалентими …» Автори книжки вирізняють такі види трансформацій: додавання, вилучення, заміна, контекстуальна заміна, яка містить конкретизацію, генералізацію, антонімічний переклад [2, с. 111–112]. Та це вже тема для іншої статті.

Таким чином головним висновком цього дослідження є те, що автор науково-фантастичного роману «451 градус за Фаренгейтом» частину своєї лексики термінологізує, додаючи до певних лексичних одиниць нових відтінків значень. Для цього він користується переважно загальновживаною лексикою, але не створює нових наукових або технічних одиниць. Кількість іменників, а отже й термінологізованих лексичних одиниць невелика, близько 20%.

Процес термінологізації виконано за допомогою нових визначень, чи дефініцій з не надто стандартною граматико-стилістичною структурою, у якій іноді вжито слова з того самого семантичного поля, що й слова, які термінологізуються. Воднораз автор зчаста вдається до метафоризації лексичних одиниць. Як ми засвідчили, подібні семантичні зміни відбуваються в романі з головними словами вогонь і книжка.

1. Бредбері Р. 451 градус за Фаренгейтом / Рей Бредбері ; пер. з англ. С. Княжевича. – Т. : Навчальна книга – Богдан. – 2011. – 208 с. 2. Васенко Л. А. Фахова українська мова / Васенко Л. А., Дубічинський В. В., Кримець О. М. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 272 с. 3. Дмитрук В. А. Марсіанська лексика роману Г. Уеллса «Війна світів» / Дмитрук В. А., Медведів А. Р., Дмитрук А. А. // Вісник Житомирського держ. ун-ту. Серія «Філологічні науки». – 2015.– Вип. 1 (19). – С. 219–224. 4. Дмитрук В. А. Комп’ютерні терміни в романі Дена Брауна «Цифрова фортеця» / Дмитрук В. А., Медведів А. Р., Дмитрук А. А. // Фаховий та художній переклад : Теорія. Методологія. Практика ; Національний авіаційний університет. – 2015. – С. 94–98. 5. Медведів А. Р. Науково-фантастичні романи Жуль Верна: термінологія та переклад українською мовою. / Андрій Медведів // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. – Л. : Вид-во Львів. політехніки. – 2011. – С. 75–80. 6. Процик І. Українська фізична термінологія на зламі 19–20 століть / І. Процик. – Л. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. – 176 с. 7. Павлюк І. Б. Провідні характеристики фахових мов / Павлюк І. Б. // Проблеми семантики слова, речення, тексту. – 2012. – Вип. 28. – С. 322–329. 8. Bradbury R. Fahrenheit 451 / Bradbury R. – Bellantine Books, 1991. – 192 p. 9. Brown D. Digital Fortress / Brown D. – New York : St. Martin’s Paperbacks, 2004.– 430 p. 10. Parsons J. J. Сomputer Concepts. / Parsons J. J., Oja D. – Published by Course Technology. – 2nd edition. – 1998. – G. 22.