УДК 811.161

Галина Чорновол

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Деякі особливості функціювання сучасної економічної термінології

© Чорновол Г. В., 2018

У статті схарактеризовано основні особливості функціювання сучасної терміносистеми економіки, описано роль міжнародних термінолексем у процесі формування національної терміносистеми. Зазначено специфіку вживання груп власне термінів, професіоналізмів і жаргонізмів у мовленні фахівців.

Ключові слова: українська мова, термін, економічна термінологія, міжнародна лексика, запозичини, професіоналізми, жаргон.

The article describes the main features of the of the modern economic terminology functioning, describes the role of international terms in the process of forming the national terminology system. The use of proper terms groups, professionalism and jargon in the broadcasting experts was noted.

Keywords: Ukrainian language, term, economic terminology, international terms, borrowing, professionalism, jargon.

Особливістю сучасної науки є її стрімкий розвиток, становлення нових напрямків діяльності людини. Поява нових понять і встановлення відповідних їм термінів відбувається постійно. Сучасний світ ґлобалізується, міжнародна спільнота встановлює різнопланові зв’язки (економічні, культурні, торгівельні, наукові, туристичні тощо). Цей процес неминуче зумовлює обмін інформацією і, як наслідок, зростання кількості запозичин як загальновживаної лексики, так і галузевих термінів в сучасній українській мові.

Вагомі дослідження щодо особливостей терміна як спеціальної одиниці, ролі запозичин у термінології представлено працями В. В. Акуленка, Л. П. Крисіна, С. В. Гриньова, Л. О. Симоненко, Б. М. Ажнюка, І. М. Кочан й інші.

Актуальність вивчання розвитку і функціювання економічної термінології сучасності визначають насамперед важливістю тієї галузі людського буття, яку обслуговує ця терміносистема, а також її динамічністю і відкритістю.

Мета статті визначити основні особливості функціювання сучасної економічної термінології та вирізнити ключові питання її подальшого розвитку.

Увага до терміносистеми економіки є постійною і безперервною, адже саме галузь економіки є надважливою у практичній і науковій діяльності суспільства. Аналіз сучасної економічної термінології засвідчує її високу продуктивність і повсякчасну вживаність одиниць не тільки в науковому, але й у текстах інших стилів, зокрема публіцистичному. Як зауважує Л. О. Симоненко, «термінологія є найдинамічнішою частиною сучасного словника, джерелом поповнення словникового складу мови» [4, с. 21].

Серед основних особливостей функціювання сучасної економічної терміносистеми вирізнимо такі:

1)  постійне оновлення термінологічного фонду за моделями термінології;

2)  запозичення термінів з інших мов (переважно англійської);

3)  активне вживання з власне термінами професіоналізмів і жаргонізмів.

Щодо постійного оновлення фонду економічних термінів, то воно відбувається, першочергово, за допомогою основних способів термінотворення (термінологічна деривація і термінологізація загальновживаних слів). Так, наприклад, зауважмо тенденцію до інтенсивного вживання і творення нових одиниць від термінів із компонентом -инґ (-інґ) та доданого суфікса -ов-: холдинґ → холдинґовий, кліринґ → кліринґовий, крос-лістинґ → крос-лістинґовий, маркетинґ → маркетинґовий, лізинґ → лізинґовий, франчайзинґ → франчайзинґовий.

Потреба номінації нових понять, явищ, процесів, викликаних інтеґраційними змінами в економіці, зумовлює активно залучати загальновживані слова як терміни, тобто термінологізації слів:

макулатура – (лат. maculature – бруднити) – 1) відслужилі свій термін, негідні вироби, відходи з паперу та картону*, призначені для переробки**; 2) бірж.: безперспективні, непридатні цінні папери , що мають дуже низький рейтинг***;

тара – (італ. tara, від араб. tarha – вирахування) – 1) ємність**** для зберігання, упакування і транспортування товарів, товарна упаковка*****; 2) різниця між загальною вагою товару з упаковкою (брутто) і чистою вагою (нетто), тобто вага упаковки товару [5].

Стосовно запозичення спеціальних одиниць зауважмо, що воно відбувається протягом усього періоду розвитку української економіки з більшою чи меншою інтенсивністю. У низці випадків чужомовні терміни задовольняють потреби термінологічної номінації. «Економічна термінологія, – зазначає А. А. Столярова, – вирізняється своєю інтернаціональністю, тому що її інтенсивному розвиткові посприяли країни з найбільш розвинутими економіками – західний, передусім англомовний****** світ» [6, с. 395]. Відповідно, переважна більшість термінів у галузі економіки запозичають з англійської мови.

Серед  запозичених спеціальних одиниць функціюють терміни, які є дублетами власне їхніх національних відповідників. Появу таких варіантів легко пояснити мовною економією. Так, наприклад, запозичений з англійської мови термін уживають замість описового звороту: калькуляція замість «бухгалтерський розрахунок витрат», делівері замість «письмове розпорядження про видавання товару».

І. М. Кочан наголошує, що «міжнародна лексика не порушує внутрішньої структури мови, а забезпечує контакти з іншими мовами світу, вказуючи на високий рівень української літературної мови загалом й української термінології зокрема» [2, с. 13].

Звичайно, запозичені терміни часто з’являються разом із новими поняттями економіки і сприяють удосконаленню професійного спілкування. Однак, аналіз ситуації в сучасній економічній термінології засвідчує постійне зростання кількості запозичених термінів, подекуди й тоді, коли цього можна було уникнути. Так економічна термінологія демонструє сучасну загальномовну тенденцію до постійного, а іноді й стихійного запозичення лексем. За умови існування внормованого й загальноприйнятого міжнародного терміна добирати власне національний відповідник уважаємо за недоцільне. Та не заперечуючи позитивного досвіду вживання запозичин, зауважмо, що надмірна їх кількість може негативно вплинути на розвиток української теміносистеми економіки.

Ще однією особливістю розвитку сучасної економічної термінології є часте вживання поряд із нормативним термінами інших груп спеціальної лексики – професіоналізмів і жаргонізмів. Аналіз терміносистеми економіки засвідчує наявність значної кількості одиниць, статус яких не є остаточно визначеним.

Нині для фахівців економічної галузі межа між термінологічними одиницями різних груп (власне терміни, професіоналізми, жаргонізми) є досить умовна. Потреба розмежування окремих груп спеціальної лексики ставала об’єктом досліджень В. П. Даниленко, В. М. Лейчика, В. С. Прохорової. На цю ж проблему звертає увагу й С. В. Свірко, зазначаючи, що однією з ключових проблем економічної термінології є нечіткість окремих визначень [3].

І якщо власне термін ми визначаємо легко, то професіоналізми й жаргонізми часто є схожими, однак їх потрібно розмежовувати. Низка дослідників (О. В. Суперанська, Н. В. Подольська, Н. В. Васильєва, В. М. Лейчик) одиниці такого типу називають «мовою для спеціальних цілей» і відокремлюють від власне термінів: терміни «мають більш упорядкований характер, у той час як професіоналізми є напівофіційними лексичними одиницями, які вживаються вузьким колом******* фахівців, причому, переважно в розмовній мові» [1, с. 15].

Професіоналізми та жаргонізми не об’єднано в систему, а існують у вигляді розрізнених одиниць і їх подають здебільшого в лапках, щоб підкреслити неповну їхню термінологізацію:

«Жертва поздовжньої пилки» – біржовий брокер, утікач подвійний збиток: купив на верхній точці підйому ціни, а продав на нижній точці падіння кон’юнктури; «Капіталморквина» – жарг.: Капітал у вигляді акцій, якими наділяються менеджери, службовці компаній для підвищення їх зацікавленості******** в справах компанії [5].

Такі лексеми часто вживають в усному професійному мовленні, тобто вони мають ознаки професіоналізмів, а також уводять до фахових словників, надаючи їм частково ознак нормативного терміна.

Зауважмо, що сучасні словники термінів економіки, надто електронні, містять чимало подібних одиниць:

«Снігова куля» – шахрайський спосіб рекламного продажу; полягає в тому, що товар продається покупцю********* тільки за умови розміщення ним подальших продаваних товарів серед інших потенційних покупців; «М’які долари» – плата за послуги брокера, яка включається********** до складу загальної суми комісійних, що не приносить йому прибутку [5]. Уважаємо, що така тенденція не є цілком позитивна, оскільки подібні словосполуки мають чітко виражену конотацію, що суперечить одній з основних ознак терміна – відсутності емоційноекспресивного забарвлення. Тому їх доцільніше назвати професійними висловлюваннями й уживати в усному професійному мовленні протягом часу, який потрібний для набуття цими одиницями ознак нормативного терміна.

Таким чином, сучасна економічна термінологія розвивається доволі активно. Серед основних напрямів її збагачення вирізнимо термінологічну деривацію, термінологізацію загальновживаних слів та запозичення спеціальних понять і відповідних їм термінів.

Запозичування термінів з англійської мови до української економічної термінології стає інтенсивнішим, тому виникає невідкладне завдання з’ясувати потребу вживання чужомовної одиниці в кожному окремому випадку. Пріоритетним має стати намагання максимально розвивати українську економічну терміносистему ресурсами рідної мови.

1. Д’яков А. С. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К. : ВД «КМ Academia», 2000. – 218 с. 2. Кочан І. М. Українська наукова лексика : міжнародні компоненти в термінології / І. М. Кочан. – К. : Знання, 2013. – 294 с. 3. Свірко С. В. Деякі питання сучасної української економічної термінології [Електронний ресурс] / С. В. Свірко / Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua/ bitstream/2010/5583/1/472%20-%20482.pdf. 4. Симоненко Л. О. Лінгвістичні проблеми унормування наукової термінології / Л. О. Симоненко // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. п. ; відп. ред. Л. О. Симоненко. – Вип. VII. – К. : КНЕУ, 2007. – С. 21–25. 5. Словник економiчних термiнiв / Режим доступу: http://www.ekonomiks.net.ua. 6. Столярова А. А. Структурно-семантичні особливості новогрецьких економічних термінів / А. А. Столярова ; КНУ ім. Т. Шевченка // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – Вип. 23. – 2013. – С. 395–402.