ТК  СНТТ

 наступний  Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

| Структура | Склад | Адреса | Засади | Правопис | Конференція | Семінар | Термінографія | Вісник | Товариство | Комісія | Оголошення | Хто є хто | Архів |


ЗБІРНИК

наукових праць учасників XVI Міжнародної наукової конференції СловоСвіт 2020

«Проблеми української термінології»

1 – 3 жовтня 2020 р.


Дмитрук А., Дмитрук В. Українські відповідники японських ономатопей терміносистеми реклами парфумерно-косметичних виробів // Проблеми української термінології : зб. наук. праць XVI міжнар. наук. конф. (м. Львів, 13 жовт. 2020 р.). Львів, 2020. С. 5961.


      

УДК 81’344.4

 

Анна Дмитрук*, Вероніка Дмитрук**

*Університет Ямаґуті, Японія

**Національний університет «Львівська політехніка»

 

Українські відповідники японських ономатопей терміносистеми реклами парфумерно-косметичних ВИРОБІВ

 

© Дмитрук А. А., Дмитрук В. А., 2020

 

У статті розглянуто структурно-семантичні риси ономатопеїчної лексики японських текстів реклами косметики й парфумерії та особливості вибору їхніх українських аналогів для перекладу. За допомогою комплексного застосування методів лексико-семантичного та структурного аналізування покласифіковано ономатопеї згідно з їхньою структурою. Виявлено, що найпоширеніша структура ономатопей реклами парфумерно-косметичних виробів – гемінація приголосних. Методом контекстуального перекладу дібрано українські відповідники японських ономатопей, ужитих у заналізованих рекламних текстах.

Ключові слова: японська мова, українська мова, ономатопеїчна лексика, реклама, парфумерно-косметичний виріб, структурна особливість, контекстуальний переклад.

 

The article deals with the structural and semantic features of the onomatopoeic vocabulary of the Japanese texts of advertising of cosmetics and perfumery and with the peculiarities of the choice of their Ukrainian analogs in translation. By means of complex application of methods of lexico-semantic and structural analyses, onomatopoeia has been classified according to their structure. It is established that the most widespread structure of onomatopoeia used in advertising of perfume and cosmetic products is the gemination of consonants. By means of the method of contextual translation, the Ukrainian analogs of onomatopoeia used in the advertising texts have been selected.

Keywords: Japanese language, Ukrainian language, onomatopoeic vocabulary, advertising, perfume and cosmetic product, structural feature, contextual translation.

 

Японську ономатопоетичну лексику доволі широко представлено в текстах рекламного характеру, які покликані задоволяти інформаційні потреби потенційних покупців, і на основі досліджування яких визначають комунікативний потенціал того чи того виду лексики. Це пояснює наш вибір рекламних текстів як матеріалу для досліджування структурно-семантичних особливостей японських ономатопей. У статті розглянуто конвенційну вибірку рекламних текстів парфумерно-косметичних виробів, базовану на доступних джерелах, без інших текстів рекламної тематики. Матеріал для дослідження дібрано на популярних вебсайтах: найбільший блоговий майданчик Ameba, найбільший сайт е-комерції в Японії Rakuten, онлайн інтернеткрамниця Taobao, сайт японської компанії Kracie, що торгує виробами парфумерно-косметичної галузі. Висліди цих досліджень мають науково-теоретичну та практичну цінність для укладання спеціальних і загальних словників, їх також можна застосувати для викладання японської мови, долучивши до відповідних навчальних посібників, підручників тощо.

Мета статті – структурно-семантично заналізувати вжиті ономатопеїчні одиниці у відібраному для дослідження матеріалі японських текстів реклами парфумерно-косметичних виробів і виявити стилістичні аспекти функціювання й особливості утворення ономатопеїчних одиниць у японських текстах рекламного напрямку, їхнє вживання та переклад українською мовою.

Активно вивчати ономатопею як лінгвістичне явище в Японії почали лише у другій половині XX ст. Останнім часом зацікавлення проблематикою звуконаслідування в японській мові висвітлено у працях українських лінгвістів. Серед комплексних досліджень ономатопної системи сучасної японської мови можна виокремити праці Богдан Л. І., Кобелянської О. І., Мигдальскої В. І., Мигдальского В. І. та інших. Проте шар ономатопеїчної лексики саме в текстах рекламного напрямку, на нашу думку, потребує ширшого досліджування як яскравого виразника своєрідности національної культури Японії.

Звуконаслідувальні слова становлять значний шар лексичного складу сучасної японської мови. Крім дитячої літератури, звуконаслідувальні слова в Японії найчастіше вживають у розмовно-побутовому мовленні (3–4% від усього складу лексичних одиниць цього прошарку) та в рекламних текстах (2–2,5%) [1, с. 162]. Якщо американська та європейська школа написання рекламних текстів назагал подібні, то японська має низку унікальних особливостей.

У японській рекламі більше акцентують на образі. По-друге, для рекламного тексту добирають мовні одиниці з яскраво вираженою національно-культуровою семантикою [2, с. 62]. Саме таку роль виконують звуконаслідувальні японські слова. І, по-третє, уважають, що японська реклама має чітко виражені зв’язки з набагато старшим японським жанром – хайку, що є надзвичайно образними та красивими. Цей вид вірша цілковито засновано на символізмі [2, с. 71].

Конкретика зазвичай відходить на другий план. Японці зрідка в своїх роликах або рекламних листівках безпосередньо згадують про акції, знижки, супернизькі ціни.

Головним формальним критерієм належности лексем до класу ономатопей у японській мові слугує морфемна структура, а саме – редуплікації з чергуванням і повторенням одного й того ж самого структурного складника понад два рази, що значно посилює образність та метафоричність цих слів [3, с. 6].

Зокрема в рекламних текстах можна з легкістю знайти кореневу редуплікацію, наприклад:

ボディソープ。うるおいのある、すべすべ素肌に仕上げます。 [bodiisoupu. Uruoi no aru, subesube suhada ni shiagemasu]. «Мило для тіла. Зволожувальне, робить поверхню шкіри гладенькою». Ономатопея «гладенький» [subesube] наголошує на ефекті, який отримає користувач.

Доволі часто, рекламний текст у галузі косметології замісць цілої кореневої редуплікації має лише гемінацію (подвоєння) приголосних:

うるおい浸透マスク(超しっとり)。 [uгruoi shintou masuku (chou shittori)]. «Зволожувальна маска (ультразволожувальна)». Подвоєння приголосних в ономатопеї «зволожувальний» [shittori] привертає особливу увагу споживача до цієї характеристики косметологічного засобу на фонетичному рівні.

А які семантичні особливості ономатопоетичних одиниць і як передати українською мовою їхню яскраво виражену національно-культурову семантику?

Одна з характерних рис японської ономатопеї – наявність в одній лексемі декількох складників значини (сем) [4, с. 125]. Варто зауважити, що в лексемі, на думку С. Чіронова, зосереджена основна лексична значина одиниці, яку форманти наповнюють додатковими семами. До того ж, у значині однієї одиниці маємо поєднання образів різного походження: звукових, моторних, тактильних та інших [5, с. 21]. Така конфігурація потребує докладного аналізування структури значин ономато-пеїчного слова для виявляння семантичних особливостей ономатомей реклами парфумерно-косметичних виробів. Щоб відшукати адекватного відповідника в мові, на яку перекладають, треба виокремити складники значин (семи) ономатопеї, що будуть семантично елементарними одиницями й на основі яких можна буде подати додаткові (неелементарні) значини під час перекладання. Розгляньмо, як це працює на практиці.

Розпочнімо з найуживанішої ономатопеї реклами косметичних виробів ふわふわ[fuwafuwa].

•    ふわふわ [fuwafuwa]. Гасло створено методом кореневої редуплікації. Має значини, які вживають з і без частки と [to]: «легко, нетвердо»; «із легкістю» (зреалізовують, уживаючи зі словами, що позначають рух у повітрі, чи на воді); «марно, даремно» (про проведення часу); «нестійкий»; «непостійний, мінливий». Чергова значина, яку можна вживати з часткою の [no] та без нічого «легкий, повітряний, пухнастий». Значина з уживанням частки に [ni] «легко»; «добре». Значина слова ふわふわしている [fuwafuwashite] «бути легким, повітряним, пухнастим». У поданому далі прикладі в заналізованому ономатопоетичному слові зреалізовано значину «легкий, повітряний, пухнастий».

ふわふわしっとり新ファンデーションエクサージュ。[fuwafuwa shittori shin fandeeshon ekusaaju]. «Легка зволожувальна нова база під макіяж «Ексаджю».

Із наведеного прикладу випливає, що в рекламі косметики можна уживати кілька ономатопей в одній повідомі: [fuwafuwa] «легкий» і [shittori] «зволожувальний». Подвоєння консонант надає значині останнього слова конотації дієвости.

•    すいすい [suisui]. Створене методом кореневої редуплікації. Слово вжито з часткою と [to] та має значину «швидко, легко»; «гладко», «без перешкод». У контексті ще одного прикладу найкраще підійде значина «швидко».

すいすい入る。 [suisui iru]. «Швидко всотуване».

•    ぐんぐん [gungun]. Створене методом кореневої редуплікації. Ономатопоетичне слово має такі значини: «неухильно»; «активно, енергійно» (зреалізовують зі словами, які означають рух, розвиток, зміну).

ぐんぐん潤う。 [gungun uruou]. «Активно зволожує».

 

Висновки. Заналізувавши приклади реклами косметичних та парфумерних виробів маємо такі висновки. В одиницях цієї категорії найчастіше наявна коренева редуплікація та подвоєння приголосних. Основна заувага, що коло застосованих ономатопей обмежене. У рекламі одного краму можна вживати декілька ономатопоетичних слів. І насамкінець, вислови довші й дають користувачеві більший обсяг інформації. Таким чином, створюючи тексти реклами косметичного краму, акцентують саме на чуттєвому сприйнятті.

 

1. Кобелянська О. Ономатопеїчна система сучасної японської мови. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 276 с. 2. Тангейт М. Всемирная история рекламы. Альпина Паблишер, 2015. 270 с. 3. Богдан Л. Структурно-семантичні особливості японської дитячої ономатопоетичної лексики // Східні мови та літератури. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2010. № 16. С. 4–7. 4. Дмитрук В. Особливості вживання ономатопей у японських текстах рекламного характеру // Науковий Вісник Східноєвропейського нац. ун-ту ім. Л. Українки. 2016. № 330 (5). C. 123–128. 5. Чиронов С. Ономатопоэтические слова в современном японском языке: проблемы функционирования : автореф. дис. на соиск. науч. ст. канд. филол. наук. : [спец.] 10.02.22 / Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Москва, 2004. 32 с.

 

 

наверх Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології