УДК 800

Андрій Медведів

Міннеаполіс, США

АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА АЕРОКОСМІЧНА ЛЕКСИКА ТА ЇЇ РОЗВИТОК

© Медведів А. Р., 2020

У повідомленні розглянуто англійську термінологійну лексику науково-технічних текстів, де досліджено й аналізовано проблеми освоєння Всесвіту, зокрема історія подорожі людей на Місяць у 1969–1972 рр. за програмою Аполлон, і готування до посадження космічного корабля з людьми на Місяць та Марс у найближчі роки (програма Оріон). Цю термінологію порівнено з лексикою науково-фантастичного роману Артура Кларка «Остання Одіссея 3001».

Ключові слова: українська мова, англійська мова, аерокосмічна лексика, Місяць, Марс, Оріон, програма «Аполлон», космічний корабель, модуль.

In the paper are considered terms and their compounds of aviation and space especially those used in technical problems оf the Apollo mission of 1969–1972 years and the Orion programme of NASA in our days as well as special technical words of the A. Clark novel “The last Odyssey 3001”.

Keywords: Ukrainian language, English language, аviation and space lexical units, Moon, Mars, Orion, Apollo programm, spacecraft, module.

Запуск Ілоном Маском космічної ракети Space Falcon 9 із двома космонавтами до Міжнародної Космічної Станції та поєднання з нею 30 травня 2020 року став не лише вагомим успіхом американської космонавтики, але й кінцем застосування російських ракет для цієї мети.

Воднораз відзначення торік 59 років від дня висаджування перших людей на Місяць і вернення їх на Землю (програма «Аполлон»), а також плани американської державної аґенції НАСА й деяких приватних технічних компаній послати в найближчі роки (2025–2035) космічні кораблі на Місяць, а потім і на Марс, та відповідне зростання кількости наукової літератури на цю тему – усе це примусило нас вернути до дослідження аерокосмічної лексики в нових науково-технічних працях на цю тему.

У цій статті ми розглянемо, яка аерокосмічна лексика функціює в сучасних проєктах і розробках стосовно освоєння Місяця, Марса й відповідного космічного середовища.

Для виконання цього завдання було досліджено певну кількість науково-технічних публікацій НАСА й інших відомств на цю тему.

І щоб мати уявлення про таку ж лексику в майбутніх проєктах щодо дослідження Всесвіту, було опрацьовано науково-фантастичний роман американського письменника – фантаста Артура Кларка «Остання Одіссея 3001». Цей твір із серії його ж романів із подібною назвою та подібною тематикою, а саме: «2001 A Space Odissey» (Космічна Одіссея 2001), «2010 Odissey» (Одіссея Друга), «Odyssey 2061» (Одіссея 2061).

Принагідно в статті ми згадуємо про аерокосмічну термінологію минулого сторіччя, яку ми описали в одній із попередніх статей, що була присвячена студіюванню науково-фантастичних романів Жуля Верна «Від Землі до Місяця» та Герберта Веллса «Війна світів» [1].

Сучаснішу й теж науково-фантастичну, а точніше марсіянську, лексику представив американський письменник Енді Уейр (Andi Weyr) у своєму романі «Марсіянин» (The Martian). Цю термінологію докладно описано в статті «Англійсько-українська марсіянська лексика на сучасному етапі» [3]. Ми відсилаємо читача до цих двох статей і відразу переходимо до термінології, яка притаманна теперішнім науковим та технічним проєктам.

Ми пам’ятаємо, що згідно з програмою «Аполлон» стартова ракета Сатурн V (Apollo craft itself) заввишки близько 100 м і вагою 2500 т мала три ступені (modules), і з місячного модуля теж (lunar module), устаткованого дистанційною антеною (long distance antenna), і запасом кисню (oxygen reserve).

Перший найбільший і найважчий ступінь (service module) обладнаний двигуном (engine) виштовхував «Аполлон» назовні на шлях до місячної орбіти, звідки вже місячний модуль стартував на Місяць, потім злітав із Місяця до сервісного модуля та вертав із ним до Землі. До того ж його устаткували ще й приладами для контролю висоти (attitude control jets).

Цей же місячний модуль (lunar module) мав чотири висувні комахоподібні ноги (legs) й місце для двох астронавтів. На старті він важив 24000 фунтів. Але під час злітання з Місяця його вага була не більше легкого авта.

У 1969–1972 рр. на Місяці побувало п’ять експедицій «Аполлона». Шоста експедиція (це був «Аполлон» 13) зазнала аварії, бо в неї на орбіті навколо Місяця врізався метеорит і пробив обшив, у кабіні температура знизилась до 35 градусів морозу, тому космонавти сховались у місячному модулі, але спромоглися повернути корабель до Землі й щасливо приводнитися.

Наведені приклади свідчать, що термінологійна лексика, ужита для опису експедицій «Аполлона» має чітко виражене аерокосмічне забарвлення.

Погляньмо тепер на космічну лексику корабля «Оріон», який НАСА запланувала спрямувати на Місяць і далі з шістьома астронавтами 2025 року.

Цю програму НАСА називають «Артеміс 1». Вона – системний проєкт дослідження глибокого космосу deep space exploration systems або Space Launch System (SLS). Під час запланованого тритижневого польоту космічний корабель (spacecraft) віддалиться від Землі й Місяця десь на 280 000 миль і гарантовано вернеться на Землю. Цей корабель, під назвою «Оріон» пробуде в космосі найдовше (three-week mission) й не буде сідати на жодну місяцеву чи іншу станцію. Після пуску стартових двигунів (boosters) і панелей сервісного модуля (service modular panels) двигуни головної секції (core stage engines) вимикають і головну секцію (core stage) відокремлюють від головного корабля. Після виходу на орбіту Землі вмикають сонцеві батареї і внутрішня кріогенна система виводить «Оріон» на шлях до Місяця, де він має перебувати певний час перед тим, як полетить далі.

Оце так коротко та стисло виглядає проєкт із кораблем «Оріон». Його описано специфічними аерокосмічними термінами й терміносполуками, вирізненими в тексті товстим шрифтом.

Ще один проєкт НАСА – це розробка йонного двигуна (ion thruster or drive) з електричною рушійною силою (electrical propulsion), яка дає поштовх, вивільняючи електрони з атомів, створюючи таким чином велику кількість позитивно заряджених йонів (creating a cloud of positive ions). У схемі функціювання йонного двигуна найвживанішим є газ ксенон.

Новий йонний двигун НАСА Х3 надає космічному кораблю швидкість 90 000 миль за годину (to propel spacecraft 90 000 MPH), віддаляє його на 250 000 миль від Землі й гарантує його прибуття на планету Марс [2].

Що стосується термінологічної лексики, наведеної вище, то її представлено окремими лексичними одиницями та простими, а іноді й доволі складними термінологічними сполуками, які можуть нерідко мати поспіль кілька іменників без жадних прийменників, що є характерною прикметою саме англійської мови, (не української). Можливо це частково пояснює бажання авторів досягнути певної економії паперу.

Чергова особливість технічних текстів, які вжито в наведених уривках, це тенденція до синонімії навіть вузькоспеціяльних технічних одиниць (drive-thrust-propulsion-function) – рухати, штовхати, урухомлювати, spaceship-spacecraft – космічний корабель etc.

До речі, подібну синонімію в багатьох випадках збережено в перекладі на українську мову.

Тепер спробуємо поглянути, яку аерокосмічну термінологію будуть уживати завтра. Для цього прочитаємо уважно роман Артура Кларка «Остання Одіссея 3001» [4]. Роман увіходить до серії його ж романів, які мають подібну назву, а саме «2001 A Space Odissey» (Космічна Одіссея), «2010 Odissey» (Одіссея Друга), «Odyssey 2061» (Одіссея 2061).

У творі йдеться, як спеціяльний корабель, шукаючи в космосі т. зв. «льодові комети», натрапляє на уламок якоїсь апаратури, де знаходять тіло Френка Пула, якого колись убив комп’ютер на шляху до Юпітера й вернув до життя лише за кілька тисяч років. Його тіло не зазнало критичних перетворень через дуже низькі температурі. Отямившись саме він і тільки він розкриває страшну правду про місію злочинного Моноліту.

На космічному кораблі Goliath (Голіаф) під керунком капітана Чандлера Френка Пула перелітає на планету Jupiter (Юпітер), а потім опиняється знову в Europe (Европі), далі прибуває на космічний об’єкт Ganimede (Ганімед), старанно вивчає його, забирає звідти платівку із записами дослідника Бовмена, розміщує у спеціяльному схроні, щоб використати її за 1000 років, коли з’явиться черговий сигнал від Першонародженого (Firstborns).

Нагадаємо, що твір має 40 розділів, які об’єднано в 6 глав. Вони мають такі назви:

1.  Зоряне місто – Star city.

2.  Голіaф – Goliath.

3.  Світи Ґалілеї – The worlds of Gаliley.

4.  Королівство Сальфура – The kingdom of Sulfurs.

5.  Завершення – висновки – закінчення Termination.

Уже в перших розділах роману натрапляємо на специфічні аерокосмічні терміни, які характеризують саме ще не вивчений Усесвіт:

Astrotraining – тренування літати;

Braincap – накривка мозкового центру Голіафа;

Comet – комета;

Dinosaur – динозавр;

Ganimede – Ганімед;

Geostationary – геостаціонарний;

Jupiter-Lucifer – Сатана Юпітер;

Petabytes – петабайти;

Pterodactyl – птеродактиль;

Quarantine – карантин;

Scull-cap – ковпак черепа;

Skyland – край неба;

Spaceport – порт у космосі, космопорт;

Thruster – двигун (засіб руху, йонний двигун);

Transit – переліт;

Venus – Венера (планета).

Крім наведених вище однокомпонентних термінологічних одиниць, є чимало складніших – дво- і трикомпонентних лексичних сполук, наприклад:

Farewell to Earth – прощавай, Земле (назва розділу);

Golden asteroid – золотий астероїд;

Before Jupiter detained – до того як буде затриманий Юпітер;

Creator of the Universe – творець Всесвіту;

Goliath’s minishuttles – мінішатли Голіафа;

Hommage to Icarus – повага до Ікаруса;

Rings of Saturn – кільця Сатурна

Sky land – небесний простір;

Space station – космічна станція;

Transit to Venus – переліт до Венери;

The worlds of Galiley – світи Ґалілеї;

The orbite of Mars – орбіта Марса

The escape from the Solar System – утеча від Сонячної системи;

The Orion Nebular – небулярний (туманний) Оріон;

Viewing platform – оглядова платформа;

The age of the rockets – вік ракет.

І багато багато інших.

Наведені терміносполуки стосуються різних прикмет космосу, бо головний герой роману Френк Пул перебуває саме в космічному кораблі Голіаф і вивчає не теорію Всесвіту, а практично діє в реальному космічному просторі. Майже всі зазначені терміни мають двокомпонентні сполуки. Більшість цих лексичних одиниць є типовими космічними термінами.

Отак у загальному виглядають аерокосмічні термінологічні одиниці і сполуки в текстах письменників-фантастів учорашнього дня (див. 1), у текстах нинішніх реальних технічних програм і в науково – фантастичному романі Артура Кларка «Остання Одіссея 3001».

Отже, підсумуємо. Лексика аерокосмосу в розглянутих текстах стосується та обслуговує особливі технічні програми і проєкти й легко вписується в нормальну структуру науково-технічного мовлення. Вона добре узгоджується з фонетичними й лексикосемантичними особливостями наукової англійської та української мови й не суперечить внутрішнім лексичним і морфологічним законам цих мов.

Значний відсоток аерокосмічної лексики давно знаний ще відтоді, коли люди обожнювали грецького героя – летуна Ікаруса, а нова з’являється рівночасово й завдяки прискореному розвитку аерокосмічних досліджень Усесвіту.

Розглянута лексика є цілком природною для української мови. Вона збагачує не лише словниковий фонд науково-технічного мовлення, але й сприяє інженерам оволодівати новими обширами аерокосмічної техніки.

1. Медведів А. Р. Авіаційна та космічна лексика в романах Жуль Верна та її переклад. Шляхи подолання мовних та комунікативних бар’єрів / Збірник наукових праць. Київ, 2015. С. 249–257. 2. Around the Moon with NASA’s First Launch of SLS with Orion. Wikipedia. p. 1. 3. Медведів А. Р. Англо-українська марсіянська лексика на сучасному етапі. Подолання мовних та комунікативних бар’єрів : освіта, наука, культура / Збірник наукових праць. Київ, 2016. С. 185–195. 4. Clarc Arthur C. 3000. The Final Odissey. New York : Ballantine Books, 1998.