УДК 001.4:006.1:006.354; 006.72

Роман Микульчик

Національний університет «Львівська політехніка»

Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології

ЕКСПЕРТУВАННЯ ПРОЄКТІВ ДСТУ НА ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ ЩОДО ВИМОГ ДСТУ 3966: ПОГЛЯД ЕКСПЕРТА

© Микульчик Р. Б., 2020

Статтю присвячено вимогам нової редакції ДСТУ 3966:2009, їх дотриманню розробниками стандартів на терміни та визначення понять. Подано приклади типових помилок, виявлених під час експертування проєктів термінологічних ДСТУ за останні 5 років. Вказано варіанти усунення таких помилок.

Ключові слова: українська мова, стандарт, термін, визначення поняття, терміносистема, цілісність, хибне коло.

The paper is devoted to the new version of DSTU 3966 requirements, their compliance with the developers of standards on terms and definitions. Examples of typical errors detected during the draft terminological standards examination at last 5 years are given. The ways for such errors eliminating are proposed.

Keywords: Ukrainian language, standard, term, definition, term system, integrity, logic ring.

З часу свого утворення одним із завдань Технічного комітету стандартизації «Науково-технічна термінологія» (ТК СНТТ, ТК 19) є експертування і погоджування проєктів національних стандартів на терміни та визначення понять. Експертують ці проєкти щодо дотримання низки вимог і правил, зібраних у багатьох нормативних документах. Одним з цих є ДСТУ 3966:2009 «Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять» (далі – ДСТУ 3966).

Мета цієї статті – проаналізувати вимоги ДСТУ 3966 до національних стандартів на терміни та визначення понять і дотримання цих вимог у проєктах національних стандартів. Подібне ми зробили в статті «Типові помилки у проектах стандартів на терміни та визначення понять» [1].

Вимоги ДСТУ 3966 [3] до проєктів національних стандартів можна поділити на такі групи:

-  загальні вимоги;

-  вимоги до терміна;

-  вимоги до визначення поняття.

Далі розглядатимемо характерні порушення цих вимог зі сторони розробників за зазначеними групами.

Загальні вимоги

Загальні вимоги до проєктів ДСТУ на терміни та визначення понять містять вимоги щодо оформлення і змісту спільних розділів (наприклад, «Вступ», «Сфера застосування», «Загальні пояснення»), оформлення додатків тощо. Основні помилки розробників тут:

-  Неправильне подання назви стандарту: зазвичай назву подають як «… Терміни та визначення» замість нормативного «… Терміни та визначення понять».

-  Неправильне застосування круглих і квадратних дужок. Круглі дужки часто вживають для подання синонімів замість нормативного подання через крапку з комою. Наприклад, у проєкті ДСТУ «Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення понять» подають тротуар (хідник)* замість нормативного хідник; тротуар. На позначення суміщених термінів або терміностатей вживають одну пару квадратних дужок замість нормативних двох пар.

-  Не підкреслено терміни експертованого проєкту ДСТУ, перший раз ужиті у визначеннях понять. Також розробники не вказують після виокремленого (підкресленого) терміна його номер у круглих дужках, як цього вимагає ДСТУ 3966.

-  У розділі «Терміни та визначення» терміни-словосполуки «прикметник + іменник» часто подають у зворотному порядку слів, у той час як ДСТУ 3966 вимагає подавати у прямому порядку, наприклад:

-  Неправильно оформляють абеткові покажчики українських і російських термінів. В абеткових покажчиках терміни-словосполуки «прикметник + іменник»часто подають у прямому порядку слів, у той час як у ДСТУ 3966 вимагають подавати у зворотному порядку, наприклад:

Вимоги до терміна

У ДСТУ 3966:2009 [3] до термінів усталено такі вимоги:

-  системність;

-  відповідність лексичного значення терміна позначеному ним поняттю;

-  однозначна відповідність терміна поняттю;

-  раціональна стислість;

-  стилістична нейтральність;

-  словотворча (дериваційна) здатність;

-  мовна правильність;

-  переважність рідної мови;

-  згармонізованість;

-  наявність визначення поняття (як виняток є терміни без визначення поняття).

Зазвичай розробники стандартів на терміни та визначення понять у проєктах стандартів порушують деякі вимоги ДСТУ 3966:2009, а також роблять деякі типові помилки. Розгляньмо порушення цих вимог у проєктах національних стандартів на терміни та визначення понять за кожною вимогою окремо.

Порушення системності подання термінів є нехарактерним для проєктів національних стандартів на терміни та визначення понять.

Порушення однозначної відповідности терміна визначуваному поняттю також не є типовими для проєктів термінологічних ДСТУ. Проте такі помилки подекуди трапляються, наприклад, у проєкті ДСТУ «Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять» подають термін колійність з визначенням «Поглиблення в поздовжньому напрямку на проїзній частині, що утворюються на смугах накату під дією транспортних засобів». Термін колійність вказує на те, що він повинен позначати властивість або здатність. У визначенні цього поняття виразно йдеться про результат дії (поглиблення). Відповідно, щоб дотримати вимог ДСТУ 3966, термін потрібно замінити на колія.

Порушення вимоги щодо однозначної відповідности терміна поняттю, то такі помилки найчастіше зустрічаються в проєктах згармонізованих стандартів (ДСТУ ISO, ДСТУ IEC, ДСТУ EN тощо). Наприклад, у проєкті ДСТУ EN 923:2005 «Клеї. Терміни та визначення» терміни 2.1.1 і 2.1.3 однакові (клей), що суперечить п. Г. 4 ДСТУ 3966:2009, тобто один і той самий термін позначає два різні поняття. Тому експерти ТК 19 запропонували термін 2.1.1 клей замінити на адгезив.

Вимогу щодо раціональної стислости порушують переважно в проєктах згармонізованих стандартів (ДСТУ ISO, ДСТУ IEC, ДСТУ EN тощо). У проєктах згармонізованих стандартів дослівно перекладають чужомовні терміни. Наприклад, такі терміни є в проєкті ДСТУ ISO 7176-26 «Крісла колісні. Частина 26. Словник термінів»: 4.1.5 колісне крісло, що приводять в дію стопою. Експерти ТК 19 запропонували замінити цей термін на колісне крісло, урухомлюване стопою. Подекуди такі терміни трапляються і в національних стандартах (ДСТУ), наприклад, в проєкті ДСТУ «Споруди транспортні. Мости автодорожні. Терміни та визначення понять» подано термін міст, що відкатно розкривається. Експерти ТК 19 запропонували замінити його на відкатнорозкривний міст.

Вимогу щодо стилістичної нейтральности не порушено жодного разу.

Вимогу щодо словотворчої (дериваційної) здатности на практиці поширюють на терміни-однослови.

Вимогу щодо мовної правильности розробники порушують систематично. Характерним порушенням є вживання іменників з суфіксом к на позначення дії. Наприклад, у проєкті ДСТУ «Споруди транспорту. Мости автодорожні. Терміни та визначення понять» подано термін 12.6 оцінка експлуатаційна, який експерти запропонували замінити на експлуатаційне оцінювання.

Подібно терміни з суфіксами -нн(я), -тт(я) вживають на позначення предметів, наприклад, у проєкті ДСТУ «Автомобільні дороги. Терміни та визначення понять»: термін дорожнє покриття вжито у значенні: «Верхній шар дорожнього одягу, який безпосередньо сприймає навантаження від транспортних засобів і перерозподіляє їх на шари, що знаходяться нижче, та земляне полотно». У визначенні поняття виразно йдеться про результат дії, тобто покрив, а не про доконану дію, тобто покриття.

Також зустрічаємо терміни, утворені з порушенням словотвірних норм української мови. Наприклад, у проєкті ДСТУ EN 415-1 «Безпечність пакувальних машин. Частина 1. Термінологія та класифікація пакувальних машин і допоміжного устатковання» подають термін обжимний закривач, який потрібно замінити на обтискний закривач.

У ДСТУ 3966 вимагають надавати перевагу українським термінам над чужомовними. Як приклад, ще раз згадаємо проєкт ДСТУ «Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення понять», у якому подано термін тротуар (хідник) замість нормативного хідник; тротуар.

Вимогу ДСТУ 3966 щодо згармонізованости переважно дотримують.

Вимоги до визначень понять

У ДСТУ 3966 висувають такі вимоги до визначення поняття:

-  сумірність;

-  наявність тільки суттєвих ознак;

-  системність;

-  уникнення хибних кіл;

-  уникнення тавтології;

-  уникнення заперечувальних ознак незаперечного поняття;

-  однозначність;

-  несуперечливість визначенням понять інших стандартів;

-  раціональна (оптимальна) стислість;

-  мовна правильність визначення;

-  унормованість визначення.

Поршень щодо сумірності визначень експерти не виявили за весь час діяльности ТК 19 з експертування та погоджування проєктів термінологічних стандартів.

У проєктах термінологічних стандартів переважно подають лише суттєві ознаки термінів.

Системність подання термінів та визначень полягає в тому, що однотипні терміни та визначення потрібно подавати однотипно, наприклад:

3.17 цілісність (електронного документа)

Властивість електронного документа бути незмінним після його створення

3.18 придатність для користування (електронного документа)

Властивість електронного документа, що дає змогу його відтворити у разі необхідності.

У ДСТУ 3966:2009 вимагають відсутности хибних кіл. Це означає, що поняття не можна визначати через інше поняття, визначене через перше. Для цього потрібно пояснити, як виявляти наявність хибних кіл у проєкті термінологічного стандарту. Згідно з ДСТУ 3966, кожна термінологічна стаття стандарту складається з номера терміностатті, терміна, його синонімів і недозволених форм терміна (якщо є), визначення поняття і приміток (за наявності). У першу чергу нас цікавитиме номер термінологічної статті, який у межах стандарту є унікальним.

Щоб проаналізувати терміносистему будують граф, вершинами якого є терміни проєкту стандарту, а ребрами – терміни проєкту, ужиті у визначеннях понять.

Наступний крок – вилучити зі стандарту всі терміни, які не згадуються в інших терміностаттях. Цей крок повторюємо доти, поки не залишаться лише ті рядки графа, які містять взаємно пов’язані терміни. Серед них шукаємо хибні кола. У разі відсутности хибних кіл не повинно залишитися жодного номера терміностатті.

Тавтологій і заперечувальних ознак незаперечного поняття у проєктах ДСТУ на терміни та визначення понять на практиці експертам ТК 19 не траплялося.

Розробники намагаються дотримуватися вимоги однозначности визначень понять. Однак часто експерти ТК 19 стикаються з тим, що у визначеннях вживають незастандартовані короткі форми застандартованих термінів.

Щоб перевірити дотримання вимоги несуперечливости визначенням понять інших стандартів, потрібно мати доступ до бази застандартованих термінів. Експерти ТК 19 звіряють проєкти термінологічних стандартів із чинними термінологічними стандартами з бази термінів на сайті ДП «УкрНДНЦ».

Раціональна (оптимальна) стислість визначень понять полягає в тому, що визначення має складатися з одного речення. Крім того, у визначеннях вживають терміни стандарту, а не частини інших визначень понять. У більшости проекспертованих проєктів ДСТУ цієї вимоги дотримуються.

Перевіряючи мовну правильність, експерти не тільки стежать за дотриманням викладених у Додатку Д ДСТУ 3966:2009 вимог, чинного правопису [2] й наукового стилю. У Додатку Д викладено значну кількість прикладів правильного і неправильного вживання різноманітних мовних конструкцій. Типовим у проєктах стандартів на терміни та визначення є вживання зворотних форм дієслів на -ся, іменників з суфіксом к на позначення дії, не дотримуються позиційного чергування у/в, з/із/зі тощо. Також експерти аналізують визначення понять проєкту стандарту і пропонують змінити чи скоротити невдале визначення, перенести до примітки неістотні ознаки терміна. Чимало мовник помилок пов’язані з прийняттям нової редакції українського правопису, наприклад написанням проєкт, а не проект. У випадках, коли експерти ТК 19 не можуть досягнути консенсусу з розробниками проєктів термінологічних ДСТУ, експерти звертаються до фахівців, наприклад, Інституту української мови.

Окрім цього, в ДСТУ 3966:2009 впроваджують поняття цілісности термінологічної системи, яке означає, що всі терміни стандарту безпосередньо чи опосередковано взаємопов’язані між собою [3]. Ці взаємозв’язки можна виявити, досліджуючи граф. Стандарт не повинен містити ізольованих частин: термінологічних підсистем і окремих терміностатей. Ізольовані частини виявляють, досліджуючи граф. Ізольованими називатимемо такі частини графа, що не мають зв’язків з іншими вершинами графа. Далі експерти ТК 19 пропонують зміни до визначень понять, які приєднують відокремлені частини до основної терміносистем проєкту ДСТУ або перенести терміни до додатку «Терміни, необхідні для розуміння стандарту».

Термінологічні стандарти потрібно викладати уніфікованою мовою. Мова таких стандартів має відповідати нормам українського наукового стилю, синтаксису і слововживання. Досягти цього можна лише за умови, що всі розробники будуть неухильно дотримуватися єдиних засад ДСТУ 1.5:2003 і ДСТУ 3966:2009. Стандарти на терміни та визначення понять суттєво відрізняються від інших НД. Тому ці стандарти потребують спеціальної методики експертування. Експертування стандартів на терміни й визначення понять мають виконувати досвідчені галузеві фахівці разом з експертами-термінологами. Така співпраця розробників стандартів і термінологів дасть змогу отримати стандарти високої якості.

1. Рицар Б., Рожанківський Р., Микульчик Р. Типові помилки у проектах стандартів на терміни та визначення понять // Українська термінологія і сучасність. Київ : КНЕУ, 2007. Вип. VII. С. 290–294. 2. Український правопис. 2019. 282 с // Сайт Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. URL : http://www.inmo.org.ua/news/нова-редакція-українського-правопису.-повний-текст.html (дата звернення : 17.05.2020). 3. ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. [На заміну ДСТУ 3966-2000 ; чинний від 2010-07-01]. Вид. офіц. Київ : Держспоживстандарт України, 2010. 35 с.