УДК 811.161.2

Галина Чорновол

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Особливості метафоризації економічних термінів у сучасних масмедіях

© Чорновол Г. В., 2020

У статті схарактеризовано мовне явище метафори, описано основні особливості метафоризації сучасних економічних термінів як невід’ємної частини розвитку терміносистеми. Визначено головні види метафоричних перетворень, які використовують сучасні електронні засоби масового інформування.

Ключові слова: українська мова, метафора, асоціативне мислення, переносне значення, термін, економічна термінологія.

The article describes the linguistic phenomena of metaphor an integral part of the terminology development, describes the main features of the modern economy terminology functioning in journalistic style, the role of metaphorical terms in the forming process of the national terminology system. The use of terms in figurative meaning in mass media was noted.

Keywords: Ukrainian language, metaphor, associative thinking, figurative meaning, term, economic terminology.

Однією з цікавих і суперечливих тем сучасної термінології є питання семантичних перетворень, яких може зазнавати термін у його оказіональному вживанні. Метафора як засіб перетворення термінологічної лексики привертає постійну увагу дослідників. Проблема застосування метафори в нехудожніх стилях є дискусійною, а кількість розходжень у поглядах – значною, особливо стосовно спеціяльної лексики. Загальні питання метафори як мовного явища найповніше досліджено у працях Дж. Лакоффа, М. Джонсона, Д. Девідсона.

У традиційному мовознавстві знаходимо твердження про те, що «за метафоризування не варто обов’язково шукати загальні схеми, властиві словниковим визначенням двох слів. Тут ідеться радше про загальні асоціації, які часто важко визначити, оскільки метафора зароджується на базі розмитих понять, якими оперує людське поняття» [3, с. 484]. Також науковці зауважують, що метафора «дозволяє порівнювати непорівнюване – складники різної природи – конкретне й абстрактне, час і простір» [1, с. 367]. Потреба системного аналізування термінологічної лексики для виявлення семантичних змін продовжує залишатися актуальною. Окремі аспекти цього питання висвітлено у працях М. Влах, О. Старченко, Н. Філіппової.

Мета цієї статті – описати метафоричне вживання економічного терміна та спроба заналізувати ті зміни, яких він зазнає метафоризуючись під час уведення до текстів масмедій.

Розуміння того факту, що метафора як мовне явище є досить складним і неоднозначним зумовило досліджування її в різних аспектах.

Від 80-х років ХХ сторіччя й дотепер досліджують метафору в кількох основних напрямках – семасіологічному (Н. Д. Арутюнова, В. Г. Гак, І. А. Стернін, В. М. Телія), що вивчає семантичні процеси, які формують метафоричні значення, співвідношення сем у вихідному та похідному значеннях, специфіку конотативних елементів. Саме цей напрямок уважають провідним у сучасному мовознавстві, бо його базовано на методі компонентного аналізування; гносеологічному (Л. С. Виготський, М. Г. Комлєв), логічному (О. О. Тараненко, А. А. Уфімцева), лінгвістичному (Н. Д. Арутюнова, В. М. Русанівський).

Навіть у самому визначенні метафори як мовного явища простежується вказівка на її двоплановість, тобто відбувається взаємодія двох понять:

1) «метафора позначає перенесення елементів від відомого поняття до невідомого» [10];

а)  метафора як семантичний процес, «при якому форма мовної одиниці або оформлення мовної категорії переноситься з одного об’єкта позначення на інший на основі певної подібності між цими об’єктами при відображенні в свідомості мовця»; б)  метафора – це похідне значення мовної одиниці, утворене таким чином [5, с. 334];

2) «зміст поняття «метафора» можна розкрити наступним чином: метафора – це різновид вторинної лексичної номінації, що передбачає появу на основі значення співставлення двох предметів за однією ознакою виникнення якого гарантується єдністю усіх сторін практикоперетворюючої діяльності людини, а тому, єдністю процесів, що здійснюються у його свідомості» [2, с. 47].

Основні теоретичні положення, якими, на нашу думку, маємо керуватися, досліджуючи це явище, є такі: 1)  слово у значенні метафори передає неподільне уявлення, у якому поєднано ознаки різних предметів; 2)  у значеннєвій структурі метафори можна вивільняти понятійне ядро, що уособлює певні ознаки предмета, на підставі яких він виокремлюється з ряду інших, та узагальнені збірні інші поняття, що містяться на периферії значення, але також можуть бути «відправною точкою» для утворення метафоричного значення; 3)  емоційно-оцінні значеннєві відтінки зосереджуються в конотативній частині семантичної структури метафори; 4)  аналізування метафори має розглядати значення слів не як неподільну єдність, а як багаторівневе явище (значення кожного слова містить певні одиниці – семи). Комбінація кількох сем і дає значення слова. Тому, поруч зі значеннями, закріпленими й скодифікованими у словниках, існують семи, які можна доволі вільно приєднувати до будь-якого значення внаслідок авторського бачення та найближчого контекстного оточення; 5)  основною одиницею аналізування метафори окремі дослідники вважають бінарму (є низка праць, де навіть визначення семантики будовано на виокремленні цієї одиниці – праці О. О. Тараненка), тобто метафорична сполука, яку складають метафоричне слово, що вступає в нестандартні зв’язки з найближчими до нього його лексемами, і складник стандартного контексту, який дозволяє розшифрувати метафору, – модифікатор.

Основним завданням для лінгвістів-дослідників метафори традиційно є розкриття її змістової структури. Оскільки метафора базована на перенесенні ознак, то відповідно головним питанням є визначення того складника слова, який сприяє такому змістовому перенесенню. Стосовно метафоризації існують розбіжності в поглядах науковців на місце метафори (ділянка денотата чи конотата), наявність спільної семи у двох поняттях як потрібної умови перенесення. Іноді такі поняття можуть бути віддалені значенням і поєднуватися за допомогою третього – так й утворюється метафора.

Деякі дослідники (наприклад, Д. Шмельов, А. Шамота, М. Кочерган) висловлюють думку, що ознака в основі метафоричного перенесення може взагалі не бути складником цієї ж структури, оскільки метафоричне значення не завжди виводять із прямого значення слів, тобто в окремих випадках метафоризація може мати випадковий характер. Якщо розглядати асоціативне мислення, за допомогою якого творять метафори, то різноманітність асоціацій може бути значною.

Так В. Г. Гак зауважував, що «в метафоризуванні не варто обов’язково дошукуватись загальних схем, властивих словниковим визначенням двох слів. Тут ідеться радше про загальні асоціації, які часто важко визначити, оскільки метафора постає на базі розмитих понять, якими оперує людське пізнання» [3, с. 484].

Розгляньмо один із животрепетних напрямків лінгвістики, і зокрема термінології, – метафоричні перенесення в царині економічних термінів та їхнього функціювання у сучасних електронних масмедіях. Для аналізування оберімо електронні ресурси «Економічна правда», «Інтерфакс Україна», «Укрінформ», «Українське інформаційне агентство», «Високий замок».

У межах застосування метафори для кожного стилю їх трансформують відповідно до конкретних потреб. Для публіцистичного стилю метафора виконує класичну роль – посилює експресивний вплив на авдиторію (подібну думку висловлюють і Л. Одинецька та Н. Філіппова [4; 6]).

Метафора в масмедіях відіграє виняткову роль у розв’язанні нестандартних ситуацій (оскільки й сама виникає внаслідок зіставлення певних семантичних об’єктів, часто непорівнюваних). Тобто, метафора апелює до наявного в мовця досвіду з метою досягти комунікативного ефекту через асоціативні зв’язки. Фактично, вона зактивізовує творче мислення особистости, час від часу створюючи необмежену кількість образів в уяві реципієнта: якщо економіка – це будівля, то є економічний фундамент, наріжний камінь бізнесу, перша цеглина спільного підприємства, ринкова ніша, валютний коридор, будівництво бізнесу з горішнього поверху тощо.

На невичерпність образного потенціялу метафори (мовний феномен) звертає увагу й Дональд Девідсон і його наступники, зазначаючи, що реципієнт інформації адаптує свій попередній досвід до нової інформації [8, с. 181].

Тексти масмедій є тим середовищем, де творення метафор є достатньо продуктивним. Якщо вести мову про використання спеціяльних одиниць, то економічну термінологію як основу метафоризації лексем уживають надзвичайно часто.

Метафора вказує на співвідношення між певними класами семантичних одиниць, які мають певну позицію в метафоричному та неметафоричному сполученнях. Дослідники (І. Мейер й ін.) зауважують, що таке «зіткнення» може траплятися в кількох видах: а) повне (fully metaphorical terms) – людина з’їла хліб/інфляція з’їла гроші, нарешті ринок іпотеки народився/людина народилася; б) половинне (partly metaphorical terms) – папір різали ножицями/впровадили нові «ножиці цін», тут водяться величезні акули/зібрались акули бізнесу [10]. У першому випадку відбувається повний збіг вихідного й похідного значення лексем; у другому – частковий, уявлення про предмет, без його функції або відбувається порівняння значень за однією ознакою (акула як хижа тварина, що пожирає слабших за себе та акула у значенні бізнесовець, який грає нечесно, не добираючи засобів для досягання мети).

Різноплановий характер асоціативних зв’язків між вихідним і похідним словом-метафорою виявляється в порівнянні двох понять, оскільки перенесення часто може відбуватися з різних груп лексики. Дж. Лакофф і М. Джонсон, фундментальні дослідники метафори як мовного явища, розглядають її типи відповідно до вимоги універсальности семантики. Їхня основна увага скерована на метафорі орієнтації – «верх – низ». На їхню думку, метафора такого типу лежить в основі опозицій «здоров’я – хвороба», «більше – менше», «щастя – нещастя», «раціональне – емоційне», «гарне – погане» тощо [9].

В. Г. Гак, зауважує, що «один із магістральних шляхів метафоричного перенесення – від конкретного до абстрактного, від матеріяльного – до духового» [3, с. 482]. Тому основні типи метафор базовано на зіставленні категорій істота/неістота, неістота/істота, неістота/неістота, істота/істота.

Найзагальнішим механізмом процесу метафоризації є постійна заміна позицій «істота/неістота» (перенесення антропологічних властивостей на невластиві їм предмети) та «конкретне/абстрактне» (далі основні позиції дроблять на дрібніші – статика/рух, добро/зло тощо). Такого типу заміна з уживанням економічних термінів є надзвичайно продуктивною: бізнес отримав доступні механізми, міцна гривня, валюті довелося стати на килимок, гривня трохи ослабла, валюта тримається, ринок живе, економіка падає, інвестиційна няня, бідна економіка, платіжний баланс хитається.

Семантична двоплановість метафори дозволяє досягти потрібного стилістичного ефекту. Дослідження підтверджують нашу думку, що метафоризація економічних термінів у мові сучасних електронних масмедій відбувається доволі активно.

Розгляд суті метафоризації економічних термінів у публіцистичному тексті першочергово закцентовані на тих семах терміна, які становлять основу нового переносного значення, а також семантична структура самої метафори, умови її створення, способи виражання її значень. Було встановлено, що у складі метафори термін часто вживають в основному значенні; іноді в структурі метафоризованого терміна відбуваються семантичні зміни, термін може пройти шлях від образного переосмислення до нового значення. На нашу думку, таке ситуативне значення спеціяльної одиниці не буде входити в ролі постійного складника до семантичної структури терміна

Іноді такі метфоризовані сполуки фіксують фахові словники. Тому можемо виокремити дві основні групи економічних термінів у складі зметафоризованих сполук: 1) не закріплені словниками: грошові перекидання, животворна інфляція, податковий капкан, погані борги, тендерні ігри, дивна система закупівель, валютний курс деформується, трейдери-одноденки; 2) закріплені нормативно у словниках (кількість таких одиниць невелика, оскільки вони порушують одну з основних вимог до терміна – емоційну нейтральність): валютний коридор, материнська компанія, дочірня компанія (донька) [7].

У випадку творення та застосування зметафоризованого терміна можуть відбуватися певні явища (більшає сполучуваність, частота вживання, термін розширює контекстні зв’язки). Тоді можемо полемізувати про утворення нового значення й такі одиниці сприймають як загальноприйнятий термінологічний факт. Так, наприклад, нині досить поширеним є зметафоризований термін фінансова ін’єкція, утворений поєднанням економічного й медичного термінів на основі схожости значень; економічне піке, створений комбінацією економічного та авіаційного термінів; економічна деградація, оформлений поєднанням економічного й міжгалузевого термінів.

Метафоричність розкривають переважно, виявляючи семантичну двоплановість змісту зметафоризованого терміна в певному контексті, у конкретній ситуації. За допомогою контексту можна визначити, які семи зреалізовано цілком, стали основними, а які відійшли на задній план, знейтралізувалися.

У межах контексту з’являється можливість визначити співвідношення між спеціальною одиницею в тексті та її значенням, зафіксованим у словнику. Дослідження показують, що контекстуальне, метафоричне значення економічного терміна може цілком або частково збігатися зі значенням у словнику. Найчастіше терміни в контексті дещо видозмінюються семантично, набуваючи нових відтінків у значенні, нової емоційно-експресивної забарви.

Таким чином, економічний термін, ужитий для створення оригінальної метафори, утвореної на базі менш/більш помітної схожости між предметами і явищами, сприяє досяганню відповідного стилістичного ефекту. Семантичне аналізування термінологічних одиниць та умов їхньої сполучуваности в межах публіцистичного стилю є важливим для розуміння перебігу мисленнєвих процесів у масовій свідомості, оскільки масмедії застосовують для формування суспільної думки.

1. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафоры. Москва, 1990. С. 5–32. 2. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи. Київ : Наук. думка, 1986. 141 с. 3. Гак В. Г. Языковые преобразования. Москва, 1998. 768 с. 4. Одинецька Л. В. Роль метафори в засобах масової інформації С. 44–47. URL : http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/13506/1/Odynetska. 5. Тараненко О. О. Метафора // Українська мова : енциклопедія / редкол. : Русанівський В. М., Тараненко О. О. та ін. Київ, 2004. С. 334–337. 6. Філіппова Н. Метафора в термінології (на матеріалі соматизмів в англомовній суднобудівній термінології) // Проблеми української термінології : зб. наук. пр. учасн. міжнар. наук. конф. (м. Львів 1–2 жовт. 2010 р.). Львів, 2010. С. 85–87. 7. Фінансово-економічний словник / кол. авт. : Юнін О. С., Круглова О. О., Савєльєва М. О. та ін. Дніпро : Видавець Біла К. О., 2018. 164 с. 8. Ayoob E. Black & Davidson on Metaphor // Macalester Journal of Philosophy. Vol. 16. Iss. 1. Article 6. URL : http://digitalcommons.macalester.edu/philo/vol16/iss1/6. 9. Lakoff G.,  Johnson M. Metaphors We Live By. University of Chicago Press, 1980. 242 p. URL : https://www.cc.gatech.edu/classes/AY2013/cs7601_spring/papers/Lakoff_Johnson.pdf. 10. Meyer I., Zaluski V., Mackintosh K., Foz C. Metaphorical internet terms in English and French. Terminology an dictionaries Euralex’98, Proceedings. P. 523–531. URL : https://www.euralex.org/elx_proceedings/euralex1998_2/ingrid meyer.

Електронні ресурси : https://www.epravda.com.ua; https://ua.interfax.com.ua/news/economic.html; https://www.ukrinform.ua/rubric-economy; https://www.unn.com.ua/uk/news/economics; https://wz.lviv.ua.