УДК 811.161.2’276.6+811.161.2’276.6’373.45]:618.19

Галина Германович

Львівський національний університет імені Івана Франка

МЕДИЧНІ ТЕРМІНИ ЗІ СОМАТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ МАЗО-, МАМО-, МАСТО- та ГРУДИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

© Германович Г. О., 2020

У статті проаналізовано українські медичні терміни-композити з міжнародними компонентами мазо-, мамо-, масто- та українським відповідником на позначення соматичного поняття груди. Порушено проблему взаємозаміни таких лексем українськими відповідниками. Виявлено їхню продуктивність та мобільність. Актуальність дослідження полягає в тому, що терміни зі соматичними компонентами потребують з’ясування їхньої продуктивности.

Ключові слова: українська мова, медичні терміни зі соматичними компонентами, лексико-семантичні групи, парадигматичні відношення, продуктивність.

Ukrainian medical terms-composites with international components mezo-, mammo-, masto-, and the Ukrainian equivalents to mark the somatic notion grudy have been studied in the article. The problem of interchange of such lexemes by the Ukrainian equivalents has been brought up. It has been defined their productivity and mobility. The outlook of the research is that the terms with somatic components need further studying concerning their productivity.

Keywords: Ukrainian language, medical terms-composites with somatic components, lexico-semantic groups, paradigmatic relations, productivity.

Одна з найдавніших і найбільших привабливих для науковців українських терміносистем – медична галузь. Нині вже маємо низку дисертацій, монографій, підручників і посібників, а також фахових словників (як перекладного типу, так і тлумачного). Це тому, що медицина, яка має низку наукових галузей, зробила значний стрибок уперед, бо з’явилися нові медичні напрямки, нові хвороби, нові методи, форми й засоби їхнього лікування. А отже, і нові слова для позначення їх.

Надзвичайно актуальним є формування навичок вільного та правильного володіння фаховою українською мовою, що потребує досконалого знання терміносистем, їхньої поняттєвої бази, оскільки лише за останній рік до медичної царини ввійшло чимало нових і давно забутих слів на позначення хвороб, методів та засобів їхнього лікування. Тобто зовнішні чинники впливають на внутрішній стан мови, мобілізують її лексико-семантичні ресурси.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Від 2000 року, окрім дисертаційних досліджень Т. В. Лепехи (2000), Г. М. Дидик-Меуш (2001), Н. В. Місник (2002), Н. М. Дяченко (2008), А. В. Ткач (2009), Н. З. Цісар (2009), Н. О. Гимер (2010), І. М. Іваненко (2010), Н. П. Литвиненко (2010), Т. О. Луковенко (2011), Г. О. Морозової (2012), Д. Ю. Сизонова (2012), С. І. Лехніцької (2016), Р. Ю. Перхач (2017) та багатьох інших, виходять монографії, серед яких привертають особливу увагу праці Н. П. Литвиненко «Український медичний дискурс» (Харків, 2009), Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник «Медичний термін у лінгвістичному аспекті» (Київ, 2001). Г. М. Дидик-Меуш «Українська медицина. Історія назв» (Львів, 2008), Д. Ю. Сизонова «Медична термінологія в мас-медіа: стилістичний потенціал» (Київ, 2012), Н. О. Гимер «Фахова лексика косметики і косметології сучасної української мові» (Львів, 2014) тощо.

Автори підручника «Українська медична термінологія у фаховій мові лікаря» Н. П. Литвиненко та Н. В. Місник зазначають, що медична термінологія є складною динамічною системою, що має чіткі межі в лексичній системі української мови. Високу комунікативну значущість досліджуваної терміносистеми засвідчують взаємозв’язки з літературною мовою, загальнонауковою та іншими термінологічними системами, а також активне вживанням у побутовому повсякденні. Це найдавніша термінологія, на прикладі якої можна простежити шляхи становлення, розвитку й удосконалення термінів, реалізацію семантичних процесів, певні тенденції, способи і засоби словотворення, а також функціювання цих засобів саме в галузі медицини [4].

На думку Г. М. Дидик-Меуш, початком вивчення історії українських медичних найменувань можна вважати працю Т. Олещук «Медична лексика в давньоруській книжнописемній мові (назви хвороб та хворобливих станів)» (Київ, 1983). У праці львівської дослідниці «Українська медицина. Історія назв» теоретично обґрунтовано засади формування не тільки медичного, але й українського наукового назовництва загалом, що сприятиме з’ясуванню загальних тенденцій розвитку словникового складу української мови [1].

Розвиток і вдосконалення медичної термінології можна простежити за науковими працями, посібниками, а загалом медичними словниками. Аналізуючи лексичний склад мовлення медика, виявлено, що чимало термінів мають у своєму складі фахові складники міжнародного чи національного походження, більшість із яких ще не досліджували, а українські медичні терміни-композити – ще взагалі не були в полі зору науковців.

У статті проаналізуємо кущ таких спеціальних назв, щоб з’ясувати:  чи відповідають медичні терміни з міжнародними компонентами мазо-, мамо-, масто- та українським відповідником груди таким вимогам термінологічної норми: 1)  співвіднесення терміна з поняттям; 2)  однозначність терміна в межах певної термінологічної системи; 3)  точність терміна; 4)  нейтральність; 5)  системність; 6)  наявність чіткої дефініції; 7)  короткість (стислість) у плані вираження; 8)  відсутність синонімів чи омонімів у межах однієї терміносистеми; 9)  доброзвучність і словотвірна мобільність; 10) нормативність, тобто відповідність нормам сучасної літературної мови [2, с. 57–58].

Мета статті – схарактеризувати українські медичні терміни з міжнародними соматичними компонентами мазо-, мамо-, масто- й українськими відповідниками на позначення соматичного поняття груди за лексико-семантичними групами й парадигматичними відношеннями; дослідити їхню мобільність у сучасній українській літературній мові.

Об’єктом дослідження є медичні терміни-композити з названими соматичними компонентами, дібрані з термінологічних словників. Предметом –  їхні лексико-семантичні ознаки й синтагматичні особливості. Джерельною базою слугували «Медичний ілюстрований словник Дорланда» (2007), «Українсько-латинсько-англійський тлумачний словник» за ред. М. Павловського, Л. Петрух, І. Головко (1995), «Тлумачний словник медичних термінів» Н. Литвиненко, Н. Місник (2010), «Новий словника іншомовних слів» Л. І. Шевченко, О. І. Ніки, О. І. Хом’як, А. А. Дем’янюк (2008) і «Словник чужослів» П. Штепи (1977).

Виклад основного матеріалу. Сома (грец. soma тіло) 1. тіло на відміну від психіки. 2. тканина тіла на відміну від зародкових клітин. 3. тіло тканини [6, т. 2, с. 1679]. У «Новому словнику іншомовних слів» термін сома має два значення 1. (грец. soma = тіло) – мед. тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового шляху або статевих клітин у тварин; термін увів німецький біолог А. Вейсман. 2. (д.-інд. Syma) – у давньоіндійській міфології – божественний галюцинований напій (сік) і божество цього напою, що відігравав важливу роль в обрядах жертвоприношень. Окремо виділено сомато- (грец. soma, -atos = тіло) – у складних словах позначає «тілесний» [5, с. 570].

Актуальність дослідження термінів зі соматичними складниками зумовлено потребою визначити специфіку соматичного символа в терміні-композиті й визначити лексико-синтаксичні особливості слів із такими складниками. На сучасному етапі в українській медичній мові є терміни, що містять міжнародні терміноелементи грецького, латинського чи українського походження. Зазначимо, що лексеми зі соматичними складниками переважають у медичній галузі. До соматичних міжнародних складників належать: карді(о)-, гем(о)-, гемат(о)-, гепат(о)-, от(о)-, офтальм(о)-, псих(о)-, дермат(о)-, мазо-, мамо-, масто- тощо. В українській мові їм відповідають: серце, кров, печінка, око, вухо, голова, шкіра, груди тощо. Серед соматичних складників уживають і застарілі слова: вуста, чоло, перст.

Схарактеризуємо лексеми з міжнародними складниками мазо-, мамо-, масто- та українським відповідником на позначення соматичного поняття груди. Слова з цими складниками доволі поширені й потребують детального вивчення.

Мазо- maz(o)- [грец. mazos груди] частина складних слів, яка вказує на приналежність до грудей [6, т. 1, с. 996]. Мамо- mamm(o)- [лат. mamma] частина складних слів, що означає зв’язок із грудьми чи грудною залозою. [6, т. 1, с. 1004]. Масто- mast(o)- [грец. mastos груди] частина складних слів, що вказує на відношення до грудей чи мастоїдального процесу [6, т. 1, с. 1010].

Найбільше лексем зі соматичним складниками мазо-, мамо-, масто- зафіксовано в «Медичному ілюстрованому словнику Дорланда». Їх є 68, із них 47 складених термінів, частиною яких є фахові лексеми із зазначеними складниками, напр.: сексуальний мазохізм [6, т. 1, с. 996], Аріеса-Пітангі мамапластика, Бізенбергера мамапластика, збільшувальна мамапластика, редукційна мамапластика, підліткова мамоплазія [6, т. 1, с. 1004], гнійний мастит, застійний мастит, навколопротоковий мастит, післяпологовий мастит, мастоїдектомія верхньої канальної стінки, відкритопорожнинна мастоїдектомія, закритопорожнинна мастоїдектомія, кортикальна мастоїдектомія, модифікована радикальна мастоїдектомія, повна проста мастоїдектомія, злиплий мастоїдит, катаральний мастоїдит, тихий мастоїдит, дифузний мастоцитоз, системний мастоцитоз [6, т. 1, с. 1010–1011] тощо.

«Тлумачний словник медичних термінів» (укладачі Н. П. Литвиненко, Н. В. Місник) налічує 9 слів із частинами мазо-, мамо-, масто- напр., мазохізм [3, с. 388], мамографія [3, с. 392], масталгія, мастатрофія, мастит, мастографія, мастодинія, мастопатія, мастоптоз [3, с. 396–397], а також 18 складених термінів, до складу яких увіходить поняття мастит (запалення грудної залози) та мастопатія (хворобливий стан грудної залози), напр., абсцедивний мастит, гангренозний мастит, інфільтративний мастит, серозний мастит, хронічний мастит, хронічний негнійний мастит, юнацький мастит, дифузна мастопатія, тиреотоксична мастопатія, вузлова мастопатія, фіброзна мастопатія тощо [3, с. 396–397]. Зазначмо, що перераховано лише складені терміни, які не фіксує «Медичний ілюстрований словник Дорланда».

У «Новому словнику іншомовних слів», який уклали Л. Шевченко, О. Ніка, О. Хом’як, А. Дем’янюк (2008) зазначено 11 лексем, напр., мазохізм, мазохіст [5, с. 360], мамограф, мамографія, мамозність, мамолог, мамологія [5, с. 364], мастит, мастоектомія, мастоїдит, мастопатія [5, с. 369], а також виявлено лексеми, які не стосуються ані медичних термінів, ані поняття «груди», напр., мазо – павук ряду павуків-пігмеїв, один із найменших павуків Європи [5, с. 360]; мастоглоя – одно-клітинна діатомова водорість родини навикульових, що розповсюджена в бентосі морів, рідше у прісних водоймах [5, с. 369]; мастодонзавр – один із найостанніших велетенських лабіринтодонтів, який жив у тріасі [там само], мастодонт – велика викопна хоботна тварина, яка зовнішнім виглядом схожа на слона; жила в кайнозої [там само].

Усі слова із складниками мазо-, мамо-, масто- позначають: 1)  процеси: мазопластика, мазопрокол, мазохізм, мамоген, мамоплазія, мамопластика, мастодимія, мастоїдалгія, мастоїдектомія, мастоїдеонцентез, мастоїдотомія, мастоменія, мастопексія, мастоплазія, мастопластика, мастостомія, мастотомія, мастоцитома, мамопластика та інші, напр., мамогенез – розвиток грудних залоз до функційного стану [6, т. 1, с. 1004]; мамограма – рентгенографія молочних залоз [там само]; мамографія – радіографія молочної залози [там само]; мастоектомія – операція видалення молочної залози в жінки при виявленні злоякісної пухлини [5, с. 369]; 2)  назви захворювань: мастоїдит, мастопатія, мастоптоз, масторагія, мастоцитоз та інші, напр., мастит – запалення молочної залози або грудей [6, т. 1, с. 1010]; мастоскір – затвердіння або скір молочних залоз [6, т. 1, с. 1011]; мамозність – надмірне збільшення жіночих грудей [5, с. 364]; 3)  такий, що стосується органа або діє на нього: мазохістичний – такий, що стосується мазохізму або властивий йому [6, т. 1, с. 996]; мамотропний – такий, що споріднений із молочними залозами або стимулює їх. Ін. назва мамотрофний [6, т. 1, с. 1004]; 4)  назви фахівців: мамолог – фахівець із мамології [5, с. 364]; мазохіст – особа, якій властивий мазохізм; 5)  назви наукових розділів: мамологія – розділ медицини, що займається вивченням, лікуванням і профілактикою захворювань жіночих молочних залоз [5, с. 364]; 6)  назви приладів: мамограф – апарат для діагностики пухлинних захворювань жіночої молочної залози [5, с. 364]; 7)  клітини, роди: мамомоногамус – рід нематод родини Syngamidae [6, т. 1, с. 1004]; мамосоматотроф – ацидофільна клітина аденогіпофіза, яка секретує гормон росту і пролактин [там само]; мастоцит – опасиста клітина [там само].

Груди – 1. грудна клітка. 2. передня частина грудної клітки. 3. молочні залози жінки [6, т. 1, с. 474]. У «Медичному ілюстрованому словнику Дорланда» є п’ять складених термінів із цим словом і тільки «груди амазонки» означають «груди тільки з однією грудною залозою» [6, т. 1, с. 474]. Зафіксовано, ще такі терміни, що не стосуються молочних залоз: грудинка (сполучна тканина і жир на груднині жуйних, яка звисає між передніми ногами), грудка (щільно стислий шматочок якоїсь речовини), груднина (поздовжня непарна грудна кістка, яка утворює середню частину передньої стінки грудної клітки) [там само]. У медичній галузі також уживають терміна «молочна залоза» (видозмінена потова залоза, яка в жіночому організмі виробляє молоко [6, т. 1, с. 660]).

Полісемію зафіксовано тільки у слові груди.

Серед опрацьованих термінів виявлено синонімію: мамотропін – пролактин – гормон із молекулярною вагою … стимулює та підтримує лактацію. Ін.. назви лактоген, лактотропін, лютеотропін; молокогінний, лактотропний або лютеотропний гормон [6, т. 2, с. 1449]; мастодинія – масталгія – біль у грудній залозі [6, т. 1, с. 1009].

Зафіксовано й такі, що утворилися від соматичних складників мазо-, мамо-, масто-  і мають одне лексичне значення: мамоплазія – мастоплазія, мамопластика – мамапластика, напр., мамотомія – мастотомія – хірургічний розтин грудної залози [6, т. 1, с. 509].

Синонімію виявлено серед термінів чужоземного походження, але як зазначає І. Кочан, «синонімія й варіанти в термінології явище не бажане, але цілком реальне, його існування сприяє внормуванню фахової мови, бо з часом одна з одиниць починає домінувати, відсікаючи іншу на другий план» [9].

Складники мазо-, мамо-, масто- можуть стояти всередині, але лексичне значення «частина складних слів, що вказує на відношення до грудей» збережено: акромастит – запалення сосочка грудей [3, с. 29]; гігантомастія – надмірно великі грудні залози [3, с. 169]; гінекомастія – надмірний розвиток грудних залоз у чоловічої статі [3, с. 176]; макромастія – надмірно великі грудні залози [3, с. 390]; мегаломастія – надмірно великі грудні залози [3, с. 400]; мікромастія – недорозвиток грудних залоз у жінок [3, с. 427]; пневмомамографія – рентгенографічне дослідження молочної залози після уведення до її тканини газу [3, с. 548]; полімастія – аномалія розвитку: наявність додаткових грудних залоз [3, с. 557] тощо. Серед уже наведених прикладів спостерігаємо синонімію (гігантомастія, макромастія, мегаломастія) та антонімію (макромастія – мікромастія).

П. Штепа пропонує національні відповідники до слів на масто-: масталгія – грудобіль, мастит – грудниця, [8, с. 181]. Термін «грудниця» зафіксовано в «Медичному ілюстрованому словнику Дорланда» із значенням «застаріла назва маститу» [6, т. 1, с. 475].

Висновки. Отже, слова зі соматичними складниками мазо-, мамо-, масто- та українським відповідником груди позначають: процеси; назви хвороб; належність до органа або дії на нього; назви фахівців; назви наукових розділів; назви приладів; клітини, роди.

Опрацьовані терміни в основному відповідають уже переліченим  ознакам термінологічної норми, бо співвіднесені з поняттями, які позначають, належать до медичної терміносистеми, мають чіткі дефініції у словниках, стилістично нейтральні, однак виявлено такі лексеми, що не відповідають вимогам однозначности (наведено полісемію таких лексем) та синонімії (наведено синоніми).

Складники мазо-, мамо-, масто- не поєднують безпосередньо з українськими основами й коренями, а поєднують із чужомовними складниками (зазвичай, грецизмами чи латинізмами), що мають конкретне лексичне значення, яке збережено цілком або частково в похідних словах.

Дотепер триває поглиблене опрацювання медичної термінології, оскільки це одна з найбільших терміносистем. Медицина швидко розвивається, з’являються новітні методи діагностування й лікування хвороб, тому виникає потреба у творенні нових термінів та в зоднаковленні їхньої граматичної структури. Досліджування  медичної терміносистеми є спільною справою і мовознавців, і медиків. То ж працюймо над створенням єдиної медичної номенклатури.

1. Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2008. 400 с. 2. Кочан І. М. Українська наукова лексика: міжнародні компоненти в термінології : навч. пос. Київ : Знання, 2013. 294 с. 3. Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Тлумачний словник медичних термінів : рос., лат. та укр. мовами : для лікарів, науковців, студ. мед. навч. закл. Київ ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2010. 848 с. 4.  Литвиненко Н. П., Місник Н. В. Українська медична термінологія у фаховій мові лікаря : навч. посібник. 2-ге вид., доп. Київ : Книга Плюс, 2001. 173 с. 5. Шевченко Л. І., Ніка О. І., Хом’як О. І., Дем’янюк А. А.  Новий словник іншомовних слів / за ред. Л. І. Шевченко. Київ : Арій, 2008. 672 с. 6. Українсько-англійський ілюстрований медичний словник Дорланда : пер. 30-го амер. вид. : у 2 т. Львів : НАУТІЛУС, 2007. ; Т. 1. 1248 с. ; Т. 2. 1024 с. 7. Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник : у 2 т. / за ред. Л. Петрух, М. Павловського. Львів : Вид. спілка «Словник» Львів. мед. ун-ту, 1995. Т. 1. 651 с. ; Т. 2. 786 с. 8. Штепа П. Словник чужослів Торонто : Вид. Й. Гладун і сини, 1977. 452 с. 9. Кочан І. Варіанти і синоніми термінів з міжнародними компонентами // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2008. № 620. С. 14–19. URL : http://vlp.com.ua/files/03_38.pdf.