УДК 800

Ольга Кочерга

Інститут теоретичної фізики ім. М. Боголюбова НАН України, м. Київ

СПОСОБИ ЗАПОЗИЧУВАННЯ ТА ВЛАСТИВІ НОВОTВОРИ В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

© Кочерга О. Д., 2022

Розглянуто нові тенденції запозичування чужомовних термінів і конкуренція запозичених термінів та терміносполук із властивими українськими новотворами й усталеними назвами.

Ключові слова: українська мова, запозика, новотвір, транслітерація, калькування.

New trends in the adaptation of foreign terms are considered. The preference of adopted or inherent Ukrainian terms and term combinations is discussed.

Keywords: Ukrainian language, adopted term, neologism, transliteration, calque.

Конкуренція власних і запозичених термінів була предметом жвавої дискусії термінознавців уже від першої піонерської праці Івана Верхратського [1]. Запозичування є явищем неминучим, це очевидно без додаткового обґрунтовування, але чи є воно водночас неодмінним? На мою думку, не варто боротися з інтернаціоналізмами, наукова мова їх адаптує невідворотно й шукати їм заміну є завданням безнадійним і непотрібним. Із другого  боку, часом науковцеві чи журналістові, особливо якщо він не є природним носієм мови, легше зробити кальку чи транслітерацію терміна, що трапився на екрані комп’ютера чи на сторінці надрукованого тексту, ніж трохи подумати, чи має наша мова вдалого відповідника. Способів запозичування є чимало, так само, як способів пошуку нових чи подавання відомих відповідників. На жаль, за браком часу чи бажання дуже часто перемагають розумові лінощі й отримуємо кострубаті утвори та покручі.

У радянські часи запозичування чужомовних термінів було цілком підпорядковане російському впливові – це була вимога репресивних бюлетнів* [2] і «рекомендацій» радянського офіціозу [3]. Нині ми поступово, хоч і повільно, долаємо наслідки такої мовної політики. Однак маємо іншу проблему. Далеко не останню роль у появі новітніх негараздів відіграє загалом позитивне явище – багато російськомовних українців почали говорити й писати українською. Але позірна близькість мов призводить до того, що вони вживають мовні конструкції своєї мови й таким чином засмічують нашу мову помилками, що стрімко поширюються й часом заступають правильні терміни та вислови. Деякі з них ми спробуємо розглянути нижче.

Найпоширенішим способом запозичування чужомовних термінів, зокрема інтернаціоналізмів, є транслітерації. Слова комп’ютер і лазер вже набули загальномовного статусу й далеко не всі усвідомлюють, що їх запозичено зовсім недавно, наприкінці XX ст., а до того це були суто фахові терміни, що заступили трислівні словосполуки електронна обчислювальна машина й оптичний квантовий генератор. Ще один приклад удалої запозики – файл. Загальним відповідником до цього англійського слова є тека, але в українській мові воно набуло специфічного значення комп’ютерної теки й упевнено зайняло цю нішу. Водночас не варто позначати цим словом паперову чи пластикову теку, бо в часи співіснування паперової та віртуальної документації це може спричиняти непорозуміння.

Вдала запозика з російської мови – канцелярит. Це новотвір (як на мене, новотвір – значно краще слово, ніж неологізм) знаної перекладачки й фахівчині з теорії перекладу Нори Ґаль на позначення кострубатих мовних утворів, породжених бюрократичним стилем, що його наполегливо запроваджував радянський офіціоз. Багато прикладів, що їх подано нижче, належать саме до цієї категорії.

Дуже погано звучать запозичені/транслітеровані слова зі складником -інг/-инг. Зокрема, популярне новітнє слово коворкінг. В англійській мові це слово має два основних значення – а) співпраця; б) місце, де відбувається співпраця різних фахових гуртів. В українській мові це слово вживають лише у другому значенні. То було б цілком природно згадати наше властиве слово робітня, а підкреслити те, що це місце використовують на потреби спільної праці кількох гуртів, можна словом співробітня й не ламати язика неоковирним запозиченим новотвором із непритаманним українській мові суфіксом -инг.

Слово маркетинг замінити якимось похідником від нашого базар неможливо, бо це поняття значно ширше, ніж просто купівля й продаж. Але ж можна надати йому форми маркетування, що звучить значно природніше. Супермаркет, на жаль, уже неможливо замінити нашим точним відповідником крамниця, але спроби запровадити сполуки типу книжкова крамниця, меблева крамниця тощо (й так само книжковий/меблевий супермаркет тощо) вносять семантичну невідповідність складників сполуки й цілої сполуки й водночас вилучають з обігу властиві українські терміни книгарня, меблярня тощо (знов відчуваємо опосередкований вплив репресивних бюлетнів [2], де прямо наказано вилучати однослівні українські терміни, що відповідниками мають двослівні сполуки). Ще два приклади з торгівельної** тематики: показово недолуге слово шопінг що практично цілком заступило наше властиве закупи, і хендмейд виріб замість виріб ручної роботи. Так само слово продукти, що має дуже широке значення (продукт реакції, продукт виробництва тощо), заступило в обігу слово харчі та його похідники навіть попри те, що за прямим науковим змістом продукти харчування є не що інше, як фекалії.

Так само маємо атака замість напад, просунутий (advanced) замість передовий, новітній, прикладний (applied) замість застосовний і додаток (application) замість застосунок.

Часом запозичені форми справляють просто комічне враження. Клінінг замість прибирання й клінінговий оператор замість прибиральник чи прибиральниця – приклади таких геть зовсім непотрібних запозик.

Наступний приклад аж ніяк не комічний. Негативне явище агресивного ставлення підлітків до своїх співучнів називають булінг, і це слово вже набуло поширености в психологічній та соціологічній літературі, тоді як ми маємо свої слова цькування чи переслідування.

У медійній термінології побутують слова ньюсмейкер*** на позначення людини, що з якоїсь причини привернула до себе увагу суспільства (чому не називати таку людину новинником, поряд із новинарем, тобто журналістом). Таких осіб запрошують, зокрема, на токшоу. Останній термін потребує дещо докладнішого розгляду. Точним відповідником цієї англійської словосполуки є розмовна вистава. І справді, учасники таких програм, зокрема політики, влаштовують справжні вистави, аби пропагувати погляди своєї політичної сили чи просто підвищувати свої рейтинги (ще один транслітерований термін, що вже став інтернаціоналізмом). Сумлінні журналісти, що збирають експертів заради правдивого обговорювання важливих проблем по суті, відчувають семантичну невідповідність (поряд із мовною немилозвучністю) такої назви й уживають словосполуки розмовний майданчик чи дискусійна студія.

Звичка бездумно наслідувати російську мову спричинила появу семантично безглуздих висловів, як-от: дозволяти (щось зробити за даних умов чи обставин, про жоден дозвіл тут не йдеться) замість давати змогу, уможливлювати, та появу сполук зі словом дійсний (закон, регламент, порядок тощо) замість чинний і, як наслідок, вступати в дію замість набувати чинности.

Словосполука соціальні мережі набула загального поширення попри те, що в нашій мові слово соціальний фігурує в текстах, пов’язаних із добробутом (а не благополуччям!), допомогою, бажанням чи обов’язком задовольнити потреби людей. Правильною має бути сполука суспільні мережі, але тут боротися вже практично неможливо.

Окреме місце серед транслітерацій займають запозики з комп’ютерних екранів. Загального поширення, на жаль, набули смайлик замість посмішка, лайк замість подобайка і лайкнути замість уподобати чи схвалити, дилітнути замість видалити, хештег замість ґратка, ґраткова позначка, дієз тощо.

Ще один спосіб запозичування – калькування слів і словосполук. В економічній літературі забуто слово зиск, його заступило слово прибуток, а замість властивого прибуток вже набуло розповсюдження скальковане з російської мови слово дохід. Наслідком маємо, зокрема, сполуку неприбуткові (nonprofit) організації замість беззискові попри те, що ці організації мають прибуток, але цілком витрачають його на свою діяльність і не мають зиску.

Запозичена з англійської мови через російську калька публічний (public) є свідченням невдалого перекладу й бездумного наслідування мови-посередника. Англійське слово public має, крім іменникового відповідника, прикметникові відповідники суспільний, громадський (заклад), прилюдний (виступ, захист дисертації) тощо. Нагадаймо читачеві, що в українські мові публі́ка (із наголосом на і) має значення 1) прилюдна ганьба (зокрема як кара) і 2) людина, що зазнала прилюдної ганьби. Звичай прилюдно ганьбити злочинців згадали українці під час теперішньої війни, прив’язуючи зрадників і мародерів до стовпів посеред села чи містечка. Тому поширене, на жаль, слово публічний, зокрема в сполуках на кшталт публічний політик, видається, як мінімум, сумнівним.

Некритичне запозичування призводить до появи в нашій мові численних невластивих та семантично помилкових відповідників до чужомовних слів. Слово біфуркація (роздвоювання, розгалужування на дві гілки) вживають у сенсі появи суперечки чи заворушення/збурення; епіцентр (сейсмічний термін, точка на поверхні землі на найкоротшій відстані (уздовж радіуса) від осередку землетрусу) перетлумачено як центр/осередок подій, місце, де щось відбувається й привертає увагу. Це ще пів біди, але в новинних повідомленнях про землетруси часом бачимо вислови типу «землетрус з епіцентром на глибині n метрів», що дають геть спотворений опис явища.

Окреме місце займають псевдосиноніми, тобто слова з різними значеннями, що мають того самого російського відповідника. У науковій літературі вони спричиняють непорозуміння й помилки формулювань. Слово рідкий (із російського жидкий, що його часто вживають замість жидкостный) означає низькогустинний, із невеликою концентрацією (рідке волосся, рідка сметана; thin, rare(fied)), але набуло поширення замість рідинний (liquid), тобто пов’язаний із  рідиною (станом речовини). Стійкість (здатність вертатися до рівноважного стану чи середнього значення після невеликих відхилень) уживають замість тривкість (здатність витримувати шкідливі впливи), і слідом за тим маємо слова зі складником -стійкий (стойкий) замість -тривкий (-proof): вогнестійкий, світлостійкий, вологостійкий, холодостікий замість вогнетривкий, світлотривкий, вологотривкий, холодотривкий тощо.

Калька з англійської через російську креативний замість творчий і похідник від запозиченої основи пілотний (проєкт/апарат/прилад, pilot) замість дослідний є додатковими прикладами бездумного запозичування слів та словосполук, що впадають в око. Із цим явищем можна і треба боротися, зокрема деякі чужомовні слова знайшли вдалих відповідників, що не може не тішити. Маємо хибодрук (misprint, опечатка), причіп/залучник (attachment) тощо.

Насамкінець торкнімося особливого випадку. Ми чомусь мавпуємо російську радянську назву автохтонного етносу, що споконвіку живе в Україні, та називаємо їх кримськими татарами, хоча нічого спільного з татарами вони не мають. Про це вже багато говорять і науковці, і журналісти, і громадські діячі. Сподіваюся, наші державні органи на офіційному рівні затвердять самоназву цього мужнього народу – кримли – й цим сприятимуть відновлюванню не лише мовної, а й історичної справедливости.

1. Верхратський І. Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої, Львів, 1864–1872. 2. Медичний термінологічний бюлетень. Київ: Вид-во ВУАН, 1934. 65с.; Математичний термінологічний бюлетень. Київ: Вид-во ВУАН, 1934. 80 с.; Ботанічний термінологічний бюлетень. Київ: Вид-во ВУАН, 1935., 24 с.; Фізичний термінологічний бюлетень. Київ: Вид-во ВУАН, 1935. 81 с. Виробничий термінологічний бюлетень. Київ: Вид-во ВУАН, 1935. 79 с. 3. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / За ред. Лариси Масенко. Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. 400 с.