ТК СНТТ: Збірник 2022 / Гінзбург М., Левбарг О.

Щодо українського відповідника англійських термінів

Розглянуто терміни, якими позначають фізичну величину, що характеризує неідеальність газу. Запропоновано українські назви величин, що вможливлюють уникати плутанини щодо різних фізичних величин і відповідних термінів.

Ключові слова: українська мова, властивості газів, реальний газ, стисливість, коефіцієнт стисливости, коефіцієнт реального газу.

The terms used to denote a physical quantity characterizing the gas non-ideality are considered. Ukrainian names for quantities are proposed that would enable to avoid confusion with regard to different physical quantities and related terms.

Keywords: Ukrainian language, gas properties, real gas, compressibility, compressibility factor, real gas factor.

Усі зазначені в заголовку терміни позначають ту саму фізичну величину Z, яка є відношенням об’єму V_m(real) довільної маси реального газу за заданих тиску p й температури T до обчисленого за законом ідеального газу об’єму V_m(ideal)QUOTE тієї самої маси газу, що перебуває за тих самих умов, [1, п. 2.6.2.2]:

де Z(p,T) є безрозмірнісною величиною, зазвичай близькою до одиниці за умов, близьких до базових (стандартних або нормальних). Проте в діапазонах тиску й температури, що трапляються у процесі передавання природного газу, ця величина може значно відрізнятися від одиниці, що істотно впливає на облік природного газу. Ураховуючи залежність величини Z(p,T) від тиску й температури газу, уводять безрозмірнісну величину, яка є таким відношенням:

де p і T – тиск і температура за умов вимірювання, а p_base та T_base – тиск та температура за базових умов.

В українських нормативних документах, науковій і технічній літературі величину Z (1) позначають різними термінами: коефіцієнт стисливості, коефіцієнт стиснення, коефіцієнт надстисливості, коефіцієнт стисності, фактор стисливості, чинник стисливості тощо, що створює плутанину.

Ці терміни є переважно кальками або безпосередньо з англійської, або з англійської через російську. Особливо хибними є кальки фактор стисливості та чинник стисливості, перша з яких є прямою калькою російського терміна фактор сжимаемости, а друга – зукраїнізованою калькою. Зауважимо, що цей скалькований з англійської російський термін, зафіксований ще в [2, п. 53], хибний і з погляду норм російської мови, у якій слово фактор не має значення безрозмірнісного множника, а безрозмірнісні величини зазвичай називають просто коэффициентами, напр., коэффициент трения.

Так само українські терміни фактор і чинник не мають значення безрозмірнісного коефіцієнта, і тому терміносполуки з ними хибні. З огляду на це в українській енциклопедійній, науковій і навчальній літературі для фізичної величини Z також здебільшого вживають терміносполуки з терміном коефіцієнт, а не фактор, напр.: коефіцієнт стисливості (газу) [3, с. 205, 539; 4, с. 502–503; 5, с. 25; 6, с. 69] або коефіцієнт стиснення [7, с. 14–15; 8, с. 33]).

Є проблеми і з назвою відношення (2). Річ у тім, що в російських нормативних документах, напр., [9, п. 3.6] величину Z було свого часу названо фактором сжимаемости, а відношення Z/Z_base – коэффициентом сжимаемости. І звідти ці терміни потрапили до українських нормативних документів. Далі стандарти серії ГОСТ 30319 замінили на нові версії (в Україні їх не запровадили), де величину Z позначено терміном коэффициент сжимаемости [10, табл. 2; 11, п. 4; 12, п. 4.1.3], а не фактор сжимаемости, а для відношення (2) ніякого спеціального терміна там нема.

Отже, вельми актуальним є питання, як подолати ці термінологійні розбіжності та дати величинам (1) і (2) правильні українські назви з урахуванням термінології міжнародних та європейських стандартів.

Ще на початку двохтисячних років один з авторів цієї статті спробував розв’язати цю термінологійну проблему й запропонував у термінологійному стандарті ДСТУ 4313:2004 [13] для величини (1) термін відносна стисливість (п. 4.11.3), а для величини (2) – зведена стисливість (п. 4.11.4). Цю пропонову обґрунтовано в статті [14], де докладно викладено хиби тогочасної термінології щодо стисливости. У статті наголошено на потребі розрізняти властиві реальному газу величини (1), (2) й важливу для будь-якого плинного середовища, зокрема газу, величину

де V – об’єм, p – тиск. Цю фізичну величину згідно з ДСТУ ISO 80000-4:2016 [15, п. 4–19], яким запроваджено в Україні міжнародний стандарт ISO 80000-4:2006 [16], названо стисливість або об’ємна стисливість (англ. compressibility, bulk compressibility).

Отже, із запровадженням термінів [13, п. 4.11.3, 4.11.4] кожній із величин (1)–(3) поставлено у відповідність окремий термін. Проте це не дало змогу остаточно подолати плутанину, оскільки наявність терміноскладника стисливість створює хибну уяву про певний зв’язок між абсолютно різними фізичними величинами (1) і (3):

– величина (1), як зазначено раніше, відбиває залежність об’єму газу від його неідеальности за заданих тиску й температури;

– величина (3) характеризує залежність об’єму будь-якої плинної речовини від тиску й дорівнює відносному зменшенню об’єму речовини за умови збільшення тиску на одиницю.

Подолати це хибне явлення і призначена ця стаття.

МЕТА СТАТТІ – з’ясувати терміни, що їх уживають для величини Z в англійськомовних міжнародних і європейських стандартах, а також у німецькомовних версіях цих стандартів і на основі цього запропонувати українські терміни-відповідники.

Для безрозмірнісної величини Z в основних міжнародних і європейських стандартах на газовимірювання вживають англійських та німецьких термінів, поданих у табл. 1.

Термінологія міжнародних і європейських стандартів

Англійська термінологія		Німецькі відповідники
Стандарт	Застандартовані терміни	Стандарт	Застандартовані терміни
Міжнародні й ідентичні їм європейські стандарти
ISO 7504:2015, п. 4.2 [17]	compression factor; compressibility factor; Z-factor; real-gas factor	н/д	н/д
ISO 14532:2014, п. 2.6.2.2[1]	compression factor і в примітці 3 позначено як синоніми: compressibility factor, Z-factor	DIN EN ISO 14532:2017-07, п. 2.6.2.2 [18]	Realgasfaktor і в примітці 3 позначено як синоніми: Kompressibilitätsfaktor, Z-Faktor
ISO 12213-1:2006, п. 3.1 [19]	compression factor і в примітці 3 позначено як синоніми: compressibility factor, Z-factor	DIN EN ISO 12213-1:2010-01, п. 3.1 [20]	Realgasfaktor. Синонімію німецькою не відтворено, а в примітці 3 лише зазначено про наявність англійських синонімів
ISO 15970:2008, розділ 1 [21]	compression factor і позначено як синоніми: compressibility factor і real gas factor	DIN EN ISO 15970:2014, розділ 1 [22]	Kompressibilitätsfaktor і позначено як синоніми: Kompressionsfaktor і Realgasfaktor
ISO 14912:2003, п. 2.2.1 [23]	compression factor	DIN EN ISO 14912:2006-11, п. 2.2.1 [24]	Realgasfaktor
ISO 13686:2013, п. 3.12 [25]	compression factor і в примітці 1 позначено як синоніми: compressibility factor і Z-factor	DIN EN ISO 13686:2013-12, п. 3.12 [26]	Realgasfaktor. Синонімію німецькою не відтворено, а в примітці 1 лише зазначено про наявність англійських синонімів
ISO 6976:2016, п. 3.10 [27]	compression factor і в примітці 1 до п. 1 зазначено як синонім compressibility factor	DIN EN ISO 6976:2016-12, п. 3.10 [28]	Realgasfaktor і в примітці 1 до п. 1 зазначено про наявність англійських синонімів
ISO 6145-6:2017, п. 3.16 [29]	compressibility factor	DIN EN ISO 6145-6:2017-12, п. 3.16 [30]	Realgasfaktor
ISO 15112:2018, п. 6.4.3 [31]	compression factor, хоча в табл. A.4 вжито compressibility factor	н/д	н/д
ISO 4006-91, п. 4.33 [32]	compressibility factor	DIN EN 24006:1993-08 (ISO 4006:1991, IDT), п. 4.33 [33]	Realgasfaktor
OIML R 140:2007, п. T.1.21 [34]	compressibility factor	н/д	н/д
Власне європейські стандарти
EN 12405-1:2021 (en), п. 1 [35]	compression factor	EN 12405-1:2021 (de), п. 1 [36]	Realgasfaktor
EN 12405-2:2012 (en), п. 3.1.5 [37]	compression factor	EN 12405-2:2012 (de), п. 3.1.5 [38]	Realgasfaktor
EN 12405-3:2015 (en), п. 3.1.6 [39]	compression factor	EN 12405-3:2015, п. 3.1.6 [40]	Realgasfaktor
EN 1776:2015 (en), п. 3.9 [41]	compression factor, хоча в тексті вжито також compressibility (напр., у п. 5.3; 6.10; 7.11; табл. E.7, рядок 11).	EN 1776:2015 (de), п. 3.9 [42]	Kompressibilitätszahl, хоча в тексті вжито також Kompressibilität (п. 5.3), Realgasumwertungsfaktor(табл. E.7, рядок 11).

Із поданих у табл.1 даних можна зробити такі висновки:

1) в англійськомовній літературі історично склалась синонімія, коли ту саму величину Z позначають чотирма різними термінами: compression factor; compressibility factor; Z-factor; real-gas factor;

2) цю синонімію по-різному відбито в проаналізованих міжнародних стандартах. Так, у стандарті [17, п. 4.2] усі чотири синоніми подають рівноправно, хоча в інших визначеннях (напр., п. 4.1) уживають першого. У міжнародних стандартах [1, п. 2.6.2.2; 19, п. 3.1; 21, розд. 1; 25, п. 3.12; 27, п. 3.10] терміна compression factor подають як переважний, а два інші (compressibility factor, Z-factor або real gas factor) або перший із них як синоніми (синонім). У трьох інших міжнародних стандартах [29, п. 3.16; 32, п. 4.33; 34, п. T.1.21] застандартовано один термін compressibility factor. Два стандарти з проаналізованих, а саме [17, п. 4.2] та [21, розд. 1], фіксують англійський термін real-gas factor, який можливо виник під впливом німецької термінології, із різним написанням (перший – із дефісом, а другий – окремо), що свідчить про неусталеність його написання;

3) в англійськомовних версіях проаналізованих власне європейських стандартів, що не є запровадженням міжнародних стандартів, синонімів не подано, а застандартовано один термін compression factor. Хоча в тексті EN 1776:2015 (en) ужито також терміна compressibility;

4) у німецькомовних версіях міжнародних стандартів, окрім [22], як єдиний або переважний німецький відповідник незалежно від ужитого англійського терміна застандартовано німецький термін Realgasfaktor. У [18; 22] подану в англійськомовній версії синонімію відтворено німецькою, а в [20; 26; 28] синонімію німецькою не відтворено, а лише зазначено про наявність англійських синонімів;

5) у німецькомовних версіях європейських стандартів синонімію не запроваджують, а подають як єдиний німецький відповідник Realgasfaktor, за винятком [42], де застандартовано німецький термін Kompressibilitätszahl. На нашу думку, це невдала калька з англійської, оскільки за даними сайту DIN-TERMinologyPortal (https://www.din.de/en/services/din-term) цього терміна не застандартовано в жодному іншому німецькому стандарті. Окрім того, у самому тексті [42] вжито інших термінів, напр., відповідником англ. compressibility conversion подано нім. Realgasumwertung (п. 6.8), а англ. compressibility conversion factor – нім. Realgasumwertungsfaktor (табл. E.7, рядок 11).

Зазначимо, що всі англійські терміни, подані в табл. 1, а також усі німецькі, за винятком Kompressibilitätszahl, містять терміноскладник англ. factor, нім. Faktor, який у цих терміносполуках означає безрозмірнісний коефіцієнт пропорційности, а не фактор або чинник.

Якщо між двома фізичними величинами A і B є пропорційна залежність:

то міжнародний стандарт [43, п. A.2] рекомендує називати k – або factor, або coefficient, залежно від того, чи збігається розмірність A і B, чи ні. Напр., коефіцієнт тертя через його безрозмірнісність англійською називають friction factor, а коефіцієнт дифузії через його розмірнісність – diffusion coefficient. Тобто factor – це безрозмірнісний коефіцієнт (множник), а coefficient – розмірнісний коефіцієнт.

З огляду на практику європейської стандартизації та німецьких перекладачів англійсько-мовних версій міжнародних стандартів, в українських нормативних документах недоцільно відтворювати синонімію англійських термінів, а бажано обрати один термін, який найкраще відбиває сутність утямку (поняття), і вживати його як єдиного українського відповідника всіх зазначених у табл. 1 англійських і німецьких термінів. Зауважимо до цього, що обраний термін не має бути прямим перекладом англійських та/або німецьких термінів, бо термінологію не перекладають, а згармонізовують згідно з [44].

З огляду на цю засаду технічні комітети ТК 122 «Аналіз газів, рідких і твердих речовин» та ТК 133 «Газ природний» запропонували в ДСТУ EN 12405-3:2017 [45], ДСТУ ISO 14532:2018 [46] та ДСТУ ISO 7504:2018 [47] єдиний український відповідник – коефіцієнт реального газу.

Цей термін відповідає всім вимогам до терміна, застандартованим у ДСТУ 3966:2009 [48]. Зокрема його лексичне значення відповідає позначуваному ним утямку (поняттю) ([48, п. Г.2.2]), оскільки в [37, п. 3.1.5] та [39, п. 3.1.6] його визначено так: «Параметр, що характеризує відхил від ідеального газу».

Термін коефіцієнт реального газу також відповідає вимозі [48, п. Г.2.3] про однозначну відповідність терміна утямку (поняттю), відмежовуючи фізичну величину (1) від фізичної величини (3).

Хоча фізична величина (3) розмірнісна, її інколи позначають англійським терміном compressibility factor. Напр., у термінологійному стандарті ISO 1998-6:2000 [49] терміном compressibility factor of gases (п. 6.50.070) позначено безрозмірнісну величину (1), а терміном compressibility factor of liquids (п. 6.50.071) – розмірнісну величину (3). Так само у стандарті ISO 91:2017 [50] терміна compressibility factor уживають щодо перерахування густини нафти та вуглеводнів, разом зі зрідженими вуглеводневими газами. Це спричиняє ще більше можливостей для непорозуміння, а надто з огляду на наявність спільних стандартів для нафтової, нафтопереробної та газової галузей. Те саме маємо в чинному в Україні ДСТУ ГОСТ 8.599:2016 [51] щодо густини світлих нафтопродуктів: тут ужито російського терміна коэффициент сжимаемости нефтепродукта для величини стисливість (3) і подано розмірність – мегапаскаль у мінус першому степені (МПа^-1) [51, розд. 3]. Так само в енциклопедійному словнику [52, с. 676] величину κ також названо коэффициентом сжимаемости й її застосовують як для рідин, так і для газів. Цю плутанину, на жаль, переносять до української термінології. Так, у [3, с. 539; 4, с. 502–503] коефіцієнтом стисливості газу називають безрозмірнісну величину Z, а коефіцієнтом стисливості нафти – розмірнісну величину κ.

Не оминула плутанина з цими величинами й міжнародних стандартів. У стандарті ISO 80000-11:2019 [53, п. 11-7.10] величину Z названо compressibility number (укр. число стисливости) і подано правильне рівняння, що визначає цю величину, але словесне визначення («відношення ізотермної стисливости (ISO 80000-5) (тобто йдеться про величину κ – прим. авторів) газу до ізотермної стисливости ідеального газу») не відповідає рівнянню і є цілком хибним, у чому легко переконатися, обчисливши це відношення:

де індекс T показує, що йдеться про ізотермну стисливість (англ. isothermal compressibility) [54, п. 5-5.1]. Із (5) випливає, що зазначене відношення не дорівнює Z (p, T).

Отже, для подолання плутанини пропонуємо терміна стисливість лишити для розмірнісної величини κ (3), а для безрозмірнісної величини Z (1) уживати терміна коефіцієнт реального газу.

Насамкінець розгляньмо питання про назву відношення коефіцієнта реального газу за базових умов до коефіцієнта реального газу за умов вимірювання.

До формули для коефіцієнта перетворювання об’єму VCF (англ. Volume conversion factor, нім. Volumenumwertungsfaktor) згідно з [41, табл. E.3, рядок 9; 42, табл. E.3, рядок 9] увіходять три відношення:

де індекс base означає базові умови. У цьому стандарті кожного множника (чи зворотну йому величину) зазвичай подають формулою, проте в окремих місцях також ужито англійських і німецьких термінів, поданих у табл. 2.

Коефіцієнти перетворювання об’єму згідно з [41; 42; 55]

Формула	Місце в стандарті	Англійський термін	Німецькій термін	Запропонований українській термін
	п. E.4; табл. E.7, рядок 7	pressure conversion factor	Druckumwertungsfaktor	коефіцієнт перетворювання об’єму за тиском
	п. E.4; табл. E.7, рядок 9	temperature conversion factor	Temperaturumwertungs- faktor	коефіцієнт перетворювання об’єму за температурою
	п. E.4	non-ideality conversion factor	Nichtidealitätsumwertungs- faktor	коефіцієнт перетворювання об’єму за коефіцієнтом реального газу
	табл. E.7, рядок 11	compressibility conversion factor	Realgasumwertungsfaktor

Із табл. 2 випливає, що для відношення коефіцієнта реального газу за базових умов до коефіцієнта реального газу за умов вимірювання в європейських стандартах нема усталеного терміна, бо навіть в англійськомовній і німецькомовній версіях стандарту EN 1776:2015 [41; 42] вжито двох різних термінів для цього відношення. Зауважимо, що терміна compressibility conversion factor зафіксовано також у британському законодавстві [56, п. 2]. У жодному іншому відомому нам міжнародному чи європейському стандарті нема спеціального терміна для цього або зворотного йому відношення. Запропоновані в табл. 2 українські терміни застандартовано в ДСТУ EN 1776:2022 [55], яким в Україні запроваджено європейський стандарт EN 1776:2015 [41].

1. З огляду на практику європейської стандартизації та німецьких перекладачів англійськомовних версій міжнародних стандартів, в українських нормативних документах недоцільно відтворювати синонімію англійських термінів, а бажано обрати один термін, що найкраще відбиває сутність утямку (поняття), і вживати його як єдиного українського відповідника всіх зазначених у табл. 1 англійських і німецьких термінів-синонімів.

2. На думку ТК 122 «Аналіз газів, рідких і твердих речовин» та ТК 133 «Газ природний» таким терміном є термін коефіцієнт реального газу, який відповідає всім вимогам до терміна, застандартованим у ДСТУ 3966:2009[48], зокрема його лексичне значення відповідає позначуваному ним утямку (поняттю), і є однозначна відповідність терміна втямку (поняттю).

3. В англійськомовній фізичній термінології терміноскладник factor – це безрозмірнісний коефіцієнт (множник), і тому в українських назвах фізичних величин, як, до речі, й у російських, не можна калькувати його українським і російським терміноскладниками фактор, які не мають відповідного значення. З огляду на це терміни-кальки на зразок фактор стисливості (рос. фактор сжимаемости) чи його зукраїнізований варіант чинник стисливості є хибними.

4. Запроваджування терміна коефіцієнт реального газу дає змогу уникнути плутанини з іншою фізичною величиною – стисливістю (об’ємною стисливістю), для якої в окремих джерелах також уживають термінів англ. compressibility factor, рос. коэффициент сжимаемости, укр. коефіцієнт стисливості.

5. Використовуваний у EN 1776:2015 поправковий множник Z_base/Z аналогійно до інших поправкових множників, поданих у табл. 2, пропонуємо називати коефіцієнт перетворювання об’єму за коефіцієнтом реального газу. Зауважимо до цього, що в жодному іншому відомому нам міжнародному чи європейському стандарті ані для відношення Z_base/Z, ані для зворотної йому величини (Z/Z_base) не вжито спеціальних термінів.

6. Запровадження терміна коефіцієнт реального газу не спричинить жодних проблем з огляду на його прозорість, зумовлену очевидною відповідністю лексичного значення позначуваному втямку (поняттю) й однозначністю.

7. Станом на 01.08.2022 терміна коефіцієнт реального газу вже впроваджено принаймні в десяти нових національних стандартах: ДСТУ EN 12405-3:2017 [45], ДСТУ ISO 14532:2018 [46], ДСТУ ISO 7504:2018 [47], ДСТУ EN 1776:2022 [55], ДСТУ EN ISO 6976:2020 [57], ДСТУ OIML R140:2014 [58] (прийнятий методом перекладу 2020 р.), ДСТУ EN ISO 15112:2020 [59], ДСТУ EN ISO 6142-1:2021 [60], ДСТУ CEN/TR 16061:2021 [61], ДСТУ ISO 17089-1:2021 [62].

8. Пропонуємо всім розробникам національних стандартів України, зокрема ідентичних міжнародним і європейським, уживати терміна коефіцієнт реального газу.

1. ISO 14532:2014 Natural Gas – Vocabulary. 2. Термодинамика. Основные понятия. Терминология. Буквенные обозначения величин. Сборник определений, вып. 103 / Комитет научно-технической терминологии АН СССР. Москва: Наука, 1984. 42 с. 3. Білецький В. С. Мала гірнича енциклопедія / за редакцією В. С. Білецького. Донецьк: Донбас, 2004. Т. 1. 640 с. 4. Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу (5-ти мовний українсько-російсько-англійсько-французько-німецький). У 2-х тт. Т. 1. А–К. [Близько 4800 статей]. Київ: Міжнародна економічна фундація, 2004. 560 с. 5. Кузь М. В. Розвиток метрологічного забезпечення експлуатації засобів вимірювань об’єму та витрати газу: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня д-ра техн. наук: [спец.] 05.01.02 «Стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення» / Харків: ННЦ «Ін-т метрології», 2015. 40 с. 6. Дудля М. А., Ширін Л. М., Федоренко Е. А.. Процеси підземного зберігання газу: підруч. Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2012. 412 с. URL: ir.nmu.org.ua/jspui/bitstream/123456789/2236/1/НТБ452584.pdf. 7. Пономарчук І. А., Слободян Н. М. Газоподібне паливо теплогенеруючих установок: навч. посіб. Вінниця: ВНТУ, 2012. 90 с. 8. Воронін Л. Г., Степанюк А. Р., Ружинська Л. І. Основні залежності та приклади розрахунків теплообмінних апаратів: навч. посіб. [Електронний ресурс]. Київ: НТУУ «КПІ», 2011. URL: http://ci.kpi.ua/ METODA/nafta_1.pdf. 9. ГОСТ 30319.0-96 Газ природный. Методы расчета физических свойств. Общие положения. 10. ГОСТ 30319.1-2015 Газ природный. Методы расчета физических свойств. Общие положения. 11. ГОСТ 30319.2-2015 Газ природный. Методы расчета физических свойств. Вычисление физических свойств на основе данных о плотности при стандартных условиях и содержании азота и диоксида углерода. 12. ГОСТ 30319.3-2015 Газ природный. Методы расчета физических свойств. Вычисление физических свойств на основе данных о компонентном составе. 13. ДСТУ 4313:2004 Газ природний горючий. Вимірювання витрати. Терміни та визначення понять. 14. Гінзбург М. Щодо найменування понять та фізичних величин, пов’язаних зі стисливістю // Метрологія та прилади, 2009. № 4. С. 64–67. 15. ДСТУ ISO 80000-4:2016 (ISO 80000-4:2006, IDT) Величини та одиниці. Частина 4. Механіка. 16. ISO 80000-4:2006 Quantities and units – Part 4: Mechanics. 17. ISO 7504:2015 Gas analysis – Vocabulary. 18. DIN EN ISO 14532:2017-07 Erdgas – Begriffe (ISO 14532:2014); Dreisprachige Fassung EN ISO 14532:2017. 19. ISO 12213-1:2006 Natural gas – Calculation of compression factor – Part 1: Introduction and guidelines. 20. DIN EN ISO 12213-1:2010-01 Erdgas – Berechnung von Realgasfaktoren – Teil 1: Einführung und Leitfaden (ISO 12213-1:2006); Deutsche Fassung EN ISO 12213-1:2009. 21. ISO 15970:2008. Natural gas. Measurement of properties. Volumetric properties: density, pressure, temperature and compression factor. 22. DIN EN ISO 15970:2014 Erdgas – Messung der Eigenschaften – Volumetrische Eigenschaften: Dichte, Druck, Temperatur und Kompressibilitätsfaktor (ISO 15970:2008); Deutsche Fassung EN ISO 15970:2014. 23. ISO 14912:2003-03 Gas analysis – Conversion of gas mixture composition data. 24. DIN EN ISO 14912:2006-11 Gasanalyse – Umrechnung von Zusammensetzungsangaben für Gasgemische (ISO 14912:2003); Deutsche Fassung EN IS0 14912:2006. 25. ISO 13686:2013 Natural gas – Quality designation. 26. DIN EN ISO 13686:2013-12 Erdgas – Bestimmung der Beschaffenheit (ISO 13686:2013); Deutsche Fassung EN ISO 13686:2013. 27. ISO 6976:2016 Natural gas – Calculation of calorific values, density, relative density and Wobbe indices from composition. 28. DIN EN ISO 6976:2016-12Erdgas – Berechnung von Brenn- und Heizwert, Dichte, relativer Dichte und Wobbeindex aus der Zusammensetzung (ISO 6976:2016); Deutsche Fassung EN ISO 6976:2016. 29. ISO 6145-6:2017-07 Gas analysis – Preparation of calibration gas mixtures using dynamic methods – Part 6: Critical flow orifices. 30. DIN EN ISO 6145-6:2017-12 Gasanalyse – Herstellung von Kalibriergasgemischen mit Hilfe von dynamisch-volumetrischen Verfahren – Teil 6: Kritische Düsen (ISO 6145-6:2017); Deutsche Fassung EN ISO 6145-6:2017. 31. ISO 15112:2018 Natural gas – Energy determination. 32. ISO 4006:1991 Measurement of fluid flow in closed conduits – Vocabulary and symbols. 33. DIN EN 24006:1993-08 Durchflußmessung von Fluiden in geschlossenen Leitungen; Begriffe und Formelzeichen (ISO 4006:1991); Deutsche Fassung EN 24006:1993. 34. OIML R 140:2007 Measuring systems for gaseous fuel. 35. EN 12405-1:2021 (en) Gas meters – Conversion devices – Part 1: Volume conversion. 36. EN 12405-1:2021 (de) Gaszähler – Umwerter – Teil 1: Volumenumwertung. 37. EN 12405-2:2012 (en) Gas meters – Conversion devices – Part 2: Energy conversion. 38. EN 12405-2:2012 (de) Gaszähler – Umwerter – Teil 2: Energieumwertung. 39. EN 12405-3:2015 (en) Gas meters – Conversion devices – Part 3: Flow computer. 40. EN 12405-3:2015 (de) Gaszähler – Umwerter – Teil 3: Flowcomputer. 41. EN 1776:2015 (en) Gas infrastructure – Gas measuring systems – Functional requirements. 42. EN 1776:2015 (de) Gasinfrastruktur – Gasmesssysteme – Funktionale Anforderungen. 43. ISO 80000-1:2009 Quantities and units. Part 1: General. 44. ISO 860:2007 Terminology work – Harmonization of concepts and terms. 45. ДСТУ EN 12405-3:2017 (EN 12405-3:2015, IDT). Лічильники газу. Пристрої перетворювання. Ч. 3. Потокові комп`ютери. 46. ДСТУ ISO 14532:2018 (ISO 14532:2014, IDT). Газ природний. Словник термінів. 47. ДСТУ ISO 7504:2018 (ISO 7504:2015, IDT). Аналіз газів. Словник термінів. 48. ДСТУ 3966:2009. Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. 49. ISO 1998-6:2000 Petroleum industry – Terminology – Part 6: Measurement. 50. ISO 91:2017 Petroleum and related products – Temperature and pressure volume correction factors (petroleum measurement tables) and standard reference conditions. 51. ДСТУ ГОСТ 8.599:2016. Метрологія. Густина світлих нафтопродуктів. Таблиці перерахунку густини до 15 °С та 20 °С і до умов вимірювання об’єму. 52. ФЭС Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. Москва: Сов. энциклопедия, 1984. 944 с. 53. ISO 80000-11:2019 Quantities and units – Part 11: Characteristic numbers. 54. ISO 80000-5:2019 Quantities and units – Part 5: Thermodynamics. 55. ДСТУ EN 1776:2022 (EN 1776:2015, IDT) Газова інфраструктура. Газовимірю-вальні системи. Функційні вимоги. 56. The Gas (Calculation of Thermal Energy) Regulations 1996 № 439. URL: https://www.legislation.gov.uk/uksi/1996/439/contents/made. 57. ДСТУ EN ISO 6976:2020 (EN ISO 6976:2016, IDT; ISO 6976:2016, IDT). Обчислення теплоти згоряння, густини, відносної густини та числа Воббе на основі компонентного складу. 58. ДСТУ OIML R 140:2014 (OIML R 140, edition 2007, IDT). Вимірювальні системи для газового палива. 59. ДСТУ EN ISO 15112:2020 (EN ISO 15112:2018, IDT; ISO 15112:2018, IDT). Газ природний. Визначання енергії. 60. ДСТУ EN ISO 6142-1:2021 (EN ISO 6142-1:2015, IDT; ISO 6142-1:2015, IDT). Аналіз газів. Готування калібрувальних газових сумішей. Ч. 1. Гравіметричний метод для сумішей класу І. 61. ДСТУ CEN/TR 16061:2021 (CEN/TR 16061:2010, IDT). Лічильники газу. Інтелектуальні лічильники газу. 62. ДСТУ ISO 17089-1:2021 (ISO 17089-1:2019, IDT). Вимірювання потоку плинного середовища в закритих каналах. Ультразвукові лічильники газу Ч. 1. Лічильники для комерційного обліку та вимірювання в газорозподільчих системах.